Наші Карпати будь-якої пори року приваблюють тисячі мандрівників, любителів активного й пасивного відпочинку. Останніми десятиліттями можливості для цього суттєво збільшилися: збудовані десятки готельно-ресторанних комплексів, сотні приватних садиб з усіма сучасними послугами на будь-який смак. Але у позитива, як з’ясувалося, є і зворотний бік. Достатньо лише замислитися над простим питанням: куди йдуть стічні води з туалетів, саун, станцій миття автомобілів, ресторанів, барів, кафе? І наскільки потужні ці «струмки»?
Допоможе статистика. Лише за один теплий день велике озеро відпочинкового комплексу Буковель відвідує біля 4 тис. осіб. Ще й поза озером сотні туристів користуються туалетами, закладами харчування тощо. Відтак побутові стоки потрапляють до гірських річок, забруднюючи їх інфекціями та гельмінтами. Хімічні речовини, що потрапляють у побутові стоки, так само значно впливають на біологічний режим поверхневих вод, зменшуючи їхню здатність до насичення киснем, паралізуючи діяльність «корисних» бактерій, які харчуються органічними забруднювачами.
Стічні води життєдіяльності людини – потужне джерело забруднення поверхневих вод, якими, як відомо, користуються десятки тисяч громадян. Чи робиться щось для того, аби запобігти такому забрудненню?
На порозі екологічної катастрофи
Вболіваючи за майбутнє карпатських річок, здоров’я громадян, які проживають у басейні Пруту, громадська рада при Департаменті екології та туризму Чернівецької облдержадміністрації (голова – канд. геогр. наук В.Коржик) за ініціативи громадської екологічної організації «АкваБук» звернулася із листами до Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА і начальника Державної екологічної інспекції Івано-Франківської області із запитом про наявність ефективних систем очищення стічних вод у перелічених нижче відпочинкових і туристичних комплексів (ВК, ТК), готелів, садиб, станцій технічного обслуговування й стоянок автомобілів (у с. Татарів – ВК «Під Хом’яком», готелі «Ольга», «Пацьорка» і «Dacia», на території ТК «Буковель» – «Пивоварня в готелі Skilandhouse, шинок «Козачок», розважальний центр «Бука», кафе «BUGLL», корчма «Фільварок», готелі «Ганц», «Shelter», «Грибова хата», ресторація «Курінь», паркінг № 1 і туалети паркінгу № 2). Перелічені суб’єкти господарювання вибрані довільно, а їхній список можна продовжити далі.
У відповіді заступник начальника Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА повідомив, що дозволи на спеціальне водокористування отримали два суб’єкти господарювання: «Пансіонат «Карпатські зорі»» у Яремче та готельно-відпочинковий комплекс «Смерекова хата» у с. Яблуниця. ТзОВ «Скорзонера» (с. Поляниця) здійснює скиди в р. Прут, маючи проект ГДС (гранично допустимих скидів). Отже, жодний суб’єкт господарювання з нашого переліку не отримав дозвіл на спеціальне водокористування. Наявність проекту ГДС ще не означає, що він реалізований. Всі рідкі скиди потрапляють до річки Прут, чиї води потрапляють до кранів чернівчан через централізоване водопостачання.
Відповідь в.о. начальника Держекоінспекції в Івано-Франківській області заслуговує на цитування: «Законом України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23.02.2012 року №4448-VI, з березня 2012 року контролюючим органам заборонено проводити перевірки суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Від серпня 2014 року до кінця червня 2015 року діяв повний мораторій на проведення перевірок у зв’язку із введенням у дію законодавства, що обмежувало проведення заходів державного нагляду (контролю). Оскільки переважна частина власників закладів готельно-туристичного бізнесу Яремчанської міськради, являються фізичними особами-підприємцями, а їхня діяльність не належить до високого ступеня ризику, Держекоінспекція області не мала змоги включити такі об’єкти у щоквартальні плани робіт з основної діяльності. У зв’язку із наведеним, перевірки об’єктів згідно наданого Вами переліку за останні роки Держекоінспекцією області не проводилися, потрібна Вам інформація в інспекції відсутня».
Якщо ніхто не контролює екологічні наслідки діяльності закладів готельно-туристичного бізнесу, навіщо підприємці витрачатимуть кошти на очищення стоків? Нехай з туалетів, ресторанів, барів, кафе усе тече у Прут. Той, хто нижче за течією, напуватиме тією водою тварин, поливатиме городи й сади, та й сам трошки поп’є. А може, усе не так сумно й обійдеться без важких екологічних наслідків для довкілля і здоров’я людини, адже гірські річки, до яких належить Прут з багатьма притоками, здатні до самоочищення, знешкодження небезпечних стоків?
Сечовина рідких стоків – джерело нітритів
Для об’єктивної оцінки вмісту у прутській воді продуктів перетворення сечовини, громадська рада Департаменту екології Чернівецької ОДА звернулася до Дністровсько-Прутського басейного управління водними ресурсами із проханням надати інформацію про максимальні концентрації іонів амонію, нітрат- і нітрит-іонів у водах р. Прут у створах Неполоківців і Ленківців за 2007-2015 роки. Інформацію за 1997-2006 роки ми вже мали. Ці створи обрано з таких міркувань: перший розташований на «вході» Пруту до Чернівецької області, другий – перед водозабором для м. Чернівці. Питна вода може бути потужним джерелом нітратів; багато мільйонів людей у 14 країнах Європи вживають воду з підвищеним вмістом нітратів.
