Wi–Fi  та інтерактивні дошки у класах, персональні мобільні пристрої  у першокласників та інші інтерактивні мультимедійні електронні засоби  навчання будуть придбані за кошти державної освітньої субвенції у розмірі 33 мільйонів 705,3 тисяч гривень,  – уточнив голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук.

Понад 8 мільйонів гривень з цієї суми піде на придбання шкільних автобусів та  одномісних парт-«трансформерів» тощо. Про це йшлося на нараді з питань реформи децентралізації, в якій брали участь голови райдержадміністрацій та керівники об’єднаних територіальних громад.

«Від 1 вересня цього року запрацює Нова українська початкова школа, – зазначив  Олександр Фищук, – а це дозволить згодом модернізуватися загальній середній освіті як в Україні, так і в області зокрема. Та до початку нового навчального року ще мають пройти відповідне навчання вчителі перших класів, адже перед ними стоять дуже складні завдання. І, мабуть,  головне, – навчити нашу малечу… вчитися, аналізувати явища та застосовувати свої знання на практиці.

Губернатор наголосив також на необхідності створення інклюзивно-ресурсних центрів, які виявлятимуть і здійснюватимуть супровід дітей з особливими потребами в об’єднаній територіальній громаді та районі. Вже від вересня такі центри повинні запрацювати. Тим паче, що кошти на обладнання їх уже є.

Одне слово, освітні послуги отримають нову якість, – підсумував губернатор.  

Запис Гроші на освітню реформу Буковина вже має – Олесандр Фищук спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таємне стало явним. Інформація про затримки Держказначейством проплат бюджетних коштів просочилася з кабінетів назовні і захлиснула Україну.

На замовлення державних структур виконуються послуги, роботи, закуповуються товари, а виконавці, маючи власні кошти, виділені бюджетом, не можуть їх переказати. Як наслідок – потерпають усі. Тож громадські активісти в усій країні минулого тижня пікетували органи Держказначейства, намагаючись пояснити громадськості суть проблеми й почути шляхи її вирішення. У Чернівцях Головне управління Державного казначейства України в області пікетувала місцева «Батьківщина». Від чиновників до них ніхто не вийшов.

З приватних джерел «Версіям» відомо, що за загальним фондом бюджету заборгованість в області складає більше 4 млн. грн., а за спеціальним – близько 8 млн. грн. У Шевченківському р-ні Чернівців заборгованість – 1 млн. 860 тис грн., у Першотравневому р-ні – 750 тис грн., Садгірському р-ні – 225 тис. грн. Інформація щодо сум заблокованих коштів офіційно не надається.

У пошуках інформації або Як заплутати сліди

Але таємничий вигляд – це перший ворог таємниці, бо він спонукає до її дослідження. Спроби нашого кореспондента дізнатися про суми затримки руху коштів через рахунки Держказначейства виявилися невдалими. З телефону міського управління цієї служби відповіли лаконічно: «Без коментарів», – а на запитання про те, хто це заявляє, кинули трубку. Обласне представництво настільки тяжко працює, що за тиждень телефонних дзвінків ніхто з керівництва так і не спромігся відповісти: приймальня лише чемно посилалася то на його зайнятість, то на відсутність. У Заставні, Кіцмані, Хотині запропонували надіслати офіційний запит і обіцяли відповісти у терміни, визначені чинним законодавством. До того ж, заступник начальника Заставнівського районного управління Держказначейства п. Надія Андрійчук повідомила, що «саме тривають проплати», а її колега з Хотина додав, що «заборгованість, звісно, є, але Хотинщина не є винятком» і тут усе, як у цілому по області. У Сокирянах зверхньо порекомендували телефонувати «в область» і «не шукати Сокиряни», а також наголосили, що розглядатимуть тільки офіційний запит, надісланий поштою, а факсом – ні, до того ж оприлюднення цих даних не передбачене Бюджетним кодексом. Довелося нагадати службовцеві, що Державне казначейство України є центральним органом вико­навчої влади і керується у своїй діяльності не лише Бюджетним кодексом, а й Конституцією України, за­конами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України (серед яких – Указ про відкритість і доступність органів державної влади), декретами, постановами і розпорядженнями КМУ, Національного банку України (НБУ), наказами Мінфіну України, іншими норматив­но-правовими актами.

Найцікавіше в ситуації з секретністю держказначейських затримок – те, що про їхні причини хотів би дізнатися й голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв. Принаймні на запитання журналістів про ситуацію з проплатою Держказначейством в «краї, де варто жити», але неможливо заробляти, він заявив, що «також дуже хотів би знати».

Якщо цього хоче голова ОДА, то хочуть і його підлеглі. Але – не мають повноважень, адже ця структура не підпорядкована місцевим органам державної влади. Як повідомив заступник директора департаменту фінансів ОДА Юрій Чобан, «з місцевих бюджетів області, які виконуються, ми фінансуємо все згідно з установленим порядком». Що відбувається з коштами далі – це не компетенція фінансового департаменту.

Влітку міста України проводили акцію “Казначейство, віддай гроші!” Чернівці не долучалися… 

Школи не опалюються, перинатальний центр не добудовується

Та, якщо двері зачинені, значить, за ними є що приховувати. Від початку літа мери деяких міст (окрім Чернівців – мабуть, тому, що тут і з мером якось сутужно) б’ють тривогу: Держказначейство кілька місяців поспіль блокує рахунки місцевих органів влади, а загальний рахунок недоотриманих коштів пішов на мільярди гривень. Парадоксальність ситуації в тому, що гроші у місцевих бюджетів є, проте отримати їх нереально. Голова міської «Батьківщини» Юрій Скорейко заявив під час пікетування обласного ГУ Держказначейства, що через заблоковані у казначействі кошти не опалюється школа в Мамаївцях на Кіцманщині: навчальний процес там триває за температури 8-9 градусів! Сайт «Коментарі» повідомляє, що через ті ж причини було частково відключене вуличне освітлення в Чернівцях, де заборгованість на початок жовтня становила 246 тис. грн., в обласному центрі зірвані також строки будівництва перинатального центру (з 12 млн. грн. Казначейством проведено менше ніж 4 млн. грн). Інформацію щодо перинатального центру підтвердили в управлінні капітального будівництва ОДА, через яке йдуть (точніше – не йдуть) ці проплати. Заступник начальника управління Олександр Чорней повідомив, що Держказначейством заблоковано близько 8 млн. грн. і роботи з організації перинатального центру фактично зупинені.

«Владі потрібно чесно сказати про проблеми з бюджетом»?

Ще в липні екс-голова Держказначейства, нині – народний депутат України Тетяна Слюз в інтерв’ю «Українській правді» заявила, що «владі потрібно чесно сказати про проблеми з бюджетом». За її інформацією, заборгованість Пенсійного фонду перед держбюджетом зросла «до неба», а гроші на покриття соціальних програм Віктора Януковича здобуваються за рахунок місцевих бюджетів. За даними «УП», в державному бюджеті відверто не вистачає грошей, щоб виконати всі видатки. Тому гроші, за які мають будуватися дороги та ремонтуватися школи, сьогодні витрачаються на виплату пенсій і зарплат. До речі, й цього не вистачає: працівники бюджетних установ області зізнаються «Версіям», що мають уже 15-денні затримки з виплати зарплат.

