Дитині було лише 4 роки, коли її покинула мати… Певний час дівчинкою опікувалася бабуся, але поважний вік забрав сили. З цього і почалися проблеми маленької чернівчанки. Керівництво школи, де навчалася дівчинка, вимагало від бабусі, щоби та забрала документи. Адже вона не здавала грошей на ремонти навчального закладу, не брала участі у шкільних заходах. Дитина не витримала тиску з боку класного керівника та інших дітей і перестала відвідувати уроки. Дирекція школи не повідомила про це відповідні служби. Як наслідок нашої байдужості, дівчинка потрапила у тенета сутенерів…
Прикладів дитячого рабства можна навести безліч. Батьківська та соціальна недбалість призводить до жахливих злочинів проти дітей. І явище це зростає: коли 2001 року в Україні від сексуальної работоргівлі постраждала 21 неповнолітня дитина, то нинішнього – вже 57.
За статистикою міжнародної організації з міграції, 2008 року в Україні зареєстровано 160 потерпілих дітей.
– Цього року Європейська комісія підтримала 2-річний проект у сфері протидії торгівлі дітьми «Зміцнення національних механізмів і потенціалу у сфері протидії торгівлі дітьми в Україні». Він задіяний у 5-ти регіонах України: Чернівецькій, Миколаївській, Закарпатській, Луганській та Харківській областях.
У рамках цього проекту здійснюється повний супровід потерпілих, їм надаються всі види реабілітаційних послуг – медична та психологічна, матеріальна, юридична допомога тощо, – розповідає Ельвіра МРУЧКОВСЬКА, голова Чернівецького громадського об’єднання «Сучасник».
2009 року до Кримінального Кодексу України додано статтю, яка передбачає відповідальність за жебрацтво з немовлям.
– Ділки використовують на свою користь необізнаність дітей у цій сфері, а батьки, які повинні дбати про життя й здоров’я власних чад, не виконують своїх функцій. Отримавши досвід рабів, такі діти мають проблеми у спілкуванні з однолітками та дорослими – наголошує п. Ельвіра.
– Нині «Сучасник» займається ще однією справою: допомагаємо дитині з Росії, яку взяли під опіку до України. 9 років вона відвідувала школу, вчилася на відмінно, навчалася в музичній школі. Але весь цей час на території України дівчинка перебувала нелегально. Весь час опікуни отримували за неї гроші, користувалися пільгами, які виникали у зв’язку з опікунством.
Та, коли дитині мало виповнитися 16 років, батьки вирішили, що вона вже може вступити в юридичне право. Тож, не порадившись з юристами, за 2 тижні до 16-ліття дівчини написали заяву і відмовилися від доньки. Районна служба у справах дітей задовольнила цю заяву, не з’ясувавши, що в дівчинки відсутній паспорт. Дитина була вилучена із сім’ї без документів. Цим і скористалися злочинці. Юнка потрапила у підпільний бордель на околиці Києва.
– Коли дитина потрапила до нас, ми з’ясували, що офіційно вона перебуває під опікою влади, – говорить пані Ельвіра. – Але фактично вона була без оформлення і на сьогодні доля її так і не вирішена.
Перебуваючи у сексуальному рабстві, вона завагітніла. Організація витратила 7 тис. грн на виготовлення для неї російського паспорту. Найжахливіше в цій ситуації те, що коли ми звертаємося за допомогою до державних установ, то нам скрізь твердять, що дитина без документів – ніхто.
Однак цією історією перелік жахів не завершується.
– Група мешканців Київської та Чернівецької областей вишукувала молоденьких беззахисних дівчат на Буковині. Обманним шляхом, під приводом надання роботи в столиці, вивозили їх та у будинку на околиці Києва змушували займатися проституцією.
Схема проста: злочинці втиралися в довіру, а потім обіцяли роботу в Києві (догляд за дитиною, офіціантка в ресторані тощо). У столиці, прибувши на квартиру, яку знімали спеціально для дівчат-рабинь, змушували їх перевдягатися та виходити «на роботу», – розповідає Сергій ЛИПКА, начальник сектору боротьби зі злочинами у сфері працевлаштування за кордоном відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми.
Одна з дівчат, найбільш незалежна та смілива, кілька разів намагалася тікати. Але сутенери ловили її й вивозили на озеро, де, зв’язавши, кидали у воду. При цьому велася зйомка на відео. Потім цей, з дозволу сказати, фільм жахів показували іншим рабиням як «навчальний посібник», таким чином залякуючи їх, щоби в тих не виникала думка про втечу.
Загалом ця група втягнула в заняття проституцією 4 неповнолітніх та 1 малолітню особу. Нагляд за дівчатами був дуже сильний. Клієнтів вони обслуговували із включеним у режимі конференцій телефоном. Сутенер контролював розмови і оплату тощо.
Режим роботи в дівчат був жахливий: до 20 клієнтів за ніч без жодних вихідних – таке мали витримувати 15-17-річні юнки, практично діти. А сутенери тим часом їздили на новеньких джипах і мали величезні гроші на банківських рахунках.
Торік відділ боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми порушив кримінальну справу за ст.149 та ще 8-ми статтях Кримінального кодексу України, де потерпілими є дівчата віком до 18 років. Одній із них лише 14!
Любов КАФАНОВА, «Версії»
