1 травня 2025-го в Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилася персональна виставка київського художника Андрія Жукова під назвою «Музика сфер». Це вже друга його експозиція в цьому музеї, що свідчить про постійний інтерес до творчості митця.

Андрій Жуков народився в 1972 році в Києві. Освіту здобув у Видавничо-поліграфічному інституті НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Його творчість охоплює різні напрями: станковий і монументальний живопис, роботи на металі, скульптуру, авторські маски, а також художню фотографію. З 2022 року художник мешкає і працює в Чернівцях, де, за його словами, знаходить натхнення та комфорт для творчості.

Виставка «Музика сфер» презентує роботи, створені впродовж 2023–2025 років у Чернівцях. Назва виставки відсилає до античної ідеї гармонії космосу, де кожне небесне тіло має свою мелодію. Жуков у своїх творах намагається передати цю невидиму музику через візуальні образи, використовуючи символи та метафори для розкриття складних соціальних і філософських тем.

Однією з особливостей виставки «Музика сфер» Андрія Жукова стала наявність детальних текстових пояснень до полотен. Ці мініесеї, витримані в академічному стилі, розкривають філософський задум автора, символіку зображень, а іноді — навіть міфологічний або історичний бекґраунд.

Для частини відвідувачів такі тексти можуть стати містком до розуміння твору, допомогою у сприйнятті складної художньої мови. Водночас, для іншої частини публіки — особливо тих, хто звик до спонтанного емоційного реагування на мистецтво — подібні пояснення можуть виглядати як надмірна раціоналізація. Але тим не менш кожний відвідувач має простір для індивідуального сприйняття твору художника.

Виставка викликає різні відгуки серед відвідувачів. Дехто відзначає глибину та філософську насиченість робіт, інші ж вважають їх абстрактними або штучними. Така полярність думок свідчить про те, що мистецтво Жукова не залишає байдужим і спонукає до роздумів. Художній світ Андрія Жукова у цій експозиції побудований навколо жіночого образу — яскравого, звабливого, сильного й одночасно тендітного. У його картинах жінка — це ніби ідеал, символ краси, але також дзеркало, у якому відбивається і сам автор, і глядач.

На завершення хочу подякувати художнику за цю виставку, за образи краси, символів і метафор, про складне, тонке й суперечливе.  Бажаю Андрієві Жукову натхнення у творчості й нових сфер — як внутрішніх, так і мистецьких.

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис «МУЗИКА СФЕР»: ВІЗУАЛЬНА МЕТАФІЗИКА АНДРІЯ ЖУКОВА В ЧЕРНІВЦЯХ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На зображеннях переважає м’який, теплий теракотово-брунатний тон — колір випаленої глини, землі, що зберігає сонце. Це поєднання кольору охри, кори, іноді навіть паленого цукру.

Цей птах справді вражає — ніби виліплений із теплої землі, згустку пам’яті чи сну. На перший погляд – він застиг. Але тіло, хоч і стилізоване, сповнене напруги: нахил голови, загострений дзьоб, «перо-крила», мов лезо чи знак. Птах, який не летить – і водночас завжди у польоті в нашій уяві. Так, це не буквально живий птах, але живий символ…

Майже всі роботи у кольорах теплих і стриманих, не палає, а тліє… Давність… Спадкоємність… Матеріали, які не зникають – кераміка, камінь, дерево. Земні кольори. Вони не викликають галасу, а вселяють тишу і глибину…

«Скам’яніла, щоб не зів’янути…» – Олег Любківський справді вкладає у свої образи глибокий сенс: краса, яка застигла, щоб вічно жити.

Пані Світлана Балінченко розпочала з Мішеля Фуко. «Народження біополітики».
– Король – це не той, хто керує, а той, хто піклується. І, власне, як керманич, не той, хто керує кораблем, а той, хто знає, де кинути якір, той, хто піклується про цей корабель. Коли дивилася цю виставку, подумала, що певною мірою це є і піклування про минуле, тобто збереження минулого, але це є і піклування про майбутнє… Щоб майбутнім чернівчанам було де кинути якір…
Не буду повторювати цей невеликий виступ пані Світлани до завершення виставки, можна послухати відео.