Місцеві чиновники різного рівня, яким ми ставили запитання про те, під чиєю егідою перебуває недоторканне Держказначейство, ухилялися від відповіді: «Вам прізвище назвати?» Звісно, прізвища ніхто не назвав. Але загальновідомо, що  Державна казначейська служба України – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Статки & скандали 

Та, як твердить народна мудрість, «таємниці мадридського двору – ніщо порівняно з комерційною таємницею наших олігархів». Адже тим часом поточні витрати на міністерства та відомства в Києві аж ніяк не зменшилися. Зокрема, на початку жовтня гараж Нацбанку, що складається з 162 автомобілів, поповнився новим мікроавтобусом «Volkswagen T5GP Multivan Comfortline LR» вартістю 721 тис. грн. А для Кабінету міністрів України закупили одних тільки килимових доріжок на 195 тис. грн., оновили комп’ютерну техніку на суму 1,65 млн грн., а ремонт п’яти урядових автомобілів «Mercedes-Benz» обійшовся в 610 тис. грн. Не залишилося осторонь і відомство Віталія Захарченка – Державна служба охорони при МВС придбала 20 автомобілів «Peugeot» на 2,79 млн грн. Тож мав рацію майстер парадоксу Оскар Уайльд, який вважав, що «таємна інформація – це майже завжди джерело великих статків і результат публічного скандалу». Тож внутрішній тиск цієї вибухонебезпечної таємниці постійно зростає. Аж до вибуху?

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Вибухонебезпечна таємниця Державної скарбівні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Цьогоріч Буковина першою в Україні спромоглася забезпечити стовідсотковий підвіз дітей і педагогів сільської місцевості до місць навчання й додому.

Спільно з Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України буковинські владники відібрали 25 загальноосвітніх навчальних закладів області, які вже готові технічно до впровадження в цьому навчальному році Національного проекту «Відкритий світ». Це один з 11 національних проектів у галузі освіти, який передбачає створення освітньої інфраструктури на основі бездротової мережі 4-го покоління.

Загальноосвітні навчальні заклади області на 99% забезпечені комп’ютерними класами. Загалом у нас 427 комп’ютерних комплексів, а це 6009 одиниць комп’ютерної техніки. Середній показник забезпеченості комп’ютерами становить на Буковині 18 учнів на 1 комп’ютер, тоді як у середньому в Україні на один комп’ютер припадає 32 учні, звітують буковинські владники. Голова ОДА М.Папієв доручив головам РДА до 2015 року вирішити питання щодо забезпечення наступного рівня комп’ютеризації освіти: п’ять учнів на 1 комп’ютер і укомплектування навчальних закладів сучасним мультимедійним обладнанням.

Протягом року охоплення дітей дошкільною освітою в області зросло від 56% до 89,8%. Від початку 2012 року відновив  роботу дитячий садок у с.Вітрянка на Сокирянщині, організована робота 2-ох дошкільних підрозділів у складі навчально-виховних комплексів у Герцаївському та Вижницькому районах, відкрито 10 додаткових дошкільних груп: по 3 групи на Заставнівщині та в Чернівцях, по 1 групі – на Путильщині, Сокирянщині, Вижниччині й Хотинщині.

До Дня Незалежності школу-довгобуд нарешті відкрили в Лужанах, а нову школу в Магалі й корпус гімназії в Красноїльську відкриють у Свято першого дзвоника. На початку навчального року запрацюють 3 дошкільні навчальні заклади – два на Кельменеччині та один на Вижниччині, а з жовтня розпочне роботу дитсадок в с. Станівці на Глибоччині.

У ЧНУ ім. Ю.Федьковича збудували опорну оптико-волоконну мережу, яка забезпечує функціонування єдиної інформаційно-телекомунікаційної мережі між усіма навчальними корпусами, науковою бібліотекою й студмістечком і дозволяє автоматизувати роботу ВНЗ, запровадити дистанційне та мультимедійне навчання.

За даними світової науково-метричної бази, ЧНУ посідає 8 місце серед вищих навчальних закладів України, а два його професори увійшли до переліку 100 кращих науковців країни.

У БДМУ використовується модель інтеграції денної форми навчання з мережевими інформаційно-комунікаційними технологіями, що дає змогу забезпечити студентів, лікарів-інтернів і лікарів-курсантів електронними навчальними матеріалами.

В усіх школах Буковини новий навчальний рік розпочнеться уроком «Край, де варто жити». Таку пропозицію висловив губернатор Михайло Папієв. Нагадаємо, що цими словами Папієв завершує кожний виступ чи не на кожному заході, в якому бере участь.

У школах Буковини цього року вводять програму інформаційної системи управління освітою: у навчанні використовуватимуть електронні підручники та електронне тестування знань школярів. За його словами, затрати батьків на електронне навчання будуть незначними. Максимальна вартість програми для однієї школи – три тисячі гривень.

До першого вересня 2013 року в усіх школах області з’являться внутрішні вбиральні. Їх у деяких навчальних закладах уже розпочали облаштовувати. Станом на початок нинішнього року внутрішніми вбиральнями були забезпечені лише 56% шкіл, а нині кількість шкіл, де є внутрішні вбиральні, зросла до 88%.

Запис Новий навчальний рік – нові перспективи в освіті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В області реорганізовано 35 загальноосвітніх навчальних закладів, створено 28 освітніх округів. Триває робота зі створення Боянського і Мамалигівського освітніх округів у Новоселицькому районі. За результатами засідання координаційної ради з питань інноваційного розвитку Чернівецької області до вересня будуть розроблені інноваційні проекти «Навчання та дослідження без кордонів» та інформаційно-довідковий портал «Туристична Буковина».

Повідомляє прес-служба ОДА

Запис На Буковині відкриють дві школи та один садочок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Щороку дошкільні заклади поповнюються 2500-2600 дітьми. А випускаються до школи близько 2200 дітей, – каже Ніна ВІТКОВСЬКА, заступник начальника Чернівецького міського управління освіти. – До того ж, ми формуємо групи відповідно до потреби. Коли не можемо влаштувати дитину до закладу, куди бажають батьки, пропонуємо інший, найближчий до місця проживання чи роботи батьків. У деяких дитсадках плануємо відкривати додаткові групи.

Найбільше проблем із садочками, що розташовані у нових житлових масивах міста, де проживає більшість молодих сімей. Наприклад, у чималенькому Садгірському районі, який нині активно розбудовується, працює тільки п’ять дитячих дошкільних установ. Щоби покращити ситуацію, під дитсадок відвели перший поверх школи №34, що у Садгорі. Переповнений і єдиний у мікрорайоні «Гравітон» дитячий садок №44.

– Щоби трохи розвантажити дитячу дошкільну установу №44, ми відкрили центр «Барвінок» – дошкільний навчальний заклад №19, який раніше був школою №21, – розповідає Василина МАЛИШЕВСЬКА, начальник Чернівецького міського управління освіти. – До нового дитячого садочка влаштували своїх малюків мешканці вулиці Руської.

Від 1 вересня освітяни планують запровадити нову систему запису дітей до дошкільних навчальних закладів. Батькам не доведеться йти до міського управління освіти особисто. Достатньо буде надіслати туди заявку в електронному вигляді. Нині над цією задумкою працюють, тож наступний рік у цьому плані буде експериментальним.

Запис Дитсадки у дефіциті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– У Чернівецькому національному університеті зменшене держзамовлення на спеціальності економічного та юридичного напрямків, – розповів на прес-конференції начальник Головного управління освіти облдержадміністрації Михайло БАУЕР. – Я їх називаю «козирними» спеціальностями, з яких у нас перевипуск. Бо в області 15 вишів готують економістів: 4,5 тис. випускників щороку, а потреби не маємо практично жодної. 8 вишів готують юристів (1,5 тис. випускників щороку). Тому громадська експертна комісія ОДА зараз робить усе, щоби зменшити ліцензовані обсяги прийому на ці спеціальності.

Уникаючи черг при вступі: Запроваджується електронний прийом заяв в абітурієнтів – у єдиному освітньому вікні учень має можливість подати документи до всіх вищих навчальних закладів ІІІ- ІV рівнів акредитації. Щоправда, лише на денну форму навчання .

Паралельно проводитиметься і паперова реєстрація вступних документів.

Кількість охочих здавати тести державною мовою зростає: А кількість бажаючих складати тести недержавною мовою зменшується. Торік 9,4% вступників в області виявили бажання складати тести румунською мовою, цього ж року – 5,4%.

