Іван Мунтян: В очищеній «Батьківщині» більше немає випадкових людей

Уже півроку обов’язки голови обласної організації партії ВО «Батьківщина» виконує Іван Мунтян – депутат облради, екс-керівник обласної Служби автомобільних доріг, багаторічний активний партієць. Розмова з ним – про те, що сталося за цей період і як діятиме опозиція далі.

– 2010-го на місцевих перегонах люди отримали під брендом нашої потужної і популярної партії депутатів-«котів у мішку», які повелися не лише так, як від них не очікували, а й так, як їх ніхто не уповноважував. Декларуючи у передвиборчій агітації опозиційність, вони йшли «в ногу» з партією влади. Це є результат внутрішніх, невидимих для сторонніх, недопрацювань, які, зрештою, нашкодили громаді.

Нині очищуємося, виправляємо ситуацію. Скажімо, в міській раді Чернівців наші депутати не підкорилися рішенню бюро партійної організації й голосували в унісон з Партією регіонів – в тому числі й за відставку міського голови, обраного більшістю громади міста, що неприпустимо. Тому й були виключені з лав «Батьківщини». Ми їх не засуджуємо – це їхній вибір. Але є поняття партійної дисципліни. Коли ж ми їх позбулися, то до нас почали приходити дуже авторитетні, невипадкові люди, справжні патріоти.

З нашої ініціативи практично в усіх районах області відбулися збори громадян, які виступили проти вільного продажу земель сільськогосподарського призначення. Як результат, створено ініціативні групи з проведення референдуму щодо продовження мораторію на продаж цих земель. І незгода українців на продаж землі сьогодні є абсолютно об’єднуючим фактором у всіх регіонах України. Тому влада й чинить просто-таки шалений опір цим ініціативам.

Скажімо, в нашій області на Глибоччині посадовці провели «відповідну роботу» з учасниками ініціативних груп, наводячи їм «переконливі» аргументи не брати участі в зборах. А юристи райради були особисто присутні на цих зборах, щоби знайти будь-які зачіпки для визнання зборів нелегітимними… На Вижниччині та в Герцаївщині намагаються відкликати вже відправлені листи до ЦВК. Це вкотре переконує, що наслідки референдуму очевидні, тому влада намагається його не допустити.

– Іване Миколайовичу, «Батьківщина» постійно тримає також на контролі питання тарифів, цін…

– Так, адже ми бачимо настрої наших виборців. Безупинне підвищення тарифів і цін стає для людей просто нестерпним. Зарплати не зростають, робочих місць не стає більше, тобто слово «добробут» стосовно переважної більшості населення взагалі недоречне. Швидше мова йде про катастрофічне зубожіння. Тому ми постійно вимагаємо у влади перегляду тарифів і зупинки зростання цін.

– Ви хочете, аби влада втручалася в ринкові відносини?

– Аж ніяк, завдання влади – створити умови для ринку, рівні засади для його учасників. Але коли влада створює пільги й особливі умови для «своїх», то навіщо нам така влада? Тому ми разом з краянами проводимо мирні акції протесту. Якщо вони не будуть враховані, вживатимемо законні заходи, аби відстоювати права людей на гідне життя.

– Якими ще законними методами можна вимагати у влади те, що належить народові?

– Як депутат, назву такі інструменти, як депутатські звернення, запити, підготовка питань до внесення на сесію місцевих рад. Нерідко звертаюсь за захистом людей до правоохоронних і контрольних органів.

– Але депутатські запити наразі не дуже діють…

– На жаль, наприклад, в обласній раді провладна більшість блокує будь-які конструктивні ідеї опозиції. На попередній сесії я пропонував звернутися до керівництва Укравтодору за додатковим фінансуванням на ремонт і утримання доріг, ситуація з якими катастрофічна. Але мою пропозицію відхилили, які і не підтримали інші мої запити. Виглядає, що для нинішньої влади долі і людські життя вартують мало. Саме тому безжально закрили Чудейську школу-інтернат на Сторожинеччині, таку ж долю пророкують школі-інтернату в Тереблече Глибоцького району, про закриття школи говорять в Олексіївці на Сокирянщині…

За принципом «закривай і скорочуй» здійснюють і так звану «реформу медичної галузі». Та сама провладна більшість проголосувала за «реорганізацію» особливої, я б сказав, унікальної дитячої обласної лікарні №2 та закриття стаціонарного відділення Берегометської селищної лікарні. На останній сесії фактично ліквідували обласний Будинок учителя.

