<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы безпека - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/bezpeka/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/bezpeka</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Mon, 04 Apr 2022 10:38:35 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы безпека - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/bezpeka</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Навіщо потрібний мережевий комутатор?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/navishho-potribnyj-merezhevyj-komutator/57889.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/navishho-potribnyj-merezhevyj-komutator/57889.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Кафанова Крістіна]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 04 Apr 2022 10:34:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[версії]]></category>
		<category><![CDATA[зручність]]></category>
		<category><![CDATA[комутатор]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=57889</guid>

					<description><![CDATA[<p>Для встановлення нових систем в мережі потрібні доступні порти RJ45, а кількість портів, які пропонує ваша коробка або модем-маршрутизатор, не обмежена. Незалежно від того, чи ви хочете підключити кілька систем до своєї мережі в іншій кімнаті за допомогою одного кабелю, або ви додаєте новий комп&#8217;ютер до вже перевантаженого гаджета, вам знадобиться мережевий комутатор (світч). Робота [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/navishho-potribnyj-merezhevyj-komutator/57889.html">Навіщо потрібний мережевий комутатор?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-57890" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2022/04/9e21179e_69b4_11e8_84b3_000c298d0960_9e2117a0_69b4_11e8_84b3_000c298d0960-396x297.jpeg" alt="" width="396" height="297" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2022/04/9e21179e_69b4_11e8_84b3_000c298d0960_9e2117a0_69b4_11e8_84b3_000c298d0960-396x297.jpeg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2022/04/9e21179e_69b4_11e8_84b3_000c298d0960_9e2117a0_69b4_11e8_84b3_000c298d0960.jpeg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2022/04/9e21179e_69b4_11e8_84b3_000c298d0960_9e2117a0_69b4_11e8_84b3_000c298d0960-350x263.jpeg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2022/04/9e21179e_69b4_11e8_84b3_000c298d0960_9e2117a0_69b4_11e8_84b3_000c298d0960-200x150.jpeg 200w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Для встановлення нових систем в мережі потрібні доступні порти RJ45, а кількість портів, які пропонує ваша коробка або модем-маршрутизатор, не обмежена. Незалежно від того, чи ви хочете підключити кілька систем до своєї мережі в іншій кімнаті за допомогою одного кабелю, або ви додаєте новий комп&#8217;ютер до вже перевантаженого гаджета, вам знадобиться <a href="https://comtrade.ua/kommutatory/">мережевий комутатор</a> (світч). Робота комутатора проста, але може надавати набагато більше послуг, ніж ви думаєте. Він структурує всю комп&#8217;ютерну мережу та дозволяє передавати великий обсяг інформації у повній безпеці. Основною характеристикою комутатора є кількість портів RJ45 чи SFP, які він пропонує. Як тільки ці дані будуть визначені вашими потребами (1 порт на пристрій для підключення та ще 1 для підключення до мережі), решта є лише додатковими функціями.</p>
<p>Чи збираєтеся ви передавати файли, чи ви не хочете обмежувати своє оптоволоконне інтернет-з&#8217;єднання? Інтернет-магазин Comtrade пропонує цілий набір гігабітних комутаторів, які можуть забезпечити достатню пропускну здатність для всіх цих ресурсомістких операцій.</p>
<p>Додаткові функції та різні послуги багатоадресної розсилки, будуть вам корисні? Скористайтеся нашими фільтрами на сайті та знайдіть керований комутатор з відмінними характеристиками та адмініструванням.</p>
<p>Якщо ви шукаєте простий гігабітний комутатор на 1000 Мбіт/с, який залишить незайманим ваш невеликий бюджет, або потужний комутатор для професійної бізнес-мережі, у нашому каталозі обов&#8217;язково знайдеться модель, яка задовольнить усі ваші потреби.</p>
<h2><span style="font-size: 20px"><strong>Де в Україні купити комутатор онлайн?</strong></span></h2>
<p>Комутатор або мережевий комутатор (світч) — це обладнання, яке з&#8217;єднує кілька сегментів комп&#8217;ютерної мережі та дозволяє створювати віртуальні канали. Інтернет-магазин Comtrade пропонує широкий асортимент комутаторів таких брендів як Cisco, 2Б, Ruijie, Allied Telesis, Alcatel Lucent, ATIS, Aruba, D-Link та ряд інших виробників.</p>
<h2><span style="font-size: 20px"><strong>Який перемикач купити? Керований чи некерований комутатор?</strong></span></h2>
<p>Керований комутатор &#8211; це модель комутатора Ethernet, яка дозволяє через інтерфейс, пов&#8217;язаний з IP-адресою, управляти зв&#8217;язком через фізичні мережеві порти. Щоб з&#8217;єднати кілька комп&#8217;ютерів разом, некерованого комутатора буде більш ніж достатньо.</p>
<p>Вам потрібна допомога у пошуку відповідної моделі або у вас є питання щодо конкретного продукту? Наші спеціалісти проконсультують вас при покупці. Також на нашому сайті ви зможете вибрати та купити інше мережеве обладнання: активне мережеве обладнання, пасивне мережеве обладнання, оптичне обладнання, все для відеоспостереження, серверне обладнання та ряд інших товарів. З усім асортиментом можна ознайомитись на нашому офіційному сайті.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/navishho-potribnyj-merezhevyj-komutator/57889.html">Навіщо потрібний мережевий комутатор?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/navishho-potribnyj-merezhevyj-komutator/57889.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Буковина – найбільш безпечна для здоров&#8217;я</title>
		<link>https://versii.cv.ua/zhyttya/bukovyna-najbilsh-bezpechna-dlya-zdorovya/44714.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/zhyttya/bukovyna-najbilsh-bezpechna-dlya-zdorovya/44714.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 09 Mar 2018 14:23:05 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[вода]]></category>
		<category><![CDATA[екологія]]></category>
		<category><![CDATA[забруднення]]></category>
		<category><![CDATA[здоров’я]]></category>
		<category><![CDATA[земля]]></category>
		<category><![CDATA[повітря]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=44714</guid>

					<description><![CDATA[<p>Про це свідчить екологічний рейтинг у виданні «Фокус». Екологічна ситуація областей оцінювалася за 6 показниками: *викиди в атмосферу забруднювальних речовин; *скидання стічних, шахтно-кар&#8217;єрних і колекторно-дренажних вод; *частка питної води, яка не відповідає стандарту; *утворення особливо небезпечних відходів I-III класів (неонові лампи, батарейки, кислоти тощо); *концентрація нітратів у ґрунті; *середньорічна доза радонового опромінення. Як результат, найбільш [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/bukovyna-najbilsh-bezpechna-dlya-zdorovya/44714.html">Буковина – найбільш безпечна для здоров&#8217;я</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-44715" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1page-img4-396x203.jpg" alt="" width="396" height="203" data-id="44715" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1page-img4-396x203.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1page-img4-350x179.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1page-img4-200x103.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/03/1page-img4.jpg 550w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Про це свідчить екологічний рейтинг у виданні «Фокус».</p>
<p>Екологічна ситуація областей оцінювалася за 6 показниками:</p>
<p>*викиди в атмосферу забруднювальних речовин;</p>
<p>*скидання стічних, шахтно-кар&#8217;єрних і колекторно-дренажних вод;</p>
<p>*частка питної води, яка не відповідає стандарту;</p>
<p>*утворення особливо небезпечних відходів I-III класів (неонові лампи, батарейки, кислоти тощо);</p>
<p>*концентрація нітратів у ґрунті;</p>
<p>*середньорічна доза радонового опромінення.</p>
<p>Як результат, найбільш небезпечними для здоров’я виявилися Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області, найбільш безпечними – Чернівецька, Закарпатська та Волинська.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/zhyttya/bukovyna-najbilsh-bezpechna-dlya-zdorovya/44714.html">Буковина – найбільш безпечна для здоров&#8217;я</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/zhyttya/bukovyna-najbilsh-bezpechna-dlya-zdorovya/44714.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Продовольча безпека України під загрозою.  Як і національна?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/prodovolcha-bezpeka-ukrajiny-pid-zahrozoyu-yak-i-natsionalna/14931.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/prodovolcha-bezpeka-ukrajiny-pid-zahrozoyu-yak-i-natsionalna/14931.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 13 Oct 2011 16:16:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=14931</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чи не є це свідченням того, що  вершина української владної піраміди стане невдовзі  маріонетками в руках міжнародного тіньового кабінету міністрів. Зберуться, скажімо, на рахунку якогось нашого диктатора, чи то пак, керівника, мільярди, а їх захочуть забрати, як це сталося з Кадафі. Організують революцію. І нічого не вартуватиме, та й чи вартує?...наша незалежність</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/prodovolcha-bezpeka-ukrajiny-pid-zahrozoyu-yak-i-natsionalna/14931.html">Продовольча безпека України під загрозою.  Як і національна?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Правдива молочна продукція на стіл українців, практично не потрапляє. Бо її просто немає з чого виробляти. У приватних господарствах українців, за офіційними статистичними даними, залишилося 500 тисяч з невеличким гаком корів. </p>
<p>Для порівняння: у радянські часи, коли не так уже й підтримували приватника, їх було понад 2 мільйони. Та в десятки разів було більше великої рогатої худоби (ВРХ) у колгоспах і радгоспах. </p>
<p>Нині ж, у найпотужніших колись  комплексах ВРХ, приміром, Вижницького району розташувалися, у кращому випадку, деревообробні приватні підприємства, а решта – загалом або згнили або їх розтягнули по цеглині. </p>
<p>Експерти пророкують: коли нічого не зміниться, то найближчим часом уся молочна продукція привозитиметься до нашої держави із-за кордону. Така ситуація на молочному ринку ставить під загрозу продовольчу безпеку України. </p>
<p>А тепер скажіть: ми десь про це чуємо? Хіба що на першому національному каналі радіо о 6-ій ранку в передачі для селян «Колос»! Але не думаю, щоби ця тема нікого з нас не цікавила. Та у новинах, найперше, дізнаємося про політичні «розборки», приватне житття зірок, підготовку до Євро-2012. </p>
<p>До слова, а що чекає на новозбудовані та реставровані об’єкти після європейських змагань? Адже порожніми і незадіяними стоять нині у нас більшість стадіонів…</p>
<p>Та повернемося до безпеки. І не тільки продовольчої, а й національної. І йдеться не про розкол України на східну та західну. Мова про вислів Арсенія Яценюка після завершення судового процесу над Юлією Тимошенко. Слова головного фронтовика дуже насторожили мене. А, може, й налякали. Гадаю, не тільки мене, бо ті, хто вміє не тільки чути, а й розуміти почуте, звернуть на них увагу.<span id="more-14931"></span></p>
<p>А говорив Арсеній Петрович про те, що Європа не залишиться байдужою до розправи над опозицією і почне впливати (читай – тиснути) на Україну. Яким чином? Це й озвучив Яценюк, наголосивши, що наші можновладці мають за кордоном і рахунки, і майно. </p>
<p>Чи не є це свідченням того, що  вершина української владної піраміди стане невдовзі  маріонетками в руках міжнародного тіньового кабінету міністрів. Зберуться, скажімо, на рахунку якогось нашого диктатора, чи то пак, керівника, мільярди, а їх захочуть забрати, як це сталося з Кадафі. Організують революцію. І нічого не вартуватиме, та й чи вартує?&#8230;наша незалежність. </p>
<p>А все це, шановні, одним словом називається глобалізм…                                                                                                  </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/prodovolcha-bezpeka-ukrajiny-pid-zahrozoyu-yak-i-natsionalna/14931.html">Продовольча безпека України під загрозою.  Як і національна?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/prodovolcha-bezpeka-ukrajiny-pid-zahrozoyu-yak-i-natsionalna/14931.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Життя – товар нерентабельний</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/zhyttya-tovar-nerentabelnyj/5912.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/zhyttya-tovar-nerentabelnyj/5912.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 28 Sep 2009 07:48:38 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[аварія]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[статистика]]></category>
		<category><![CDATA[суд]]></category>
		<category><![CDATA[транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=5912</guid>

