100 років від дня народження Пауля Целана очима простих чернівчан…

«Atemwende und Herzzeit. Briefe. Ein Dialog durch die Zeit»

Ми, чернівчани, розкидані по всьому світу. Але є люди, які нас об’єднують, де б ми не були. Людмила Бикова-Холодова, випускниця СШ № 35 зараз живе і працює у Лейпцигу (Німеччина).  І поділилася з нами інформацією про відзначення 28 жовтня у Єврейському культурному центрі  ювілея Пауля Целана «Atemwende und Herzzeit. Briefe. Ein Dialog durch die Zeit». Це була мистецька постановка таких  учасників:  Mivos Quartet (NY) та Nate Wooley, Britta Shulamit Jakobi, Hanno Dinger. Концертне читання було присвячено частині життя Пауля Целана після того, як він приїхав до Парижа і опублікував там свою збірку «Atemwende» / «Злам подиху»/.  Про його зустріч з Інґеборґ Бахман у Відні переповіли  через  листування  «Herzzeit».

На концерті  також вона придбала диск Бояна Вулетича /Bojan Vuletic/, композитора, музиканта з композицією, на яку надихнув його Пауль Целан і  яка присвячена поету Паулю Целану.  Цей диск Людмила Бикова-Холодова планує презентувати  в австрійську бібліотеку  при  Науковій бібліотеці Чернівецького університету.

 

ПАУЛЬ ЦЕЛЯН

ФУГА СМЕРТІ

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе ввечері,
ополудні, вранці п’ємо, і ніччю п’ємо і в обід —
п’ємо і п’ємо і п’ємо,
в повітрі ми риємо яму, в ній буде не тісно.
В домі живе чоловік, зі зміями грається, пише,
пише, коли над Німеччиною примеркає,
про золото кіс твоїх, Маргарито, він пише і з дому виходить;
зорі яріють, а він зграю скликає хортів,
євреїв скликає на посвист: рийте могилу в землі, —
і наказує: грайте, заграйте до танцю мерщій.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні, вранці п’ємо, п’ємо тебе ввечері —
п’ємо і п’ємо і п’ємо.
В домі живе чоловік, зі зміями грається, пише,
пише, коли над Німеччиною примеркає,
про золото кіс твоїх, Маргарито, і попіл твоїх Суламіфів;
в повітрі ми риємо яму, в ній буде не тісно,
глибше укопуйтесь в землю, наказує, хай ці копають,
а ці хай співають і грають — розмахує він пістолетом,
він з голубими очима — заступи глибше стромляйте,
наказує, ці хай копають, ці ж грають до танцю мерщій.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні, вранці п’ємо, п’ємо тебе ввечері,
п’ємо і п’ємо і п’ємо.
В домі живе чоловік, золото кіс твоїх, Маргарито,
попіл твоїх Суламіфів, зі зміями грає,
кричить: награвайте, від смерті солодша смерть — німецький музика
кричить: хай тихішають скрипки, небавом ви станете димом,
труна ваша буде у хмарах, вам буде не тісно в труні.

Чорне молозиво ранку, ми п’ємо тебе зночі,
ополудні знову п’ємо смерть, німецький музика,
п’ємо тебе ввечері, вранці, п’ємо і п’ємо і п’ємо;
смерть, німецький музика з голубими очима,
куля його свинцева поцілить тебе просто в лоб.
В домі живе чоловік, золото кіс Маргарити,
псів він на нас нацькував, у повітрі труну подарує,
він грає зі зміями, марить, смерть, німецький музика,
золото кіс Маргарити,
попіл твоїх Суламіфів.

Переклад  Василя Стуса