Тарас Возняк, письменник, філософ, культоролог, головний редактор і засновник Незалежного культурологічного журналу «Ї», генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Возницького відзначив в статті «Елімінація митця і простір інтерпретації.  Любківський»:
…у цій діалектиці полягає таїна кожного мистецького твору. Твір не «відмирає», не «кам’яніє» після написання чи висихання пензля майстра. Твір стає справжнім мистецьким твором, коли починає жити своїм, дуже інтимним, невідомим та в натуральний спосіб скритим від свого першого творця, художника, життям. Твір, що називається, – йде в люди…

Тарас Возняк порівняв митця з Робінзоном Крузо, який з уламків корабля створив власну міні-Британію. Але ж Олег Любківський дійсно будує власний світ із фрагментів пам’яті, простору й часу.
Олег Любківський поділився спогадами про витоки своєї творчості. У 17 років, під час навчання у Вижниці, він створив першу умовну фантазію – вид з висоти пташиного польоту на Кути: гора Овідій, річка Черемош, поле, маленький будинок… Композиція вийшла природною, органічною, такою, якою її уявляв молодий художник. А вже у часи перебудови Любківський повернувся до цього образу. Зріло, свідомо, він завершив картину, надавши їй символічну назву – «Земля обітована». Назва виникла інтуїтивно, як відгук на бажання повернення – у місце, де хочеться жити, куди хочеться повертатися.

«Художник не має права мовчати в війну.
У нього не має танків, не має солдатів. В нього є пензлі і олівці.
І він може показати інтелектуальну перевагу над ворогом. Що вміє тільки вбивати і стріляти…
А я вмію таке, що не по їхньому рівню розвитку.
Тобто морально я вище, ніж війна і та агресивна сторона…», – Олег Любківський.

Доктор філософії німецької літератури Judith Schifferle /Юдіт Шіфферле/ звернулася до учасників персональної виставки «Земля обітована» Олега Любківського, яка у січні 2025-го презентувалася у великих виставкових залах відділу «Палац Лозинського» у Львові. Judith Schifferle у Чернівцях знають і як поетесу з Швейцарії. Пан Юрій Якимчук зачитав звернення присутнім на виставці у Чернівцях 4 квітня.

– Мистецтво може творити нові світи і фігури з усього, що нас оточує. У кращому випадку художник не має робити нічого іншого, крім як зменшувати, забирати, підкреслювати. Приведення чогось до суті має щось спільне з кінцем. Так само, як крапка завершує речення, але оповідь тільки починається…

– Ці надгробки утворюють пейзаж без географії. Зараз, коли ми пишемо і так близько підходимо до малюнків, тут і там вони знаходяться на відстані всього одного кроку одна від одної. Роботи Любківського настільки зменшені і загострені, що залишається каркас життя, звільнений від усіх зайвих елементів. Це фрагмети, які стосуються нас усіх…

– Ці кладовища – це також наш світ. Але де небо, земля і кольори життя. Тут не має навіть горизонту, що розділяє верх і низ. Художник тримає в руках свої інструменти, як каменярі надгробки, і лише дає простір речам. Життя заховане в них. Вони розростаються в порожньому просторі і залишаються свідками. Пелюстки зкам’яніли, щоб не засохнути… Доктор Юдіт Шіфферле, Базель, 2024

Вислів «Під кожною могильною плитою ховається історія людства» набуває особливого звучання, це не просто фраза – це роздуми про пам’ять, спадок, минуле, яке формує наше сьогодення, усе те, що робить людське існування унікальним. Це світ, де важливо не лише пам’ятати про смерть, а й шукати в ній відображення життя – з його кольорами, небом і землею. І в цьому пошуку мистецтво відіграє надзвичайно важливу роль: воно оживляє пам’ять, дає голос тим, хто вже мовчить.

«Земля обітована» це свого роду і медитація над історією, пам’яттю, життям і смертю. Це простір, де художнє слово і візуальні образи об’єднуються, щоб нагадати нам: під кожною плитою – цілий світ, якого більше немає, але який усе ще живе в нашій пам’яті й культурі…

І ще пані Світлана Балінченко на умовних листівках підписала нам на ідиш різні побажання. Слово «וועלט» — «мир» — на цих картках звучало як благословення, як надія…

Далі буде… І нехай «Земля обітована» живе у наших серцях не тільки як місце, а як стан – глибокий, чутливий і сповнений надії. Дякуємо Автору!

Більше фото з виставки за покликанням – «Скам’яніла для того, щоб не зів’янути…», – Олег Любківський

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Краса, яка застигла, щоб вічно жити: виставка «ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА» Олега Любківського у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для Богдана Макаренка найбільшим джерелом натхнення є природа, в усіх її проявах. Він працює в основному на пленерах. В природі художник намагається знайти душевну рівновагу. Через спілкування з природою він прагне до гармонії з оточуючим світом.

Запис Персональна виставка живопису Богдана Макаренка у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Питання космічної освіти, формування космічного світогляду у молоді – це надзвичайно важливе завдання, особливо в умовах, коли суспільству нав’язуються ідеї, що наша країна повинна бути аграрною, що основу її економіки повинні складати дрібний, середній та шоу-бізнес, а серед професій найбільш важливими є юристи, економісти, працівники торгівлі та журналісти. Ці наративи, по суті, блокували для молоді інформацію про важливість інженерних професій, підготовку вчених сучасних напрямків науки, без яких неможливий розвиток потужних промислових підприємств, наукових установ. Про це говорять конкурси на ці професії до вищих учбових закладів, слабкі знання, які показують протягом останніх років випускники шкіл, результати атестації старшокласників з фізики, математики, хімії. До речі, цікаве спостереження наведено в огляді відносно того, що вивчають іноземні студенти в Україні. Це авіоніка та ракетні технології, двигунобудування, прикладна фізика і нанотехнології. Це, напевно, віддзеркалює світові тенденції в освіті молоді.

Позитивно відзначена поява перших підручників на цю тематику для старших класів загальноосвітніх шкіл, авторами яких є наші відомі вчені Віктор Григорович Бар’яхтар, Станіслав Олексійович Довгий, Ярослав Степанович Яцків. А також видання першої цікавої науково-популярної книги для дітей Івана Малковича «Український космос».

Адже зрозуміло, що сучасна, конкурентоспроможна держава 21-го століття повинна будуватися молодими людьми з освітою та прагненнями, спрямованими на інноваційну трансформацію економіки, на розвиток високих технологій, створення відповідних підприємств та наукових установ, впровадження в реальну економіку штучного інтелекту, перспективної робототехніки, нових матеріалів, мікроелектроніки, інформаційних і космічних технологій. Це має бути перспективою України – модерної держави 21-го століття з потужною промисловістю, наукою, високоосвіченим народом.

В наданому огляді узагальнено все, що було зроблено в галузі космічної освіти за період незалежності нашої країни. Вдалося, на мій погляд, охопити всі форми і заклади, де можна проводити цю роботу від дитячих садочків, шкіл, позашкільних установ, і аж до вищої школи і молоді, працюючої на підприємствах галузі. Підкреслена роль молодіжного об’єднання «Сузір’я», в якому народилося і накопичено багато різноманітних форм роботи з дітьми, Малої академії наук, Національного центру аерокосмічної освіти молоді, який працює зі старшокласниками, студентами, працюючою молоддю.

Внаслідок серйозної інформаційно-аналітичної роботи авторів вимальовується структура космічної освіти для різних вікових категорій молоді. Космічна освіта молоді своїми коренями проростає з початку 1990–х років, коли під час підготовки проєкту польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка була проведена разом з американськими колегами масштабна освітня програма для молоді України та США, якою було охоплено по 20 тисяч школярів і студентів в кожній країні. Внаслідок цього сильний поштовх отримав напрямок аерокосмічної освіти в школах, позашкільних закладах, музеях, планетаріях.

На базі середньої школи №36 м. Київ проходив експеримент з посиленої аерокосмічної освіти учнів. В цій школі працює музей космонавтики ім. С.П. Корольова, навіть створюється учнівське космічне агентство. Трохи згодом в педагогічних журналах з’являються статті «Чи потрібна аерокосмічна освіта в школі?», «Аерокосмічна освіта – важлива складова сучасного навчального процесу», «Майбутнє країни – в руках інженерів». Цікавий та багатий досвід накопичено в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді. Насамперед – проведення науково-практичних конференцій «Людина і космос», «Дніпровська орбіта», Всеукраїнський молодіжний аерокосмічний форум «Україна – космічна». Участь в цих заходах першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка мала надзвичайно велике виховне значення. Робота центру відзначалася як одного з кращих подібних освітніх закладів у Європі ще під час проведення в 2008-2010 роках проєкту Твінінг «Прискорення українсько-європейського співробітництва в космічній сфері» (учасники проєкту Україна, Німеччина, Франція). І як результат – початок формування системної освіти та аерокосмічного  світогляду багатьох молодих людей.

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави.

Новий етап розвитку суспільства, аерокосмічної сфери передбачає бурхливий розвиток мікроелектроніки, робототехніки, штучного інтелекту. В першу чергу ці процеси мають відбуватися  на базі вітчизняного науково-технологічного та промислового потенціалу. А економічна політика на певний період  має стати національно-егоїстичною, що вимагає формування нового класу високоосвічених інженерів, конструкторів, науковців, менеджерів. Дотриматися цього вектору розвитку на фоні жорсткої конкуренції та намагання багатьох країн йти подібним шляхом – завдання досить непросте. Підвалини цього процесу в державі потрібно закладати вже сьогодні, залучаючи до цього талановиту молодь, вдосконалюючи форми і методи її аерокосмічної освіти.

Головне – не повторювати помилок минулого, коли відмова від ядерного потенціалу привела до виключення України з «клубу» ядерних держав, а згортання космічної діяльності загрожує втратою членства в елітному «клубі» космічних держав світу. До цього може призвести нефінансування вітчизняних космічних проєктів, відсутність протягом тривалого часу державної космічної програми, позбавлення ДКА спеціального статусу, кадрові проблеми в керівництві підприємствами галузі та інше. На цьому фоні зрозуміло, що попереду, в період формування післявоєнної політики країни, важлива тривала, важка і непроста робота. Вона вимагатиме більше уваги до космічної сфери з боку керівництва держави, об’єднання зусиль багатьох інституцій не тільки державних, а і приватних, а також лідерів, які очолять цей рух в майбутнє.

На фоні військових дій на фронті, їх специфічних форм, методів і засобів, турбулентності, яка останнім часом торкнулася космічної галузі, з погляду на перспективу необхідності відбудови економіки держави і збереження підприємств, які виробляють ракетно-космічну техніку, поява тематичних оглядів, які торкаються важливих напрямків в галузі економіки, освіти, науки та створення космічної техніки є надзвичайно важливою подією. Ці огляди є досить неординарним явищем і заслуговують на увагу не тільки громадськості, а й керівників окремих міністерств і відомств країни», –  з виступу члена Експертної ради Едуарда Івановича Кузнєцова на розширеному засіданні Експертної ради Асоціації «Космос».

21 листопада 2023 року відбулося розширене засідання Експертної ради Асоціації «Космос», де одним з  питань порядку денного були результати публічного обговорення інформаційних оглядів «Космічна освіта в Україні». Про результати публічного обговорення інформаційного огляду «Космічна освіта в Україні» та надані пропозиції у цій сфері доповів  Е.І. Кузнєцов.

Публікація присвячена 26-й річниці   польоту першого космонавта незалежної України, Героя України Леоніда Каденюка.

 Вл. інфор.

Запис «Космічна освіта в Україні» від Едуарда Кузнєцова спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Представлено науково-дослідні робти здобувачів освіти з різних областей України: Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Львівської та Чернівецької.

Запис ІІ Освітньо-наукові читання «Космічна Україна – країна майбутнього» у Дніпрі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Формат проведення –  за допомогою онлайн-платформи Google Meet.

Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «Мирний космос» проводиться з метою виявлення, розвитку та підтримки творчої обдарованої учнівської молоді незалежної України в аерокосмічній галузі і присвячується 25-й річниці польоту в космос першого льотчика-космонавта України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

23 листопада 2022-го у сесійній залі Чернівецької міської ради відбулося урочисте нагородження  і вітання учнів, призерів Всеукраїнського конкурсу молодіжної творчості «Мирний космос»,  їх керівників та членів оргкомітету. Зустрілися давні друзі, колеги, соратники, однодумці. Ті, кого небо, космос, зорі приваблюють своєю чарівністю, незвіданістю, глибиною, таємницями. Може саме ці юнаки і дівчата відкриють нові таємниці Всесвіту!

Ми всі чекаємо омріяної Перемоги! І кожний свідомий українець наближає її своїми думками та вчинками. Талановита чернівецька молодь вкотре здобула перемоги в інтелектуальному конкурсі державного рівня, підтримуючи ціннісні орієнтири та світогляд всіх хлопців та дівчат, які боронять Україну сьогодні. Маленькі перемоги – у скарбничку загальнонаціональної ПЕРЕМОГИ!