– Може, справді недоцільно й неефективно утримувати ці навчальні та лікувальні заклади?

– Якби насправді йшлося про ефективність використання коштів, то цього потрібно було б дотримуватися в усьому. Що ж робить влада? Зачиняючи школи і лікарні, вона на останній сесії відкриває нове комунальне підприємство, яке обслуговуватиме автопарк облдержадміністрації! На програму підтримки роботи ОДА виділяється 14 млн. грн! І це тоді, коли на закритті шкіл економиться кілька десятків тисяч. Чи це не цинізм?

Скажу більше: фінансування на утримання ОДА з місцевого бюджету є грубим порушенням Бюджетного Кодексу, який забороняє користуватися двома бюджетами. Але це було проігноровано. Як і наша заява про реєстарцію нової фракції. Бо єдина легітимна фракція ВО «Батьківщина» в облраді – та, що її очолює депутат, членом партії ВО «Батьківщина» Іван Савич Паламар.

До речі, на останній сесії облради намагалися абсолютно безпідставно, з порушенням чинного законодавства внести в порядок денний питання про його усунення з посади голови постійної комісії з питань охорони здоров’я. Не соромлячись, заявили відкрито: за те, що він об’їжджав лікарні і висловлював свою позицію, що закривати лікувальні установи не можна! Це перший заступник голови ОДА сказав! Замість того, аби подякувати людині за роботу

– Заслуженому лікарю України, хірургові з золотими руками, який особисто виїжджає на місця, аби знати ситуацію достеменно, а не з паперів і не через телефони кабінетів…

– Нещодавно з’їзд обрав вас до складу Політради партії. Але в області ви керуєте парторганізацією в статусі виконувача обов’язків. Чому?

– Згідно зі Статутом партії. Поки що в облпарторганізації триває процес очищення. У частині районів місцеві організації залишилися не лише без керівників, а й без офісів, їхній роботі перешкоджали і владні структури, і колишні «свої» – перебіжчики-зрадники… Зараз налагоджуємо роботу. Як тільки це станеться, будуть проведені партконференції – в тому числі й обласна.

–Питання про резонансну «справу рибалок»…

– Ми зробили все, щоби не дозволити замовчати і приховати злочин чиновника. Адже спочатку влада заявляє, що, мовляв, нічого подібного не сталося і все це лише піар-технології… Коли ж довелося визнати, що був злочин, партія влади відхрестилася від свого колеги, розкопавши архівні документи, згідно з якими екс-голова РДА М.Бойчук начебто належав до якоїсь іншої політичної сили… Та не це важливо. Головне, щоби закон був один для всіх. Натомість обласна прокуратура направила відповідь щодо цієї ситуації на депутатське звернення нардепутата Віктора Олійника. У ній зазначено, що у потерпілих виявлено «легкі тілесні ушкодження», які спричинили «короткочасні розлади здоров’я». І що один з рибалок «самовільно покинув» районну лікарню, і його виписали «за порушення режиму»… Тільки в одного потерпілого визнано ушкодження середнього ступеня важкості, які спричинили тривалий розлад здоров’я – це поламані ребра, гемартроз колінного суглоба… Але слідство триває, і перебуває навіть на особливому контролі ГПУ. Я радий, що саме наша організація відстояла цих рибалок і віру людей у справедливість.

– І насамкінець – питання саме в цьому ключі. На п’ятницю призначене засідання суду проти Юлії Тимошенко. Які очікування? Справедливість є?

– На жаль, наш суд не є ні справедливим, ні незалежним. Тому Юлія Володимирівна має намір пройти усі етапи – від наших інстанцій і аж до Європейського суду з прав людини, і таки здобути справедливість. А поки що…

Нам уже надходить безліч дзвінків від людей, готових їхати до столиці, стояти під Печерським судом на Хрещатику, 42а і вимагати від влади верховенства права. Адже Європейський парламент ухвалив Резолюцію, якою рекомендував українській владі припинити політичні репресії проти Тимошенко та скасувати їй підписку про невиїзд, яка обмежує політичну діяльність лідера партії. Документи, на які посилається у своїй резолюції Європарламент, ратифіковані Україною, яка є членом Ради Європи, та є обов’язковими для виконання українською владою. Тому суд над Тимошенко – це не приватна справа Тимошенко, це навіть не справа партії «Батьківщина» чи опозиції в цілому. Це справа України, і люди це розуміють, тому готові відстояти справедливість