					<description><![CDATA[<p>Добре знаються на цьому перевізники, заощаджуючи на страхуванні пасажирів, кондукторах і вчасних ремонтах машин. Тема безпеки пасажирських перевезень не нова, але найчастіше люди не знають, як захистити життя і здоров’я в таких випадках і скільки воно реально коштує</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/zhyttya-tovar-nerentabelnyj/5912.html">Життя – товар нерентабельний</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Добре знаються на цьому перевізники, заощаджуючи на страхуванні пасажирів, кондукторах і вчасних ремонтах машин. Тема безпеки пасажирських перевезень не нова, але найчастіше люди не знають, як захистити життя і здоров’я в таких випадках і скільки воно реально коштує. Героїні нашого матеріалу «пощастило» – відбулася переломом. За які кошти вона лікуватиметься – поки невідомо.</strong></p>
<p>Найкраще про безпеку перевезень свідчить статистика. За даними держінспекції на автомобільному транспорті у Чернівецькій області торік у двох ДТП загинуло 6 людей, цього року смертей поки що немає. Ці відомості розходяться зі статистикою Чернівецької ДАІ. За їхніми даними 18 травня 2009 року сталася ДТП, в якій загинула одна людина.</p>
<p>Як пояснив заступник начальника автомобільної інспекції Василь Савчук, найімовірніше це був нелегальний перевізник, простіше кажучи, «кукурузник». До того ж, станом на 1 вересня зареєстровано 24 зіткнення маршруток з іншими автами.</p>
<h2>«Дешева аварія»…</h2>
<p>4 вересня близько 17 год. на перехресті вул. Руської та Л. Кобилиці трапилася банальна, як за нинішніми мірками, ДТП. Автобус, що їздить 39-м маршрутом, не розминувся з машиною.</p>
<p>Пасажири відбулися переляком і лише одну 63-річну жінку з переломом руки, розбитими окулярами та переніссям забрала «швидка». Їй наклали гіпс, видали довідку та відпустили додому. Повні сумки овочів, з якими вона їхала з базару, додому також довезла «швидка», за що її працівникам низький уклін.</p>
<p>Того ж вечора до оселі потерпілої навідалися двоє чоловіків. За 500 грн вони пропонували жінці написати розписку у тому, що жодних претензій до водія та перевізника вона не має. Пенсіонерка, «на руках» у якої 80-річний лежачий хворий чоловік, сама написати не змогла – рука ж бо зламана. Тому попросила сусідку. Прощаючись, один з чоловіків назвався механіком Андрієм і залишив номер свого мобільного телефону. Зрозуміло, усі намагання додзвонитися за вказаним номером були марними… Через кілька днів жінці пояснили, що вона могла отримати набагато більше.</p>
<p>Через 3 тижні до жінки завітали з міліції. Повідомили, що на водія відкрили кримінальну справу і незабаром буде суд. Порадили їй зібрати довідки з ЖРЕП та соцзабезу і запитали, у скільки ж вона оцінює свої матеріальні та моральні збитки. Нині жінка з рукою у гіпсі бігає за паперами…</p>
<h2>… І «надто дорогі» кондуктори</h2>
<p>«Турбота» перевізників про своїх водіїв стає зрозумілою, коли врахувати, що за ДТП, які призвели до смерті пасажирів, перевізник автоматично позбавляється ліцензії. У випадку отримання пасажирами травм на перевізника, за законом чекає перевірка, яка також найчастіше призводить до втрати ліцензії.</p>
<p>За словами Василя Савчука, лише цьогоріч їх анульовано 29, найбільше – за недостатню безпеку пасажирів. Утім, перевізники не поспішають робити хоч якісь висновки.</p>
<p>Та чи не «найцікавішою» виявилася позиція директора міського центру організації пасажирських перевезень Ігоря Кожуленка. Не забувши, перш за все, поцікавитися, чи не набридло ще журналістам «жувати» тему кондукторів і переповнених маршруток, п. Кожуленко пояснив, що запровадження посади кондукторів – справа виключно підприємств-перевізників і жодного впливу на них тут немає.</p>
<p>Потім він спробував сперечатися зі статистикою, заприсягнувшись, що «цьогоріч у місті лише двоє людей отримало травми в маршрутках», бо ж «ми виїжджаємо на кожну аварію». Виникає логічне запитання: навіщо існує очолювана ним установа, коли навести хоч якийсь лад у своєму відомстві вона не може?</p>
<p>Не менш «оригінальною» виявилася і позиція директора ТОВ «Диліжанс» Ігоря Маліни. За його словами, кондукторів він собі дозволити не може – це нерентабельно. Зрозуміло, що кондукторам треба платити зарплату.</p>
<p>Але невже людські життя коштують дешевше і бажання заробити більше перемагає все інше? Невже усі водії на маршрутах – цезарі, здатні водночас кермувати і рахувати гроші, а часто-густо ще й мчати наввипередки з тролейбусом, бо ж «рогатий» конкурент забере усіх пасажирів і, знов-таки, прощавай виручка?</p>
<p>– Водій повинен розраховуватися з пасажирами лише на зупинках, – наполягає п. Маліна.</p>
<p><strong>– Але ж Ви, так само як і я, знаєте, що вони так не роблять…</strong></p>
<p>– Ну і що? – достойна відповідь керівника!</p>
<p><strong>– А як же безпека? Як же люди?</strong></p>
<p>– Ну що таке безпека?</p>
<p><strong>– … А такий собі механік Андрій у вас працює?</strong></p>
<p>– Працює.</p>
<p><strong>– Тоді поясніть, будь-ласка, чому саме він приходив до потерпілої у ДТП з проханням написати відмову? Невже це компетенція механіка??? Як взагалі таке можливо????</strong></p>
<p>– Ну так водія ж усе одно судитимуть. Зрештою, якщо хоче, вона може отримати страховку. У нас пасажири застраховані.</p>
<p><strong>– А жінка про це знає?..</strong></p>
<p>Власне на цьому наша розмова закінчилася. Ситуацію прокоментували юристи НАСК «Оранта», які спеціалізуються на нещасних випадках на транспорті.</p>
<h2>Поради пасажирам:</h2>
<p>Перш за все, потерпілим у будь-якій ДТП, як би не було боляче і погано, треба бути розсудливими і не «вестися» на сумнівні пропозиції невідомих осіб.</p>
<p>Якщо ви навіть  відбулися лише забоями і переляком, усе одно краще дочекатися ДАІ. Вони мають зафіксувати у протоколі про ДТП те, що ви разом з іншими пасажирами перебували саме у цій машині!</p>
<p>Потім доведеться звернутися до поліклініки або травмпункту, щоб одержати довідку про свої травми (а можна відразу проїхати зі «швидкою», що прибула на місце аварії).</p>
<p>Навіть якщо в ДТП ніхто серйозно не постраждав і кримінальну справу не  порушено, пасажир все одно має право вимагати компенсацію через суд, подавши медичну довідку та довідку від ДАІ.</p>
<p>Якщо ж аварія серйозна, пасажири отримали травми середнього ступеня важкості (переломи), не кажучи вже про смерть, обов’язково порушується кримінальна справа, проводиться розслідування і суд призначає компенсацію за матеріальні і моральні збитки. Щоправда, і тут не все так просто. Коли водій маршрутки працює на себе, а не на підприємство, то компенсувати збитки пасажирам повинен він сам. Якщо ж маршрутка належить  АТП, то виплачувати компенсацію повинне підприємство.</p>
<p>Нарешті, якщо у власника автобуса був договір зі страховою компанією, витрати на компенсацію вона бере на себе.</p>
<p>Моральну компенсацію також встановлює суд. Потерпілий може вимагати будь-яку суму – законодавство не обмежує. Якщо з виплатою компенсації виникають проблеми, треба знову звертатися до суду.</p>
<p>Юристи радять, крім заяви, подавати клопотання про забезпечення виконання рішення суду. Якщо ваш кривдник буде посилатися на відсутність грошей, то на його майно накладуть арешт і все-таки відшкодують вам збитки.</p>
<p>Суд може відмовити у виплаті компенсації у тому випадку, якщо ви самі порушили «Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджені постановою КМУ №76 від 18 лютого 1997 р., або Правила дорожнього руху.</p>
<p>Головний козир перевізника – у маршрутці не можна їхати стоячи. Спиратися на двері громадського транспортного засобу також заборонено. Тому, якщо ви втискуєтеся в переповнену маршрутку, то, коли що, самі й будете винні.</p>
<p>Ніколи не відмовляйтеся від квитків у маршрутці, а коли вам його не дали – вимагайте! Квиток підтверджує: ви заплатили за проїзд, і водій несе відповідальність за якість послуги. У випадку ДТП квиток стане одним з доказів, що ви їхали саме у цій маршрутці.</p>
<p>Тому завжди вимагайте свій проїзний документ. Водії легальних АТП одержують їх у тій кількості, на яку суму визначений план змінної виручки. Просто багато хто з водіїв, які працюють без кондуктора, самі «скасували» для себе цю процедуру.</p>
<h2>Скільки ж заощаджують на життях</h2>
<p>Усі пасажири повинні бути застраховані, наполягають спеціалісти страхової компанії «Оранта». Просто перевізники про це часто мовчать, особливо коли ДТП незначна і можна «домовитися» з ДАІ не реєструвати пригоду.</p>
<p>На кожний нещасний випадок, що стався із застрахованим на транспорті, повинен  скласти  акт про нещасний випадок з пасажирами і видати довідку потерпілому (якщо він мав  право на безкоштовний проїзд) із зазначенням  відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).</p>
<p>Страхова виплата здійснюється на підставі: заяви застрахованого; акта про нещасний випадок; листа непрацездатності або довідки закладу охорони здоров’я, що засвідчив тимчасову непрацездатність, або довідки  спецустанов про встановлення інвалідності; у разі загибелі чи смерті застрахованого – копії свідоцтва про смерть, а також — страхового поліса (для пасажира пільгової  категорії  –  документа,  що  засвідчує право на пільги).</p>
<p>Страхова  сума  виплачується не пізніше як через 10 діб від дня одержання необхідних документів відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати. Страхова сума виплачується незалежно від виплат по державному соціальному  страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування збитків.</p>
<h2>Що робити, коли ви отримали травми, а  ДТП—незареєстрована в ДАІ?</h2>
<p>Як пояснив прес-секретар Чернівецької прокуратури Олександр Лебідь, торік запроваджено щомісячну обов’язкову звірку прокуратурою відомостей про ДТП між ДАІ та станцією ШМД. Такий захід необхідний саме через незареєстровані у ДАІ автопригоди. На Буковині розбіжностей у цифрах поки не зафіксовано. Але якщо раптом ви постраждали у ДТП, якої немає у ДАІ, зверніться до прокуратури, там обов’язково проведуть розслідування.</p>
<h2>Які місця в маршрутці найбезпечніші?</h2>
<p>Оскільки дорогами області роз’їжджають маршрутки різних марок, то стверджувати однозначно дуже важко. Ми вирішили зупинитися на «Богдані», який використовується на більшості маршрутів.</p>
<p>Отже, після моделювання різних типів ДТП (лобове зіткнення, удар ззаду, удари зліва і справа) з’ясувалося, що найбільш безпечне&#8230; місце водія. Він не постраждає навіть при лобовому зіткненні на швидкості 60 км/год, а найбільша небезпека загрожує йому від удару іншої машини в маршрутку з лівого боку.</p>
<p>При аваріях будь-якого типу передовсім дістанеться пасажирам, які стоять. Можуть сильно покалічитися ті, що сидять на задніх та бокових місцях. Найбільше шансів вижити у тих, хто їде у кріслах, розташованих проти руху, тобто спиною вперед: їх лише втискує у крісла, тимчасом як інші летять грудьми на спинки передніх сидінь. А найбезпечнішими пасажирськими місцями виявилися ті, що розташовані одразу за водієм.</p>
<p><strong>Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/zhyttya-tovar-nerentabelnyj/5912.html">Життя – товар нерентабельний</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/zhyttya-tovar-nerentabelnyj/5912.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Нам кислотні дощі – їм екологічне паливо</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/nam-kyslotni-doschi-jim-ekolohichne-palyvo/5600.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/nam-kyslotni-doschi-jim-ekolohichne-palyvo/5600.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 29 Aug 2009 06:22:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[екологія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=5600</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чому бідні? Бо дурні! Адже ми досі залишаємося сировинною базою для країн Європи. Відповіді на запитання – у розмові з головою Громадської екологічної ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, професором, завідувачем кафедри фізхімії та екології хімвиробництв ЧНУ ім. Ю. Федьковича Яремою ТЕВТУЛЕМ </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/nam-kyslotni-doschi-jim-ekolohichne-palyvo/5600.html">Нам кислотні дощі – їм екологічне паливо</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Чому бідні? Бо дурні! Так кажуть у народі. Чи не про нас це? Адже ми досі залишаємося сировинною базою для країн Європи. Іноземні компанії збираються використовувати наш енергетичний потенціал для поліпшення екологічних умов – для себе, зрозуміло. А чому це робимо не ми? Відповіді на запитання – у розмові з головою Громадської екологічної ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, професором, завідувачем кафедри фізхімії та екології хімвиробництв ЧНУ ім. Ю. Федьковича Яремою ТЕВТУЛЕМ</strong>.</p>
<h2>Наші відходи – їм доходи</h2>
<p><strong>– Яремо Юрійовичу, у місцевій пресі пройшла інформація про наміри компанії «BioTechnology Development» розпочати виробництво нового для нас виду палива для енергетичної галузі. Це позитивна чи негативна новина?</strong></p>
<p>– З одного боку – позитивна. Це нові робочі місця. Хоча, повірте, не така вже й значна кількість. З іншого – негативна. Адже планується виготовляти пресовані гранули з рослинної сировини не для нашої енергетичної галузі, а для інших держав, зокрема, Німеччини, Італії та Франції. Тобто відбудеться те ж, що з лісом: вивозимо кругляк, залишаючи гори лисими, а ввозимо космічної вартості меблі з цієї ж деревини. Податки залишаються за кордоном, зайнятість робочих рук – теж там.</p>
<p><strong>– А про яке, власне, нове для нас паливо йдеться?</strong></p>
<p>– Про Паливні гранули циліндричної форми діаметром 6-14 мм і довжиною 10-30 мм. Їх виготовляють з відходів деревини – стружки, трісок, тирси, а також соломи, лушпиння соняшника та рису, костриці льону, торфу тощо. І що особливо важливо – без хімічних зв’язувальних речовин!</p>
<p>Розвинуті країни Європи, Америки, Сходу вже кілька десятиліть успішно створюють і використовують екологічно безпечне паливо з відновлювальної сировини. Енергетичний потенціал біологічної сировини, яка щорічно продукується на нашій планеті, в десятки разів  перевищує потреби людства!</p>
<p>Щокілька тижнів у Європі вводять у експлуатацію один-два заводи з виробництва гранул. У Канаді і США на 60 заводах щороку виготовляють майже 2 млн.тонн такого палива. Найбільший в Європі виробник гранул Швеція продукує біля 1,5 млн. т на рік, а використовує ще більше –  1,75 млн. т на рік. Крім Швеції, лідерами у виготовленні і використанні паливних гранул є Фінляндія, Австрія, Німеччина, Італія.</p>
<h2>Їм прибуток – нам втрати</h2>
<p><strong>– Зрештою, зрозуміло, чому такий інтерес до цього виду палива. Нескінченні джерела для його виготовлення&#8230;</strong></p>
<p>– Не тільки це. По-перше, воно забезпечує енергетичну незалежність від постачальників викопного палива, що є надзвичайно актуальним для України. По-друге, деревне паливо екологічно безпечне. За цим  показником воно поступається тільки  водню. Коли використовується деревне паливо, то не утворюються сполуки сірки, які згодом спричиняють кислотні дощі. По-третє – за примусового дуття повітря утворюється дуже мало попелу. А перемелений попіл можна використовувати навіть замість цементу.</p>
<p><strong>– То що ж, вертаємось у доіндустріальний період з печами та дровами?</strong></p>
<p>– Хибна думка. Скажіть, Італія належить до відсталих країн? Ні, а вона використовує щорічно близько 800 тис. т гранул, хоча виробляє наполовину менше – решту імпортує. Велика кількість гранул йде на побутові потреби. Тому щорічно продаються сотні тисяч пічок для такого палива. В Італії, Німеччині, Франції, куди планують вивозити виготовлені в нашій області гранули, не ігнорують жодних  альтернативних і відновлювальних джерел енергії. А ми, горді собою, знову залишаємося сировинною базою для країн Європи.</p>
<p><strong>– Якою буде потужність підприємства на Буковині?</strong></p>
<p>Вона сягатиме 5 тис. т/міс. Іншими словами, область щомісяця втрачатиме 5 тис. т пальної рослинної сировини! Чи по-господарськи це, якщо ми дбаємо про альтернативні джерела енергії для нашого побуту й промисловості?</p>
<p><strong>– Ви проти інвестицій у нашу економіку?</strong></p>
<p>– Стосовно таких інвестицій – так, проти. Хоча для закордонної фірми вельми привабливо розпочати свою справу на Буковині. Чому? Бо підприємство вартістю 12 млн. грн окупиться за 8-10 місяців. Їм прибуток, а нам – втрати.<br />
Нема свого – візьми чуже</p>
<p><strong>– А все ж таки скільки людей треба для обслуговування котлів, які опалюються гранулами? </strong></p>
<p>– Тут теж самі розчарування. З огляду на зайнятість одна з компаній Сербії спільно зі шведськими й польськими партнерами створила автоматичний котел, принципово новий за технологією, з коефіцієнтом корисної дії 91 %!  Подача палива у котел, його очищення, контроль заповнення ємності для попелу і розрідження у витяжній трубі та багато іншого здійснюється в автоматичному режимі. Оператор тільки слідкує за роботою механізмів.</p>
<p><strong>– І це створила Сербія, де всього на всього 10, 5 млн. населення?!.</strong></p>
<p>– Та фірма має вже 20-ти річний досвід роботи в галузі. Щоправда, в Україні є фірма, яка реалізує такі котли.</p>
<p><strong>– А що ще є у нас?</strong></p>
<p>На жаль, місцевий ринок цього виду палива розвинутий слабко. Ми надто повільно придивляємося глядаємося до того, що вже десятки років використовують у розвинутих країнах. Хоча тут не треба навіть вигадувати чогось свого: достатньо використати готові досвід і розробки. Натомість робимо тільки перші кроки в цьому напрямку. Зокрема, Чернівецька торгово-промислова палата спільно з Німецьким Товариством Технічного Співробітництва оголосили обласний конкурс бізнес-планів для впровадження енергозбережних технологій. Реалізація такого проекту сприятиме заощадженню енергоносіїв,  використанню відновлюваних джерел енергії і поліпшенню довкілля. Тим часом іноземні компанії хочуть використати наш енергетичний потенціал для поліпшення екологічних умов власного проживання.  Думаймо, панове!</p>
<p><strong>Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/nam-kyslotni-doschi-jim-ekolohichne-palyvo/5600.html">Нам кислотні дощі – їм екологічне паливо</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/nam-kyslotni-doschi-jim-ekolohichne-palyvo/5600.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Е-добавки: їсти чи не їсти?</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/e-dobavky-jisty-chy-ne-jisty/5328.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/e-dobavky-jisty-chy-ne-jisty/5328.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2009 06:31:54 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[здоров'я]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=5328</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сумніви щодо безпечності Е-домішок побутують і досі. Адже їхнє тестування триває кілька тижнів, а наслідки можуть проявитися через роки</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/e-dobavky-jisty-chy-ne-jisty/5328.html">Е-добавки: їсти чи не їсти?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Позначенням «Е» такі добавки зобов’язані Європейській комісії з добавок (JECFA). Таким чином споживача інформують про те, які хімічні сполуки містяться у продукті. «Е» – це Європа, а наступні кілька цифр – код сполуки.</p>
<p>До 1953 року назви сполук писали повністю, а потім запровадили буквено-цифрові позначення.</p>
<h2>Тиждень дослідів – розплата на все життя</h2>
<p>Сумніви щодо безпечності Е-домішок побутують і досі. Адже їхнє тестування триває кілька тижнів, а наслідки можуть проявитися через роки.</p>
<p>Людство створило величезну кількість синтетичних домішок. Тож варто убезпечити себе хоча б від найнебезпечніших.</p>
<p>Е250 – нітрит натрію, Е251 – нітрат натрію і Е252 – нітрат калію. Нітродобавки містяться у ковбасних виробах, копченій рибі, шпротах, консервованому оселедці. Їх додають у тверді сири, щоб вони не «здувалися». Продукти з такими домішками особливо небезпечні для людей із хворою печінкою, кишечником і тих, хто страждає на дисбактеріоз і холецистит.</p>
<p>Домішки Е620 – глютамінова кислота і Е621 – глютамат натрію використовуються для підсилення та збереження смаку. У невеликих дозах такі домішки не шкідливі. Крім того, цієї кислоти потребує серцевий м’яз та мозок. Якщо її не вистачає, організм починає сам виробляти глютамінову кислоту. Якщо ж вона у надлишку, ця кислота стає шкідливою, особливо для печінки та підшлункової залози. Не можна з’їдати на день більше двох страв, які містять ці добавки.</p>
<p>Небезпечними вважаються Е121 (цитрусовий червоний барвник), Е123 (барвник амарант) і Е240 (консервант формальдегід). Перші два «Е» додають до солодкої газованої води, льодяників, кольорового морозива. Е240 присутній у консервах будь-якого виду (грибах, компотах, соках). Вже доведено, що усі вони сприяють утворенню злоякісних пухлин.</p>
<p>Продукти із добавками Е216 (пропіловий ефір параоксібензойної кислоти) і Е217 (параоксібензойної кислоти пропіловий ефір, натрієва сіль) взагалі заборонили. Раніше їх додавали до цукерок, шоколаду з начинкою, желе, яке покриває м’ясні продукти, паштетів, супів та бульйонів.</p>
<h2>Нешкідливе «Е»</h2>
<p>Нешкідливими вважають тільки невелику кількість харчових домішок. Але навіть їх лікарі не рекомендують давати дітям до 5 років. Серед них:</p>
<p>Е100 – куркумін (барвник), додають до порошку карі, соусів, готових страви з рисом, варення, зацукрованих фруктів, рибних паштетів.</p>
<p>Е363 – янтарна кислота (підкислювач), міститься в десертах, супах, бульйонах, сухих напоях.</p>
<p>Е504 – карбонат магнію (розпушувач тіста), може міститися в сирі, жувальній гумці, харчовій солі.</p>
<p>Е957 – тауматин (підсолоджувач), додають до морозива, сухофруктів, жувальної гумки без цукру.</p>
<h2>Умовно безпечні домішки</h2>
<p>Вони можуть провокувати захворювання, але точно це не доведено. Тож краще їх остерігатися.</p>
<p>Е103, Е105, Е121, Е123, Е125, Е126, Е130, Е131, Е142, Е153 – барвники, містяться у солодкій газованій воді, льодяниках, кольоровому морозиві – небезпека утворення злоякісних пухлин.</p>
<p>Е171-173 – барвники, додають до вищезгаданих ласощів – небезпека захворюваннь печінки та нирок.</p>
<p>Е210, Е211, Е213-217, Е240 – консерванти, присутні у консервах будь-якого виду – небезпека утворення злоякісних пухлин.</p>
<p>Е221-226 – консерванти, використовують для будь-якої консервації – небезпека захворювання шлунково-кишкового тракту.</p>
<p>Е311-313 – антиоксиданти (антиокислювачі), використовується в йогуртах, кисломолочних продуктах, ковбасних виробах, вершковому маслі, шоколаді – небезпека захворювання шлунково-кишкового тракту.</p>
<p>Е407, Е447, Е450 – стабілізатори та згущувачі, містяться у варенні, джемах, згущеному молоці, шоколадному сирі – небезпека захворювання печінки та нирок.</p>
<p>Е461-466 – стабілізатори і згущувачі, присутні у варенні, джемах та згущеному молоці – небезпека захворювання шлунково-кишкового тракту.</p>
<p>Е924a, Е924b – піногасителі, містяться у газованих напоях –небезпека утворення злоякісних пухлин.</p>
<p>Учені стверджують, що самі по собі добавки не шкідливі для людини. Але, потрапляючи в організм, вони вступають в реакцію з іншими речовинами, що містяться в наших органах, і реакція може бути непередбачуваною.</p>
<p>Якби ми повністю виключили з раціону продукти з Е-добавками, ми їли б тільки фрукти та овочі, пили би щойно здоєне молоко чи воду.</p>
<p>Щоби шкідливі добавки рідше потрапляли на наш стіл, треба уникати продуктів з неприродно яскравим кольором, уникати їжі з надто довгим строком зберігання і взагалі забрати зі свого раціону чіпси, хотдоги, готові сніданки, обіди та вечері тощо.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/e-dobavky-jisty-chy-ne-jisty/5328.html">Е-добавки: їсти чи не їсти?</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/e-dobavky-jisty-chy-ne-jisty/5328.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Українські презервативи як політичний аргумент</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/ukrajinski-prezervatyvy-yak-politychnyj-arhument/4404.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/ukrajinski-prezervatyvy-yak-politychnyj-arhument/4404.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 17 Mar 2009 07:45:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Влада]]></category>
		<category><![CDATA[депутат]]></category>
		<category><![CDATA[здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=4404</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ціни на латексні вироби, які мають захистити життя і здоров`я українських громадян, мають бути прийнятними. Є шкідники, які зашкоджують нашому споживачу, і високі темпи розповсюдження СНІДу в Україні – на їхній совісті.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ukrajinski-prezervatyvy-yak-politychnyj-arhument/4404.html">Українські презервативи як політичний аргумент</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>Катерина Лук’янова: Дистриб’ютори не забезпечать Україну дешевими презервативами!</h2>
<p>Народний депутат Катерина Лук’янова прокоментувала заяву директора фонду «Антиснід» О.Руднєвої стосовно досягнутої з дистриб’юторами презервативів домовленості про зниження цін на цю продукцію.</p>
<p>«Чудово, що фонд «Антиснід» курує цей напрямок, його обов’язок – займатися цим спрямуванням. Але насправді тільки вітчизняне виробництво може знизити ціни на латексну продукцію до прийнятного рівня», &#8211; відмітила К.Лук’янова.</p>
<p>«Адже йдеться не лише про Київ, де люди отримують високі зарплати і можуть отоваритися «в супермаркетах».  Мовляв, там з’являться презервативи за начебто «до кризових цінах», &#8211; пояснила свою думку представник «Народної самооборони», і продовжила: «Йдеться про всю Україну, де гіпермаркети не на кожному кроці. Йдеться про села, про селища міського типу, про районні і обласні центри, мешканці котрих складають більшість населення країни. Саме там СНІД і ВІЧ поширюються страшними темпами.  Повсюдно, у всіх роздрібних торгівельних мережах, особливо в аптечних, потрібно  представити дешеву захисну продукцію з латексу».</p>
<p>«Продукція вітчизняного виробника на ринку України представляє не більше 17%. Це мізерна цифра, тому ми звернули увагу на виробництво в Україні», &#8211; підкреслила Катерина Лук’янова.  «Дистриб’ютори – це чудово, але вони представляють інтереси іноземних виробників, і ціна такої продукції в будь-якому разі буде вищою. Собівартість, транспортування, податки, входження у торгівельні мережі, дистриб’юторський інтерес», &#8211; назвала К.Лук’янова фактори впливу на ціноутворення і високу вартість саме імпортних презервативів.</p>
<p>«Вітчизняні виробники мають на виході продукту набагато меншу ціну: 2-3 гривні за пачку. Тобто 1 гривню за 1 шт. Дистриб’ютори такої ціни виставити не можуть. Тому я вважаю, що всі наші зусилля, в тому числі і фонду «Антиснід», мають спрямуватися на те, щоб в Україні з’явилась дешева якісна продукція саме українського виробництва у необхідній кількості», &#8211; відмітила Катерина Лук’янова.</p>
<p>Політик звернулася до власників роздрібних торгівельних мереж з проханням «відпустити ринок і впустити на полиці вітчизняного виробника». «Штучно створюються такі умови, коли вітчизняний виробник не може увійти до торговельних мереж», &#8211; підкреслила вона.</p>
<p>Народний депутат заявила, що «хтось лобіює інтереси дистриб’юторів, у тому числі і в Верховній Раді України.  Є шкідники, які зашкоджують нашому споживачу, і високі темпи розповсюдження СНІДу в Україні – на їхній совісті. Я про це казатиму вголос!».</p>
<p>«Перестаньте лобіювати інтереси чужих держав, закордонних виробників у Верховній Раді», &#8211; сказала Катерина Лук’янова і резюмувала: «Однозначно доки ціни на латексні вироби, які мають захистити життя і здоров`я українських громадян, не зробляться прийнятними, «Народна самооборона» продовжить контроль».</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ukrajinski-prezervatyvy-yak-politychnyj-arhument/4404.html">Українські презервативи як політичний аргумент</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/ukrajinski-prezervatyvy-yak-politychnyj-arhument/4404.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Боротьба за національний скарб України</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ekonomichni/borotba-za-natsionalnyj-skarb-ukrajiny/4350.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ekonomichni/borotba-za-natsionalnyj-skarb-ukrajiny/4350.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 13 Mar 2009 08:25:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Влада]]></category>
		<category><![CDATA[держава]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[політики]]></category>
		<category><![CDATA[президент]]></category>
		<category><![CDATA[прем’єр]]></category>
		<category><![CDATA[розрахунки]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=4350</guid>