За підсумками конкурсу визначено 77 переможців, які посіли І, ІІ та ІІІ місця. 55 учасників за рішенням журі відзначено грамотами та сертифікатами. Команда школярів міста Чернівців успішно виступила на конкурсі, здобувши 2 дипломи І ступеня, 11 дипломів ІІ ступеня, 3 дипломи ІІІ ступеня та 2 сертифікати.

На урочистостях у міській раді були присутні учні, учасники конференції, наукові керівники, батьки учнів, члени журі, оргкомітет. Нагороди вручали  Юрій Миколайович Лесюк, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради; Ірина Ярославівна Ткачук, начальник управління освіти Чернівецької міської ради; Віталій Васильович Яценко – замісник голови журі, директор Чернівецького центру юних техніків ім. Леоніда Каденюка; Сергій Сергійович Кізіма, член журі і оргкомітету конкурсу, директор Чернівецького ліцею №14.

1 місце: Олексій Косило, Чернівецький ЦЮТ ім. Л. Каденюка, ліцей #1; Владислав Кітар, ліцей #10.
2 місце: олена Хім’як – Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей; Олександр Федоруца – ЗОШ #33; Семен Гінінгер – ліцей #11; Богдана Гусан – ліцей #11; Павло Тихомиров – ліцей #14; Дмитро Мінтенко – ЧЦЮТ, ліцей #3; Данило Темофійчук – ЧЦЮТ, ліцей #1; Катерина Антепа – ЧЦЮТ, Уляна Каленчук – ЧЦЮТ; Давид Сороцький, Софія Сороцька – ЧЦЮТ.
3 місце: Дмитро Співак – ЗОШ #38; Анна Брагар, Діана Доник – Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей.
Сертифікат учасника: Тимофій Николайчук – ліцей #14, Максим Шимко – ЧЦЮТ.

Дякуємо всім учасникам конкурсу, організаторам, наставникам за свято науки, творчості і відкриттів! У нас велике космічне минуле, перспективне сьогодення й амбітні космічні плани на майбутнє. Зараз в Україні війна.  І тому  у всіх нас є велика мрія: перемогти ворога і жити у мирі.  І ми обов’язково переможемо.

Слава Україні! Героям Слава!
Україна понад усе!

Більше фото з урочистостей за посиланням – «МИРНИЙ КОСМОС -2022» – НАГОРОДЖЕННЯ І ПРИВІТАННЯ…

©Тетяна Спориніна, Чернівецький міський центр УМАКО «Сузiр’я», фото Миколи Ємельянова та з архіву УМАКО «Сузiр’я»

Запис Успішний виступ команди Чернівецької області на Всеукраїнському конкурсі молодіжної творчості «Мирний космос» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «Мирний космос» проводиться з метою виявлення, розвитку та підтримки творчої обдарованої учнівської молоді незалежної України в аерокосмічній галузі і присвячується 25-й річниці польоту в космос першого льотчика-космонавта України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Конкурс проводиться за такими напрямками:

Бажаємо успіхів, цікавих дискусій,  нових спостережень, спілкування, обмін досвідом, ідеями, ініціативами. А коли є новий телескоп, як у ліцея №14 – то і  космічних відкриттів!

Вл.інф.

Запис Всеукраїнський конкурс молодіжної творчості «МИРНИЙ КОСМОС» -2022 стартував у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сонячне затемнення 25 жовтня 2022 року – часткове сонячне затемнення 124 саросу, яке було видно в Європі, на Близькому Сході, в Центральній Азії і Західному Сибіру, а також на північному сході Африки.

Під час часткових сонячних затемнень вісь конусу місячної тіні, тобто уявна пряма, що проходить крізь центри Сонця та Місяця, не перетинає земну поверхню. Так само не потрапляє на Землю й місячна тінь — область простору, з якої сонячний диск виглядає повністю затуленим нашим природним супутником. Але лишається ще півтінь, у якій Місяць закриває наше світило лише частково. Її конус поступово розширюється та має досить великий розмір, тому «накриває» значно більшу площу земної поверхні.

Найбільша фаза на території України (0,692) спостерігалася на сході Луганщини. З неокупованих територій найбільше пощастило найпівнічнішій точці Харківської області — там Місяць закрив сонячний диск на 67,5% його діаметру. Найменшу ж максимальну фазу затемнення (менше 0,5) побачили мешканці західної частини Закарпаття.