Критерієм оцінювання забруднення води Пруту обрано гранично допустиму концентрацію (ГДК) згаданих вище іонів у водах, що використовують для рибогосподарської діяльності. Риби – своєрідні біоіндикатори забруднення поверхневих вод, вони провісники долі людей, які споживатимуть неякісну воду.
У природних умовах відбувається низка перетворень: сечовина → іони амонію → нітрит- іони → нітрат-іони. Максимальні концентрації іонів амонію перевищували ГДК (0,5 мг/дм3) у водах створу с. Неполоківці від 1997 до 2008-го, а у водах створу с. Ленківці – від 1997 до 2002-го. Максимальні концентрації нітрат-іонів не перевищували ГДК (40,0 мг/дм3) у водах названих створів за всі роки спостережень. Відносно велике значення ГДК нітрат-іонів дозволяє говорити, що ці іони не токсичні. Але вони потенційно токсичні для людини, оскільки за певних умов та концентрацій у травному тракті частково перетворюються на нітрит-іони, які шкідливо впливають на здоров’я людини.
Занепокоєння спричиняють саме концентрації нітрит-іонів у створі с. Ленківці (рис. 1). Квадратні позначки на рис.1 відповідають ГДК нітрит-іонів (0,08 мг/дм3). Перевищення максимальної концентрації нітрит-іонів – ГДК – коливається в широких межах. Як це вплинуло на кількість риби в Пруту, сказати неможливо, бо критерії «багато» чи «мало» риби вельми суб’єктивні. Більш об’єктивними є результати наукових досліджень і прогнози впливу нітрит- і нітрат-іонів на організми тварин і людини.
Нітрити – це чинники мутації й тератогенезу живих організмів
Експериментально доведено, що нітросполуки зумовлюють утворення пухлин на всіх органах, крім кісток; ризик зростає від того, що ракові пухлини утворюються за постійного надходження до організму навіть незначної кількості нітратів і нітритів. Токсична дія нітритів на організм зумовлена їхнім впливом на гемоглобін крові з утворенням метгемоглобіну, не здатного зв’язувати й переносити кисень. Особливо уразливі до цього діти до року, оскільки їхня ферментна система не здатна «боротися» з нітритами. Наявність у навколишньому середовищі та організмі людини нітратів і нітритів призводить до утворення нітрозоамінів, які мають канцерогенну активність, чинять мутагенну і тератогенну дію. Тератогенез – це виникнення відхилень у розвитку тварин і людини, що є наслідком порушення зародкового розвитку організму.
І це ще не вся напасть, що потрапляє у колись чисті гірські струмки і річечки: є ще й фекальні маси, які на третину складаються з мікробів, 95% із яких – мертві.
Чорної фарби ще можна додати, але й цього досить, щоби усвідомити загрозу нітроген-сполук, які потрапляють до організму людини з питною водою.
Хто винуватий і що робити?
Оскільки «Хто винуватий?» встановити не вдалося, хоча насправді це просто владна бездіяльність, спробуємо дізнатися хоча б «Що робити?». Як зменшити негативну дію згаданих хімречовин на здоров’я людини?.
Відповідь проста й усім відома: треба будувати системи очищення стічних вод відпочинкових комплексів. Звісно, це потребує вкладення коштів. Та коли ніхто не перевіряє суб’єкти господарювання, то можна ж обійтися і без природоохоронних заходів? Спрацьовує чисто споживацька психологія: на мій вік вистачить.
Як від стоків захищається Європа?
Природно дізнатися тепер: а що діється у країнах Європи, до якої ми так прагнемо? Подамо два факти, з тих, про які кажуть «сам усе бачив».
Околиці міста-побратима Чернівців Клагенфурт (Австрія) сягають озера WörtherSee. Довкола озера розташовані вілли, пансіонати, готелі, ресторани. Усередині 20-го століття до WörtherSee потрапляли всі стічні води відпочинкових закладів. Щоби запобігти забрудненню гірського озера, довкола нього створили каналізаційну систему для збирання рідких нечистот. За деякий час вода озера самоочистилася і досягла рівня води питної.
Другий приклад – наша сусідка Румунія, член Євросоюзу. В готельно-відпочинковому комплексі с. Сучевіца ефективно функціонує система біологічного очищення стічних вод (світлини 1 і 2), виготовлена у Словаччині.
В Україні є офіційне представництво Словацької фірми AQUATECVEL (світлина 3). Навіть у Чернівцях є компанія, яка надає консультаційні послуги щодо локальних споруд для очищення господарсько-побутових стічних вод. Але… Знову повертаємося до перевірок і коштів.
Окрім громадськості, нікому не потрібно?
Громадські екологічні організації б’ють на сполох. Забруднення поверхневих вод р. Прут та її припливів – це бомба уповільненої дії. Рік від року кількість відпочивальників у Карпатах – і, відповідно, брудних стоків, що потрапляють у р. Прут – зростають. Вважаємо, що Управління екології і природних ресурсів, а також Управління охорони здоров’я Чернівецької ОДА, Державна екологічна інспекція Чернівецької області, Дністровсько-Прутське басейнове управління водними ресурсами, депутати Чернівецької обласної ради повинні звернутися до відповідних органів Івано-Франківської області з вимогою вжити заходів до зменшення забруднення поверхневих вод басейну р. Прут.
Ярема Тевтуль, професор, доктор хім. наук, Ольга Дармограй, доцент, канд. Хім.. наук, Ніна Чайковська, фахівець з якості водних ресурсів – члени Громадської екологічної організації «АкваБук».
