Нове дослідження мистецтвознавиці Тетяни Дугаєвої – як завжди цікаве та дуже вчасне. І водночас концептуальне. Судіть самі.
Саме зараз, коли в Чернівцях триває музичний фестиваль класичної музики «Буковинський листопад», пані Тетяна принагідно розповіла нам про чернівчанина Франца Паура. Диригент і музичний педагог, він навчався у Віденській консерваторії й замолоду грав в оркестрі, яким керував геніальний Людвіг ван Бетховен. А близько 1830 року повернувся до Чернівців…
Відтак, аналізуючи художній ареал існування нашого міста, пані Тетяна між рядками доходить висновку, що Чернівці «тягнуть» на музичну столицю. Принаймні, чернівчани зналися на класиці й дуже її шанували. За всіх часів. Тому, мабуть, і художники не могли не відобразити цього у своїх творах.
Отже, нове дослідження мистецтвознавиці, членкині Національної Спілки художників України Тетяни Дугаєвої.
Тему музики в художніх творах графіка та живописця Йозефа Адольфа Ланга (1873-1936) підказав раніше невідомий твір митця, в якому музика є головним мотивом.
Можливість познайомитися з ним виникла влітку нинішнього, 2025-го, року.
На аукціоні у віденському палаці Dorotheum 25 червня був виставлений на продаж плакат, надрукований 1896 року за композицією, яку створив митець, коли він був студентом професора Франца Мача у Школі прикладних мистецтв в Австрійському музеї мистецтва та промисловості (Kunstgewerbeschule). Нині – це Університет прикладних мистецтв у Відні.
Йозеф Адольф Ланг. Костюмована вечірка студентів Школи прикладного мистецтва. Плакат. 1896 р. Геліогравюра. 29 x 24,5 см.(пластина: 19 x 17 см)
У цьому графічному творі 1896 року Ланг презентував улюблену серед студентів подію – щорічний костюмований бал. Він мав відбутися в музичному театрі Відня «Ронахер». (Ronacher). Того ж року цей твір надруковано як плакат у друкарні Дж. Блехінгера в техніці геліогравюри (репродукування картин за допомоги фотографічного та хімічного процесів).
Йозеф Ланг створив композицію у міфологічному жанрі на тему музики й кохання з персонажами – богом лісів і ланів Паном та німфою Сірінгою (Сірінкс), яку Пан палко покохав. Ці образи та історія виникнення флейти здавна надихали митців.
Відповідно до грецької міфології, бог Пан створив флейту з болотного очерету, на який перетворилася німфа Сірінга, рятуючись від його переслідування. Цей багатоцівковий музичний інструмент називається флейтою Пана або сирингою. Подібний до флейти Пана український народний інструмент називається свиріль.
Ланг надав композиції відчутного мелодійного звучання і забарвив її легким грайливим гумором, який мав відповідати безтурботному студентському святу. В такій інтерпретації композиція студента-художника набуває характеру веселої міфології.
Він зобразив привабливу пишнотілу, в ошатній сукні, красуню, яка кокетливо реагує на звуки музики й на залицяння дивовижної міфічної істоти, чий вигляд красномовно виказує пристрасну натуру.
Увиразнює тему музики й зображена вздовж лівого краю композиції жіноча постать. Можна припустити, що це одна з тих німф, які збиралися послухати чудову флейту Пана та з піснями кружляли у колі.
Костюмовані бали (вечірки) були популярними серед віденських студентів.
Зберігся й твір Августи Кохановської, яка тими ж роками що і Йозеф Ланг,
навчалася в Кунстгевербешуле у професора Франца Мача.
Її робота експонується в Чернівецькому художньому музеї. Мисткиня
зобразила святково вбрану жінку в ясно-червоному капелюшку химерної
форми й позначила підписом: «Вітання з костюмованого балу в Гайнбурзі»
(«Gruss vom Costume Fest in Hainburg»).
У подальшій творчості Йозефа Адольфа Ланга музичність стала характерною особливістю.
Минуло 9 років і Йозеф Ланг із палким натхненням створив алегоричну композицію «Бетховен на троні в хмарах», яка стала одним з найбільших досягнень художника.