					<description><![CDATA[<p>Газотранспортна система (ГТС) України є стовідсотковою державною власністю. Це той аргумент, який дає нам можливість захищати державні інтереси у газових переговорах із Росією та Європою. Наочним прикладом цього був нещодавній масштабний газовий конфлікт</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/borotba-za-natsionalnyj-skarb-ukrajiny/4350.html">Боротьба за національний скарб України</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2>«П’ята колона» розпочала нову атаку на вітчизняну ГТС</h2>
<p>Газотранспортна система (ГТС) України є стовідсотковою державною власністю. Це той аргумент, який дає нам можливість захищати державні інтереси у газових переговорах із Росією та Європою. Наочним прикладом цього був нещодавній масштабний газовий конфлікт.</p>
<p>Проте в розпал конфлікту, а надто по його закінченню багато вітчизняних політиків заговорили про можливість допуску інших держав – читай, Росії – до української труби.</p>
<p>Одіозний співвласник газового посередника «РосУкрЕнерго» Дмитро Фірташ звернувся до Володимира Путіна з пропозицією приватизувати українську ГТС. Він вважає, що Україна повинна створити спільне підприємство з російським «Газпромом» і європейськими компаніями.</p>
<p>– Внеском України до спільного підприємства має стати її ГТС вартістю понад $20 млрд., – стверджує Фірташ.</p>
<p>Однак, відповідно до Конституції, українська газотранспортна система є виключно державною власністю і за жодних умов не може бути проданою чи приватизованою.</p>
<h2>Президентський «акцент»</h2>
<p>Усі ми бачили, яку позицію щодо транспортування газу на початку року займали Росія та Європейський Союз. Перша робила все, щоби залишити Україну без тепла й створити умови для заволодіння нашою ГТС.</p>
<p>Європейські ж споживачі російського газу (за винятком хіба що Польщі та держав Балтії) зайняли конформістську позицію. Спочатку вони просто не втручалися в суперечку Києва та Москви. Згодом спробували «натиснути» на Україну. Що, зрештою, не дивно, адже «Газпром» має велику частку в керівництві європейськими компаніями, зокрема, й транзитними.</p>
<p>І лише після того, як Брюссель зрозумів, що зробити «крайнім» офіційний Київ не вийде, Єврокомісія розпочала реальний трьохсторонній переговорний процес. Не важко здогадатися, як саме розгортались би події за умови, що наша «труба» належала би Кремлю.</p>
<p>Як відомо, газові контракти між «Нафтогазом» і «Газпромом» підписані. До того ж, на доволі вигідних для нашої держави умовах. І, що найголовніше, – ГТС країни збережена в державній власності. За цю монополію на транзит патріотичним політичним силам доводиться боротися ще з 2002 року. Тоді Президенти України та Росії, а також канцлер Німеччини домовилися про створення консорціуму, який взяв би в управління нашу ГТС.</p>
<p>До цього питання то поверталися, то залишали його «на потім», залежно від розстановки політичних сил на українському владному Олімпі. Аж поки 6 лютого 2007 року, за ініціативи Блоку Юлії Тимошенко, було прийнято закон, який чітко закріплює ГТС у державній власності й забороняє будь-які маніпуляції з «трубою».</p>
<p>Здавалось би, крапку в цьому питанні поставлено раз і назавжди. Але надто вже ласим шматочком є вітчизняна газотранспортна система. Судіть самі – через неї проходить до 80% російського газу, який транспортується до Європи.</p>
<p>Отож, ми переживаємо черговий сплеск активності навколо приналежності ГТС. Зокрема, Президент Віктор Ющенко відвідав Брюссель, де й «повідомив» про те, що «Україна пов’язує своє майбутнє з інтеграцією української газотранспортної системи до європейського ринку».</p>
<p>Добре, коли йдеться лише про кредити для модернізації системи. Оскільки ділити українську ГТС із Європою нічим не краще, аніж із Росією. Це аксіома: кожний думає перш за все про власну вигоду. Але ненадійність Ющенка у газових питаннях насторожує. Загальновідомі його зв’язки із попереднім газовим посередником – «РосУкрЕнерго».</p>
<p>Тимошенко звільнила ринок від РУЕ, але існує висока ймовірність того, що Президент спробує організувати нову структуру на кшталт РУЕ, на цей раз із залученням ЄС, спробувавши при цьому «відвоювати» шматок транзитної труби на власні потреби.</p>
<p>Поки офіційний Брюссель мовчить, позиція європейських лідерів, зокрема Німеччини та інших держав, уже відома. Вони наполегливо виступають за акціонування української ГТС.</p>
<h2>Усі на захист спонсора!</h2>
<p>Наразі ми спостерігаємо новий сплеск активності лобістів сумнівних газових схем. Воно й не дивно – усі, хто прагнуть «підлизатися» до Москви, на якомусь етапі обіцяють передати їй українську ГТС. Мотив того ж Фірташа зрозумілий: він хоче повернутися на суперприбутковий газовий ринок, звідки його виставила Тимошенко, і залагодити конфлікт із російською прокуратурою, яка порушила проти нього кілька кримінальних справ.</p>
<p>Тож зрозуміло, чому так розшаркався перед Москвою телеканал «Інтер», який належить Дмитру Фірташу. Підспівувати керівнику «РосУкрЕнерго» на «Інтері» взялися не тільки Юрій Бойко, а й начебто такі різні Віктор Янукович та Арсеній Яценюк. Але різні лише на перший погляд.</p>
<p>– Це великий проект, над яким треба працювати, його в жодному разі не можна заполітизовувати до такого стану, коли він перетвориться на священну корову, до якої не можна нікому торкатися», – заявив лідер ПР В. Янукович.</p>
<p>Яценюк співав практично в унісон: – Дозволю собі запропонувати абсолютно не нову ідею, але вона по-різному сприймається в українському суспільстві, ідею яка стосується створення газового консорціуму, – сказав він.</p>
<p>Політик вважає, що за можливості поновлення консорціуму необхідно 51% управління українською ГТС залишити в державній власності. Екс-спікер виступає також за залучення Європи до управління українською ГТС шляхом продажу частини акцій в обмін на продаж частини енергетичної безпеки Європі.</p>
<p>Таким чином, Яценюк зайвий раз підтвердив зв’язок із олігархом Дмитром Фірташем, про який щораз голосніше говорять у політичному середовищі. Так, політолог Олексій Голобуцький стверджує, що група Дмитра Фірташа після стратегічної поразки на газовому фронті буде змушена диверсифікувати свої політичні ризики й піти шляхом підтримки цілої низки нових партійних проектів. Найбільш привабливим для Фірташа може бути проект Яценюка, з яким його ріднить, до того ж, ще й регіон походження, – зазначає експерт.</p>
<p>Під час відвідин Кремля про консорціум говорив і нинішній спікер ВР Володимир Литвин: Ми маємо повернутися до розмови про консорціум. Урядам України й Росії необхідно наповнити взаємовигідним змістом ті документи про газотранспортний консорціум, які було підписано раніше», – сказав він у ефірі радіостанції «Ехо Москви».</p>
<h2>Одна у полі – воїн</h2>
<p>Очевидним є той факт, що певні політичні сили намагаються допустити до управління українською ГТС Росію та Європу. Одні відповідають за контакти з Москвою, інші – з Брюсселем.</p>
<p>Наразі можна бути певними, що без зміни законодавства України або без відмови «Газпрому» від намірів у той чи інший спосіб встановити контроль над українською ГТС, переговори щодо консорціуму приречені на провал.</p>
<p>За песимістичного сценарію прихильники акціонування української ГТС зможуть внести зміни до закону. І тоді навіть мінімальний доступ іноземних компаній відкриє шлях до ще більшої інтеграції, а це може загрожувати національній безпеці України. Схоже, єдиною, хто хоче й може перешкодити цим планам, є Юлія Тимошенко.</p>
<p>– Наша газотранспортна система, яка є державною власністю України, перебуває за межами всіх переговорних процесів, вона не може бути віддана ні в концесію, ні в спільне підприємство, ні у власність, – запевняє Прем’єр-міністр. – Газотранспортна система – це найбільший національний скарб, який залишиться в державній власності.</p>
<p>Принципова позиція уряду не дасть можливості «провернути» цей план у короткостроковій перспективі, а на початку 2010-го Україна вже матиме нового Президента.</p>
<p><strong>Олекса ВСЕЗНАЙ</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ekonomichni/borotba-za-natsionalnyj-skarb-ukrajiny/4350.html">Боротьба за національний скарб України</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ekonomichni/borotba-za-natsionalnyj-skarb-ukrajiny/4350.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чорторийське лебедине диво</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chortoryjske-lebedyne-dyvo/3938.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chortoryjske-lebedyne-dyvo/3938.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 20 Feb 2009 11:32:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[допом]]></category>
		<category><![CDATA[екологія]]></category>
		<category><![CDATA[лікар]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[організації]]></category>
		<category><![CDATA[охорона]]></category>
		<category><![CDATA[Погляд]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[психологія]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=3938</guid>

					<description><![CDATA[<p>Лебеді стали зимувати тут як раз після того, як відлетіла у вирій душа нашого славетного земляка, актора та режисера Івана Миколайчука</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chortoryjske-lebedyne-dyvo/3938.html">Чорторийське лебедине диво</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong> Чортория на Буковині – одне з таких місць, де в єдине диво сплелися, може, головні ментальні риси українців – потяг до краси, трохи містичне ставлення до світу і єднання з довкіллям. Сучасною мовою – екологія, естетика і психологія…</strong></p>
<p>Уже вкотре за нинішню зиму наш позашляховик прямує до Чорториї на Кіцманщині. Цього разу слідом рухається автобус з дітками. Нам до чорторийських озер, на яких уже понад десять років зимують лебеді…</p>
<p>Науковці-орнітологи всі ці роки ламають голови над тим, що ж не дає цим білим красеням щоосені відлітати у вирій – як це роблять «порядні» перелітні птахи. І кількість таких зимівників рік від року більшає, сягаючи інколи до 150-160 особин.</p>
<p>Можливо, справа в тому, що озера ці не замерзають навіть у добрячі морози, тобто птахи мають доступ до водної рослинності, бентофлори тощо. Але бувають зими, коли від простору води залишаються лиш невеличкі віконця, з яких вовк чи лисиця запросто можуть вполювати пташину.</p>
<p>А бувають нелюди, яким кортить підстрелити природне диво…Природоохоронці, звичайно, намагаються цим небезпекам протистояти, але біля кожного озерця охорону не поставиш. От і приходить на поміч саме слово: роз’яснення й застороги.</p>
<p>На початку нинішнього століття тодішня сільська голова Брусниці (а Чортория територіально входить до цієї ж сільської громади) Флоріка Іванівна Лукащук доклала чималих зусиль до порятунку диво-птахів. Зусиллями державних природоохоронців, екологічної громадськості, просто любителів природи чорторийські озера отримали статус заповідних.</p>
<p>У той час, коли президент Ющенко зустрічався у Москві зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, сюжет про чорторийських лебедів показали на ГРТ. Практично весь світ дізнався тоді про  Любомира Гафійчука, єгера та активіста-еколога, який став головним охоронцем лебедів, підгодовуючи їх і допомагаючи переносити важкі випробування зими.</p>
<p>Наш екологічний десант у складі школярів румунської гімназії №6, гуртківців обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, обласної організації Українського товариства охорони природи та обласної організації Партії зелених залюбки підгодовує величезних красенів, які звично беруть корм просто з рук людини.</p>
<p>Приїздять сюди і пацієнти Брусницької бальнеологічної лікарні, щоби в перервах між водними процедурами підтримати царських птахів у скрутну хвилину – і торкнутися поглядом краси. Певні, що перекази про ці відвідини ще довго грітимуть їхні серця.</p>
<p>Чорторийські лебеді – саме таке явище, що об’єднує людей навколо конкретного. Прапори Партії Зелених України та Українського товариства охорони природи на берегах чорторийських озер ніби символізують  єдність партійного заклику та практичної природоохоронної роботи.</p>
<p>Замість того, щоби клястися в любові до природи під час виборної кампанії, ми конкретними справами показуємо іншим політичним силам всеєдиний підхід до вирішення політичних та екологічних проблем краю: долучайтеся до добрих справ уже сьогодні і рідна природа буде вам вдячна.</p>
<p>І ще про містику: усі знають, що чорторийських лебедів звуть Івановими. Бо вони стали зимувати тут як раз після того, як відлетіла у вирій душа нашого славетного земляка, актора та режисера Івана Миколайчука. Це тут, у Чорториї, він побачив уперше світ, учився в місцевій школі, яка постаріла за минулі роки, як мати, що втратила сина. На цих голубих плесах навчився він бачити красу рідної України. Кажуть, що у лебедів переселилася його душа…</p>
<p><strong>Василь КОРОЛЮК, голова облорганізації Українського товариства охорони природи,<br />
Іван БОДНАРАШ, голова Чернівецької облорганізації ПЗУ</p>
<p></strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chortoryjske-lebedyne-dyvo/3938.html">Чорторийське лебедине диво</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chortoryjske-lebedyne-dyvo/3938.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Криза довіри владі України</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/kryza-doviry-vladi-ukrajiny/3932.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/kryza-doviry-vladi-ukrajiny/3932.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 20 Feb 2009 11:14:07 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Влада]]></category>
		<category><![CDATA[гривня]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[депутат]]></category>
		<category><![CDATA[держава]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[зустрічі]]></category>
		<category><![CDATA[керівник]]></category>
		<category><![CDATA[криза]]></category>
		<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[лікар]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[населення]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[опозиція]]></category>
		<category><![CDATA[органів]]></category>
		<category><![CDATA[пенсії]]></category>
		<category><![CDATA[питання]]></category>
		<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[політики]]></category>
		<category><![CDATA[порушення]]></category>
		<category><![CDATA[президент]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[статистика]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[уряд]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=3932</guid>

