Українці до негараздів взагалі-то звичні. Скільки разів у нашій історії наставала Руїна, порахувати важко. Але люди якось пристосовувалися до відсутності того, на що не могли заробити, – і наполегливо заробляли, на що могли. Кохали, одружувалися, народжували діточок, билися коло землі чи свого ремесла... І все примовляли: «Аби не гірше...». В цьому наша велика мудрість і незбагненна наївність