Каріна народила дівчинку, за словами чоловіка й родичів, 20 серпня, вдома. Пуповину перерізав її чоловік лезом бритви. На обліку за вагітністю через релігійні переконання жінка не стояла. Коли медики разом з міліцією приїхали до неї додому, щоби оглянути немовля, на них спустили псів. Через 36 днів породілля потрапила до обласної лікарні. А три роки тому майже за таких же обставин померла її мати, якій тоді було тільки 38 років.
Чернівецьким обласним благодійним фондом допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя» підведено підсумки телерадіомарафону що проводився спільно з Чернівецькою обласною державною телерадіокомпанією та Чернівецьким обласним центром естетичного виховання «Юність Буковини».
Хтось з великих сказав, що в Росії дві біди: дурні та дороги. Судячи з того, які теми не сходять зі сторінок газет та інтернет-сайтів, в Україні (принаймні, сьогодні) бід аж три: пенсіонери, безробітні та безхатченки (чи, як звичніше, бомжі).
Скажете, дивна логіка? Аж ніяк! Це ж саме за нею живе держава на ймення Україна, яка розташована не десь там, а у самісінькому центрі Європи. Коли ж проаналізувати цей, на перший погляд, парадокс, переконуєшся, що він зовсім і не парадокс. Мало того, логіка тут залізна: В одному місці додається – в іншому – втрачається, де одним стає гірше, іншим – краще. Бо другі багатішають за рахунок перших. І це відчуваємо щодня.
Шахрайкам на вигляд 20-25 років, при собі мають велику сумку, розмовляють українською мовою. Одна з них маленька, повненька, руда, з круглим обличчям. Носить болоньєву куртку та джинси. Інша трохи вища, худорлява, з довгим темним волоссям. Коли до вас такі завітають, не впускайте їх до оселі та повідомте міліцію за телефоном 102
Останнім, хто бачив того дня Василя Ковалюка, був його роботодавець, Микола Сава. За його словами, він підвіз Василя майже до самого Ясена, до хати залишалося зо два кілометри… Біда спіткала сім’ю Ковалюків, мешканців Ясено на Сторожинеччині. У Михайла Васильовича та Орисі Дмитрівни зник син.
Моїй мамі – 68. Єдине місце, куди вони з подругами регулярно навідуються – цвинтар, де поховані їхні чоловіки. «А куди ще піти? – запитала якось мама, – до театру чи на концерт – дорого, до ресторану – теж, та й немає з ким, а на лавочках у парку п’яні підлітки «тусуються». Та й дивляться на тебе якось презирливо й жалісно водночас... І справді, куди у вільний час подітися пенсіонерам? Окрім сапання на дачі в дітей чи доміно на лавочках (якщо такі є) за сонячної погоди, вибір майже відсутній...
Заява Михайла Крайса, оприлюднена днями в місцевих Інтернет-ЗМІ, викликала одностайну реакцію у прихильників різних політичних сил і пересічних чернівчан. Наведемо лише деякі відгуки: «Прутський водозабір існував приблизно до 1990-го. Після Чернівецької алопеції водопостачання з прутського водозабору припинене. Основна мотивація: у прутському водозаборі низька якість питної води
Попередній начальник КП «Чернівціводоканал» Михайло Крайс розставляє усі крапки над «і» у переліку проблем водопостачання міста – «раз і назавжди». Ось що пише п. Крайс у відкритому листі до чернівчан
Глибоцький райсуд виніс вирок – 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна – начальнику відділу містобудування та архітектури – головному архітектору Герцаївської РДА Василю Сурду за отримання хабаря у розмірі 45 тис. доларів США за оформлення документів, які стосуються зміни цільового призначення земельних ділянок…