					<description><![CDATA[<p>Гроші для виплат пенсій є, та буковинці все одно хвилюються. Чому? Бо криза у нас не тільки економічна та політична, а й ще криза довіри</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/kryza-doviry-vladi-ukrajiny/3932.html">Криза довіри владі України</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Гроші для виплат пенсій є, та буковинці все одно хвилюються. Чому? Бо криза у нас не тільки економічна та політична, а й ще криза довіри</strong></p>
<p>Тож спілкуватися з людьми стає все важче. Це щодня відчувають не тільки працівники Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області, наголосив його начальник Михайло РОМАНІВ, а й політики, які не бояться зустрічатися з людьми.</p>
<p>Про те, що чекає на пенсіонерів Буковини найближчим часом та у перспективі, – у розмові з п.Романівим, який очолює до того ж чернівецьку організацію Народної партії України. Від нього дізнаємося і про те, як литвинівці долатимуть ключову кризу – відсутність довіри до влади і держави.</p>
<h2>«Ножиці»… нерівності</h2>
<p><strong>– Михайле Васильовичу, все ж найперші запитання про пенсії. Тим паче, що майже третина мешканців краю вже переступила її віковий ценз…</strong></p>
<p>– Коли бути точним, то на обліку перебуває 236,8 тисячі пенсіонерів, з яких 7600 –  «військових». І от для усієї цієї кількості людей ми провели торік 16 масштабних перерахунків пенсій за 37-а законами. І саме у 2008-му зробили наступні кроки до пенсійної реформи, тобто почали по-новому оцінювати трудовий стаж: чим довше працював – тим більша пенсія. Але відтак певні непродумані кроки знівелювали реформу. Зокрема, до зрівняйлівки призвело рішення про мінімальний розмір пенсійного забезпечення без достатнього стажу.</p>
<p><strong>– Скільки потрібно грошей, щоби забезпечити протягом року буковинських пенсіонерів? </strong></p>
<p>– Витрати на це становлять 2,12 млрд. грн. З них майже 66% – за рахунок області. Решта – з бюджету Пенсійного фонду і держбюджету. Зауважу також, що план за доходами торік ми виконали на 102,3%, з перевиконанням прожили й січень. Завдяки цьому, маємо в запасі понад 23 мільйони гривень. Удалося нам також майже на 51% ліквідувати неплатежі в сумі до однієї тисячі гривень та на 1,1 млн. грн знизити недоїмку по внесках.</p>
<p>Суттєво зріс розмір пенсійного забезпеченння: на 38% порівняно з попереднім, 2007-м роком. У структурі витрат теж є позитивні зміни.</p>
<p><strong>– Які саме? Та й що це, зрештою, означає?</strong></p>
<p>– Мінімальна пенсія нарешті практично перевищила прожитковий мінімум. Якщо станом на 1 січня 2008 року 83% усіх буковинських пенсіонерів отримували за місяць 470 грн і більше, то вже на 1 січня цього року таких, чиї пенсії перевищували мінімум у 545 грн, уже було 98,95%.</p>
<p><strong>– Який найбільший розмір пенсії і хто такі в нашій області отримує?</strong></p>
<p>– 15 тисяч і більше мають народні депутати.</p>
<p><strong>– Кількість людей, які мають найвищі і найнижчі пенсії?</strong></p>
<p>– 1500 буковинських пенсіонерів отримують менше 545 гривень, а понад 1500 гривень пенсії мають 7500 осіб. Серед останніх і ті, в яких по 15 тис. грн.</p>
<p>– А якщо визначити «середню температуру по лікарні»? Тобто, хотілося б дізнатися, якою була б середня пенсія у тих 7500 буковинців, які отримують понад 1500 грн?</p>
<p>– Середня пенсія в цієї категорії пенсіонерів становить 2018 грн.</p>
<h2>«Конвертована» гривня</h2>
<p><strong>– Попри те, що плани нині виконуються, в чому основна проблема?</strong></p>
<p>– Від другої половини 2008 року простежується тенденція до мінімізації зарплати. Роботодавці зменшили на 2300 кількість робочих місць.</p>
<blockquote><p>На Буковині проживає 376 тисяч працездатного населення. З них 239 тисяч – зареєстровані у ПФУ. Різниця у 137 тисяч – це ті особи, які працюють, але нічого не сплачують до Пенсійного фонду.</p></blockquote>
<p>Аналізуючи ситуацію, мушу сказати, що тільки Хотинський район не забезпечує плани надходжень. І саме там прослідковується свідома мінімізація й тінізація оплати праці. Бо статистика фіксує нарощування валових показників у виробництві району, а надходження до Пенсійного фонду падають. Цією ситуацією повинні зайнятися правоохоронні органи!</p>
<p><strong>– А якщо працівник знає, що він не заробляє на пенсію, бо роботодавець виплачує йому тільки половину мінімальної зарплати, а решту дає «у конверті», і таким чином за рік він матиме  лише півроку стажу, то до кого йому звертатися?</strong></p>
<p>– Спочатку до свого роботодавця. Коли той не реагує на прохання легально видавати зарплату,  варто звернутися по допомогу до прокуратури, інспекції праці або податкової міліції. Бо це в інтересах працівника, інакше він втратить як у пенсійному стажі, так і в розмірі пенсії.</p>
<p><strong>– Михайле Васильовичу, порівнюєш цифри працездатного і непрацездатного населення Буковини і, коли відверто, стає моторошно. В Україні загалом теж ситуація не краща. Чи є вихід? Багато розмов останнім часом ведеться про підвищення пенсійного віку&#8230;</strong></p>
<p>– Я категоричний противник цього, які і загалом Народна партія України. Для такого кроку не маємо морального права. Адже середній вік чоловіків у нас становить 63 роки, а жінок – 75! Щоби підняти пенсійний ценз, треба спочатку кардинально змінити ситуацію убік поліпшення здоров’я нації. А нам до цього ще ой як далеко!</p>
<blockquote><p>До 2020 року в Україні на 1 працездатну особу припадатиме 1,5 і більше пенсіонерів.</p></blockquote>
<p>Тому єдиний вихід вбачаю у запровадженні єдиного соціального внеску та накопичувальної системи. І, хоча Президент наклав на цей Закон вето, та Верховна Рада, безперечно, внесе до нього певні корективи і, сподіваюся, від 1 січня 2010 року він стане чинним.</p>
<p><strong>– Що змінить цей Закон? Які проблеми вирішить?</strong></p>
<p>– Він дозволить розпочати другий етап пенсійної реформи, тобто запровадить накопичувальну систему. Крім того, єдиний соціальний внесок заощадить час підприємців і гроші платників податків. Сьогодні, як відомо, гроші із зарплати відраховуються до 4 різних фондів (соцстрахування і тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків, безробіття тощо). Разом ці відрахування становлять 37% від нарахованої заробітної плати.</p>
<p>Пропонується ж зменшити цю цифру, тобто, єдиний соціальний внесок, до 30%. Але держава цього не помітить, бо отримає велику економію на скороченні величезних штатів усіх цих фондів, утримання приміщень тощо. Та й суб’єктам господарювання буде полегшенння: замість щомісячних 4 платіжок, 4 звітів – один папірець. Одне слово, комплекс позитивних ефектів!</p>
<p><strong>– Цікаво, а чи здійснюють пенсійні внески ті, хто нині працюють за кордоном?</strong></p>
<p>– За минулий рік зробили внески до Пенсійного фонду за себе 239 осіб. До речі, Україна підписала 14, це крім країн СНД, міждержавних угод, які в майбутньому забезпечать пенсією осіб, які працювали в тих країнах. Про таку співпрацю ведуться перемовини з Італією та Португалією. Приміром, зараз повертається чимало краян, які мешкали в Литві та Естонії. Тож вони без проблем отримують у нас пенсії.</p>
<h2>Пенсіонерів дістали?</h2>
<p>Але, скажімо, ті, хто виїжджають до США, мають право отримати пенсію наперед лише за 6 місяців. І поновити її виплату можуть тільки після повернення зі Штатів, але за умови, що  перебування там тривало не більше 3-х років і вони повертають собі українське громадянство.</p>
<p><strong>– Але ж це несправедливо! Люди відпрацювали, заробили пенсію, а держава їх позбавляє чесно заробленого? Жодної взаємності в неї з громадянами…</strong></p>
<p>– На жаль, це залежить не від нас, а від міждержавних стосунків, дипломатії. Україна – молода держава, тому й  маємо проблеми зростання.<br />
Але мушу навести й приклади того, як інколи не вельми чесно поводяться наші пенсіонери: зростають зловживання з їхнього боку. Якщо станом на 1 січня 2008 року було зафіксовано 49,4%,зловживань, то вже на 1 грудня 2008-го – 70,2%.</p>
<p><strong>– У чому вони проявляються? </strong></p>
<p>– Як правило, подача неправдивої інформації для нарахуванння пенсій. Люди чомусь не хочуть усвідомити, що Пенсійний фонд уже давно має базу даних персоніфікованого обліку з інформацією про кожну людину, яка працює, про її щомісячні заробітки, підробітки, винагороди тощо. Щоправда, коли працівнник отримує платню у «конвертованій» валюті, себто «у конверті», він не може розраховувати на те, що ці гроші пройдуть через персоніфікований облік. Іншими словами, вони не вплинуть ні на розмір його пенсії, ні на стаж.</p>
<p>Торік до органів прокуратури було подано 14 матеріалів на загальну суму 189 тис. грн за подання недостовірних відомостей з боку пенсіонерів і відкрито 13 кримінальних справ на керівників підприємств за порушення законодавства з платежів і довідок.</p>
<p>Ще одне стандартне порушення стосується пенсіонерів, які працюють. Таких у нас нині 34 тисячі. Але дехто з них приховує це, особливо ж військові, які часто йдуть на пенсію у 38 років.</p>
<h2>– Пріоритети Пенсійного фонду на 2009 рік?</h2>
<p>– Їх кілька. Серед основних – своєчасна й повна виплата пенсій, підготовка до єдиного соціального внеску, покращення якості обслуговування. Ще торік ми запровадили нову форму надання консультацій з питань пенсійного забезпеченння, облаштувавши мережі консультативних пунктів у філіях Ощадбанку. У Новодністровську та селі Клішківці Хотинського району почали діяти сектори відділів пенсійного забезпечення, де двічі на тиждень здійснюється прийом документів на призначення чи перерахунки пенсій.</p>
<p>Для заощадження коштів залучаємо пенсіонерів до користування банківськими установами. Сьогодні вже 31%, тобто майже 74 тисячі пенсіонерів обслуговуються у банках. Таким чином ми заощадили майже 7 млн. грн.</p>
<p>Дехто з політиків звинувачує ПФУ у незбалансованості бюджету. Та, щоби збалансувати 6 млрд. грн, яких бракує, потрібно закласти їх до Держбюджету. Натомість довкола тільки й розмов про кризу.</p>
<h2>«Головна небезпека для України – її влада»</h2>
<p><strong>–А що, до речі, кажуть про кризу литвинівці?</strong></p>
<p>– Криза – це не тільки біда. Це ще й час для прийняття рішень, перегляду можливостей та відповідного швидкого реагуванння.<br />
Як зауважує Володимр Литвин – і з ним важко не погодитися – у нас криза не лише фінансова і політична. Ключовою в нас є криза довіри до влади і до держави. І якщо її не подолаємо, то нічого не зможемо зробити. Тільки правда й прагматичні дії, реальні кроки зроблять людей співучасниками непростої, великої роботи.</p>
<p><strong>– Але ж нині дуже важко переконати людей у тому, що нашим політикам потрібне ще щось, окрім грошей і влади.</strong></p>
<p>– Так, недарма під час візиту до Брюселю Володимир Литвин визнав, що головна небезпека для України – її влада.</p>
<p><strong>– Готуючись до розмови з Вами, переглядала матеріали сайту Народної  партії України і знайшла там вислів Володимира Михайловича, який стовідсотково поділяю: «Дивлячись на те, що відбувається в країні, у взаєминах політиків, доходжу висновку, що нашим політикам, вибачте за грубість, глибоко наплювати, що про них думають люди не лише в державі, а й за її межами. Ми ж уже виставили Україну на посміховисько публічним з’ясовуванням стосунків між собою. Та це нині ще півбіди. Гірше, що українських політиків використовують для просування інтересів тієї чи іншої країни»&#8230;</strong></p>
<p>– Якось під час розмови з Володимиром Михайловичем, почув від нього зізнання, що він, коли розглядає пропозиції до роботи парламенту на чергову сесію, вимушений констатувати: тисяча сто законів є, але немає в них цілісного уявлення й підходу до проблем. Як і чіткої відповіді, що ж їхнє ухвалення нам дасть.</p>
<p>Я за фахом економіст. Тож зізнаюсь, що і мені подібне спадало на думку. Загалом наслідки такого керування більш ніж сумні. На глибоке переконаннння Литвина, і я в цьому його підтримую, оті квотні принципи формування влади призвели до того, що ми сьогодні вже не маємо державних інститутів, які працювали б. Зрештою, в усіх органах влади, побудованих на квотному принципі, виникають проблеми. Хоча все дуже просто: на кожному керівному місці має бути професіонал і патріот.</p>
<p>А подивіться, що робиться у нас в області! Маємо цілу армію тимчасових виконувачів або по двоє призначених на одне крісло! Та дерибан державних коштів нікого не муляє, головне, вчасно потрапити на ток-шоу! А щоби все це змінити, треба принаймні змінити виборчу систему.</p>
<p><strong>— Як? Повернутися до мажоритарки?</strong></p>
<p>— Хоча б перейти до відкритих списків. Щоби виборці голосували за конкретних людей від тієї чи іншої політичної сили. Щоправда, зробити такий парламент працездатним можна, лише володіючи великим мистецтвом. Сьогодні ж, за словами Литвина, а йому з крісла голови Верховної Ради видніше, усі рішення приймають лідери фракцій. І які б аргументи не викладав спікер, при голосуванні сигнал рукою подасть одна людина й жодні переконання та аргументи не спрацюють.</p>
<p>Якщо ми невдовзі не перейдемо до нової якості, то просто загинемо. Без загальної відповідальності про Україну невдовзі можна буде говорити в минулому часі.</p>
<h2>Розчаровують політики, а не народ</h2>
<p><strong>– Утім, уже зараз немає ні влади, ні надії, до кого звернутися, дочекатися захисту. Люди в розпачі, вони зневірені в собі й у державі. Чи вбачаєте у чомусь оптимізм? Окрім того, що невдовзі падати буде нікуди, бо досягнемо дна…</strong></p>
<p>– Під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради ЄС Хав’єром Соланою, спікер Володимир Литвин зауважив, що український парламент працює і завдяки йому наростання політичної кризи було певним чином загальмоване. За його словами, саме парламент, попри політичні розбіжності та різні позиції фракцій, має стати запорукою стабільності в Україні та забезпечити її майбутнє. «Мусить існувати інститут, який говоритиме мовою тривог, надій і сподівань людей. Таким інститутом має стати Верховна Рада. Це не утопія, а реальність. Іншого виходу у нас немає», – зазначив спікер українського парламенту Володимир Литвин у Брюсселі. При цьому, він висловив переконання, що примирити та консолідувати основних політичних гравців української політики – неможливо і нереально. Принаймні до виборів президента, що мають відбутися на початку наступного року.</p>
<p>Тому своє завдання лідер партії та лідер українського парламенту бачить у тому, щоби примусити українську владу, весь український політикум жити за принципами, визначеними Конституцією України, забезпечувати неухильне її дотримання, прогнозованість і сталість розвитку країни як мінімум до січня 2010 року. Щоправда, коли влада не схаменеться, то Народна партія готова до довчасних виборів – парламентських і президентських.</p>
<p><strong>– Це мені нагадує ситуацію 2004-го року, коли український парламент продемонстрував свої найкращі якості під час осінньої кризи, за якою спостерігав увесь світ&#8230;</strong></p>
<p>– Згоден, тоді єдиний законодавчий орган став взірцем відповідальності. І сьогодні Литвин хоче перетворити парламент на центр політичного життя. Разом з тим, він, звертаючись до європарламентарів, закликав їх не переносити розчарування у політиках на розчарування в українському народові.</p>
<p>І я переконаний, що українці дадуть собі раду. Зрештою, не треба забувати, що Україна &#8211; велика країна, і процеси в ній відбиваються на всій Європі. На переконання голови Народної Партії, європейцям треба заохочувати і підтримувати українське суспільство, яке буде «підтягувати» за собою українських політиків.</p>
<p><strong>Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/kryza-doviry-vladi-ukrajiny/3932.html">Криза довіри владі України</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/kryza-doviry-vladi-ukrajiny/3932.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Пожежа у гаражі з ацетиленовими балонами</title>
		<link>https://versii.cv.ua/kryminal/pozhezha-u-harazhi-z-atsetylenovymy-balonamy/3881.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/kryminal/pozhezha-u-harazhi-z-atsetylenovymy-balonamy/3881.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Feb 2009 07:22:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[пожежа]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=3881</guid>

					<description><![CDATA[<p>Горів гараж, прибудований до житлового будинку, причому вогонь загрожував перекинетись з покрівлі гаража на хату</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/pozhezha-u-harazhi-z-atsetylenovymy-balonamy/3881.html">Пожежа у гаражі з ацетиленовими балонами</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Вчора опівдні диспетчери оперативно-координаційного центру ГУ МНС України в Чернівецькій області отримали повідомлення про пожежу у Чернівцях по вул. Білоцерківській, 2. На місце події за 5 хвилин прибули два пожежних відділення.</p>
<p>Горів гараж, прибудований до житлового будинку, причому вогонь загрожував перекинетись з покрівлі гаража на хату. Власник будівлі – 44-річний чернівчанин – повідомив рятувальників, що всередині гаража стоїть автомобіль марки «ВАЗ – 2107» та зберігаються ацетиленові балони.</p>
<p>Бійці МНС розбили двері гаража та швидко витягли автівку на вулицю, проте вогонь встиг пошкодити лобове скло машини.</p>
<p><em>Коли ми вже витягли «ВАЗ», вогонь поширився до задньої стіни гаража, там були двері в невеличку кімнату, де зберігалися інструменти, запчастини, будівельні матеріали та інше майно, &#8211; розповів начальник зміни ЧСПТРТЗ, прапорщик Віталій Джуравець. &#8211; Зайшовши всередину, почали шукати балони, адже від високої температури вони могли будь-якої миті вибухнути і нанести значної шкоди. </em></p>
<p><em>Балони винесли з гаража на безпечну відстань та швидко загасили полум’я. Вже після цього побачили, що на даху гаража лежить ще один балон. Це був вже не кислородний балон, а балон зі скрапленим газом. І хоч власник запевняв, що він порожній, але порожні газові балони вибухають не менше, ніж наповнені. Цей балон ми також швидко забрали подалі від місця пожежі.</em></p>
<p>Десятьом пожежникам знадобилося всього 12 хвилин для того, аби ліквідувати загоряння та унеможливити вибух балонів, що зберігалися всередині гаража. Вогонь пошкодив приміщення гаража, майно, яке в ньому зберігалося та покриття автомобіля.</p>
<p>Сума збитків, нанесених вогнем, поки що встановлюється. Однак рятівники запевняють, що наслідки могли б бути значно серйозніші, якби балони не встигли вчасно витягнути з палаючого гаража. Фахівці ГУ МНС нині визначають причину виникнення загоряння. Силами вогнеборців вдалося врятувати майна на суму 50 тис. грн.</p>
<p><strong>Центр пропаганди ГУ МНС України в Чернівецькій області</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/kryminal/pozhezha-u-harazhi-z-atsetylenovymy-balonamy/3881.html">Пожежа у гаражі з ацетиленовими балонами</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/kryminal/pozhezha-u-harazhi-z-atsetylenovymy-balonamy/3881.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Безробіття: практичні поради</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/bezrobittya-praktychni-porady/3744.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/bezrobittya-praktychni-porady/3744.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 12 Feb 2009 13:18:37 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[дітей]]></category>
		<category><![CDATA[документ]]></category>
		<category><![CDATA[конкурс]]></category>
		<category><![CDATA[консультація]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[питання]]></category>
		<category><![CDATA[поради]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[ради]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[робота]]></category>
		<category><![CDATA[управління]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[юстиції]]></category>
		<category><![CDATA[юстиція]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=3744</guid>

