Всюди буйно квітне… алергія

Через пилок – у ліжко
Чи доводилося вам у розпалі весни раптом відчути симптоми легкого нездужання: раптом ви починаєте чхати, кашляти, шморгати і витирати сльози? Коли таке відбувається вперше, ви думаєте: де це я міг застудитися? Але це не застуда. Це один з численних проявів алергії, реакція організму на присутність у повітрі квіткового пилку. Імунна система організму зазвичай проводить «перевірку» будь-якої речовини, що потрапляє до нашого організму, і реагує на «ворогів».
Остерігатися слід не яскравих квіток, біля яких весь час рояться комахи. Найнебезпечніші з точки зору алергії як раз скромні берізки, сумні верби, романтична вільха і величні тополі. Бджоли ними не надто цікавляться, тож опилюватися їм доводиться самостійно. Пилок таких рослин пристосований для перенесення вітром. Тож для алергіка добрячий порив вітру може закінчитися… лікарняним ліжком.
У вашої хвороби красива назва?
Алергічна залежність від квітучих рослин називається полінозом (від англ. Pollen – пилок) і кількість тих, хто від нього потерпає, кожної весни катастрофічно збільшується. Мабуть, корисно знати, що жителі великих міст хворіють на поліноз набагато частіше, ніж сільські мешканці. Звичайно, винувата наша чудова екологія! Промислові викиди, висока концентрація вихлопних газів, а також паління, навіть пасивне, ослаблюють імунну систему організму, збільшують ризик алергії. Додамо, що банальні кашель та нежить можуть покласти початок бронхіальній астмі, а це вже – серйозна проблема.
Більшість людей уперше переживають напад квіткової алергії ще в юності, або у проміжку між 30-ма та 40-ка роками. У літніх вона майже не виникає. Але, раз прийшовши, алергія так чи інакше стане
навідувати вас усе життя.
У важких випадках призначається курс специфічної імунотерапії. Вважається, що такий «екстрим» змушує організм виробляти необхідні речовини – імуноглобуліни – специфічні для кожного виду алергенів.

Наш друг – домашня аптечка
Препарати, що допомагають нам долати напади алергії, називаються антигістамінними. Спектр доволі широкий. Зауважте, що кожен з них, окрім антиалергійної діяльності, має свої «але». Дімедрол, наприклад, – снодійне і порушує координацію рухів, тож після нього не можна сідати за кермо. А тавегіл і супрастін несумісні з алкоголем і деякими ліками, скажімо, з антибіотиками. Препарати новітніх поколінь – кларитин, зиртек, телфаст, кестин – позбавлені таких побічних дій, але коштують досить недешево. В будь-якому випадку варто мати вдома і те, й інше.А от користуватися спеціальними гормональними препаратами без консультації з лікарем вкрай небезпечно, бо існує ризик «добити» вашу імунну систему до кінця.
Харчування… від нежиті
Виявляється, що звичайна алергія – вибачайте за каламбур – це ще квіточки. Бо існує перехресна. Виявляється, реакцію на пилок підсилюють деякі харчові продукти. Це можуть бути персики, яблука, морква, ківі, черешня і навіть лісові горіхи. Отже на час загострення алергії варто не вживати таких «супутніх» харчів.
Реагуєте на цвітіння злаків – відмовтесь від хліба, макаронів, манної каші. В період цвітіння алергопровокуючих трав – лебеди, амброзії – варто забрати з раціону шпінат і буряк. Потерпаєте від полину – забудьте про цитрусові, мед, насіння, халву і соняшникову олію!
Замість протигазу –календар
Протигаз, може, занадто, а от мати при собі календар цвітіння рослин алергікові не завадить. Добре, коли ви знаєте своїх «друзів» серед рослин – на період їхнього цвітіння, на жаль, доведеться звести контакти з природою до мінімуму. Ми ж не можемо дозволити собі на півроку виїхати до іншої півкулі Землі! Хоча… там будуть свої квіточки. Принаймні трьох простеньких правил дотримуватися можна:
n не виходьте з дому за сухої, сонячної й вітряної погоди та раніше одинадцятої години: пилок полюбляє ранішній час;
n утримуйтесь від поїздок за місто і прогулянок у лісопарковій зоні;
n у відпустку варто їхати до того кліматичного поясу, де цього часу не цвіте – або й зовсім не росте – ваш «особливий друг»
У наступних числах ми розповімо, як алергікам максимально убезпечити від алергенів свою оселю.
Микола ЯРОСЛАВСЬКИЙ, лікар, спеціально для «Версій»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *