Інтернет: Реальніше, ніж ти думаєш

Інтернет! Інтернет? Знак оклику чи запитання? Напевно, ще й три крапки…  Інтернетом зараз нікого й не здивуєш. З ним комфортно, зручно, стрімко, красиво. Іноді нав’язливо. Але буває й небезпечно.  А чи не хвалилися самі, що ваша дитина почувається в Інтернеті краще за вас?

Чи не дивувалися, чому ваш син чи донька просиджують за екраном монітора цілісінькі вечори, або навіть і ночі?

А чи задумувалися над тим, чому тривалість шкільного уроку не перевищує 45 хвилин? А в молодших класах – іще менше? Ті, хто планують навчальний процес, враховують, що не можна перевантажувати мозок і нервову систему дитини. Вчителі зазвичай чергують процес навчання з невеличкими фізкультурними паузами, але для дитячого організму, який росте й розвивається, цього недостатньо.

При роботі ж із комп’ютером школярі так само тривалий час перебувають у сидячому стані, до того ж, дуже суттєво навантажується зір. Офтальмологи радять обмежувати кількість часу, який діти проводять за комп’ютером без перерви.

Для 7-9-річних – це 15 хв. на день. У 10-12 років за монітором можна посидіти не більше 20 хв. на день, а після 12-ти – не більше 2 год. Але сучасні діти, вже починаючи від 2-2,5 років (!), свідомо пов’язують маніпуляції комп’ютерною мишкою зі змінами, що відбуваються на екрані монітору. Так зовсім з раннього віку діти адаптуються до інтерактивного інформаційного простору.

За матеріалами компанії «Київстар», члена Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті, 27% українських дітей віком від 6 до 17 років підтвердили, що з ними в Інтернеті контактували незнайомі люди, і 30% з них пішли на контакт! Більше того, діти не тільки охоче контактують з незнайомцями, але й діляться особистою інформацією, розповідаючи про себе: 28% – пересилали свої фотографії, 17% – інформацію про родину. Слід підкреслити, що 7 відсоткам опитаних дітей пропонували наркотики й 11 зі 100 прийняли таку пропозицію. Прикметно, що на звернення про можливість заробити гроші відгукнулось лише 8 зі 100.

При роботі за комп’ютером користувач має вільний доступ до будь-якої інформації, коли корисна й цікава перемішана з низькопробною, агресивною та відверто брудною. Навіть у нас у Чернівцях підлітки виклали в Інтернеті відеозапис з мобільного телефону, на якому вони знущалися над своїми однолітками. І, найжахливіше, що багато підлітків сприйняло таке видовище цілком спокійно, як щось розважальне.

А результатом контакту дитини з такою агресивною, жорстокою інформацією можуть бути психологічні травми, наслідки яких зберігаються у підсвідомості тривалий час і впливають на сприйняття навколишнього світу.

За кожним технічним досягненням стоять люди, і дорослі несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в Інтернеті, як і на вулиці, в транспорті або в метро.

Нелегальний і «дорослий» контент (зміст), агресивний нав’язливий маркетинг, кіберзлочинність – усе це може перетворити Інтернет на дуже небезпечний для дітей простір. Скажімо, на суперпопулярному ресурсі «Вконтакте» користувач зазначає відомості про себе: місто, школу, інститут, роботу, уподобання, він може також бути учасником віртуальних спільнот, груп. Деякі зазначають свої телефони, адреси, приватні відомості. І аудиторія цього ресурсу – не тільки дитяча.

Якщо подивитися в розділі «статистика» цього ресурсу, то вас запевнять без перебільшення, що «Вконтакте» є лідером в усіх сферах, пов’язаних з інтернет-комунікацією:

▪ більше 2 млрд. сторінок відкривається на сайті щоденно
(liveinternet);
▪ найпотужніший фотохостинг: понад 12 млн. фотографій завантажується на сайт щоденно;
▪ найпотужніший відеохостинг: більше 100 тис. нових відеофайлів щоденно;
▪ досить популярний вид спілкування: більше 100 млн. повідомлень відправляється щоденно;
▪ кожний користувач у середньому переглядає 150-180 сторінок щодня;
▪ щоденно ресурс відвідує щонайменше 17,5 млн. осіб (liveinternet).

При цьому 18% відвідувачів молодше 19-ти, 28% – 18-25 років, 11% –25-35 років…

Щороку аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, а діти та підлітки не усвідомлюють, на жаль, загрози, яка може чекати на них у віртуальному просторі. Проте й не всі батьки знають про можливі загрози Інтернету для дітей і методи, які допомагають їх уникнути.

Першим в Україні інформаційним порталом, який містить освітні матеріали для дітей, батьків та вчителів з основами та правилами безпечної роботи в Інтернеті, став сайт «Онляндія – безпечна веб-країна» (www.onlandia.org.ua.)