– Це нас приємно тішить. Гадаю, через рік-два потреба в перекладі тестів мовами національних меншин зникне, – зазначив Михайло Бауер.

Втрачаємо учнів: Через недостатню кількість учнів плануємо закрити протягом року 5 навчальних закладів: по два в Кіцманському та Хотинському районах, школу-інтернат в с. Чудей Сторожинецького р-ну. Ще 11 закладів призупинять діяльність.

– У нас іде спад чисельності дітей в закладах освіти. За три останні роки ми «втратили» 6 700 учнів. До речі, закрили лише три малочисельні початкові школи, а це мало би бути 30 шкіл! – зауважив Михайло Бауер.
Школи реорганізують в навчально-виховні комплекси. Зокрема, торік заплановано реорганізувати 42 навчальні заклади, завершити будівництво трьох шкіл-довгобудів (у селі Кам’яна Сторожинецького району, в селі Молодія Глибоцького району та школу в Лужанах Кіцманського району).

Школярі 5-8 класів складатимуть письмові іспити: У кінці навчального року вони проходитимуть письмове підсумкове тестування (контрольні роботи) з чотирьох предметів, серед яких українська та іноземна мови (англійська, французька або німецька), математика (для 7-8 класів – алгебра і геометрія), історія України, а також російська мова для російськомовних шкіл.

Запис Держзамовлення на «козирні» спеціальності зменшили наполовину спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Але у цьому вогні, як у тиглі алхіміка виробився, можна сказати, викристалізувався алгоритм дій владників (свідомий чи підсвідомий, не беруся стверджувати), який дозволяє упокорювати населення (саме так, населення, бо народ не піддається, зазвичай) значно дешевшими й навіть безкровними засобами.

Виявляється, для цього достатньо приблизно раз у п’ять років розпочинати реформу освіти! Її навіть не треба буде доводити до якогось логічного результату, бо хто вже там згадає через п’ять років, що саме замислювалося. А користь багаторівнева.

По-перше, чиновникам є чим зайнятися: розробити, спустити в маси, сякий-такий контроль імітувати.

По-друге, «свої» автори підзароблять на написанні підручників, найперше, з вітчизняної історії… Адже на пам’яті багатьох з нас історія перетлумачувалася щонайменше 5 разів…

Філологічні вправляння владників різних часів теж усім відомі. Нині, схоже, новий етап розпочинається.

Ввести проблемне навчання – забути про нього, ввести тестування або болонський процес – сперечатися, чи потрібні вони. 12 класів навчати дітей чи тільки 10? Може, компромісно – 11? Десятьма балами дітей оцінювати чи п’ятьма? Треба дитині до школи вміти читати чи не треба? А це ж щоразу, окрім державних зарплат і пенсій, нагороди й премії…

По-третє, – і це найгірше, але, схоже, саме те, заради чого все й затівається, – у підсумку створюється населення без зв’язку поколінь, усі традиції зводяться до носіння чи не-носіння вишиванок і різних піснеспівів. Виробляється, як на фабриці, населення дезорієнтоване на генетичному рівні, а від того безініціативне й покірне.

Знову таки економія: не потрібна система ГУЛАГів, як пам’ятаємо, уже в 70-80-х «психушками» обходилися. Ну, а коли хтось непокірний все ж таки вилізе – впоратися значно легше.

Головне, освіту вчасно реформувати.

Лариса ДМИТРЕНКО

Запис І таборів не треба… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пані Василина запевнила, що жодних підступів з боку чиновників від освіти у цьому випадку немає. Чернівецькі школярі, окрім державної мови, мають можливість вивчати і рідну: румуни – румунську, угорці – угорську, поляки – польську, євреї (за твердженням пані Малишевської! – авт.) – єврейську, росіяни – російську.

Міська освіта намагається задовольнити потреби національних меншин з цього питання і, за бажанням батьків, коло мов, які вивчаються в школах, тільки розширюється. Успіхи з вивчення рідної мови зазначаються у табелі успішності у відповідній графі. У випадку з героями нашої публікації, дитина з української родини, де рідною є українська мова, вочевидь, додатково вивчала російську мову. Тому і в табелі зазначена оцінка саме з цього предмету. А класний керівник просто допустив помилку, не викресливши у графі слово «Рідна», а лише дописавши «російська».

У редакції немає жодних підстав не довіряти головній освітянці Чернівців. Але батькам радимо не втрачати пильності. Адже саме нам коригувати, що і як вивчають наші діти – від мови до історії.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Довідка.

Як повідомляє посол України в РФ Володимир Єльченко, у Росії немає жодної державної школи з викладанням українською мовою. Наразі в регіонах Росії функціонує 9 загальноосвітніх шкіл і 1 педагогічний коледж, де вивчається українська мова. Більшість дітей українців, які бажають знати рідну мову, вивчають її в гуртках і недільних школах, які функціонують з ініціативи українських громадських об`єднань. У Москві, де проживає найбільша кількість етнічних українців – більше чверті мільйона – немає жодної української середньої школи.

Запис З Днем знань, ілі всьо-такі «С Дньом знаній»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чи насправді проблема настільки гостра і чи потраплять усі охочі цього року до дитячих садків? Про це запитали у Ніни ВІТКОВСЬКОЇ, заступника начальника Чернівецького міського управління освіти.

– Нині у нашому місті функціонують 53 дошкільних навчальних заклади: з них 51 – комунальної власності, один – відомчий управління внутрішніх справ у Чернівецькій області і ще один – приватний, садок «Надія», – розповідає Ніна Вітковська. – Загалом у дошкільних закладах Чернівців виховується 8189 дітей.

– Ніно Пилипівно, розкажіть, які садочки і в яких районах міста найбільше завантажені?

– У нас є певні труднощі із садочками, що розташовані у нових житлових масивах міста, де проживає більшість молодих сімей. Наприклад, у чималенькому Садгірському районі, який нині активно розбудовується, працює тільки 5 дитячих дошкільних установ. Нещодавно на сесії міськради ставилося це питання. Сподіваємося, найближчим часом нам вдасться відкрити групи для дітей дошкільного віку в школі №34, а в перспективі реорганізувати цей навчальний заклад у школу-сад. Таким чином плануємо розвантажити садгірські садочки.

Переповнений і єдиний у мікрорайоні «Гравітон» дитячий садок, де наразі виховується 394 дитини.

– Уже рік ідеться про те, що дитячий садок на «Гравітоні» розвантажать, реорганізувавши колишню школу №21 у дошкільний заклад. Проте приміщення колишньої школи і досі пустує…

– Рішенням виконкому Чернівецької міської ради колишню школу №21 насправді реорганізували у дошкільний навчальний заклад №19. Проте поки що немає грошей на капітальний ремонт приміщення. Хоча до майбутнього дитсадка вже записано 200 дітей. Для ремонту закладу потрібно 5 млн. грн. Наразі грошей у бюджеті міста на це не передбачено.

– А чи є в нашому місті непроблемні садочки?

– Я сказала б, що в нас досить спокійний з огляду  на це район Проспекту-Комарова. Більшість тамтешніх садочків збудована ще у 80-х роках минулого століття. Але вони не є переповненими, бо в цьому мікрорайоні районі вже минув пік народжуваності.

– Ніно Пилипівно, що б ви порадили батькам: вставати у чергу до дитсадка одразу після народження дитини чи не варто поспішати і місць усім вистачить?

– Можу запевнити, що всі батьки, які за рік наперед встали на чергу до дитячого садочка, отримають місце. Тож паніка, яка розповсюджується поміж чернівчанами, швидше штучна, аніж реальна. Цього року дошкільні навчальні заклади Чернівців готові прийняти на виховання близько 2 тис. малюків 2-річного віку. А випускаються до школи близько 2200 дітей. До того ж, ми формуємо групи відповідно до потреби. Коли не можемо влаштувати дитину до закладу, куди бажають батьки, пропонуємо інший, найближчий до місця проживання чи роботи батьків. У місті є також три дитячі установи, які готові прийняти до ясельної групи 1,5-річних діточок. Якщо у батьків є необхідність раніше вийти на роботу, то ми завжди йдемо назустріч і беремо таких малюків до садочка.

