Ми любимо бучні святкові столи, особливо ж новорічні та різдвяні. І не надто замислюємося, що з нами буде опісля, коли наш організм перенесе такий своєрідний стрес, ще й після посту. Про те, як «пережити» застілля і швидко реабілітуватися після нього, розмова з лікарем Галиною ЛИПКО.
– Пані Галино, як би Ви прокоментували традицію багатого застілля?
– Загалом я прихильниця усього класичного, зокрема, й традицій. Якщо вони складалися протягом багатьох віків, поламати їх ми вже не можемо, та й не варто. Бо вони є символічними. Адже нам хочеться, щоби весь наступний рік був таким щедрим і багатим, як святковий стіл. Однак ця гарна традиція має й негативний бік.
Ми перевантажуємо організм саме тієї пори року, коли йому і без того вистачає труднощів. Узимку сонце найбільш віддалене від Землі, в цей час не тільки люди, а й усе живе отримує мінімум сонячної енергії. Тобто енергії, на якій базується наше життя. Тому люди почуваються сонними, млявими, швидко втомлюються, в них навіть бажань стає менше. Це той фізіологічний стан, якого не уникнути. Пригнічені й обмінні процеси в організмі. І тут ми робимо додатковий могутній удар саме по обмінних процесах – переїдаємо! Передусім страждають наші печінка й підшлункова залоза. Остання найбільше відчуває дискомфорт.
– Що ж робити?
– Щоби спогади про свято не затьмарилися, треба подбати про своє здоров’я. Якщо вже переїдання неминуче, мінімізуйте його наслідки. Рекомендуватиму те, що перевірене, що дає найпомітніші результати. Чому я так кажу? Бо для підшлункової залози насправді немає ефективних препаратів. Існує замісна терапія у вигляді групи ферментів чи якихось подібних засобів. Але що означає термін «замісна терапія»? Замість того,щоби виробляти власні ферменти, організм отримує їх ззовні. Тут криється дуже велика небезпека. Засоби, які ми вводимо до організму, пригнічують його власне функціонування. І він перестає працювати у належному ритмі, запрограмованому природою. Ну, скажіть, навіщо організму напружуватись, коли він може користуватися готовим, хоча й значно гіршим для нього? Крім того, якщо певний елемент вводити у кров, організм не повинен сам його виробляти, щоби не було надлишку.
– Які ж засоби Ви пропонуєте?
– Йдеться про ферментні препарати, які сприяють травленню. Це і панкреатин, і мезим, і фестал. Але маємо власний вітчизняний засіб, який не виконує роботу підшлункової залози, а допомагає їй виконувати свої функції. Це фітоконцентрат «Панкрен». Він певним чином унікальний, бо допомагає підшлунковій залозі навіть в умовах перевантаження залишатися в нормі, швидко включитися в напружений режим роботи, прискорити процеси утворення як ферментів, так і секретів підшлункової залози, внаслідок чого їжа починає якісно перетравлюватися. Це дуже важливо. Бо людина потерпає передусім від недостатньої діяльності підшлункової залози, коли не відбувається належне розщеплення продуктів харчування. І вони перетворюються не на поживні для організму, речовини а на токсини, спричиняючи процеси бродіння, перешкоджаючи засвоєнню корисних речовин. Виникає нудота, млявість тощо. А ще ризик появи серйозних захворювань. Препарат «Панкрен» не тільки усуває цей дискомфорт, а й запобігає хронічним захворюванням, підтримує підшлункову залозу в здоровому стані. Більше того, оздоровить цей орган і відновить його функції.
А печінці, яка особливо страждає від зловживання алкоголем, помічними стануть гепатопротектори на кшталт «Карсилу» «Гепабене», «Есенціале», пігулки чи трава розторопші тощо, а також український фітоконцентрат «Світанок». Він теж допомагає функціям цього органу. Краплі «Світанку» настільки безпечні, що їх можна давати навіть немовлятам на 1-му тижні життя. Педіатри підтверджують його корисність.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»