Ось деякі правила використання Інтернету з цього сайту вдома:

▪ Час, проведений за комп’ютером, слід обмежити, щоби це не нанесло шкоди здоров’ю дитини. Залежність дітей від комп’ютерних ігор стала значною проблемою в усьому світі. Вона подібна до наркозалежності і потребує серйозної медичної та психічної реабілітації.

▪ Поставте комп’ютер у кімнаті, якою користуються всі члени родини, наприклад у вітальні. Бажано, щоби біля дошкільнят під час користування Інтернетом був хтось із дорослих.

▪ Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету має обмежуватися знайомими сайтами, погодженими заздалегідь. Більш досвідчені діти можуть знаходити знайомі сайти, використовуючи меню «Обране» браузера.

▪ Найбезпечнішим рішенням є створення персонального операційного середовища для дитини, де доступ до Інтернету обмежений лише певними сайтами.

Здійснювати батьківський контроль за поведінкою дітей в Інтернеті можна за допомоги спеціального програмного забезпечення, зокрема, засобів батьківського контролю, які пропонує операційна система Windows 7 і Vista або програма Kaspersky Internet Security.

Користуючись цим програмним забезпеченням, ви зможете відфільтрувати шкідливий вміст, з’ясувати, які сайти насправді відвідує ваша дитина і що вона на них «робить», установити часові рамки використання комп’ютера в цілому, та Інтернету зокрема, блокувати деякі небажані дії з боку ваших дітей тощо.

Проводьте більше часу з дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом. У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, щоби бути впевненими, що в будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас.

І ще одне. Вже давно не фантастика, що в Інтернеті стало цілком можливим існування паралельного світу зі своїми законами, правилами, історією й навіть економікою. Онлайн-ігри збирають перед моніторами мільйони людей щодня. Вони керують своїми віртуальними світами, об’єднуються в спільноти, воюють, будують, шукають, рятують, руйнують міста, здійснюють міжгалактичні подорожі, граються біля моніторів своїх комп’ютерів і поринають у віртуальний світ. Вони перетворюються на вухастих ельфів, потужних роботів, жахливих орків, хитрих гномів, спритних магів, фантастичних героїв, воїнів.

І що цікаво, геймери навіть навчилися заробляти на своєму хобі. Виявляється, наймасовіший та найприбутковіший ігровий заробіток – це торгівля різними предметами ігрового світу. Залежно від гри, на продаж виставляються скарби, землі, маєтки, палаци, острови, планети, зброя, коштовності, артефакти. У світі «Second Life» («Друге життя») існує власна валюта — ліндени, які можна обміняти на справжні гроші.

Населення віртуальних світів невпинно зростає. Кількість мешканців «Другого життя» досягло майже 8 млн. чоловік. Активна ігрова аудиторія становить близько 2–3 млн.

Представник компанії «Gartner» заявив: – До кінця 2011 року 80% активних інтернет-користувачів (і компаній зі списку «Fortune 500») будуть жити «другим життям», але не обов’язково в «Second Life».
Тож радимо батькам: будьте другом своїй дитині. Цікавтеся її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

На сайті «Онляндія – безпечна веб-країна» ви можете підтримати Коаліцію за безпеку дітей в Інтернеті «Так! – безпечному Інтернету для дітей в Україні», яка заснована за ініціативи «Майкрософт Україна»:

▪ поширювати інформацію щодо правил безпечного користування мережею Інтернет серед дорослих та дітей;
▪ внести тему онлайн-безпеки до шкільної програми для дітей віком від 7 до 14 років, а також до програми навчання та підвищення кваліфікації вчителів;
▪ вивчати та використовувати міжнародний досвід боротьби з кіберзлочинністю;
▪ визначити поняття «дитяча порнографія» у законодавстві України;
▪ передбачити в українському законодавстві покарання за виробництво чи володіння матеріалами, які характеризуються як дитяча порнографія;
▪ вдосконалити ресурсну базу підрозділів МВС щодо виявлення, розслідування кіберзлочинів та запобігання їм;
▪ на законодавчому рівні затвердити процедуру блокування Інтернет-ресурсів, які містять дитячу порнографію в порушення українського законодавства;
▪ створити Зону довіри в українському сегменті Інтернету. Тільки об’єднавши наші зусилля, ми зможемо допомогти дітям захистити себе від небезпек віртуального світу та навчити їх правилам безпечної поведінки у світовій мережі.

Тетяна СПОРИНІНА, «Версії», викладач інформатики Чернівецької гімназії №2

За матеріалами інформаційного порталу «Онляндія», Інтернет-ресурсів про безпечний Інтернет і з власного досвіду викладання інформатики