– У місті подейкують, що до садочка дитину не беруть, поки батьки не сплатять спонсорського внеску. Чи насправді це так?

– Вимог про внесення спонсорських коштів немає ні в управлінні освіти, ні в міської ради. Певна річ, що галузь освіти сьогодні недофінансовується. Проте садочки нашого міста забезпечені усім необхідним. До речі, за кошти міської влади два роки тому в усіх дошкільних навчальних закладах зроблені шатрові дахи. У 13-ти дитсадках провели  капітальний ремонт харчоблоків і пралень, встановили нове сучасне обладнання. Тож усе, що є сьогодні у дошкільних закладах, придатне до використання. Інша річ – побажання батьків конкретної групи. У кожному дитсадку діє батьківський комітет. Якщо усім батьківським комітетом приймається рішення, наприклад, закупити для дітей нові іграшки, ліжечка чи килими – ми тільки вдячні. Проте це не догма і не вимога.

– Коли батьки можуть звернутися до управління освіти для отримання путівки в дитсадок?

– Протягом трьох літніх місяців щоденно від 14 до 18 години у міському управлінні освіти можна одержати путівку до дитячого садочка. Із нею батькам необхідно звернутися до керівника того дитячого закладу, до якого бажають віддати дитину, і зареєструватися.

Олена БУКОВИНСЬКА, «Версії»

Запис Черги до дитсадків створені штучно? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У найближчих планах і реконструкція колишньої ЗОШ №21 на вул. Руській. Дитсадок №19 на 230 місць значно покращить ситуацію з улаштуванням дітей в дошкільні навчальні заклади  в цьому мікрорайоні. Понад 2 млн. грн, які отримає міський бюджет від оренди землі, будуть спрямовані на реконструкцію дошкільної установи, загалом же на повну реконструкцію ДНЗ №19 потрібно майже 6 млн. грн.

Запис У Чернівцях будуть нові дитсадки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Старий = непотрібний?

У цій історії є одне велике АЛЕ Василеві Білецькому вже… 68 років, тож позиція директора школи, який вважає, що вчитель фізкультури повинен бодай бігати й стрибати, цілком зрозуміла. Сам пан Білецький вважає себе гарним спеціалістом, тож добровільно йти на пенсію не збирається:

– Я викладав у школі багато років, сам спортсмен зі стажем, – розповідає чоловік і показує купу дипломів та медалей. – Підготував багато чемпіонів району і навіть області, брав участь у різних змаганнях, зокрема, у спартакіаді ветеранів. Усе життя отримував лише подяки.

А тут до школи прийшов молодий учитель, якому віддали більшість годин. І я одразу став непотрібним. Почалися різні перевірки з райвідділу освіти, мені знизили категорію, сказали, що немає якихось розробок…

Як це може бути: все життя був потрібним і грамотним, а тут раптом став зайвим і непрофесіональним? Я написав скаргу до районної прокуратури, але там мені не допомогли, натомість прислали у відповідь… чистий аркуш фірмового бланку! Тоді поскаржився до обласної прокуратури, де мою справу розглянули і вирішили: навантаження й зарплату мені урізали незаконно. Але переглядати документи ніхто не збирається…

Історія пана Василя непоодинока, причому більше характерна не для шкіл, а для інститутів чи університетів, де на кожній кафедрі працює як мінімум по 2-3 подібних «раритети», без яких, за версіями керівників, навчальний заклад просто… перестане існувати.

Студенти буковинських вишів на запитання про якість знань, отриманих від «титулованих» викладачів-пенсіонерів, відповідати відмовилися, мовляв, нам ще вчитися. Але порадили зайти на сайт univerlife.com, де можна прочитати анонімні відгуки про тих чи інших викладачів. Дозволю собі навести кілька типових коментарів під фото знаних науковців більш ніж поважного віку (з міркувань етики прізвища викладачів-«героїв» не надаю):

1. Всі лекції – за книжками: збилася, чи загубила речення – починає півгодини хаотично шукати… отакий спеціаліст. За гроші можна не тільки професором бути і книжки писати (в яких сама нічого не петрає), але і у космос полетіти…

2. Авторитарний диктатор, здійснює активну торгівлю балами і дипломами, кожен рік набирає на факультет безліч недоумків, місце яким в ПТУ максимум (масовка). Критерій оцінювання (загалом на факультеті, проте є приємні виключення) – розмір грошової винагороди, гучність прізвища батьків студента або ж можливість визубрити N кількість сторінок формату А4. Вміння думати та використовувати ці знання не враховуються. Це не додає честі цьому поважному, привітному Пану…

3. (усі подальші коментарі про одну й ту ж людину)

■На парах зовсім не цікаво сидіти… собі лекцію читає… ніхто його не слухає:)))
■Це просто жах! На лекції краще взагалі не приходити. Приймає ІнДЗ в магазині «Сумки» в розмірі 200 грн))
■Лекции отстой. На них поспать разве что можно, а лучше туда и не приходить, всё равно не помнит.
■Непоганий викладач, правда склероз його мучить!!! =)
■Рівень знань студентів прямо пропорційно залежить від суми на рахунку «Розрахунки з викладачами»!:)

Звичайно, звинувачення у незнанні предметів чи хабарництві можна знайти і стосовно молодших викладачів, але їх набагато менше. Примітно, що в кінці коментарів, автори запитують, навіщо тримати у ВНЗ пенсіонерів, які пам’ятають ще Жовтневу революцію, проте, не знають, що таке Інтернет.

Коментар психолога

Аріна Янкова, викладач факультету педагогіки і соціальної психології ЧНУ ім. Федьковича:

– Вік людини не може бути приводом для відмови у праві на роботу, інакше можна стверджувати, що йдеться про відверту дискримінацію за віком. Якщо ж таким приводом стають низькі результати професійної діяльності, прояви десоціалізації, виражена конфліктність – тоді це стає питанням професійної придатності, яке повинне вирішуватися в інтересах організації.

Чи то директор, чи то декан факультету повинен бути, в першу чергу, гарним менеджером. Важко уявити, скільки людей втратили би право на життя, якби у 60 на пенсію відправили Миколу Амосова, наскільки збідніла б література без Лева Толстого чи Бернарда Шоу, які написали найкращі твори у поважному віці. А що тоді казати про духовну спадщину останніх років життя Іоанна Павла ІІ?

З іншого боку, якщо людина відчуває, що їй важко працювати, треба мати мужність, аби звільнитися самому. Самодостатня особистість розуміє, що рано чи пізно треба передати свою справу молодим.

Зрештою, на пенсії також чимало справ: діти, онуки, хатнє господарство, спілкування з друзями, хобі… Коли людина цього не усвідомлює, а її перебування на посаді завдає організації більше шкоди, ніж користі, керівник повинен прийняти рішення на користь установи.

Доктори є – науки немає

Насправді ж, не все так просто, як видається на перший погляд. Згідно з вітчизняним законодавством про освіту, кожний навчальний заклад, надто вищий, повинен мати певний (і доволі вагомий) відсоток професорів, доцентів, кандидатів і докторів, заслужених вчителів з вищими категоріями тощо. Інакше у ВНЗ відберуть ліцензію на підготовку фахівців.

Оскільки нині захист кандидатської чи докторської обходиться в десятки тисяч доларів, не кожний молодий фахівець може собі це дозволити. Тож для збереження ліцензії ВНЗ часто «везе» на собі «титулованих» 65-75-річних спеціалістів.

У кращому випадку предмет, який вони викладають, ділиться на професора (доцента), який формально читає лекції, і асистента, який веде практичні заняття (а то й увесь курс).

У гіршому – студентам доводиться слухати про економічні теорії часів царя Гороха, «мертві» мови програмування чи філософію КПРС.

