Правдива молочна продукція на стіл українців, практично не потрапляє. Бо її просто немає з чого виробляти. У приватних господарствах українців, за офіційними статистичними даними, залишилося 500 тисяч з невеличким гаком корів.
Для порівняння: у радянські часи, коли не так уже й підтримували приватника, їх було понад 2 мільйони. Та в десятки разів було більше великої рогатої худоби (ВРХ) у колгоспах і радгоспах.
Нині ж, у найпотужніших колись комплексах ВРХ, приміром, Вижницького району розташувалися, у кращому випадку, деревообробні приватні підприємства, а решта – загалом або згнили або їх розтягнули по цеглині.
Експерти пророкують: коли нічого не зміниться, то найближчим часом уся молочна продукція привозитиметься до нашої держави із-за кордону. Така ситуація на молочному ринку ставить під загрозу продовольчу безпеку України.
А тепер скажіть: ми десь про це чуємо? Хіба що на першому національному каналі радіо о 6-ій ранку в передачі для селян «Колос»! Але не думаю, щоби ця тема нікого з нас не цікавила. Та у новинах, найперше, дізнаємося про політичні «розборки», приватне житття зірок, підготовку до Євро-2012.
До слова, а що чекає на новозбудовані та реставровані об’єкти після європейських змагань? Адже порожніми і незадіяними стоять нині у нас більшість стадіонів…
Та повернемося до безпеки. І не тільки продовольчої, а й національної. І йдеться не про розкол України на східну та західну. Мова про вислів Арсенія Яценюка після завершення судового процесу над Юлією Тимошенко. Слова головного фронтовика дуже насторожили мене. А, може, й налякали. Гадаю, не тільки мене, бо ті, хто вміє не тільки чути, а й розуміти почуте, звернуть на них увагу.
А говорив Арсеній Петрович про те, що Європа не залишиться байдужою до розправи над опозицією і почне впливати (читай – тиснути) на Україну. Яким чином? Це й озвучив Яценюк, наголосивши, що наші можновладці мають за кордоном і рахунки, і майно.
Чи не є це свідченням того, що вершина української владної піраміди стане невдовзі маріонетками в руках міжнародного тіньового кабінету міністрів. Зберуться, скажімо, на рахунку якогось нашого диктатора, чи то пак, керівника, мільярди, а їх захочуть забрати, як це сталося з Кадафі. Організують революцію. І нічого не вартуватиме, та й чи вартує?…наша незалежність.
А все це, шановні, одним словом називається глобалізм…