Йозеф Адольф Ланг. Бетховен на троні в хмарах. 1905 р. Акватинта за оригінальним малюнком. 77,9 x 59,1 см. Подарунок доктора Ліпшіца, Дюссельдорф
Цей графічний твір 1905 року (папір, акватинта) зберігається в музеї Бетховена в Бонні. (Гравюра акватинта – це живописна техніка глибокого друку: різьблення на металевій пластині з імітацією тонких тональних переходів туші та акварелі).
На музейній сторінці читаємо: «Щоб відобразити особливе шанування Бетховена, різні художники, серед яких, наприклад, Йозеф Адольф Ланг, зображували композитора на дуже високому троні для передачі дистанції між «титаном» Бетховеном і звичайним смертним».
І справді, алегоричний твір Йозефа Адольфа Ланга вражає своєю монументальністю і переконує, що музичний геній веде людство до вищого світу, розташованого над земним.
Цей потужний образ створений тоді, коли в Чернівцях традиційним було виконання творів Бетховена. Згадаймо зокрема диригента й музичного педагога Франца Паура, який навчався у Віденській консерваторії, замолоду грав у оркестрі, яким керував геніальний Людвіг ван Бетховен, і повернувся до Чернівців близько 1830 року.
Чернівецькі часописи регулярно повідомляли, що твори Бетховена звучали в місті з великим успіхом. Зокрема «Bukowinaer Rundschau» від 14 листопада 1903 року урочисто писала про виконання «нечуваного твору, як за змістом, так і за формою та обсягом» – Дев’ятої симфонії Бетховена:
«Цей великий твір буде виконано тут уперше 18-го числа з нагоди річниці нашого Музичного товариства. Цілком природно, що ця грандіозна музична подія очікується з великим хвилюванням».
А «Czernowitzer Tagblatt» (20 листопада 1903 р.) розповідала про гала-концерт Музичного товариства.Автор публікації доволі емоційно повідомляв, що «у концертній залі панувала атмосфера святкової слави». «Спочатку виконували Концерт Бетховена мі-бемоль мажор, який «випромінює яскраве сяйво», а «наближення хмар вічного горя розвіювалося спокоєм, який можна виразити лише через звук». «А потім одразу ж була відтворена одухотвореної сили Дев’ята симфонія».
Про враження чернівчан від виконання цього твору схвильовано повідомляла «Bukowinaer Rundschau» від 14 листопада 1903 р.: «Священний твір відкрився серцям людей і був побачений, сприйнятий і зрозумілий, і радість була схожа на захоплену подяку групи людей, яким доброзичливий ангел на мить відкрив небеса!».
А «Czernowitzer Deutsche Tagespost» від 25.09. 1927 звертала увагу чернівчан, що «Триметровий плакат кричить з-за паркану: «Бетховен скоро в Чернівцях». Літери, щоб Бетховена було видно якомога чіткіше, написані найтовстішими та найбільшими» .
Відтак, повертаючись до творів художника Йозефа Адольфа Ланга, насамперед належить підкреслити, що музична тема й навдивовижу виразна мелодійність творів Ланга мала яскраве продовження у подальшій його творчості. Підтвердженням цього є не лише серії численних графічних робіт митця, а й монументальний живопис, який вражає напрочуд точним виразом почуттів, образним звучанням і майстерним володінням різноманітними техніками (настінних розписів, плакатної та журнальної графіки, живопису тощо).
Щасливу можливість переконатися в цьому мають мешканці Чернівців. Адже чернівчани та гості міста вже 125 років перебувають під враженням особливої музичності та унікальної урочистості, яку випромінює декоративно-монументальний твір Йозефа Адольфа Ланга, що нині прикрашає фасад Художнього музею.
Пластика цієї майолікової композиції, створеної за проєктом митця, у поєднанні з артистичною мелодійністю ритмічних ліній і форм, а також милозвучністю ошатних кольорів, надає твору святково-піднесеного звучання.
Видається, що асоціації з музикою та потужна мистецька виразність майоліки Й. А. Ланга на фасаді Художнього музею водночас надають особливого емоційного забарвлення атмосфері цілої Центральної площі.
Безперечно, однією з особливостей художнього таланту Йозефа Адольфа Ланга є мелодійність його мистецьких творів, яка дозволяє почути музику в його роботах як студентських років, так і зрілого періоду.
Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