Інша цінність «дідусів і бабусь» від освіти – за ними можна закріпити аспірантів і здобувачів наукового ступеня або ж увести їх до складу Вченої ради чи Ради із захисту дисертацій. Звичайно, жодних зусиль до навчання студента від них не вимагається.

У школі «кухня» аналогічна: «динозаврихи зі стажем» не вважають за потрібне змінювати методику викладання і тримаються, допоки не виженуть.

Водночас молодим фахівцям влаштуватися на роботу неможливо: місць немає. А коли навіть місця є, то молодий викладач ВНЗ повинен вступити до аспірантури і… захиститися.

Таким чином маємо ще один парадокс: у 21-22 роки люди закінчують університет, у 26-30 – стають кандидатами наук! Нехай у фізиці чи хімії такий кандидат зробив хоча б кілька дослідів на кафедрі, а що може винайти чи удосконалити кандидат економічних, юридичних чи припустимо політичних наук, який не має жодного досвіду практичної роботи?

Як випускник ВНЗ, який ані дня не працював, може читати практикум з бухгалтерського обліку чи політичних технологій? І чи не тому в нас абсолютно немає науки – з незліченною кількістю кандидатів та докторів?

На цю тему ми розмірковували з Оксаною Івасюк, викладачем філологічного факультету ЧНУ ім. Федьковича:

– На жаль, в Україні немає жодного документа, який регламентував би розв’язання цієї проблеми у правовому полі. Неможливо однозначно сказати, до якого віку може працювати викладач: усе залежить від його особистих якостей.

Звичайно, у випадку з учителем фізкультури та й зі спортивними тренерами загалом можна говорити про віковий ценз, так само як і для вчителів початкових класів чи груп продовженого дня (старшій людині важко слідкувати одночасно за 25-30-ма учнями) або викладачами точних наук.

Що ж до викладачів гуманітарного циклу, то тут можливі винятки. Приміром, коли я жила в Чехії, то в університеті, де я працювала, викладав 90-річний (!) чоловік. Цей професор-філолог приходив за індивідуальним графіком, розповідав студентам про поетів та письменників, яких він знав особисто… Жодний студент ніколи не сказав, що на лекціях нецікаво.

Так само спірним є питання наявності у викладача наукового ступеня. Я би розрізняла поняття «викладач» і «тренер».

Для того, щоби навчити фонетики чи граматики, розв’язувати задачі з фізики та математики або складати бухгалтерський баланс, не потрібно жодного ступеня. Ця людина не повинна щось досліджувати: вона повинна вміти навчити студента практиці, вона – тренер.

А там, де потрібні глибокі дослідження, наукові розробки, звичайно, треба мати науковий ступінь. Тож при визначенні статусу ВНЗ важливіше оцінювати якість теоретичних знань і практичних навиків студентів, а не ступінь тих, хто їх цьому навчив.

Що ж до викладачів похилого віку, то є позашкільна освіта: якщо батьки приводять до тебе свою дитину і платять за гуртки, отже, ти працюєш добре. Немає дітей – працюєш погано, час зайнятися чимось іншим.

Від редакції

На жаль, жодних інших відповідей чи коментарів з цього приводу ми не отримали.

Керівники ВНЗ і шкіл тактично мовчать, в обласному управлінні освіти пояснили, що це може знати лише начальник, якого ніколи немає на роботі (принаймні за 2 тижні ми не змогли його там застати), а рядові вчителі чи викладачі не будуть «гнати» на колег…

Чи не тому до редакції потрапляють на практику студенти, які не вміють грамотно писати, навіть з точки зору орфографії, не те, що викласти думку на папері. Утім, думку теж треба мати.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Конфлікт поколінь. Як поєднати молоде-зелене і старе-слабе спершу з'явиться на Медіа-Версії.

23 лютого у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій відбулася урочиста церемонія нагородження та вшанування лауреатів акції «Герой-рятувальник 2009». Серед героїв і наш земляк, 13-річний учень Мілієвської школи на Вижниччині Анатолій Жураківський.

У липні 2009 року Анатолій перебуваючи на березі гірської річки Черемош помітив, як стрімка течія підхопила семирічного сусідського хлопчика. Наш герой не розгубився, а одразу ж стрибнув у холодну каламутну воду та зміг дістатися до потерпілого.

Після того як Толик витягнув малого на берег, одразу ж надав йому першу допомогу, пригадавши уроки своєї тітки медика.

Лише згодом я зрозуміла, що того дня міг загинути і мій син, – розповіла мати Анатолія Жураківського, яка стала свідком цих подій. Але у той момент молила Бога тільки про одне, допоможи моєму сину врятувати дитину.

За особисту мужність та самовідданість, виявлені під час рятування потопаючої дитини, Міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра нагородив Анатолія Жураківського відзнакою МНС «За відвагу у надзвичайній ситуації» 2 ступеня, спеціальним Дипломом та цінним подарунком.

Міністр зазначив: кожен із героїв-рятувальників ризикував власним життям, і що саме на таких прикладах мужності необхідно виховувати підростаюче покоління.

Центр пропаганди ГУ МНС в Чернівецькій області

Запис Школяр з Буковини – «Герой-рятувальник року» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ідея запровадити sms-щоденники у нашому місті належить підприємцю Роману НИПІКУ. За його словами, дирекція шкіл дуже схвально поставилася до такої системи. Поки що sms-щоденники функціонують лише у гімназії № 4 та школі № 8.

Як це працює?

■ Координатори програми приходять до школи і заключають договір з адміністрацією.
■ У школі розклеюють інформаційні листівки, влаштовують батьківські збори.
■ Вирішуються технічні моменти, встановлюється необхідна програма.
■ Оцінки, зауваження та оголошення з певною періодичністю надходять батькам у вигляді sms-повідомлень.
■ Будь-яка школа може безкоштовно замовити таку послугу. Батькам такий sms-щоденник коштуватиме 20 гривень шомісяця.

За словами Романа Нипіка, для початку sms-щоденники запроваджуватимуться у гімназіях та ліцеях. Багато з них уже заключили договір на це нововведення.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис SMS-щоденник: школярам на горе, батькам на радість! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З огляду на несприятливий метеопрогноз та з метою збереження здоров’я дітей навчально-виховний процес у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах Чернівців продовжено ще на одну добу.

27 січня школи, дитсадки та позашкільні заклади міста працювати не будуть.

Управлінню освіти доручено розробити заходи щодо виконання закладами освіти навчальних програм після відновлення навчального процесу.

Роботу дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах міста Чернівці буде поновлено, коли температурний показник становитиме менше 20 градусів морозу.

Прес-центр Чернівецької міської ради

Запис 27 січня школи, дитсадки та позашкільні заклади Чернівців працювати не будуть спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Пані Наталіє, розкажіть про особливості роботи з хлопчиками. Певне, працювати з колективом дівчаток набагато легше?

– Якщо говорити про фізіологію – тут є свої тонкощі. Термін використання голосу юнаків – від 2 до 4 років. Потім голос мутує. Та в нинішніх дітей фізіологічні зміни відбуваються значно раніше, тож взяти максимум від голосу юнаків слід за 2 роки. До того ж, треба мати досвід роботи з хлопчиками, адже їхній вокал має свої особливості. За одну репетицію можна перенавантажити зв’язки так, що голос у дитини зірветься.

А щодо дисципліни – різниці немає . Для мене не існує слова «складність». Працюю на зацікавленість. Стать тут не важлива. Знайти підхід до дитини і почати роботу – от і весь рецепт. Часто кажу учням те, що чула від старших викладачів: «Не забувайте, що ви у храмі мистецтва!». Всі учні добре знають: «У Мацей пустувати не можна!»

– Як складається репертуар?

– Так, безперечно, це актуально. Хоча я не розумію молодих учителів, які на методоб’єднаннях скаржаться: мовляв, немає матеріалу – нема з чим працювати. Я жартую, що наш репертуар – це як «з миру по нитці».

В Україні нелегко підібрати матеріал для хлопчиків, бо всі пісні – це в основному те, що виконували хлопчики-хористи в костьолах. Та ми з колегами і дітьми не втомлюємось шукати.

Наприклад, днями отримала бандероль з Голландії: вокальні ноктюрни Моцарта. Дуже рідкісна річ! В Україні такого ще не було. А на Різдвяні свята хлопчики співали щедрівки 5 мовами: українською, німецькою, румунською, на івриті та польською.

Дуже допомагає співпраця з органісткою Світланою Бардаус. Вона фанатка своєї справи. Завдяки Світланиній допомозі ми маємо можливість проводити репетиції в органному залі.

– А чи немає думки, окрім класики, співати щось із сучасних творів?

– Діти дуже добре розуміються на жанрах. Класика ніколи не втрачатиме своєї актуальності, але рок-н-рольні та джазові пісні – це цікавий матеріал для дітей, тож нині ми працюємо над піснею «Как научить учительницу танцевать рок-н-ролл». Хористи в захваті.

– Яким чином виховуєте в дітей музичні смаки?

– Я ніколи не використовую фраз на кшталт: «це не потрібно», «це антимистецтво». За часів моєї юності ми слухали Boney M і ABBA. Старші казали нам, що то не мистецтво. А сьогодні ці виконавці – класика естради. Свого часу Івасюк теж не був у фаворі в старшого покоління, зате нині він вважається початком української естради. Безперечно, і сьогодні є талановиті співаки, гурти, ді-джеї.

На жаль, я відчуваю серйозний брак часу на заняттях. З наступного року проситиму більше годин, адже хочу встигати ще й слухати з дітьми музику.

– В Україні не так багато хорів хлопчиків. На якому рівні наш, чернівецький?

– Коли мені з закордону привозять записи іноземних хористів, я розумію: то не є якийсь особливий професіоналізм. Наші хлопчики можуть показати значно вищі результати. Але ми не маємо таких можливостей, як закордоном.

Я б хотіла їздити з колективом на гастролі. Дітям треба бачити й чути результати своєї праці, але на поїздки немає грошей. Проблема може зрушитися з мертвої точки, якщо ми почнемо тісну співпрацю з філармонією. Якщо хор представлятиме на гастролях не лише музичну школу, то можливо, меценати не пошкодують коштів на гастролі.

Радує, що хлопчики дуже професійно ставляться до хорового співу. Розуміються на акустиці. Вміють адаптуватися в різних приміщеннях – в органному залі та костьолі, в актових залах і філармонії.

– Розкажіть про навчальний процес. Як проходять репетиції?

– Це як шиття чи в’язання. Подобається процес – уявляєш, яким буде результат. У жодному разі не можна працювати для «галочки». Часом на репетиціях сам керівник не знає, чого хоче. Я вважаю, що перед кожним заняттям варто першочергово відповісти собі на запитання: «чого мені треба від цієї репетиції?»
Часом доходить до того, що заняття тривають кілька годин. Ніхто з батьків навіть не відкриває двері зі словами «Наталіє Михайлівно, урок закінчився». Вони знають, що це дарма. Я просто скажу: «Закрийте двері» і продовжую.

– Майбутні концерти, поїздки…

– Готуємо нову програму на весну. Отримали два запрошення – з Києва та Харкова, але ж навіть поїздку до Коломиї не можемо собі дозволити. Все упирається в гроші.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Її хор хлопчиків співає п’ятьма мовами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Прикладів дитячого рабства можна навести безліч. Батьківська та соціальна недбалість призводить до жахливих злочинів проти дітей. І явище це зростає: коли 2001 року в Україні від сексуальної работоргівлі постраждала 21 неповнолітня дитина, то нинішнього – вже 57.

За статистикою міжнародної організації з міграції, 2008 року в Україні зареєстровано 160 потерпілих дітей.
– Цього року Європейська комісія підтримала 2-річний проект у сфері протидії торгівлі дітьми «Зміцнення національних механізмів і потенціалу у сфері протидії торгівлі дітьми в Україні». Він задіяний у 5-ти регіонах України: Чернівецькій, Миколаївській, Закарпатській, Луганській та Харківській областях.

У рамках цього проекту здійснюється повний супровід потерпілих, їм надаються всі види реабілітаційних послуг – медична та психологічна, матеріальна, юридична допомога тощо, – розповідає Ельвіра МРУЧКОВСЬКА, голова Чернівецького громадського об’єднання «Сучасник».

2009 року до Кримінального Кодексу України додано статтю, яка передбачає відповідальність за жебрацтво з немовлям.

– Ділки використовують на свою користь необізнаність дітей у цій сфері, а батьки, які повинні дбати про життя й здоров’я власних чад, не виконують своїх функцій. Отримавши досвід рабів, такі діти мають проблеми у спілкуванні з однолітками та дорослими – наголошує п. Ельвіра.

– Нині «Сучасник» займається ще однією справою: допомагаємо дитині з Росії, яку взяли під опіку до України. 9 років вона відвідувала школу, вчилася на відмінно, навчалася в музичній школі. Але весь цей час на території України дівчинка перебувала нелегально. Весь час опікуни отримували за неї гроші, користувалися пільгами, які виникали у зв’язку з опікунством.

Та, коли дитині мало виповнитися 16 років, батьки вирішили, що вона вже може вступити в юридичне право. Тож, не порадившись з юристами, за 2 тижні до 16-ліття дівчини написали заяву і відмовилися від доньки. Районна служба у справах дітей задовольнила цю заяву, не з’ясувавши, що в дівчинки відсутній паспорт. Дитина була вилучена із сім’ї без документів. Цим і скористалися злочинці. Юнка потрапила у підпільний бордель на околиці Києва.

– Коли дитина потрапила до нас, ми з’ясували, що офіційно вона перебуває під опікою влади, – говорить пані Ельвіра. – Але фактично вона була без оформлення і на сьогодні доля її так і не вирішена.

Перебуваючи у сексуальному рабстві, вона завагітніла. Організація витратила 7 тис. грн на виготовлення для неї російського паспорту. Найжахливіше в цій ситуації те, що коли ми звертаємося за допомогою до державних установ, то нам скрізь твердять, що дитина без документів – ніхто.

Однак цією історією перелік жахів не завершується.

– Група мешканців Київської та Чернівецької областей вишукувала молоденьких беззахисних дівчат на Буковині. Обманним шляхом, під приводом надання роботи в столиці, вивозили їх та у будинку на околиці Києва змушували займатися проституцією.

Схема проста: злочинці втиралися в довіру, а потім обіцяли роботу в Києві (догляд за дитиною, офіціантка в ресторані тощо). У столиці, прибувши на квартиру, яку знімали спеціально для дівчат-рабинь, змушували їх перевдягатися та виходити «на роботу», – розповідає Сергій ЛИПКА, начальник сектору боротьби зі злочинами у сфері працевлаштування за кордоном відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми.

Одна з дівчат, найбільш незалежна та смілива, кілька разів намагалася тікати. Але сутенери ловили її й вивозили на озеро, де, зв’язавши, кидали у воду. При цьому велася зйомка на відео. Потім цей, з дозволу сказати, фільм жахів показували іншим рабиням як «навчальний посібник», таким чином залякуючи їх, щоби в тих не виникала думка про втечу.

Загалом ця група втягнула в заняття проституцією 4 неповнолітніх та 1 малолітню особу. Нагляд за дівчатами був дуже сильний. Клієнтів вони обслуговували із включеним у режимі конференцій телефоном. Сутенер контролював розмови і оплату тощо.

Режим роботи в дівчат був жахливий: до 20 клієнтів за ніч без жодних вихідних – таке мали витримувати 15-17-річні юнки, практично діти. А сутенери тим часом їздили на новеньких джипах і мали величезні гроші на банківських рахунках.

Торік відділ боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми порушив кримінальну справу за ст.149 та ще 8-ми статтях Кримінального кодексу України, де потерпілими є дівчата віком до 18 років. Одній із них лише 14!

