Наші люди не цінують свого життя і майна, – переконаний директор чернівецької філії страхової компанії «Провідна» Геннадій СТОЛЯРСЬКИЙ. Найчастіше страхують авта, рідше – домівки, а життя і здоров’я – майже ніколи.
Ми звернулися до п. Столярського з проханням прокоментувати порядок відшкодування збитків потерпілим від паводку громадянам, зокрема, підприємцям Калинівського ринку. Проте з’ясувалося, що коментувати особливо нема що, бо майже ніхто нічого не страхував.
– Стосовно підприємців наша компанія має лише 2 страхових випадки – на Сторожинецькому керамічному заводі, який залило повністю і збитки сягають мільйона, і одного (!) підприємця з Калинівського ринку. Там працює експертна комісія і вже за тиждень, за умови доведення, що майно постраждало саме через паводок (в даному випадку це стовідсотково), клієнти отримають повне відшкодування збитків. Коли бути точними, то навіть не самі клієнти, а банки, в яких вони брали кредити під заставу нині пошкодженого майна. Інакше кажучи, збитки з товару їм ніхто не поверне, але хоча б сплачувати банківські борги постраждалим не доведеться. І не треба «вестися» на обіцянки Тимошенко або ще когось з влади про те, що страховики заплатять відсотки за кредитами без застави чи щось подібне. Коли немає договору – нема відшкодування. У наших колег ситуація майже аналогічна. Враховуючи, що на більшість товарів у підприємців взагалі немає документів, про жодні виплати не йтиметься.
Геннадій Столярський каже, що не розуміє менталітету наших людей. Інакше чому підприємець, який платить за товар 50-100 тис. доларів, не може викласти ще 800 баксів за страховку (сума страхового внеску становить приблизно 0,4% від вартості товарів) і спати спокійно?
– Наші люди вже зрозуміли, навіщо страхувати авта, – продовжує п.Столярський, – подряпає хуліган машину цвяхом – ніби й нічого, але пошкодження є – отже, маєш страховку. Віднедавна почали більше страхувати помешкання, особливо, коли сусіди залиють кілька разів. До речі, коли б затоплені хати були застраховані, компанія також відшкодовувала б збитки. А найцінніше, що є в людини – життя і здоров’я – страхують вряди-годи. Коли ми йдемо до Європи, то треба вчитися жити як європейці: на 90% доходу, а 10 – заощаджувати на випадок непередбачуваних ситуацій.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»