Якщо запровадить європейську систему контролю якості й створить власний бренд
Від 1 листопада цього року набрала чинності значна частина Угоди про асоціацію України з ЄС, що відкриває для українських виробників можливості виходу на європейські ринки. Але лише за однієї умови: вони мають покращити якість своєї продукції відповідно до стандартів Євросоюзу.
Україна не гарантує безпеку харчових продуктів
За даними Інституту проблем національної безпеки, розораність сільгоспугідь в Україні є найвищою(!) у світі: землі, що систематично обробляються й використовуються для вирощування сільськогосподарських культур складають 54% всієї території, тобто 32,5 млн. га. До прикладу, у Франції цей показник складає 32,1%, у Польщі – 44,3%, у Великій Британії – 24,1%, у Німеччині – 33,1%, у Нідерландах – 21,7%.
Що ж до Чернівецької області, то землі сільгосппризначення займають більше половини всієї території – 59,5%, близько 0,5 млн. га. Враховуючи такі позитивні показники,
Буковина може легко стати лідером на світовому ринку продовольства. Чого ж не вистачає нашим товаровиробникам, щоби здійснити сільськогосподарський прорив?
По-перше, щоби бути конкурентними на ринку ЄС, підприємства харчової промисловості повинні додатково подбати про якість своєї продукції. Йдеться про те, що сьогодні в Україні жоден із контрольних органів, які займаються питанням безпеки харчових продуктів, не гарантує її на 100%.
– Український виробник має 2 точки контролю – перевірка сировини та власне готової продукції перед відправкою на продаж. А під час виробництва контролю немає, – говорить координатор інформаційної кампанії «Stronger Together» та експерт громадської ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ» Любов АКУЛЕНКО.
Сьогодні в Україні жоден із контрольних органів, які займаються питанням безпеки харчових продуктів, не гарантує її на 100%.
Змін потребує законодавство та структура органів контролю
В ЄС діє система HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points – аналіз ризиків і критичні точки контролю), яка дозволяє запобігати появі небезпечних чинників у харчових продуктах. Вартість її впровадження в Україні – 70-100 тис. грн.
Спеціалісти «Реанімаційного Пакету Реформ» переконані, що після впровадження цих стандартів перевірки українці можуть не хвилюватися за якість продукції на торгівельних полицях, а вітчизняні підприємства сміливо готувати план збуту свого товару на ринок ЄС, що майже у сто разів більший за ринок України.
Керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Безпека харчової продукції в Україні» Сара ОКМАН стверджує, щоби кардинально змінити ситуацію по всій Україні, потрібні системні зміни в законодавстві та структурі органів контролю.
– Необхідно створити єдине відомство, яке б відповідало за безпеку харчової продукції в Україні та вело єдину базу даних виробників та їхні перевірки, – вважає Сара ОКМАН. – Слід у бізнесу сформувати розуміння, що харчові підприємства, а не держава, відповідають за продукцію, яку вони випускають. А роль держави – налагодити систему контролю за безпекою цієї продукції. Так працює більшість країн світу. Ініціативу у формуванні таких реформ може демонструвати не лише держава, а й підприємці та самі споживачі. Приміром, у США та Канаді інціаторами подібної реформи виступила громадськість і бізнес.
Хотинські та сокирянські яблука – готовий бренд
Другий крок на шляху до європейських ринків – створення власного бренду. У країнах ЄС особливо цінується єксклюзивна продукція, назву якої визначає регіон її походження. Наприклад, італійський сир пармезан, виготовлений в регіоні Парма чи іспанський херес з однойменного регіону Іспанії. Європейці переконані, що така географічна прив’язка додатково захищає продукцію від підробок. А чим вам не бренд, приміром, хотинські чи сокирянські яблука, заліщицькі томати чи путильська бринза?
І по-третє, в Європі існує великий попит на екологічно чисту продукцію і Україна має всі можливості, щоби його задовільняти. На жаль, обсяги споживання екопродукції у нас самих надзвичайно низькі. За підрахунками спеціалістів Інституту аграрної економіки цей показник в Україні становить лише 0,11 євро на одну особу. Для порівняння, у Фінляндії споживання на одну особу становить 15 євро. Якщо українські товаровиробники почнуть розвивати цю галузь сільського господарства, вони отримають «зелене світло» на шляху до ринків ЄС. Адже, як переконують експерти, екопродукція нині не лише модний бренд, а й інвестиція у здоров’я нації.
У більшості країн світу за якість продукції відповідають харчові підприємства, а не держава
Руслан КОЗЛОВ, «Версії»