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Дитяче рабство – спосіб заробітку в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Філармонія буде візитівкою Чернівців

– Наша область утримує лідируючі позиції в соціально-економічному розвитку протягом року. За рахунок чого? Це доволі складні економічні чинники, так би мовити, цілий комплекс заходів, наслідок скоординованої дії всіх гілок влади, бізнесу. Бо, незважаючи на кризові явища, малий і середній бізнес працює. Підприємці шукають і знаходять нові контракти, ринки збуту, з’являються нові види діяльності.

Мета кожного громадянина – добре і в достатку жити. Тож люди й перебувають у постійному пошуку, як заробити. І на цьому фоні співпраця з владою – йдеться про Програму підтримки малого і середнього підприємництва – це конкретна допомога конкретному підприємцю, який виготовляє, скажімо, меблі, кераміку, цеглу тощо.

Або ж візьмемо сільське господарство Буковини. Його показники сьогодні кращі за середньоукраїнські.
В пресі є повідомлення про відкриття школи, дитячого садка, фельдшерсько-акушерського пункту… А за цими короткими інформаціями – діяльність будівельної галузі, яка протягом року, що минає, працювала дуже потужно. Особливо на об’єктах, де ліквідуються наслідки стихії: тих же мостах, у закладах соціальної сфери тощо. До речі, цього року завершується добудова 55 мостів зруйнованих стихією, включаючи ще й роботи з берегоукріплення.

А філармонія? Вона ж стане візитівкою Чернівців, реставрується за найсучаснішими канонами.

Від Св. Миколая – 4 дитсадки

У подарунок до дня Святого Миколая маленькі буковинці отримають садочки у Слободі-Комарівцях Сторожинецького та Боянах Новоселицького районів. Крім того, вже майже 2 тижні, як відчинили свої двері для дітлахів відновлений дитсадок у Купці Глибоцького та Лунці Герцаївського районів: у приміщенні дитсадка встановлено електричну систему опалення, систему очищення стоків, поряд облаштовано трансформаторну підстанцію, пожежну водойму, пробурено свердловину для води, збудовано господарські приміщення, облаштовано дитячий гральний майданчик. Триває реконструкція садочка в Чорногузах Вижницького району.

На етапі введення Герцаївська та Сокирянська лікарні, завершується реконструкція обласної дитячої лікарні, добудовується баклаболаторія у Заставні, геріатричний пансіонат у Ленківцях Кельменецького райну. Триває будівництво шкіл у с. Зруб-Давидени та Камяна Сторожинецького району, Лужани Кіцманського, Куликівка Герцаївського районів, очисних споруд у м.Сокиряни та смт. Глибока, реконструкція системи водопостачання у смт. Кельменці.

Одне слово, якщо триматися в роботі поступовості, то можна досягти успіхів і на фоні кризи та стихій.
Але, на жаль, пересічні громадяни нині практично не знають, чим займається влада. Якщо ви скажете в селі, що ОДА причетна до будівництва ФАП, люди будуть надзвичайно здивовані. Вони назвуть сільського голову та хіба що якогось депутата.

Тим часом адміністративна робота органів виконавчої влади дуже клопітка, забирає багато часу. Адже в ній задіяні всі: населення, підприємства, влада – охорона здоров’я, культура, соціальний захист. Скажімо, дуже багато робиться в нас у сфері соцзахисту. Для прикладу: щойно три родини, в яких є двоє чи більше інвалідів, отримали автомобілі. Вартість кожної «Славути» майже 37 тис. грн. І надійшли вони за рахунок коштів державного бюджету.

Торік за кошти держбюджету авта отримали 46 буковинців, які потребують підвищеної турботи. Ще 20 автівок надійшло в область як гуманітарна допомога. Цього року власниками засобів пересування стали шість буковинців з обмеженими фізичними можливостями. Усе це відбувається за планом, у поточному режимі, тож ніхто про це й не говорить. Як і про виплати соціальних допомог малозабезпеченим.

Про повноваження і відповідальність

– Єлизавето Михайлівно, як ви гадаєте, чому наші люди не люблять владу?

– Бо питання влади для громадян не надто визначене. Немає, приміром, тиску газу і господиня не може зварити їсти. Або ж дороги в місті погані чи лікар недбало поставився до хворого. Висновок скрізь один: погана влада. Але ж ніхто не думає, що тиск газу не залежить від голови ОДА!

Річ у тім, що рівень відповідальності, покладеної сьогодні на виконавчу владу, не співпадає з її повноваженнями. Немає чіткого розмежування повноважень гілок влади – виконавчої та самоврядної. Частина повноважень лише делегована законом або рішеннями сесій відповідних рад, а відповідальність залишається практично на виконавчій владі.

Бо, скажімо, існує певний перелік вимог до державних службовців, а до працівника самоврядування таких немає. Сільским головою може бути обраний будь-хто. А тепер скажіть: як без освіти й досвіду приймати управлінські рішення? Адже голова сільради не тільки забезпечує роботу ФАПу або амбулаторії, школи, садочка, а ще й мусить перейматися наповненням місцевих бюджетів. Саме він розглядає й вирішує земельні питання. Уявляєте, яке колосальне коло обов’язків?! Отже, і рівень відповідальності перед громадою!

– Але ж нині голів громад навчають на курсах у центрі підвищення кваліфікації держслужбовців і працівників самоврядування…

– Знову ж таки, робить це виконавча влада, і слава Богу! Але, якщо ми не змінимо систему, то не матимемо державного управління й нормального сприйняття влади населенням і надалі.

– А що для цього треба зробити?

– Змінити законодавство, яким розмежувати й визначити повноваження виконавчої та самоврядної влад. Повинні існувати чіткі критерії відбору тих, хто може балотуватися на сільського голову, мають бути виписані правила, як і чим він має забезпечувати функціонування громади.

Коло його завдань має бути розписане, як у звичайнісінькій управлінській схемі: мета діяльності, якого результату повинен досягнути і, нарешті, контроль: чи виконав завдання. Якщо ні, відповідай – перш за все, перед громадою. Сьогодні ж такого Зв’язку немає, бо ніхто не може спитати з сільського голови. Ніхто!

Більше того, щоби потрапити на держслужбу, треба пройти суворий конкурсний відбір. А для місцевого самоврядування такого немає. Річ у тім, що коли людина відчуває відповідальність і є підзвітною, то вона інакше ставиться до своїх обов’язків.

Щоби кухарка не керувала державою

– Виходить, що ми знову повернулися до ситуації, коли кухарка керує державою?

– Я б не казала так беззастережно, бо ми робимо все для того, щоби такого не сталося. Але доки професійність не вийде на перше місце, порядку не матимемо. Ми повинні усвідомити, що кожен повинен займатися тим, чого навчався і в чому він – професіонал. Якщо цього не буде, то всі наші діяння приречені на невдачу.

– За рейтингом ми в країні другі. А чому зарплати буковинців «позаду України всієї»?

– Ми не зовсім останні, але Буковина – це не столиця, не Донецьк і навіть не Крим. У нас немає таких потужних виробництв, та, підкреслю, що навіть у кризових умовах ми спонукали роботодавців до виплат заборгованостей із зарплат. Воюємо також із зарплатнею у «конвертах».

– За попередніми підсумками 2009 року, чим би Ви похвалилися?

– Найперше – ліквідацією наслідків стихії. Цього року завершується добудова 55 мостів зруйнованих стихією, серед яких такі потужні – понад 70 погонних метрів – як у селах Берегомет та Лопушна Вижницького району, Плай, Шепіт та Мареничі Путильського району. Виконали чимало робіт з берегоукріплення.

Тож на сьогодні можемо сказати, що фактично відбудували всі 177 мостів, які належать до комунальної власності. Це окрім тих мостів, що належать службі автомобільних доріг. Це дуже багато. Тим паче, що й об’єктами берегоукріплення ніхто досі не опікувався. Тепер сільські ради візьмуть їх усі на облік.

