В Україні живе 3 млн. хворих через хімічну залежність.
ВІЛ-інфікованих у нас вчетверо більше, ніж у Білорусі, Польщі, Угорщині та Словаччині, разом узятих. 90% з них – наркомани.
12 мільйонів українців палять, з них третина – жінки.
Наркотики, спиртне, СНІД…
Багато сотень, коли не тисячі, дорослих та молодих людей страждають від зловживання хімічними речовинами. Це руйнує зв’язки між людьми і людей з життям.. Від алкоголізму або інших наркотичних залежностей потерпає в середньому кожна третя сім’я.
Хімічна залежність (включаючи алкоголізм) – це біопсихосоціально-духовний розлад, до етіології, проявів, профілактики і лікування якого входять усі аспекти особистості та її сім’ї.
Алкоголізм, наркоманія, паління та інші види хімічної залежності перетворилися на соціальну проблему, яка стрімко зростає до масштабів пандемії. За даними ВООЗ, загальна кількість хворих через вживання алкоголю та наркотиків – не враховуючи наслідків вживання тютюну – складає 500 мільйонів, з них 3 млн. – громадяни України. Сьогодні ми, за даними ЮНІСЕФ, посідаємо перше місце в Європі за кількістю ВІЛ-інфікованих, яких у нас учетверо більше, ніж в Білорусі, Польщі, Чехії, Угорщині та Словаччині разом узятих. Серед ВІЛ-інфікованих 90% наркоманів, більшість з них не доживає до 30 років. Щорічно кількість наркоманів в Україні збільшується на 5-6%.
Важко бути молодим
Ще один тривожний факт: наркоманія «молодшає» – кожен третій у віці від 12 до 24 років хоча б раз пробував наркотики. За останні 10 років кількість неповнолітніх наркоманів виросла у 6-8 разів, а смертність серед них – до 40 разів.
Офіційна статистика СНГ така ж невтішна. Більше 100 тис. дітей тікають з дому, не витримавши знущань з боку дорослих. Більше як 30 тисяч дітей та підлітків пробували покінчити з собою. Більше 2 тисяч вбиті власними батьками. До 30% підлітків вживають наркотики. Супутники такого початкового досвіду дитячого життя – ВІЛ-СНІД, відчай і рання смерть.
За даними ВООЗ, у світі нараховується 1,1 млрд. тих, що палять. Щорічно помирають від недуг, пов’язаних з тютюном, 3,5 млн.осіб (це по одному Києву на рік). Ризик смерті від серцевого нападу в тих, хто не палять, але проживають поруч із тими, хто палить, – зростає до 30%. З тих, що палять в Європі, 40% проживають в Україні. Це 40% осіб працездатного віку або 12 млн. осіб, з них 4 млн. жінок. Серед жінок у віці від 20 до 39 років (основний дітородний період) палить кожна третя-четверта. Більшість курців знайомиться з першою цигаркою ще до 17 років. Майже 30% підлітків та дітей України палять. У країнах СНД внаслідок тютюнопаління щорічно помирають 500 тис. осіб.
Що робити?
* Одужання – процес тривалий. І швидких перемог тут не буває. Наркоман, хоча б і такий, що почав одужувати, – все ж таки наркоман. І все життя стоятиме на межі наркотичної безодні.
* Хворі потребують систематичної підтримки, коли оточення ділиться з ними досвідом, вірою та сподіваннями.
* Процес лікування включає: поновлення зв’язків з оточенням; розвиток правдивості і поваги до себе та оточення; створення нових духовних цінностей та встановлення здорових засад повсякденного життя; розвиток здібності відчувати вину і сором за здійснення поганого вчинку і бажання виправити щось; усвідомлення відповідальності за допущені помилки та необхідності виправляти їх; підтримання дружніх стосунків з іншими людьми, які одужують, і служіння на користь іншим людям.
Микола ЯРОСЛАВСЬКИЙ, «Версії»
