Українці до негараздів взагалі-то звичні. Скільки разів у нашій історії наставала Руїна, порахувати важко. Але люди якось пристосовувалися до відсутності того, на що не могли заробити, – і наполегливо заробляли, на що могли. Кохали, одружувалися, народжували діточок, билися коло землі чи свого ремесла… І все примовляли: «Аби не гірше…». В цьому наша велика мудрість і незбагненна наївність. Мудрість, бо хочеться мати шпаринку для надії. Наївність, бо зі сподівань хліба не спечеш і сорочки не зшиєш.
Останній рік перед виборами Президента наша планка «аби не гірше» сповзала вже навіть не потроху. Взяти хоча б тільки так зване незалежне тестування. Переваги, надані при вступі пільговикам, вибили зі списку на освіту старанних дітей зі знаннями, але без пільг і без можливості заплатити за навчання..
Так, я згодна, при однакових балах можна надати перевагу пільговику. Але якою буде наша майбутня еліта, коли до ВНЗ потраплятимуть тільки люди з низькими знаннями?! Жоден ВНЗ не в змозі існувати без абітурієнтів і студентів зі знаннями. Не буде з кого виховувати майбутніх викладачів та науковців – ВНЗ просто тихо відімруть.
Зрозуміло, чому наших зверхників це не хвилює: їхні діти навчатимуться й житимуть за кордоном. А самі вони, аби залишатися довше біля владного корита, готові пообіцяти будь що. І люди наші, згорьовані загальною бідністю, звикли, що їм мають дати. Бідним, інвалідам, багатодітним, пенсіонерам… – далі продовжіть самі цей список.
Соціальні обіцянки – може, гірші за прямі крадіжки з державної кишені. Вони не дають поколінню за поколінням стати на ноги. Мало того, що обіцяють таке, що неспроможні виконати, – ще й на жодному рівні не збираються це виконувати. Вибори ж пройшли. ЗНО-2010 оголошене. Поспівчуваємо одне одному, шановне товариство!
Лариса ДМИТРЕНКО