На жаль, ради споконвіку не вели обліку ні мостів, ні комунальних доріг, ні гідроспоруд, які були на території сіл. Але ситуацію змінюємо. Щоправда, сьогодні управління власністю на селі стає проблемою там, де сільський голова і члени правління не мають відповідної освіти.

По-друге, ми непогано виглядаємо у фінансовій сфері. Місцеві бюджети за 11 місяців виконані на 102%, а обласний – на 104%. За підсумками року з бюджетами ми теж упораємось. Приріст надходжень є вищим за середній в Україні. До речі, за приростом надходжень з плати за землю вже кілька років посідаємо перше місце серед інших областей України.

Ще один позитивний показник – податок з доходу фізичних осіб. І хоча в нас порівняно невеликі зарплати, та за приростом надходжень ПДФО посідаємо 2-3 місце в державі. Тобто, маємо приріст порівняно з минулими роками. Це два найбільш позитивних чинники бюджетної сфери. А це означає, що плани 2010 року також зможемо реалізувати.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА,«Версії»

Запис Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК про владу та наше життя спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Надійшло лише 68% підручників з української мови, до 20% – з української літератури, 36% – із зарубіжної літератури, 80% – з історії України, 31% – з всесвітньої історії, 75% – з правознавства, 59% – з алгебри, 37% – з біології, 42% – з географії, 68% – з хімії, 40% – з фізики та 38% – з інформатики, – зазначив Борис Баглей.

– Хоча уряд виділив 450 млн. грн на друк підручників, все ж вітчизняного паперу не вистачило. А от школи з румунською мовою навчання забезпечені підручниками стовідсотково.

Під час тижня місцевої демократії в навчальних закладах Чернівців для учнів 8-11 класів буде проведено тематичні уроки «Депутат у місцевій громаді» ( 8-9 класи) та «Що таке місцеве самоврядування в Україні» ( 10-11 класи).

До участі в таких уроках запрошено міського голову Миколу Федорука, його заступників та секретаря міської ради, голів райрад, депутатів міської та районних рад.

Вони пояснили учням, хто такий депутат і яку роль він відіграє у місцевій громаді, розказали, що може зробити депутат для місцевої громади і в яких життєвих ситуаціях можна розраховувати на його допомогу, куди звертатися за такою допомогою.

Старшокласники дізналися про завдання, структуру й діяльність органів місцевого самоврядування, як розрізняти повноваження центральної та місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, оцінювати рівень відповідності діяльності органів місцевого самоврядування вимогам демократичного устрою нашої держави.

Запис Учні без підручників зате з демократією! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найцікавішим моментом на зльоті був захист науково-дослідницьких робіт і виставка досягнень учнівських лісництв. За найзмістовнішу й найповнішу презентацію шкільних лісництв краю та активну участь у природоохоронних заходах, популяризацію екологічної свідомості серед учнівської молоді буковинська команда як раз і була визнана найкращою.

До її складу увійшли представники учнівських лісництв – переможці обласного зльоту юних лісівників Юлія БАЛАХТАР, учениця 11 класу Полянського ЗНЗ (Полянське учнівське лісництво Хотинського району), Юлія ПЕТРУНЯК, учениця 8 класу Чорнівського ЗНЗ (Чорнівське учнівське лісництво Новоселицького району), Марина БІДУЛЬКО, учениця 11 класу Комарівського ЗНЗ (Комарівське учнівське лісництво Сторожинецького району), Вадим ЗИМБОВИЧ, учень 9 класу Сторожинецької школи-інтернату( Сторожинецьке учнівське лісництво).

– На зльоті ми виступали командою, – наголосила Марина БІДУЛЬКО. – Кожен з нас відчував відповідальність за загальний виступ і намагався найповніше реалізуватися. У такі хвилини розумієш, що атмосфера співпереживання, духовності, творчості відкриває в людині найпрекрасніше.

Ще одним підсумком перемоги стало те, що IV Всеукраїнський зліт команд учнівських лісництв 2010 року відбудеться на Буковині.

Валентина КУЗЬМІНСЬКА, методист Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молодї

Запис Гран-Прі юних лісівників спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Їсти – до чужої школи

Грибок, полущені, запліснявілі стіни, відламані куски плитки – такий вигляд мала шкільна їдальня. Вона не відповідала жодним санітарно-гігієнічним нормам. СЕС просто заборонил  експлуатувати її. Тому діти ходили і в теплий і в холодний періоди до сусідньої, 4-ої школи.

…Ремонт тривав довго. Закупили нове обладнання, провели воду, під’єднали бойлер, придбали холодильник, обладнали ванну для миття овочів та м’яса.

Результати перевершили всі сподівання! 1 вересня на усю школу розійшовся такий довгоочікуваний аромат випічки та обідніх страв, – з радістю ділилася Оксана Михайлівна.

Твори добро, бо ти – людина

– Колись у нас був архів. Його розчистили, перенесли до книгосховища і зробили в тому приміщенні соціально-психологічний кабінет. До цього в нас працював лише психолог. Тепер дитина може звернутися ще й до соціального працівника, поділитися проблемами і отримати хоча б мінімальну допомогу. За межі кабінету дитячі проблеми не виходять. Хоча, за словами соціального психолога Ольги Желєзної, іноді дізнаються про таке, що волосся дибки стає.

Торік, завдяки шкільній соціально-психологічній службі, провели захід милосердя «Твори добро, бо ти – людина». Зібрані кошти віддали соціально-незахищеним дітям. Двоє наших хворих дітей отримали допомогу на лікування, решта по 50 грн і солодощі.

Історія школи починається 1862 року. Збудована за ініціативи митрополита Євгена Гакмана. Нині у школі створений кабінет ім. Гакмана, вікна виходять на пам’ятник на території Собору.

Оновлення зменшує проблеми

Школа – досить масивна будівля. Приміщення розраховане на 600 учнів, а навчається 722 діток. Час від часу щось виходить з ладу. Тож роботи і проблем вистачає.

За кілька років стараннями Оксани Михайлівни зроблено досить багато: підключене опалення у спортзалі, створено світлицю, відновлено фасад, замінено вікна, відремонтовано актову залу.

Завдяки міському управлінню освіти, купили мультимедійний проектор, колонки та підсилювач. Тепер до всіх заходів намагаємось залучати новітні технології. Після ремонту вже проведено два великих заходи – колегію директорів міста і роботу творчих груп освітян області. З’явився й Інтернет, який значно полегшив роботу і вчителям, і учням.

Не без проблем

– Нині плануємо ремонт внутрішньог  двору школи та котельні, капітальний ремонт туалетів. А нещодавно отримали інформацію, що школа виграла тендер з ремонту фасаду. Добре й те, що батьки розуміють, що такі зміни відбуваються заради їхніх дітей.

Вчителів змінюють учні

– Що для Вас ваші вихованці?

– Професія вчителя для мене – це моє життя. Я з учительської родини, з дитинства бачила, як мама з ранку до ночі працювала. Навчалася в неї чесності, справедливості. Вважаю, що вчитель повинен жити своєю професією! Якщо це тобі не вдається – йди зі школи, не каліч дітей. Та й свої нерви збережеш, бо роздратування – прямий шлях до хвороб.

– Ви вчителюєте від 1993 року. Є різниця між тими дітьми, що були колись та нинішнім поколінням?

– Діти стали розкутішими. Якщо ж виникають… ситуації, то їх «розрулюємо» разом з дітьми. Зауважила таке: ми, вчителі, спілкуючись з дітьми, десь на інтуїтивному рівні змінюємось самі…

Загалом, за 16 років, які я працюю у цій професії, змінилося дуже багато. Хоча б такий факт: комп’ютером володіли одиниці вчителів, нині – всі.

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Запис Оксана ПОКАЛЬСЬКА: «Насолоджуюся запахом печених булочок…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.