					<description><![CDATA[<p>Якщо постає вибір між звільненням за власним бажанням та за угодою сторін, то, безумовно, краще обрати угоду сторін. Та й для роботодавця ця підстава простіша</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/bezrobittya-praktychni-porady/3744.html">Безробіття: практичні поради</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Тим, хто за нинішніх обставин втратив роботу або кому це загрожує, варто згадати: упоратися з тимчасовими труднощами у нас можна за допомогою державної служби зайнятості.</strong></p>
<p>Адже недаремно щомісяця ми віддаємо із зарплати внески до Фонду страхування від безробіття, тож чому не скористатися правом на допомогу в період змушеної бездіяльності?</p>
<p>Якщо говорити загалом, то відбувається все так. Людину, котра звернулася до служби зайнятості, спочатку реєструють як таку, що шукає роботу. Якщо підходящої роботи їй за 7 днів не знаходять, то на 8-й день надають статусу безробітного й призначають допомогу. Умови виплати допомоги залежать, зокрема, від того, за якою статтею звільнили людину, і від того, у який строк вона прийшла до центру зайнятості.</p>
<p><strong> В умовах кризи роботодавці розстаються з підлеглими по-різному</strong>. Як правило, йдуть трьома шляхами:</p>
<p>&#8211;    <strong>звільняють у зв’язку із скороченням чисельності чи штату працівників</strong> (за п.1 ст.40 КЗпП), попередивши про це людей за 2 місяці. Зрозуміло, у такому випадку людині вже не уникнути звільнення (звичайно, крім тих категорій працівників, яких заборонено звільняти за скороченням), але вона одержує право на вихідну допомогу;</p>
<p>&#8211;    <strong>просять звільнитися за власним бажанням</strong> (ст.38 КЗпП);</p>
<p>&#8211;    <strong>пропонують працівникові погодитися на звільнення за угодою сторін</strong> (п.1 ст.36 КЗпП).</p>
<p>З огляду на одержання допомоги по безробіттю найвигідніше звільнитися за скороченням або за угодою сторін. Порядок надання допомоги по безробіттю  кваліфікує це як втрату роботи з не залежних від людини обставин і встановлює, що допомогу по безробіттю в таких випадках призначають з 8-го дня після реєстрації в службі зайнятості, тобто з дня надання статусу безробітного.</p>
<p>А от особам, звільненим за власним бажанням без поважних причин, призначення допомоги відкладають на 90 календарних днів, тобто розпочинають виплату тільки з 91-го дня після визнання людини безробітною ( у розмірі 80% розрахованої суми з подальшим зниженням у встановленому порядку). Передбачено це п.2.4 Порядку надання допомоги по безробіттю.</p>
<p>Наголошуємо: дане правило не поширюється на тих, кому довелося звільнитися за власним бажанням з поважних причин, &#8211; їм виплачують допомогу так само, як і звільненим за скороченням чи за угодою сторін.</p>
<p><strong>Згідно зі ст.38 КЗпП поважними причинами звільнення за власним бажанням вважають, зокрема, такі:</strong></p>
<p>&#8211; переїзд на нове місце проживання,<br />
&#8211; переведення чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості,<br />
&#8211; вступ до навчального закладу,<br />
&#8211; неможливість проживання в даній місцевості згідно з мед висновком,<br />
&#8211; вагітність,<br />
&#8211; догляд за дитиною до 14 років або дитиною-інвалідом,<br />
&#8211; догляд за хворим членом сім’ї за медвисновком чи за інвалідом І групи,<br />
&#8211; вихід на пенсію,<br />
&#8211; прийняття на роботу за конкурсом.</p>
<p><strong>Висновок такий: якщо постає вибір між звільненням за власним бажанням та за угодою сторін, то, безумовно, краще обрати угоду сторін. Та й для роботодавця ця підстава простіша.</strong></p>
<p>Як такого – граничного строку звернення до служби зайнятості – не встановлено – скільки б не минуло після звільнення, людина вправі звернутися до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні і претендувати на допомогу. Звісно, чим раніше зареєструватися, тим раніше почнуть її виплачувати. Але найважливіше те, що строк звернення може суттєво вплинути на розмір допомоги.</p>
<p>Пояснимо. Особі, яка втратила роботу з не залежних від неї причин або звільненій за власним бажанням без поважних причин, котра протягом 12 місяців перед визнанням безробітною працювала і сплачувала соцвнески не менше ніж 26 календарних тижнів, допомогу визначають у відсотках від її середньої зарплати залежно від страхового стажу. У будь-якому разі такі особи одержують не менше закріпленого для них мінімуму (зараз – не менше 500 грн) і не більше середньої зарплати в даній області за всіма видами діяльності, що склалася за минулий місяць.</p>
<p>А от тим, у кого за останні 12 місяців не набирається 26 тижнів роботи, допомогу призначають у розмірі, визначеному Фондом страхування на випадок безробіття, а така сума буде набагато меншою. Так, з 1 жовтня 2008 року вона становить 360грн.</p>
<p>Отже, з реєстрацією в службі зайнятості краще не зволікати! Приблизно через 6 місяців після звільнення виникне небезпека того, що за останні 12 місяців уже не нарахується 26 тижнів роботи, через що можна суттєво втратити в розмірі допомоги.</p>
<p>Правила реєстрації у службі зайнятості докладно описані в  Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою КМУ від 14.02.2007р. №219.</p>
<p>Як вже говорилось, розпочинається все з того, що людину реєструють як таку, котра шукає роботу. для цього їй треба звернутися до служби зайнятості за місцем проживання, пред’явивши паспорт і трудову книжку, та заповнити спеціальну форму – картку особи, яка звернулася до центру зайнятості.</p>
<p>Також важливо пам’ятати, що для деяких категорій передбачено додаткові гарантії щодо працевлаштування. Зокрема, це інваліди, жінки з дітьми до 6 років, одинокі матері, які мають дітей до 14 років або дітей-інвалідів. Тому якщо людина хоче скористатися правом на переваги у працевлаштуванні, їй потрібно пред’явити ще й документи, що підтверджують відповідний статус.</p>
<p>Після реєстрації людині підшукують підходящу роботу. Дається на це 7 днів. Але коли в період пошуку роботи громадянин не відвідував центр зайнятості у призначені йому дні через хворобу або з іншої поважної причини (підтвердженої документально), то період пошуку подовжують на строк дії такої поважної причини.</p>
<p><strong> Важливо знати! </strong>– якщо в період пошуку людина двічі відмовиться від підходящої роботи, то її не визнають безробітною і знімуть з обліку. Наступного разу вона зможе зареєструватися як така, що шукає роботу, тільки через 3 місяці.</p>
<p>Що саме вважається підходящою робото, дізнаємося зі ст..7 Закону про зайнятість: це робота, що відповідає освіті (спеціальності), кваліфікації людини і надається в тій самій місцевості, де вона мешкає. Зарплата при цьому має відповідати рівню за попереднім місцем роботи (з урахуванням середньої зарплати по галузі в даній області за попередній місяць).<br />
<strong>Тетяна Ніколаєвич, </strong><strong>заступник начальника Головного управління юстиції у Чернівецькій області </strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/bezrobittya-praktychni-porady/3744.html">Безробіття: практичні поради</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/bezrobittya-praktychni-porady/3744.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чернівецька область – сейсмічно небезбечна територія</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/chernivetska-oblast-sejsmichno-nebezbechna-terytoriya/3536.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/chernivetska-oblast-sejsmichno-nebezbechna-terytoriya/3536.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 06 Feb 2009 08:47:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[місто]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[собаки]]></category>
		<category><![CDATA[території]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=3536</guid>

					<description><![CDATA[<p>Як і чому виникають землетруси, чи варто буковинцям їх боятися? Про це та інше – у розмові з Андрієм НІКОЛАЄВИМ, директором навчально-наукової геофізичної обсерваторії Чернівецького національного університету</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivetska-oblast-sejsmichno-nebezbechna-terytoriya/3536.html">Чернівецька область – сейсмічно небезбечна територія</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Як і чому виникають землетруси, чи варто буковинцям їх  боятися? Про це та інше – у розмові з Андрієм НІКОЛАЄВИМ, директором навчально-наукової геофізичної обсерваторії ЧНУ.</strong></p>
<h2>З далекого минулого&#8230;</h2>
<p>Від  1091 року до наших днів відомі 46 карпатських землетрусів силою від 4 до 7 балів за 12-бальною шкалою. Окремі з них були дуже сильними і руйнівними. До таких належать землетруси 1802, 1829, 1940 і 1977 років.</p>
<p>Найсильніший був 1802 року. У каталозі зареєстрованих земних потрясінь дуже мало інформації про нього. Дуже лаконічно записано, що землетрус дуже налякав жителів міста і наніс йому великих збитків. Щоправда, обійшлося без людських жертв, бо кам’яних споруд тоді було тільки 10, а тимчасові будівлі легко розвалилися – звідси й відчутна шкода.</p>
<p>За всю історію Чернівців людських жертв при землетрусах ніколи не було.</p>
<h2>Епіцентри землетрусів в Румунії</h2>
<p><strong>– Андрію Миколайовичу, яка природа виникнення землетрусів у Чернівецькій області?</strong></p>
<p>– Землетруси викликаються тектонічними та геологічними причинами. Їх епіцентр там, де відбуваються інтенсивні тектонічні рухи.</p>
<p>Чернівецька область розташована в 7-бальній сейсмічній зоні. Тут <strong>відчутні землетруси 2-х видів</strong>.</p>
<p><strong>Перший вид</strong> – з <strong>епіцентрами у горах Вранча (Румунія)</strong>. Особливість цих землетрусів у тому, що центр знаходиться дуже глибоко під землею в межах верхньої мантії (від 150 до 350 км). Вони відчутні на території усієї Європи (Лондон, Москва, Петербург, Софія, Париж). Тож усі потужні землетруси, які відбувалися на території нашої області – «вранчівські». Але, доходячи до Чернівців, їхня сила гаситься, бо основна частина енергії розповсюджується у північно-східному напрямку. З району Вранча до Чернівців сейсмічна хвиля добігає за 40 секунд.</p>
<p><strong>Другий вид</strong> –<strong> місцеві землетруси</strong>. Чернівецька область постійно їх відчуває. Вони спричиняються тектонічними розломами, які в кількох місцях перетинають територію Чернівецької області. Це тріщини, вздовж яких зсуваються блоки земної кори. Уся літосфера розбита на такі блоки. Один з найпотужніших називається Чернівецьким і проходить південно-західною околицею міста, за горою Цецено на глибині 40-50 км. Ця тріщина захована під осадовими породами, над нею ростуть дерева, зведені будинки. Але іноді там відбуваються зміщення. В інших місцях Чернівців є розломи меньшої потужності. Два таких перетинають місто в центрі. На цих розломах постійно виникають слабкі землетруси.</p>
<p>За останні 4 роки наша сейсмічна станція зареєструвала 108 таких землетрусів. З них 12 – під містом. Вони не відчуваються людьми, адже їх сила становить 1 бал. Їх фіксують тільки прилади.<br />
Але кілька неприємних випадків усе ж було…</p>
<p>Зокрема, сильний місцевий землетрус відбувся 5 травня 1950 року. Сила його складала 5 балів. За свідченням тодішнього завідувача сейсмічної станції Георгія Брусенцова, це сталось уночі. Жителів буквально підкидало на ліжках.</p>
<p>А 1903 року стався землетрус у 4 бали з епіцентром поблизу с. Добровляни Тернопільської області, який захопив територію від Заліщиків до Кадубівців.</p>
<p>У районі Новодністровська за кілька останніх років зареєстровано близько 5 відчутних землетрусів силою в 4,5 бала. Там проходить великий розлом. Існує проблема: в Новодністровську розташоване велике водосховище, тому наслідки можуть бути серйозними.</p>
<h2>Катаклізм обов’язково буде!</h2>
<p><strong>– У чому особлива небезпека землетрусів?</strong></p>
<p>– У тому, що вони не мають періодичності. Не можна вирахувати, що, наприклад, через п’ять хвилин після попереднього станеться наступний. Вони відбуваються з інтервалом від кількох місяців до 60-ти років. Тобто, передбачити їх практично не можливо!</p>
<p>Втім, існує 85% вірогідності, що в нашій області землетрус цього року відбудеться.  Наступний сильний карпатський землетрус повинен статися до 2014 року. І він обов’язково буде! І хоча землетруси не виникають раптово, але точно передбачити час їх виникнення неможливо. Це явище виникає після тривалого накопичення внутрішньої енергії. У сейсмології є поняття «період підготовки землетрусу». Для карпатських землетрусів воно становить приблизно 37 років.</p>
<h2>Пес урятував дитину</h2>
<p><strong>– Чи можна їх спрогнозувати?</strong></p>
<p>– Серед наукових способів передбачення –  вивчення провісників землетрусів. Йдеться про зміни, які відбуваються у навколишньому середовищі перед землетрусом (різноманітні геофізичні явища). Наприклад, деякі ділянки земної поверхні можуть розтягатися, змінювати нахили, до речі, змінюється і хімічний склад підземних вод.</p>
<h2>Відомо близько 50 провісників землетрусу</h2>
<p>■ Піднімається вода в криницях;</p>
<p>■ Вогні святого Ельма (Вони виникають через потужне електричне поле між хмарами та землею). Їх помічали моряки на верхівках мачт перед бурями та штормами. Можуть самі по собі світитися лампи денного освітлення, помічається світло на верхівках будинків та дерев. На небі виникає свічення у вигляді смуг.</p>
<p>Землетрус відчувають і тварини: змії, коти, собаки, кури, коні починають себе дивно поводити, намагаючись залишити небезпечне місце. Наприклад, 1948 року в Ашхабаді відбувся сильний землетрус. Коні ламали та покидали свої загони, бігли на відкриту місцевість. Собаки та коти втікали з приміщень.</p>
<p>Деякі пси навіть рятували своїх господарів – тягнули людей за одяг на двір.  В Ашхабаді був випадок, коли пес вхопив немовля з колиски та побіг геть з хати. Хазяїн вибіг за ними зі зброєю, та пізніше зрозумів, що собака врятувала його дитину. Звиклі до землетрусів японці тримають спеціального сомика та спостерігають за його поведінкою.</p>
<p>Ненауковими можна назвати «передбачення» екстрасенсів та ясновидців, людей, які беруть на себе відповідальність прогнозування з точністю до однієї хвилини чи години. Не знаю, чим вони керуються. До мене зверталися люди з розповідями, що бачили уві сні землетрус. Я пропонував їм зіставити їхні спостереження з моїми…</p>
<h2>Будьте насторожі</h2>
<p><strong>– Як повинні поводитися люди під час землетрусів?</strong><br />
<strong></strong></p>
<p><strong>– </strong>Населення має бути готовим до того, що землетрус може статися раптово. Природа дає кілька секунд для того, щоб прийняти рішення про порятунок. Якщо є можливість – залиште приміщення та вийдіть на відкриту місцевість. Відійдіть від будівлі на відстань половини її висоти. В жодному випадку не можна користуватися ліфтом!</p>
<p>Коли не вдається вийти з приміщення, – треба відійти від зовнішніх стін та вікон і стати у двірному отворі, відчинивши двері: зазвичай після землетрсу їх заклинює.</p>
<p>Треба раціонально розставляти меблі у квартирі, слідкувати, щоби проходи були вільними. На роботі запам’ятайте шляхи евакуації. Носіть із собою паспорт і гроші.</p>
<p>У сейсмонебезпечних районах рекомендується мати із собою «тривожну валізу», де повинні бути теплі речі, ліхтарик, продукти на кілька днів. Тобто, набір, з яким можна проіснувати хоча б добу на вулиці.</p>
<p>Не можна протягом певного часу після землетрусу повертатися у напівзруйновані приміщення. Існує небезпека обвалу.</p>
<p><strong>– Чим іще займається ваша обсерваторія?</strong></p>
<p>– Крім сейсмологічної, маємо метеостанцію, де спостерігаємо за погодою. Вимірюємо інтенсивність радіації, визначаємо параметри атмосферних осадів, їхню кислотність. Ми працюємо цілодобово. Реєструємо землетруси, що відбуваються на всій земній кулі! Японія, Далекий Схід, Індонезія, Африка, Америка, Аляска.</p>
<p>Усю інформацію передаємо до Львова, а звідти – до Середземноморського центру.</p>
<p>На початку 90-х був розроблений проект створення 8 геофізичних станцій в Чернівецькій області. Але не вистачило коштів. А загалом в Україні біля 40 сейсмічних та кілька комплексних геофізичних станцій.</p>
<p>Геофізична обсерваторія – єдина в Чернівецькій області, яка проводить регулярні сейсмічні спостереження. Заснована 1907 року під час правління цісаря Франца Йосипа. Метою створення було вивчення сесмічності Буковини.</p>
<p>Обсерваторія була розташована у третьому корпусі університету, де нині хімфак та біофак. На цокольному поверсі було приміщення, стіни якого були оздоблені пробковим деревом для запобігання коливанням температури. Тоді ж установили механічний комплекс апаратури. Тепер він унікальний, єдиний в Україні. Ця станція працювала до 1918 року. Була відновлена в 1939-40 роках. А 1944 року, коли Радянська армія увійшла на нашу територію, румуни вивезли із собою основну частину апаратури. У післявоєнний період сейсмологічну станцію відновили і оснастили сучасною апаратурою.</p>
<p><strong>Любов ПЛАХІНА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/chernivetska-oblast-sejsmichno-nebezbechna-terytoriya/3536.html">Чернівецька область – сейсмічно небезбечна територія</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/chernivetska-oblast-sejsmichno-nebezbechna-terytoriya/3536.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сергій Чистов: Мисливські байки</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/serhij-chystov-myslyvski-bajky/2882.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/serhij-chystov-myslyvski-bajky/2882.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2009 21:56:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[лікар]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[пам’ять]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[собаки]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=2882</guid>

					<description><![CDATA[<p>Майстер таких оповідок головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу, до складу якого входить мисливське господарство «Зубровиця». Він буквально закоханий у… дикого кабана</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/serhij-chystov-myslyvski-bajky/2882.html">Сергій Чистов: Мисливські байки</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Завершився найбільш захопливий сезон полювання – на парнокопитних. Але цікаві спогади та байки про мисливське щастя лише починаються. Майстер таких оповідок – Сергій  ЧИСТОВ – головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу, до складу якого входить мисливське господарство «Зубровиця». Він буквально закоханий у… дикого кабана. Не дивуйтеся, бо зараз переконаєтесь в інтелекті – саме так! – і дивовижності цієї тварини. </strong></p>
<figure id="attachment_2883" aria-describedby="caption-attachment-2883" style="width: 300px" class="wp-caption aligncenter"><strong></strong><strong><img decoding="async" class="size-full wp-image-2883" title="chistov" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2009/01/chistov.jpg" alt="Сергій Чистов - головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу" width="300" height="334" /></strong><figcaption id="caption-attachment-2883" class="wp-caption-text">Сергій Чистов - головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу</figcaption></figure>
<p>Екскурсію своїми володіннями Сергій Іванович Чистов проводить із задоволенням та зі знанням справи. Коли б його розповіді про ліс і звірів, які можна слухати годинами, записати, то вийшла б надзвичайно цікава і водночас повчальна книжка. Принаймні, від нього я дізналася, що дикі кабани, приміром, були другими після собак  свійськими тваринами. А також про те, що в Новий рік та на Різдво зброю до рук ніхто не бере. Тільки на вовка полюють цілий рік, бо це дуже шкідливий для мисливського господарства хижак.</p>
<blockquote><p><strong>Довідка «Версій» </strong><br />
Мисливське господарство «Зубровиця» загальною площею 31,2 тис. га – гордість Буковини. До його складу входять 7 лісництв, які розкинулися кількома районами області.<br />
За останньою мисливською таксацією – так називається облік диких тварин – тут мешкають 29 зубрів, 133 оленя, 200 кабанів і 450 косуль. Та ще 4 ведмеді, 5 вовків і 18 рисей. Крім того, водиться білка, борсук, куниця, тхір, лисиця, зайці.</p></blockquote>
<h2>Історії про і з полювання: Цигарковий дим</h2>
<p>– Я не палю, – розповідав Сергій. – Тому здалеку вловлюю запах цигаркового диму. Так було і того недільного вечора, коли з колегами по роботі стояли на вишці. А в лісі у цей період – ні грибів, ні ягід, тож і бути там нікого не повинно. Отже – браконьєри. Пройшло 30 хвилин і ми почули постріл. Поспішили до стежки, на яку мали вони вийти, бо іншої дороги у браконьєрів просто не було. Звичайно, вони таки попалися-таки.</p>
<p>Іншим разом накрили цілу групу браконьєрів, які однієї весняної ночі засіли біля поля, спеціально засадженого для диких кабанів топінамбуром. Земляна груша навесні – улюблений харч кабанів. Тому вони постійно приходять сюди.</p>
<p>У цієї тварини дуже сильний нюх – за 30 см під землею чує, де їжа. Висадять, скажімо, лісівники жолуді, а кабани знайдуть цю ділянку і починають рити землю, але не всю, тільки ті місця, де є плід. І роблять це безпомилково. Тому їхніх нащадків з півдня Франції та Італії навчили шукати під землею делікатесні гриби з сильним запахом – чорні трюфелі.</p>
<p>…Риючи поле, вони стають доброю мішенню для браконьєра. Так ось і тоді завдяки цигарковому диму ми затримали «невдах». Гадаю, що це найкраща антиреклама курінню, – сміється.</p>
<h2>Історії про і з полювання: Сікач «наїхав»</h2>
<p>Перша зустріч з сікачем могла б стати для мене й останньою, тому запам’яталася назавжди. Я пішов за пораненим кабаном. А він – своїми слідами мені назустріч. Моє щастя, що я встиг вистрілити, бо його туша буквально накрила мене.</p>
<p>До того я гадав, що такі розповіді про підранків – мисливські байки. Але тоді переконався, що поранений звір лягає на свій слід, головою назустріч переслідувачу. Побачивши людину, він так стрімко кидається на неї, що горе-мисливець часто навіть не встигає підняти рушницю, не те що вистрілити.</p>
<p>Хоча, як правило, вепр – це  древня назва дикого кабана – першим на людину не нападає. Бо за характером він не злий, тільки нервовий та імпульсивний. Тому поранений він нерідко кидається на мисливця.</p>
<p>Від розлюченого кабана практично не можливо врятуватися, бо від нього не втечеш. Він, дарма що неповороткий та лінивий на вигляд, бігає як страус. А пальці його кінцівок улаштовані так, що може, не провалюючись, долати болотисту місцевість. Більше того, кабан здатен проплисти 5-6 кілометрів.</p>
<p>У хвилини небезпеки вепр стає небезпечним хижаком. Загалом це доволі сильна й смілива тварина. Мисливці добре знають про його блискавичну реакцію. Тому полювання на кабана вимагає надзвичайної спритності, хоробрості й холоднокровності. Саме тому королівське полювання влаштовувалося саме на вепрів. Це дуже незалежна істота.</p>
<p>А його дивовижна здатність легко обживати найрізноманітніші місця! Мабуть, це вдається  йому через те, що він всеїдний. У нього майже ніколи не виникає проблем з харчуваннням. Жолуді, горіхи, насіння, кореневища, цибулина рослин, ягоди, гриби, трава, плоди диких яблунь і груш, личинки, комахи, жаби, дрібні гризуни, яйця птахів – все його влаштовує.</p>
<p>Крім спеки, бо свині володіють обмеженою здатністю до потовиділення – пітніє тільки рило, – і тому їм важко жити у гарячому сухому кліматі. А ще вони не люблять глибокого снігу. Особливо небезпечний для кабанів наст і ожеледиця, які заважають їм добувати харчі.</p>
<h2>Історії про і з полювання: Інфаркт буває і в звіра</h2>
<p>На одному з полювань дикий кабан обхитрував нас і втік. Сталося так, що пси опинилися позаду загоничів. Але потім вони знайшли тварину і погнали назустріч мисливцям. Один із них крикнув: «Бачу кабана!». А він – величний, як гора, – виглядає з-за дерева. Загоничі ще не встигли підбігти до нього, а собаки вже обгавкуюють. Картина така: собаки гавкають, люди кричать. І раптом кабан задрижав і – впав. З його носа задзюрчала кров.</p>
<p>Одне слово, в кабана стався інфаркт. Коли ми розбирали його тушу, то в серці побачили дірку.</p>
<figure id="attachment_2884" aria-describedby="caption-attachment-2884" style="width: 400px" class="wp-caption aligncenter"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-2884" title="ohota-1" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2009/01/ohota-1.jpg" alt="Кабан – інтелектуальний хижак" width="400" height="293" /><figcaption id="caption-attachment-2884" class="wp-caption-text">Кабан – інтелектуальний хижак</figcaption></figure>
<h2>Ода кабану: Чи схильні до свинства дикі свині</h2>
<p>– Кабани – дуже високо організовані тварини. У стаді існує сувора ієрархія. Вожак – самка. До речі, в усіх стадних тварин існує матріархат.</p>
<p>Розхожу думку про свиней, як про нерозумні, тупі та нечистоплотні творіння, Чистов одразу ж спростовує. А в болоті кабани люблять валятися не через своє свинство, а винятково з санітарно-гігієнічною метою. Таким чином вони захищаються влітку від спеки й паразитів.</p>
<p>Дикі свині значно чистіші за оленів та косуль, хоча ті граціозніші. Ніколи у місцях днювання, тобто там, де вони сплять, не оправляються, натомість завжди відходять убік. Цього не побачиш у косуль чи оленів.</p>
<p>До сну кабани готуються: перед тим, як лягти спати, вони чистять одне одного від паразитів. А ще, як уже зазначалося, полюбляють так звані грязьові ванни. Приймають їх таким чином: вимащуються болотом, підсихають і зішкрібають його з себе, чухаючись об дерево. Разом із шматками болота обпадають усі паразити. Мисливці добре знають, що на впольованому кабані не буде жодної блохи, воші чи якогось іншого паразита.</p>
<p>У кабана дуже високий інтелект, який можна порівнювати з інтелектом 5-річної дитини.</p>
<p>Нині вже покійний, на жаль, німецький натураліст-любитель Хайнц Майнхарт дослідив життя диких свиней. Він жив у лісі зі стадом кабанів протягом 12 років. Одяг, у якому йшов до стада, зберігав у лісі, щоби не було запаху житла. Кабани настільки до нього звикли, що й не реагували. А він імітував, що їсть так само як вони, і рухається на чотирьох. Навіть приймав пологи у самок.</p>
<p>Хайнц Майнхарт описав такий кумедний випадок. Під час гону зі сторони прийшов чужий самець-сікач, щоби покрити самку. Сікачі, як правило, живуть окремо від стада, тож з Хайнцем він не був знайомий. Зате мав потужну турнірну зброю – ікла до 8 см. Коли самець побачив стороннього, то вже був готовий кинутися на нього. Але Хайнц так перелякався, що закричав… по-людськи. Кабан, зрозумів, що тут щось не так і втік.</p>
<p>До речі, після смерті Хайнца його польові дослідження продовжила дружина.</p>
<h2>Ода кабану:  З вепрячої історії</h2>
<p>Дикі кабани належать до сімейства свиней (Suidae). На відміну від інших копитних ссавців, представники цього сімейства всеїдні, тобто вони споживають і м’ясо, і рослинні харчі. Раціон диких кабанів вельми різноманітний: до нього входять і невеликі хребетні, і змії, отрута яких, схоже, на кабанів не діє.</p>
<p>У європейських диких кабанів (Sus scrofa) багато спільного з їхніми нащадками домашніми свинями (Sus domestiea). В обох – міцні різці і корінні зуби, гострий слух і тонкий нюх, завдяки якому вони знаходять під землею корені, плоди й гриби.</p>
<p>У Європі та Азії мешкає 5 видів диких кабанів, а в Африці – ще чотири. Всі європейські та африканські види, включаючи лісову та річкову свиню, пересуваються, незважаючи на короткі ноги, дуже швидко і вправно. Тільки бородавочник живе на відкритій місцевості, всі решта представників сімейства – в лісі.</p>
<p>Дикі кабани ведуть усамітнений спосіб життя, хоча іноді збираються у невеликі стада, особливо у шлюбний період і на час вирощування потомства. На відміну від більшості копитних ссавців, у яких, як правило, народжуються один чи двоє дитинчат, самка дикого кабана після 16-тижневої вагітності (майже 4 місяця) може привести на світ до 12 поросят, але частіше 4-6.</p>
<p>Тічка в диких свиней триває від початку листопада і до початку січня. Самці після цього, як правило, ведуть самотній спосіб життя. Підсвинки на період гону відганяються від матерів, але потім приєднуються до них і ходять разом до опоросу. </p>
<p>Поросята народжуються в кінці березня – у квітні. До двохтижневого віку вони живуть у лігві, яке мати влаштовує в густих заростях з трави, бур’яну, хмизу. Поросята швидко міцніють і залишають лігвище та вештаються з матір’ю в пошуках їжі. З тримісячного віку вони починають переходити на підніжний корм.</p>
<p>Статевозрілими дикі свині стають на 3-му році свого життя, рідше – на другому.<br />
Кабани належать до дуже обережних і чутливих тварин із добре розвиненим слухом і нюхом. Вони чують людину на великій відстані, інколи за 200-300 кроків. У них чудова пам’ять, вони легко орієнтуються, де й коли добувати харч, а також запам’ятовують місця, де їм загрожувала небезпека.</p>
<p>Тіло дикого кабана захищене жорсткою щетиною. Вдень  він відпочиває в тінистих місцях, а вночі виходить на полювання. Гострими іклами копає землю, щоби знайти їстівні корені та личинки. А ще він використовує ікла для захисту та нападу.</p>
<figure id="attachment_2885" aria-describedby="caption-attachment-2885" style="width: 400px" class="wp-caption aligncenter"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-2885" title="ohota-2" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2009/01/ohota-2.jpg" alt="Працівники Сторожинецького держлісгоспу – друзі диких тварин. Але як справжнім чоловікам їм полювання теж довподоби" width="400" height="261" /><figcaption id="caption-attachment-2885" class="wp-caption-text">Працівники Сторожинецького держлісгоспу – друзі диких тварин. Але як справжнім чоловікам їм полювання теж довподоби</figcaption></figure>
<h2>Ода кабану: Королівське полювання</h2>
<p>З доісторичних часів м’ясо цих швидких і хижих тварин вважалося делікатесом.</p>
<p>Але полювали на них не тільки задля м’яса, а й для розваг. До нас дійшло чимало зображень двобою мисливських собак і кабана, які, до речі, завжди захищаються до останнього. «Покласти» кабана – мрія будь-якого мисливця. В Англії XVI ст. полювання на кабана любили король Генріх VIII та його донька Єлизавета I. </p>
<p>Незважаючи на небезпеку, вони мчали верхи лісами та луками, переслідуючи здобич. Обидва монархи вважали запрошення на полювання вищою ознакою поваги, якою «нагороджували» тільки особливо поважних гостей. Страви, приготовлені з м’яса вбитого звіра, ставали прикрасою святкового бенкету, який тривав інколи кілька днів.</p>
<p>До обов’язків королівських єгерів, окрім охорони дичини від браконьєрів, входила турбота про підтримку популяції. Але до початку XVII ст. зажерливість мисливців поставила кабанів на межу вимирання.</p>
<p>У Франції, Німеччині, Австрії, Іспанії та Росії кабан досі вважається найбільш небезпечним мисливським звіром. А в Азії на диких кабанів полюють на конях і зі списом. Хоча він і менший за європейського, азіатський кабан теж має хижий характер. Відомі випадки, коли кабани вбивали навіть тигрів.</p>
<p>Археологи часто знаходять рештки диких кабанів. Вважається, що на них полювали вже в епоху плейстоцена, тобто мільйон років тому!</p>
<h2>Ода кабану: Свинська… святість</h2>
<p>У Китаї та Єгипті в древні часи свиней вважали святими. Ці тварини уособлювали щастя й благополуччя. Померлим клали в могилу фігурки свинок, виготовлених із дорогоцінного каменю. Споживати свинину дозволялось лише під час релігійних і державних свят. Жерці та лікарі вживали цілющу мікстуру, виготовлену з крові, жовчі та печінки цих тварин. При дворах фараонів, імператорів і королів існувала посада свиновода.</p>
<p>У Римській імперії для поліпшення смаку м’яса перед забоєм свиней поїли вином.<br />
Племена папуасів, які мешкають на Новій Гвінеї, мають культ свині. Її вважають членом сім’ї і звертаються на ім’я. З нею розмовляють, сплять, пестять і плачуть, коли свиня захворіє чи покалічиться. Годують свиней найкращими стравами з сімейного столу.</p>
<p>В окремих папуаських племенах жінки навіть вигодовують поросят з грудей. Зрештою, поросята так звикають до своїх «матерів», що скрізь їх супроводжують, куди б ті не йшли.</p>
<p>Коли ж свиня виростає, її ріжуть на м’ясо для релігійної церемонії. Та ні господар, ні його члени сім’ї не мають права, та й не хочуть убивати свиню, яка є членом родини. Вихід з цього становища все ж таки знайшли: кожен убиває сусідських свиней – і тоді вже з чистою совістю їдять їхнє м’ясо.</p>
<p>Добрі стосунки між людиною і свинею почали псуватися після численних випадків захворювань і навіть смертей після споживанння свинини. Тоді, зрозуміло, ніхто не міг знати про існування трихинелл (Trichinella spiralis), які викликають недугу, що зветься трихинельозом. Людина заражається цим гельмінтом, споживаючи м’ясо з личинками або зрілими формами цього нематода, який може паразитувати у м’язах як свині, так і людини.</p>
<p>Біблія та Коран заклеймили свиню як нечисту тварину і заборонили споживати свинину. Існує кілька гіпотез, які пояснюють цю заборону. Можливо, це бажання захистити людину від хвороби, а, може, це рештки того, що свиню вважали священою твариною.</p>
<p><strong>Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/serhij-chystov-myslyvski-bajky/2882.html">Сергій Чистов: Мисливські байки</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/serhij-chystov-myslyvski-bajky/2882.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Гороскоп</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/horoskop-6/2807.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/horoskop-6/2807.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2009 15:15:27 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[гороскоп]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[питання]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=2807</guid>

					<description><![CDATA[<p>16 - 23 січня</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/horoskop-6/2807.html">Гороскоп</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ексклюзивний гороскоп для буковинців  від Алли ЧУЖИНСЬКОЇ  з 16 до 23 січня</strong></p>
<h2>ОВЕН</h2>
<p>Час для роздумів і оцінок. 17-18-го існує небезпека захворіти чи потрапити в аварію. Успіх у  справах не повинен вас розслабити: покладайтесь лиш на себе, уникайте важливих рішень, надто в особистих питаннях.</p>
<h2>ТЕЛЕЦЬ</h2>
<p>Прибуток цього тижня витрачайте на домашні потреби. Після 20-го більше уваги до бізнесу. 21-го можна починати нові справи, укладати угоди, освідчуватися чи брати шлюб. 23-го уникайте конфліктних ситуацій.</p>
<h2>БЛИЗНЮКИ</h2>
<p>Здається, зірки на вашому боці, але не втрачайте власної ініціативи. 19-го підключіть інтуїцію для прийняття важливих рішень. 20-го може підвести здоров’я. Поїздка 23-24-го має бути вдалою для вашого бізнесу.</p>
<h2>РАК</h2>
<p>У контактах цього тижня будьте уважні до фінансових стосунків: вас можуть ошукати. Дуже важливі для ваших починань 19-21-ше. 22-го висока ймовірність нещасного випадку, 23-го уникайте будь-яких конфліктів.</p>
<h2>ЛЕВ</h2>
<p>Тиждень вдалий для сімейних Левів. Є шанс нарешті порозумітися і прийняти важливі рішення. 18-20-го закладайте основи бізнесу, шукайте партнерів та спонсорів. Не втрачайте почуття гумору та реальності.</p>
<h2>ДІВА</h2>
<p>Рухливий спосіб життя несе високу ймовірність нещасного випадку. Намагайтеся бути розважливими, не кидатися на несподівані можливості і не кидати рутинних обов’язків. Коли треба десь їхати, зробіть це 23-го.</p>
<h2>ТЕРЕЗИ</h2>
<p>Зірки віщують про великі можливості цього тижня і в сімейному і в бізнесовому житті. Можете освідчуватися і одружуватися 16-18-го, укладати угоди 19-го, робити інвестиції 21-го. 22-23-го шукайте партнерів і спонсорів.</p>
<h2>СКОРПІОН</h2>
<p>Від неприємностей 16-го краще поїхати у відрядження. 18-го не позичайте гроші і не підписуйте фінансових документів. 20-го велика ймовірність нещасного випадку. 21-ше присвятіть коханій людині.</p>
<h2>СТРІЛЕЦЬ</h2>
<p>Звичні контакти можуть призвести 17-го до несподіваних наслідків, а 18-го навіть до конфліктів. Прибуток 19-го не поспішайте витрачати. Для поїздок придатне 21-ше, 22-го можливі проблеми із здоров’ям.</p>
<h2>КОЗЕРІГ</h2>
<p>Найкраще присвятити вихідні сімейному життю. Від понеділка вибудовуйте бізнес, укладайте угоди, робіть інвестиції. В усіх важливих рішеннях покладайтеся на власну інтуїцію і не шукайте сторонньої допомоги.</p>
<h2>ВОДОЛІЙ</h2>
<p>Велика ймовірність фінансових та інших неприємностей. Вас можуть підставити і лише диво виведе вас з цієї ситуації. Шукайте в своєму оточенні зрадливу людину, бо вона може втрутитися й у ваше особисте життя.</p>
<h2>РИБИ</h2>
<p>Поїздка 16-го принесе несподівані наслідки. 18-го краще не братися до техніки, 20-го велика ймовірність занедужати. Прибуток 21-го краще вкласти в розвиток бізнесу. В особистому житті – повне затишшя.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/horoskop-6/2807.html">Гороскоп</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/horoskop-6/2807.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Післясвяткове»&#8230; відновлення</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/pislyasvyatkove-vidnovlennya/2517.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/pislyasvyatkove-vidnovlennya/2517.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 09 Jan 2009 16:47:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[грип]]></category>
		<category><![CDATA[дієта]]></category>
		<category><![CDATA[допом]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[лікар]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[організм]]></category>
		<category><![CDATA[поради]]></category>
		<category><![CDATA[ради]]></category>
		<category><![CDATA[святкові]]></category>
		<category><![CDATA[харчування]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=2517</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ми любимо бучні святкові столи, особливо ж новорічні та різдвяні. І не надто замислюємося, що з нами буде опісля, коли наш організм перенесе такий своєрідний стрес, ще й після посту</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/pislyasvyatkove-vidnovlennya/2517.html">«Післясвяткове»&#8230; відновлення</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ми любимо бучні святкові столи, особливо ж новорічні та різдвяні. І не надто замислюємося, що з нами буде опісля, коли наш організм перенесе такий своєрідний стрес, ще й після посту.  Про те, як «пережити» застілля і швидко реабілітуватися після нього, розмова з лікарем Галиною ЛИПКО.</strong></p>
<p><strong>– Пані Галино, як би Ви прокоментували традицію багатого застілля?</strong></p>
<p>– Загалом я прихильниця усього класичного, зокрема, й традицій. Якщо вони складалися протягом багатьох віків, поламати їх  ми вже не можемо, та й не варто. Бо вони є символічними. Адже нам хочеться, щоби весь наступний рік був таким щедрим і багатим, як святковий стіл. Однак ця гарна традиція має й негативний бік.</p>
<p>Ми перевантажуємо організм саме тієї пори року, коли йому і без того вистачає труднощів. Узимку сонце найбільш віддалене від Землі, в  цей час не тільки люди, а й усе живе отримує мінімум сонячної енергії. Тобто енергії, на якій базується наше життя. Тому люди почуваються сонними, млявими, швидко втомлюються, в них навіть бажань стає менше. Це той фізіологічний стан, якого не уникнути. Пригнічені й обмінні процеси в організмі. І тут ми робимо додатковий могутній удар саме по обмінних процесах –  переїдаємо! Передусім страждають наші печінка й підшлункова залоза. Остання найбільше відчуває дискомфорт.</p>
<p><strong>– Що ж робити?</strong></p>
<p>–  Щоби спогади про свято не затьмарилися, треба подбати про своє здоров’я. Якщо вже переїдання неминуче, мінімізуйте його наслідки. Рекомендуватиму те, що перевірене, що дає найпомітніші результати. Чому я так кажу? Бо для підшлункової залози насправді немає ефективних препаратів. Існує замісна терапія у вигляді групи ферментів чи якихось подібних засобів. Але що означає термін «замісна терапія»? Замість того,щоби виробляти власні ферменти, організм отримує їх ззовні. Тут криється дуже велика небезпека. Засоби, які ми вводимо до організму, пригнічують його власне функціонування. І він перестає працювати у належному ритмі, запрограмованому природою. Ну, скажіть, навіщо організму напружуватись, коли він може користуватися готовим, хоча й значно гіршим для нього? Крім того, якщо певний елемент вводити у кров, організм не повинен сам його виробляти, щоби не було надлишку.</p>
<p><strong>– Які ж засоби Ви пропонуєте?</strong></p>
<p>– Йдеться про ферментні препарати, які сприяють травленню. Це і панкреатин, і мезим, і фестал. Але маємо власний вітчизняний засіб, який не виконує роботу підшлункової залози, а допомагає їй виконувати свої функції. Це фітоконцентрат «Панкрен». Він певним чином унікальний, бо допомагає підшлунковій залозі навіть в умовах перевантаження залишатися в нормі, швидко включитися в напружений режим роботи, прискорити процеси утворення як ферментів, так і секретів підшлункової залози, внаслідок чого їжа починає якісно перетравлюватися. Це дуже важливо. Бо людина потерпає передусім від недостатньої діяльності підшлункової залози, коли не відбувається належне розщеплення продуктів харчування. І вони перетворюються не на поживні для організму, речовини  а на токсини, спричиняючи процеси бродіння, перешкоджаючи засвоєнню корисних речовин. Виникає нудота, млявість тощо. А ще ризик появи серйозних захворювань. Препарат «Панкрен» не тільки усуває цей дискомфорт, а й запобігає хронічним захворюванням, підтримує підшлункову залозу в здоровому стані. Більше того, оздоровить цей орган і відновить його функції.</p>
<p>А печінці, яка особливо страждає від зловживання алкоголем, помічними стануть гепатопротектори на кшталт «Карсилу» «Гепабене», «Есенціале», пігулки чи трава розторопші тощо, а також український фітоконцентрат «Світанок». Він теж допомагає функціям цього органу. Краплі «Світанку» настільки безпечні, що їх можна давати навіть немовлятам на 1-му тижні життя. Педіатри підтверджують його корисність.</p>
<p><strong>Любов ПЛАХІНА, «Версії»</strong></p>
<ul>
<li><a href="http://versii.cv.ua/i/?p=847">Сучасна «міфологія» про застуду й грип</a></li>
<li><a href="http://versii.cv.ua/i/?p=540">Вервечка залежностей: погані звички й ми</a></li>
<li><a href="http://versii.cv.ua/i/?p=307">Всюди буйно квітне… алергія</a></li>
<li><a href="http://versii.cv.ua/i/?p=257">Очистити кишечник &#8211; очистити організм</a></li>
<li><a href="http://versii.cv.ua/i/?p=33">Тиск: що ми можемо без ліків</a></li>
<li><a href="http://versii.cv.ua/i/?p=112">Плазмофорез: модна «фішка» чи необхідність?</a></li>
</ul>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/pislyasvyatkove-vidnovlennya/2517.html">«Післясвяткове»&#8230; відновлення</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/pislyasvyatkove-vidnovlennya/2517.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Залишити слід чи&#8230; наслідити? або Якою бути Центральній площі Чернівців</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/zalyshyty-slid-chy-naslidyty-abo-yakoyu-buty-tsentralnij-ploschi/2208.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/zalyshyty-slid-chy-naslidyty-abo-yakoyu-buty-tsentralnij-ploschi/2208.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 26 Dec 2008 18:58:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[діти]]></category>
		<category><![CDATA[культур]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[місто]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[питання]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[ради]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[театр]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=2208</guid>

