Микола Оніщук: «Відповідальність суддів потребує вдосконалення»

В грудні 2009 року на засіданні Кабміну обговорювся новий законопроект щодо подолання корупції у сфері судочинства та розглядалися шляхи їхнього розв’язання. Про те, яким чином можна впливати на суддів і рівень корупції в судах, спілкуємось із Міністром юстиції України Миколою Оніщуком.

– Пане міністре, які проблеми дозволяє усунути цей законопроект?

– Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму добору суддів та притягнення їх до відповідальності» спрямований, зокрема, на вдосконалення механізму притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та покращення ефективності функціонування цього інституту в цілому.

Задля цього у проекті пропонується розмежувати компетенцію чинних на сьогодні кваліфікаційних комісій суддів стосовно добору суддів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Для цього передбачається створення Дисциплінарної комісії суддів України як окремого постійного органу в системі судоустрою, функції якого зводитимуться виключно до вирішення питань стосовно притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

– Наше суспільство, на жаль, звикло до того, що судді не несуть відповідальності за свої дії. Яким чином працюватиме ця комісія і як можна буде поскаржитися на того чи іншого суддю?

– Передбачається наділити правом ініціювати справу про корупцію кожного, кому відомі відповідні факти. На забезпечення оперативності та ефективності роботи Дисциплінарної комісії запроваджується інститут дисциплінарних інспекторів: вони перевірятимуть факти порушення закону суддями та готуватимуть матеріали на розгляд Комісії.

Це буде урядовий орган при Мініюсті. Розгляд дисциплінарної справи відбуватиметься на засадах змагальності подібно до судового розгляду: заслуховуватиметься повідомлення дисциплінарного інспектора про результати перевірки, пояснення судді, щодо якого розглядається справа, та/або його представника, інших зацікавлених осіб.

Водночас у проекті визначаються чіткі підстави й терміни притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, що унеможливить зловживання при прийнятті відповідних рішень.

На сьогодні право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду – щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів та членам Ради суддів України.

Міністерство юстиції проводить роз’яснювальну роботу для населення щодо підстав і порядку притягнення суддів до відповідальності. Відповідні роз’яснення можна знайти на офіційному сайті Міністерства юстиції України у рубриці «Доступ до правосуддя». У цій рубриці також міститься і зразок розробленої Міністерством заяви стосовно неправомірних дій судді.

Цей зразок заяви містить усі необхідні вимоги до інформації, яку заявник повинен надати Міністерству для оперативного вирішення питання щодо наявності достатніх підстав для ініціювання дисциплінарної відповідальності судді. Зазначену інформацію можна отримати в друкованому вигляді у всіх місцевих управліннях юстиції.

– Чим аргументується створення такої структури саме в мінюсті?

– Міністерство юстиції є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики. Фахівці міністерства мають відповідні знання та досвід у роботі з кваліфікаційними комісіями суддів, підготовці подань щодо дисциплінарної відповідальності суддів, тому мінюст у повній мірі здатний організувати фахову та ефективну перевірку фактів порушення законодавства суддями.

– Цього достатньо, щоби судді стали більш відповідальними й кваліфікованими?

– Якщо говорити про фаховість суддів, проект пропонує запровадити нову систему добору суддів, який полягатиме у складанні кандидатами на посаду судді кваліфікаційного іспиту у формі анонімного тестування та співбесіди. Варто зазначити, що незалежне тестування, запроваджене Мінюстом минулого року для нотаріусів, повністю себе виправдало як спосіб боротьби з корупцією.

Для підвищення рівня підготовленості кандидатів на посаду судді запроваджується обов’язкове проходження ними спеціалізованої професійної підготовки в Академії суддів України.

Головним напрацюванням проекту в цій частині є запровадження по суті нового механізму добору суддівських кадрів, який передбачає доступ до суддівської професії, а не до конкретної посади в конкретному суді, що на сьогодні є одним із корупціогенних чинників в судовій системі.

– Яких змін Ви очікуєте внаслідок прийняття даного проекту як закону?

– В першу чергу очікується посилення відповідальності суддів: у судді збільшується ризик бути покараним за зловживання повноваженнями – та покращення в цілому ситуації в судовій системі. Запроваджується дієвий механізм реагування на порушення законодавства при розгляді справ суддями та оперативне вирішення питань, пов’язаних із притягненням їх до дисциплінарної відповідальності.

По-друге, проект усуває найсуттєвіший корупційний чинник, який не дозволяє нашій судовій системі ефективно працювати: українське суспільство, нарешті, матиме можливість отримувати високоморальних і високопрофесійних фахівців, які стоятимуть на захисті інтересів громадян. Сподіваюся, що кількість скарг на суддів, які я отримую практично щодня, зменшиться в рази і люди будуть задоволені роботою судової гілки влади.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *