Уже півроку обов’язки голови обласної організації партії ВО «Батьківщина» виконує Іван Мунтян – депутат облради, екс-керівник обласної Служби автомобільних доріг, багаторічний активний партієць. Розмова з ним – про те, що сталося за цей період і як діятиме опозиція далі.
злочин
292 записи
Продовжуємо історичну рубрику «Puppenspiele (ляльковий театр)». Тепер у центрі уваги перше десятиріччя ХХІ століття на Буковині. «Не дай Боже жити вам у часи великих змін», – казали на Сході. Але наївні, вони ще не знали про зміни, які нічого не змінюють. А відтак можуть тривати протягом життя цілих поколінь.
1 червня ми захищали дітей, святкуючи один із найстаріших Міжнародних днів у світі. Заходів у місті та області не бракувало: і концерти, і змагання, і фести, і нагороди з відзнаками. І діти при ділі, і влада. Одне слово, все, як у людей, а деінде й краще.
Нашу країну об’єднує багато чого. Наприклад, любов до матюків на вулиці і в Інтернет-форумах або, скажімо, цілковите неприйняття гасла: «Мені неприємні ваші погляди, але готовий віддати життя, щоби ви могли їх сповідувати». Це гасло здається смішним, неправильним, пришелепуватим і на Сході, і на Заході, на Півдні і на Півночі. Тут ми по-братськи схожі. Ніби ми не тільки близнюки, але ще й з однаковою родовою травмою.
Коли до рук правосуддя потрапляють люди, які розкрадають державні кошти, це не може не тішити пересічного громадянина. Бо, як не як, а тут все ж таки пахне якою не якою справедливістю. Тим паче, що всі ми знаємо, як поводяться у житті ці нахабні й зарозумілі, перегодовані благами пихаті істоти. Але ж чимало подібних залишається на своїх місцях, бо належать до тієї партії, до якої треба
Заставнівчанам Бойчук просто був необхідний. Інакше вони не реалізували б свого потягу до рабства. А в тому, що він настільки ж сильний, як потяг до свободи, можна легко впевнитися в цьому невеличкому українському містечку.
Впродовж 6 місяців 29-річна мешканка Житомира надавала сексуальні послуги шістьом-сімом чоловікам щоденно. За непослух рабиню били, клали руки на розпечену пательню і навіть зламали перенісся накривкою від каструлі. Аби жінка була покірною, її «накачували» алкоголем та тримали замкненою від жовтня минулого року...
У Чернівцях то запроваджують «комендантську» годину, то забороняють нічну торгівлю, то «наполегливо» запрошують (без права й можливості відмовитися) до відділку організаторів мирних акцій протесту. Бояться? Чи змушують нас боятися? У будь-якому разі влада сама нав’язує нам слова «терор» і «тероризм».
Четвертої суботи листопада в Україні відзначається день пам’яті жертв голодомору. День, коли треба згадати все, сказати вголос про страшні злочини радянської влади проти українців...
Ми маємо сталі традиції та звичаї. Лише уявіть: на Буковині є села, в яких за півроку не трапляється жодного правопорушення. І не тому, що там бездоганно працює міліція чи місцева влада. Просто люди самі себе виховують, зберігають сталі традиції. Думаєте, там вони мають менше свободи? Скажімо, є села, в яких молодих хлопців, які люблять «зазирати в чарку» жодна сім’я принципово не візьме в зяті. Наші люди вміють самі створювати собі гідні умови і повноцінне життя.
Травневим днем на вулиці Південно-Кільцевій біля тролейбусної зупинки автомобіль марки «AUDI-100» збив 14-річного Юрка Василенка. Хлопчик отримав перелом руки. За фактом ДТП ведеться слідство.
Інтернет! Інтернет? Знак оклику чи запитання? Напевно, ще й три крапки… Інтернетом зараз нікого й не здивуєш. З ним комфортно, зручно, стрімко, красиво. Іноді нав’язливо. Але буває й небезпечно. А чи не хвалилися самі, що ваша дитина почувається в Інтернеті краще за вас?