					<description><![CDATA[<p>Другі громадські слухання з розгляду проекту забудови нижньої частини Центральної площі засмутили чернівчан і архітекторів </p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/zalyshyty-slid-chy-naslidyty-abo-yakoyu-buty-tsentralnij-ploschi/2208.html">Залишити слід чи&#8230; наслідити? або Якою бути Центральній площі Чернівців</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Перший варіант проекту забудови нижньої частини Центральної площі, де нині розташувалися пам’ятник Т.Шевченку і фонтан, був відхилений і повернутий на доопрацювання. Серед основних зауважень були такі: дисонанс між стилем проекту й історичним ансамблем площі, сусідство торгового центру з пам’ятником Т. Шевченку, а також небезпека руйнування довколишніх споруд, знищення зони відпочинку.<br />
Другі громадські слухання з розгляду проекту засмутили не тільки автора цих рядків і громадськість, а й, що головне, архітектурних профі.</strong></p>
<p><strong><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-2265" title="centr_place" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/centr_place.jpg" alt="centr_place" width="400" height="224" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/centr_place.jpg 400w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/centr_place-396x222.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/centr_place-350x196.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/centr_place-200x112.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /> </strong></p>
<h2>Суміш бульдога зі швейною машинкою?</h2>
<p>Нинішні слухання показали: команда у складі директора департаменту житлово-комунального будівництва і земельних відносин Івана Бойка, головного архітектора міста Сергія Гомоновича, архітектора проекту В’ячеслава.Кішлярука та представника таємничого – бо ніхто толком не знає, хто ж робить чернівчанам такий «подарунок»  – інвестора, юриста Миколи Дмитрука не почула зауважень громади Чернівців, бо й далі нав’язувала все той же кічевий варіант рішення. Хоча кіч і виглядає симпатично, але тільки на рушниках чи подушках, але не на міській площі.</p>
<p>За висловом автора проекту Кішлярука, він, себто проект, «має характерні для нашого міста риси». Я щиро намагалася їх розгледіти. Та мені так і не вдалося побачити бодай щось спільне між  вокзалоподібною, зі скла і бетону, спорудою та вишуканими будиночками періоду австрійської забудови.</p>
<p>Більше того, в обмін на згоду чернівчан «всадити» цього монстра в центрі міста, пан інвестор пропонував зрубати у загазованому центрі останні дерева перед Ратушею і висадити там квіточки з лавочками. А дослухаючись нібито до побажань чернівчан, пообіцяв віддати перший поверх 15-тиметрової (!) споруди під художню галерею. Ощасливити нас має і підземний автопаркінг, який, безумовно, остаточно «очистить» чернівецьке повітря!.</p>
<p>На запитання, де ж пропонується людові проводити традиційні збори громади, пан Дмитрук зауважив, що хоровим колективам буде дуже зручно співати у суперновітній	 забудові на зразок «Метро», «Екватора», «Каравана» чи «Боянівки». Уявляєте собі цю картинку? У спину дихає велетенська цементна споруда, під ногами гуде автопаркінг, а ви собі хором співаєте біля пам’ятника Шевченку? Бажання святкувати та мітингувати само по собі зникає. Може, на це проект і розрахований?<br />
Невже у Чернівцях бракує торгово-виставкових комплексів, щоби такий «троянський кінь» з’явився ще й навпроти Ратуші? Адже він просто проковтне територію багатофункціонального призначення, важливого і значущого для чернівчан місця!</p>
<p>Цього ніяк не можуть збагнути шановні інвестор та архітектор проекту. Водночас вони не можуть виразно пояснити, чому обрали для торжища найкращий центр міста.</p>
<p>Зрештою, мені зрозуміло, на що розраховує власник $400 тис., які закладаються у проект. Він не зароблятиме гроші на неприбутковій виставковій залі чи книжковому магазині. Хоча і зауважував, що не все вимірюється грошима. Але ж змовчав про призначення ще трьох поверхів. До того ж, перепрофілювати згодом заявлену в проекті  виставкову залу під що завгодно – не проблема. І матимемо на Центральній площі ще один супермаркет. Правила ж гри відомі: пообіцяй, що просять, а там роби, що хочеш: ти ж господар!</p>
<h2>Проти – не баба Яга, а чернівчани</h2>
<p>І серед них чимало професіоналів. Як наголошували, приміром, кілька членів містобудівної ради, основна проблема полягає в архітектурній ідеї проекту. Форми забудови мають працювати на пам’ятник Шевченку, який мав би стати камертоном композиції. Натомість силует скульптури візуально знівелюється на темному тлі арки.</p>
<p>Архітектори, які давали добро на таке рішення, не врахували, що пам’ятник повинен мати простір. Тісна навколишня забудова знищить його. Звичайно, сіра стіна за Шевченком – атавізм, залишок радянської доби. Але те, що пропонується, на думку спеціалістів, теж не органічне на цьому місці.</p>
<p><strong>Василь СЕЛЕЗІНКА, заслужений працівник культури, член правління «Просвіти»:</strong><br />
– Чому ніхто не бачить, що є дві площі – Центральна та Шевченка? Якщо говорити про завершення архітектурного ансамблю площі, то ця будова виглядатиме як сідло на корові. Згадайте Київ, де навпроти оперного театру збудували сучасну, зі скла й заліза, споруду і тим зруйнували гармонію архітектурного простору!</p>
<p><strong>Ірина КОРОТУН, кандидат архітектурних наук, радник мера з архітектури, член містобудівної ради: </strong><br />
– Я закликаю не допустити цього будівництва! Тут є дві проблеми: морально-етична і проблема збереження історичного середовища нашого міста. Сьогодні представлений той же варіант, що і півроку тому. Це не реконструкція, а забудова простору площі. Бо реконструкція передбачає роботи в межах наявної споруди. Цей проект частково нагадує вокзал, частково  – приміщення драмтеатру, він не витримує жодного порівняння з архітектурним ансамблем історичної забудови площі. Поміж довколишніх споруд новобудова буде інородним тілом.</p>
<p><strong>Наталя ФОКШИК, мешканка Чернівців: </strong><br />
– На моїй пам’яті це вже третя реконструкція Центральної площі. Куди поділися людські гроші, які виділялися під них раніше? Подивіться на вул. О.Кобилянської: куди поділася австрійська бруківка з неї – розійшлася дачами можновладців? Чому простій людині не дають землю в оренду, а на Центральній площі під сумнівні проекти – будь ласка, скільки хочеш!».</p>
<p>Так, австріяки залишити свій слід у місті. Чому ж нам пропонують&#8230; наслідити, знищивши архітектурну спадщину?&#8230;</p>
<p>Схоже, авторам проекту глибоко байдужа думка як фахівців, так і свідомої громадськості Чернівців. Невже ми дозволимо спотворити неповторне обличчя нашого міста какофонією несумісних архітектурних стилів, ущент зруйнувавши його архітектурний простір? Результати голосування: 28 – за, 24 – проти проекту. Питання відкрите, наступні громадські слухання мають відбутися ще до Нового року. Вхід вільний.</p>
<p><strong>Олена КАЛМИКОВА, спеціально для «Версій»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/zalyshyty-slid-chy-naslidyty-abo-yakoyu-buty-tsentralnij-ploschi/2208.html">Залишити слід чи&#8230; наслідити? або Якою бути Центральній площі Чернівців</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/zalyshyty-slid-chy-naslidyty-abo-yakoyu-buty-tsentralnij-ploschi/2208.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Радон у чернівецьких підвалах</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/radon-u-chernivetskyh-pidvalah/1918.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/radon-u-chernivetskyh-pidvalah/1918.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 12 Dec 2008 12:36:15 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[Фоторепортаж]]></category>
		<category><![CDATA[чернівецька]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=1918</guid>

					<description><![CDATA[<p>Небезпечний для чернівчан радон накопичується у підвалах</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/radon-u-chernivetskyh-pidvalah/1918.html">Радон у чернівецьких підвалах</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Чернівецька область – сейсмічно небезпечна територія, бо тут проходять тектонічні розломи. Зокрема, під Чернівцями пересікаються два таких розломи. Кілька разів на місяць чернівецька обсерваторія фіксує в обласному центрі поштовхи земної кори в 1-2 бали.</p>
<p>За словами Андрія НІКОЛАЄВА, директора навчально-наукової геофізичної обсерваторії, протягом 4-х останніх років сейсмічна станція зареєструвала 108 таких поштовхів.</p>
<p>Перед цими катаклізмами виникають так звані передвісники. Один з них – вихід радону. Газ утворюється в зоні тектонічних розломів і є дуже небезпечним для здоров’я людини, бо йдеться про радіоактивний газ, який «живе» кілька годин, а потім розкладається і перетворюється на свинець. А свинець під час вдихання осідає у легенях.</p>
<p>Небезпека для чернівчан полягає в тому, що радон накопичується у підвальних приміщеннях. А в нашому місті їх дуже багато! Магазинчики, перукарні, фірми&#8230; З настанням холодів провітрюють такі приміщення вкрай рідко. А це може обернутися раком легень. Тому обов’язково провітрюйте приміщення і робіть вентиляцію.</p>
<p><strong>Любов ПЛАХІНА, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/radon-u-chernivetskyh-pidvalah/1918.html">Радон у чернівецьких підвалах</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/radon-u-chernivetskyh-pidvalah/1918.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Діти хворіють. І це тільки початок</title>
		<link>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/dity-hvoriyut-i-tse-tilky-pochatok/1902.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/dity-hvoriyut-i-tse-tilky-pochatok/1902.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 12 Dec 2008 12:09:37 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[бізнес]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[держава]]></category>
		<category><![CDATA[дітей]]></category>
		<category><![CDATA[діти]]></category>
		<category><![CDATA[здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[зустрічі]]></category>
		<category><![CDATA[керівник]]></category>
		<category><![CDATA[лікар]]></category>
		<category><![CDATA[лікарня]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[місто]]></category>
		<category><![CDATA[новини]]></category>
		<category><![CDATA[області]]></category>
		<category><![CDATA[організації]]></category>
		<category><![CDATA[Погляд]]></category>
		<category><![CDATA[порушення]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[служба]]></category>
		<category><![CDATA[управління]]></category>
		<category><![CDATA[Фоторепортаж]]></category>
		<category><![CDATA[харчування]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівецька область]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[школи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=1902</guid>

					<description><![CDATA[<p>Спалах гострих гастроентероколітів і зараження дизентерійною паличкою малюків у дитячих установах Чернівців, на думку місцевих організаторів охорони здоров’я є лише початком</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/dity-hvoriyut-i-tse-tilky-pochatok/1902.html">Діти хворіють. І це тільки початок</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Молоко, в якому немає…  молока, чорний хліб без житнього борошна, котлети і сосиски без м’яса – все це сьогоднішні реалії харчування наших дітей. Тож спалах гострих гастроентероколітів і зараження дизентерійною паличкою малюків у дитячих установах Чернівців, на думку місцевих організаторів охорони здоров’я і, зокрема, начальника Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Ігоря Шкробанця, є лише початком.</strong></p>
<h2>Дежавю</h2>
<p>Ретроспективний погляд теж маловтішний. Рівно 20 років тому, так само як зараз, восени 1998-го в Чернівцях стався спалах невідомої недуги. Щоправда, нині масово хворіють дітки, які відвідують дитячі установи. Тоді ж переважно нездужали русяві блакитноокі малюки, в яких водночас із втратою волосся починалися галюцинації та інші серйозні розлади здоров’я. Як і два десятиліття тому, всі шукають джерело отруєння. І його нібито знайшли. Але… Судіть самі.</p>
<p>Записи зроблено під час спільної прес-конференції організаторів охорони здоров’я та керівництва санепідемслужби. Мета зустрічі, за словами лікаря №1 області Ігоря Шкробанця, – привернути увагу громадськості до проблеми, щоби не допустити повторень такої біди і попередити нові спалахи недуги.</p>
<blockquote><p>20 років тому, восени 1988 року, теж шукали джерело отруєння та захворювання дітей.</p></blockquote>
<p>Нагадаємо, що перші випадки масових дитячих ентероколітів та дизентерії були зафіксовані ще у вересні. Відтак 8 листопада ситуація повторилася. І протягом наступних трьох днів до лікарів із подібними скаргами звернулися батьки ще 50 хлопчиків і дівчаток. А скількох дітей батьки лікували вдома, ніхто сказати не може.</p>
<h2>Ігор ШКРОБАНЕЦЬ</h2>
<p><strong>начальник Головного управління охорони здоров’я ОДА:</strong></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/shkrobanec.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-1903" title="shkrobanec" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/shkrobanec.jpg" alt="" width="400" height="533" /></a></p>
<p>– Гострі ентероколіти були зафіксовані в 74 дітей, з них у 25 – дизентерії. Щоправда, в 10 діагноз не підтвердився. Важких випадків не було. Всіх потерпілих кваліфіковано пролікували, вони одужали.</p>
<p>Однак на цій темі продовжують спекулювати як у пресі, так і в Інтернеті. Повірте, нам немає сенсу приховувати кількість потерпілих, тим паче зменшувати її. Не шукайте сенсацій там, де їх немає!</p>
<p>У нас значно гостріше стоїть проблема малюкової та материнської смертності. Завдання галузі – лікувати. І ми з ним упоралися. Та попри це, силами обласної консультативної поліклініки ще й обстежили працівників Чернівецького молокозаводу і виявили людей – носіїв збудника дизентерії Зонне. Керівництво заводу закупило дорогі та ефективні ліки. Ми пролікували цих людей і провели повторне обстеження.</p>
<h2>Наталя ГОПКО</h2>
<p><strong>заступник головного державного санітарного лікаря області з епідеміологічних питань:</strong></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/gopko.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-1904" title="gopko" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/gopko.jpg" alt="" width="400" height="533" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/gopko.jpg 400w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/gopko-112x150.jpg 112w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/gopko-225x300.jpg 225w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a></p>
<p>– Ми дослідили всі харчові продукти, які могли спричинити в маленьких відвідувачів дитсадків захворювання. Щоправда, обов’язкові добові проби у двох дитячих установах були відсутні.</p>
<p>На молокозаводі взяли змиви та провели бактеріологічне обстеження. Оскільки збудників у них не виявили, то здійснили серологічне, тобто за аналізами крові, обстеження персоналу. І в 39 людей були знайдені титри до збудника дизентерії Зонне. Таким чином ми визначили джерело зараження.</p>
<p>Крім того, наголошую, що у дошкільних дитячих закладах зафіксовані порушення в організації харчування дітей.</p>
<h2>Наталія КЛИМЧУК</h2>
<p><strong>заступник головного державного санітарного лікаря області з санітарно-гігієнічних питань:</strong></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/klimchuk.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-1905" title="klimchuk" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/12/klimchuk.jpg" alt="" width="400" height="533" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/klimchuk.jpg 400w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/klimchuk-112x150.jpg 112w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2008/12/klimchuk-225x300.jpg 225w" sizes="auto, (max-width: 400px) 100vw, 400px" /></a></p>
<p>– Санітарна служба в силу своїх завдань не здійснює постійного нагляду за об’єктами. Кожен дитячий заклад, скажімо, перевіряється двічі на рік. Але і цього достатньо, щоби виявити недоліки в роботі.</p>
<p>Серед основних претензій – склад дитячого харчування. До м’ясних виробів, приміром, ставиться така вимога: вони повинні складатися на 80% з натурального м’яса. Насправді ж м’яса у так званих м’ясних продуктах, які споживають діти, лише 20%! За цим має слідкувати міське управління освіти. Принаймні, тендери на доставку харчування до ДНЗ мають вигравати все ж таки виробники, а не посередники.</p>
<p>Крім того, постачальники фасованої продукції не звертають увагу на умови її зберігання. А працівники дитячих закладів не дотримуються належних концентрацій дезінфікуючих розчинів. Ну і, звичайно ж, контроль за якістю сировини. До речі, перевіряючи протягом жовтня і листопада 42 дошкільні дитячі установи міста, ми зафіксували системні порушення, тобто саме такі, що дозволяють реалізуватися спалаху інфекції.</p>
<h2>Сам собі і пан, і контролер</h2>
<p>Як повідомили санітарні лікарі, Чернівецький молокозавод має 2 лабораторії та ветеринарного лікаря у штаті. Крім того, раз на 10 днів тут відбираються проби продукції для аналізу.</p>
<p>Яким же тоді чином у дослідженій партії кефіру опинилася патогенна флора? А дуже просто, бо відомчий контроль – це насправді і не контроль, а так собі – іграшка для замилювання очей громадськості! На всіх потужних підприємствах України, де виробляються продукти харчування, така ж ситуація: відомчі лабораторії є останньою інстанцією. І доки так буде, певності в якості того, що їмо, не матимемо. Адже навіть санітарний стан у лікарнях перевіряють не самі лікарі, а зовсім інша служба – санітарна. Чому ж тоді таку пільгу отримали вітчизняні виробники продуктів харчування?</p>
<p>Одне, слово, увагу громадськості до проблеми отруєння дітей медики привернули. А що далі? Адже буксує система. Точніше – вона не буксує, її просто немає. Тому й доводиться констатувати, що національна безпека в нашій державі відсутня, принаймні, безпека харчування.  Навіть думати не хочеться про те, як це у недалекому майбутньому відгукнеться нашим дітям.</p>
<p>Та, як не дивно, на розширеному засіданні колегії санітарно-епідеміологічної служби України, де серед іншого було зроблено аналіз епідеміологічної ситуації в цілому в державі та, зокрема, в Чернівцях і Луцьку у зв’язку зі спалахами гострих кишкових інфекційних захворювань, про це не йшлося. Натомість у матеріалах колегії наголошувалося, що спалах інфекції в Луцьку є класичним, чого не можна сказати про Чернівці.</p>
<p>Як повідомила прес-служба Мінздоров’я, виходячи з вивчених матеріалів за результатами епідеміологічного розслідування (в тому числі, результатів лабораторних досліджень), порушення виявлені при перевірці ковбасного цеху ТОВ «Струминка» та ВАТ «Чернівецький міськмолзавод». Установлено, що захворювання дітей на дизентерію спричинене вживанням бактеріально забрудненої продукції виробництва цих підприємств, яка централізовано поставлялася до ДНЗ міста Чернівці.</p>
<p>Колегія зробила висновок, що спалахи захворювань стали наслідком порушень санітарного законодавства керівниками відповідних закладів і установ, а також результатом не завжди достатнього й принципового контролю з боку санепідслужби.</p>
<p>У тих же висновках санітарні лікарі написали: «Правильне визначення коріння проблеми є запорукою успіху її вирішення». Саме так! Чому ж тоді санітарна служба держави замовчує факт відсутності державних(!) стандартів якості та вимог до продукції харчування. Їх у нас чомусь скасували.</p>
<p>На місце держстандартів прийшли ТУ – технічні умови, які замовляє собі за власним бажанням кожен приватник і бізнесмен. А бажання в них одне – поменше вкладати та побільше прибутку мати! Тому й закладають у ТУ виготовлення продуктів харчування дивні, як на здоровий глузд, стандарти, за якими у ковбасі та сосисках немає м’яса, а йогурти та кефіри виготовляються без молочнокислих продуктів. Кого дуримо, панове?</p>
<p>І, насамкінець, репліка Ігоря Шкробанця, зроблена, напевне, зопалу, але щиросердно:</p>
<p><strong>– Жодна людина, яка харчується в мережі їдалень громадського харчування, не убезпечена від отруєнь!!!</strong></p>
<p>А до цієї мережі, як відомо, належать і дитячі садочки, і школи!..</p>
<p><strong>Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/ozdorovchi/dity-hvoriyut-i-tse-tilky-pochatok/1902.html">Діти хворіють. І це тільки початок</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/ozdorovchi/dity-hvoriyut-i-tse-tilky-pochatok/1902.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Український політикум – палата №6»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/ukrajinskyj-politykum-palata-6/1013.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/ukrajinskyj-politykum-palata-6/1013.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[cheredaryk]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 31 Oct 2008 10:41:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[держава]]></category>
		<category><![CDATA[дітей]]></category>
		<category><![CDATA[діти]]></category>
		<category><![CDATA[життя]]></category>
		<category><![CDATA[злочин]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[лікар]]></category>
		<category><![CDATA[лікування]]></category>
		<category><![CDATA[люди]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[місто]]></category>
		<category><![CDATA[навчання]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[політики]]></category>
		<category><![CDATA[проблем]]></category>
		<category><![CDATA[ради]]></category>
		<category><![CDATA[рак]]></category>
		<category><![CDATA[суд]]></category>
		<category><![CDATA[харчування]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[школа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/i/?p=1013</guid>

					<description><![CDATA[<p>Принаймні, так здається психіатру з німецького міста Ессен, колишньому буковинцю Григорію РИБАКУ, коли через супутникове телебачення він спостерігає дискусії політиків на українських каналах. – Іноді просто сумніваюся в здоровому глузді цих людей, – каже доктор медичних наук, завідувач відділенням психосоматичної медицини і сексології провідної європейської клініки. – Бо навіть на тлі світової економічної кризи вони [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ukrajinskyj-politykum-palata-6/1013.html">«Український політикум – палата №6»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Принаймні, так здається психіатру з німецького міста Ессен, колишньому буковинцю Григорію РИБАКУ, коли через супутникове телебачення він спостерігає дискусії політиків на українських каналах.<br />
– Іноді просто сумніваюся в здоровому глузді цих людей, – каже доктор медичних наук, завідувач відділенням психосоматичної медицини і сексології провідної європейської клініки. – Бо навіть на тлі світової економічної кризи вони не в змозі відмовитися від власних амбіцій та інтересів, які їм дорожчі за державу. </strong><span id="more-1013"></span></p>
<figure id="attachment_1014" aria-describedby="caption-attachment-1014" style="width: 500px" class="wp-caption aligncenter"><a href="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/10/rubak-grugorii.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-full wp-image-1014" title="rubak-grugorii" src="http://versii.cv.ua/i/wp-content/uploads/2008/10/rubak-grugorii.jpg" alt="Григорій РИБАК" width="500" height="345" /></a><figcaption id="caption-attachment-1014" class="wp-caption-text">Григорій РИБАК</figcaption></figure>
<p><em>– Григорію, кілька слів про себе… Лише нагадаю молодій аудиторії нашої газети, що в середині 80-х ваша слава сексолога гриміла на Буковині: численні просвітницькі публікації в газетах, авторські передачі на телебаченні… І раптом – виїзд до Німеччини. Не шкодуєте?</em><br />
– Моє життя круто розвернулося на 180 градусів. Спочатку було надзвичайно важко. Та мені поталанило, бо й тут займаюсь улюбленою справою.<br />
Провідна клініка Європи при Ессенському університеті має 1250 ліжок, це вже після скорочення. Вона о6’єднує 14 величезних відділень-клінік. Я працюю в Головній: діагностика та експертиза особливо небезпечних психічних захворювань і сексуальних відхилень. Займаюся також проблемою звільнення заручників, входжу до спеціальної групи. Моє завдання – спілкуючись із хворим до приходу основних сил, які будуть звільняти захоплених, заспокоїти його, переконати, вмовити, щоби він не зашкодив ні собі, ні іншим.<br />
<em>– Ви вживаєте слово «хворий» замість «терориста». Чому?</em><br />
– Бо саме так, переважно, й буває. У розвиненій Європі досить багато людей з психічними відхиленнями.<br />
<em>– В чому ж причина? Виходить, що благополучна Європа насправді зовсім і не така благополучна? </em><br />
– Подібне нині спостерігається не лише в Європі. Це світова проблема, яка, найперше, пов’язана з урбанізацією та глобалізацією: змінився ритм життя, до якого люди ще не встигли призвичаїтися: встав-ліг, встав-ліг – з Новим роком! До речі, німці потерпають і від власної  бюрократії, на цьому грунті виникають численні стресові ситуації.<br />
<em>– Ми, наївні,  думали, що вакханалія бюрократії та погані чиновники є тільки в Україні. А виявляється, що це не так?</em><br />
– Безперечно, ні. Розгляд окремих питань у Європі, та й Німеччині зокрема, затягується на  роки. Тільки у нас, тобто, тепер – у вас, можна зателефонувати до друга о 12-ій ночі або ж взагалі завітати до нього у пізній час, щоби поскаржитися на поганий настрій.  А в розвинених країнах Європи люди помирають самотніми, до них роками ніхто не приходить. Тут загалом мало спілкуються. Маєш проблеми – звертайся до психіатра чи психоаналітика. А друзі, сім’я – вони не допоможуть. Нікому і в голову не прийде завітати ввечері до сусіда, щоби разом випити пива. Кожен це робить окремо. Тому люди, здорові фізично, втративши спілкування, почуваються у великому місті самотніми. А ще – стреси, невпевненість у завтрашньому дні. Хто б і що не казав, а рівень безробіття в Європі дуже високий. Ніхто не знає, як житиме завтра, – навіть ті, хто сьогодні доволі багаті. Банкрутства – щоденна і буденна, на жаль, справа. Все це тисне на людину, не зважаючи на те, чи має вона гроші, чи їх у неї катма. Багатство в даному випадку не грає жодної ролі.<br />
<em>– Багаті теж плачуть?!. </em><br />
– Саме так. Більше того, їхні страждання підсилюються побоюванням втратити те, що вони мають. І гроші для них – додаткове навантаження. В мене дуже багато пацієнтів зі статками  вище середніх. Вони переймаються, що не туди вклали акції, прогавили ймовірний  доход тощо. У європейському суспільстві дуже висока суїцидальність. І, як не дивно, особливо серед людей поважного віку. Хоча саме ці люди соціально добре захищені. Їхнє життя не йде у жодне порівняння з існуванням українських  дідусів і бабусь. Притулки для старих тут кращі за санаторії. Коли моїй матусі перевалило за 90 літ, мені довелося оформити її до такого притулку: там такий догляд, якого я не в змозі забезпечити вдома. Так от, дізнався, що в тому будинку 17 років жила і працювала наша землячка, відома поетеса Роза Ауслендер. Та, попри те, що у Німеччині державні соціальні структури займаються проблемою людей поважного віку, її все одно не можуть вирішити. Суспільство старіє, тож і проблем більшає.<br />
Серед молоді картина не краща. Переважають хворі з розладами особистості, емоційно нестабільні. Спостерігається багато психопатій та параноїдальних психозів. Крім того, частина хворих стає агресивною – вчиняються злочини.<br />
Нині дуже важко діагностувати психічні хвороби. Скажімо, шизофренія має дуже розмитий характер, бо до неї приєднуються не тільки розлади особистості, а й вживання наркотиків. Сьогодні на Заході модно відмовлятися від традиційного лікування у психіатра і вживати натомість наркотики. Спочатку людина й справді позбавляється страхів, навіть манії переслідування. Але потім агресія в такого хворого наростає, як і небезпека від нього для суспільства.<br />
На цьому фоні скоюється багато сексуальних злочинів із жахливими формами вбивств.<br />
<em>– А що вас, як професіонала, вражає на Заході найбільше?</em><br />
– Те, що тут нагальними проблемами є розбещення неповнолітніх і насильство у сім’ї. Це мене не те що вразило – потрясло.  Батьки, дідусі, дядьки використовують маленьких дітей – як дівчаток, так і хлопчиків, – примушуючи їх до сексуальних стосунків. Зрозуміло, що такі діти теж стають хворими з розладами психіки і в майбутньому поповнюють ряди сексуальних злочинців. І така ситуація триває вже десятиліттями.<br />
Чи є вихід? Безперечно: таких дітей треба вчасно ізолювати від родичів-злочинців і лікувати.<br />
<em>– І на цьому можна ставити крапку в низці європейських проблем? </em><br />
– До всіх цивілізаційних бід Європи я додав би ще транскультурну компоненту суспільства.<br />
<em>– ?..</em><br />
– Співіснування в одному соціумі людей різних національностей, тобто, різних етнокультур. Це ускладнює життя будь-якої держави. Бо поведінка і культура людей, які влилися, скажімо,  до німецького суспільства, відрізняються від європейських звичок. Наразі усі лікарі – психіатри, психоневрологи проходять спеціальні курси підвищення кваліфікації, на яких опановують проблеми транскультурної відмінності. Вони вивчають особливості поведінки і звичок югославів, росіян, китайців, японців тощо. Глобалізація ж бо наростає! Підозрюю, що частина світового сміття буде перекинута саме в пострадянські країни. Це не омине й Україну. Хочете до Євросоюзу? Відкривайте ворота.<br />
<em>– Європа знає, що робить… </em><br />
– За цивілізоване життя доведеться розплачуватися. Тим паче, Україна – велика держава, є місце, куди скидати непотріб. А молодь, на жаль, буде звідси виїжджати, її зваблять більші заробітки, можливості та кращі умови життя.<br />
<em>– І хто в цьому винен? Наші політики?</em><br />
– Ваші політичні шоу на телебаченні викликають у мене, м’яко кажучи, просто шок. Інколи навіть, прости Господи, думаю: чи сповна розуму ці люди? Коли б не вони визначали вектор розвитку України, цим можна було б і не перейматися. Бо професіонали-психіатри можуть назвати вам низку політиків світового рівня, в діях яких класичні прояви шизофренії з її неправильним сприйняттям інформації та хибним вибудовуванням дій.<br />
<em>– Готуючись до нашої з вами розмови, знайшла матеріали про світовий симпозиум психіатрів, який відбувся на початку 70-х років минулого століття. Там озвучили такі цифри: у світі від 5 до 30% шизофреників. Невже це правда? </em><br />
– Людей з психічними відхиленнями, думаю, ще більше. Та й час тоді, зауважу, був спокійніший за нинішній. Для прикладу: тільки цього року я брав уже участь у  4 випадках перемовин з бандитами, які захопили заручників. Тож сьогодні шизофренія процвітає як ніколи. Так звані акцентуйовані особистості з  шизоїдно-психопатичними рисами характеру, до яких, приміром, належала Жанна д’Арк, Сталін, Гітлер та багато інших відомих людей, уміють заволодіти увагою натовпу. Такі лідери часто навіть не усвідомлюють, що вони чинять погано. Відчути це їм заважає так звана емоційна тупість: вони ідуть до мети без жалю і співчуття до ближніх. Негатив підсилюється маніакальними та параноїдальними станами. Найнебезпечніше те, що такі люди йдуть, як правило, саме у політику.<br />
<em>– Як від цього убезпечитися? Неможливо? Недарма горіли архіви Чернівецької психлікарні&#8230; Скажіть, Григорію, а чому не можна лікувати психічно хворих примусово? Хіба в цьому полягає свобода особистості? </em><br />
– Особливість психіатрії у тому, що людина вирішує сама – лікуватися їй чи ні. Примусово лікують тільки тоді, коли хворий вчинив злочин або ж він є небезпечним для суспільства чи для себе. У вас це роблять за рішенням суду. Натомість у Європі існує так звана форенсіше психіатрія, тобто спеціальна, для особливо небезпечних психічно недужих людей. Такої немає ще ні в Росії, ні в Україні. До речі,  саме такими хворими я і займаюсь. Їх лікують примусово.<br />
<em>– Із ґратами на вікнах?</em><br />
– Так, це заклади закритого типу, таке собі міні-містечко зі стадіоном, басейном. Одне слово, все що потрібне людині, незважаючи на те, що її тримають за колючим дротом. Спочатку хворий потрапляє тут до одиночної камери-палати, де його обстежують і лікують. Дуже часто доводится тримати таких у фіксованому стані, тобто, прив’язаним. І все це під суворою озброєною охороною. Там працює спеціально підготовлений медперсонал, який постійно проходить навчання. Скажімо, усі медсестри і медбрати займаються східними двобоями – від карате до теквондо. Бо дуже багато випадків нападів на персонал: щось хворому здалося, щось він собі намарив… Тому персонал навчають тримати дистанцію з хворими і за потреби захищатися. До пацієнта завжди заходять удвох, є сигналізація.<br />
<em>– А стрілянина у ваших школах –  це теж розлади особистості? Чому ж у нас такого, слава Богу, ще немає?</em><br />
– Тут, в Україні та Росії, душевні збурення потопають в алкогольному морі. На Заході частіше вдаються до наркотиків, хоча й п’ють чимало. А у вас панацея від усього – алкоголь. І в незрівнянно більшій кількості. Спиртне ж має здатність заспокоювати, знімати стрес. А наші люди «накачуються» наркотою. І починає «гуляти» хвора підсвідомість. Тож фільми-трилери –  зовсім не вигадки. Таке породжує і реалізує хвора уява.<br />
<em>– У вас дуже жорстоке й бездуховне суспільство&#8230;</em><br />
– А у вас? Це ж тільки садисти можуть тримати психічно хворих людей у таких умовах, як у Чернівецькій психлікарні: без прогулянок, з поганим харчуванням і мінімальною кількістю ліків. Я доволі давно не відвідував Україну. Але те, що побачив там, де колись працював, мене вжахнуло. Зате Чернівці значно покращали.<br />
&#8230;Я міг би привезти сюди, до нашої,тобто, вашої психлікарні своїх нинішніх колег. Вони б допомогли. Але мені соромно показувати таку вбогість і водночас жорстокість суспільства. Хоча, зрештою, треба з чогось починати, бо тут нічого немає.</p>
<p><em>Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»</em></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/ukrajinskyj-politykum-palata-6/1013.html">«Український політикум – палата №6»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/ukrajinskyj-politykum-palata-6/1013.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