У таблиці наведено дані про обставини затемнення 25 жовтня 2022 року для найбільших міст неокупованої частини України: моменти початку входження Місяця на сонячний диск (1-й контакт), найбільшої фази та закінчення затемнення (4-й контакт). Час літній київський.

У Чернівцях  погода не  дозволила нам побачити часткове затемнення Сонця.

Але школярі і дорослі могли  25 жовтня 2022 року о 13:00, з нагоди часткового сонячного затемнення, прослухати тематичну лекцію «Все про сонячне затемнення». Лектор Людмила Марченко, викладач астрономії НЦАОМ /м. Дніпро/. Вам все одно пощастить, навіть якщо ви не в тому місці світу. Проект Virtual Telescope проводив пряму трансляцію затемнення, яка розпочалася о 2:00 за тихоокеанським часом 25 жовтня. І крім того можна було дивитися прямий етер з Головної астрономічної обсерваторії НАН України з Києва. Ведучий – Іван Крячко, завідувач лабораторії в Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України.

Добре, що учні клубу «Біт» Чернівецького ліцею №11 «Престиж», члени Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», гуртківці Чернівецького ОЦНТТУМ і школярі з Дніпра, астрономічного гуртка  КПНЗ “Міська станція юних техніків” Дніпровської міської ради – давні і надійні друзі.

Школярі з Дніпра поділилися з нами своїми спостереженнями за сонячним затемненням 25 жовтня 2022 року. Дякуємо Ользі Cергіївні Шибці, завідувачці  відділом у КПНЗ “Міська станція юних техніків” з міста Дніпра за надані матеріали. Цікаве фото зробив  гуртківець Дем’ян Мішкінець  через маску зварювальника.  Вихованці та їхні батьки стали сьогодні початківцями астрофоторгафії. Бо всі вчилися шукати фокус, витримку та фільтр)))

На жаль, у Чернівцях 25 жовтня було хмарно та дощило. І члени клубу «Біт» змогли тільки у YouTube спостерігати за затемненням Сонця 25 жовтня. Але вони буруть участь у міжнародній програмі «International Observe the Moon Night 2022». Міжнародна ніч спостереження за Місяцем відбувається щороку у вересні або жовтні, коли Місяць знаходиться приблизно в першій чверті — чудова фаза для вечірніх спостережень. Місяць у першій чверті пропонує чудові можливості для огляду вздовж термінатора (межі між ніччю та днем), де тіні підкреслюють усіяний кратерами ландшафт Місяця.

На знак подяки за реєстрацію події учні  мають  ранній доступ до нового зображення Місяця з камери Lunar Reconnaissance Orbiter!

Всі спостереження за Місяцем в зазначений програмою період  викладені на сторінці клубу «Біт». І учасники   отримали  сертифікат:

Всім чистого і мирного неба! Нових спостережень, досліджень і перемог. 

©Тетяна Спориніна, фото з архіву автора і О.Шибки (м. Дніпро).

Запис Часткове сонячне затемнення 124 саросу 25 жовтня 2022 року… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перша шкільна обсерваторія  на Буковині планується у Клішківцях, на батьківщині першого астронавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

Зовсім скоро, адже мріяти можна всім, уроки астрономії та фізики школярі Клішковецької школи імені Леоніда Каденюка зможуть проводити на даху просто неба, на відкритій терасі, де знаходяться телескопи, а юні дослідники космосу зможуть спостерігати за зоряним небом, за рухом Місяця і навіть робити астрономічні відкриття під час перерв між уроками.

7 жовтня 2022-го у Клішківецький школі ім. Леоніда Каденюка зібрався оргкомітет, щоб мрію про купол обсерваторії над Клішківцями перетворити на реальність. Із громадськістю Клішківців, адміністрацією школи зустрілися викладачі, студенти, аспіранти фізичного факультету і георграфічного факультетів ЧНУ ім. Юрія Федьковича, члени правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», представники земляцтва Буковини міста Києва, освіти Чернівців і Клішківців, керівник гуртка «Авіакосмічне моделювання» Чернівецького центру юних техніків ім. Леоніда Костянтиновича Каденюка, представники Чернівецького музею авіації і космонавтики, представник Громадської Ради Державного Космічного Агентства України.

Наталія Володимирівна Мельничук, директор шкільного музею “Буковина – край космічний” провела екскурсію музеєм.

Розпочався круглий стіл, де обговорювали і перспективи шкільної обсерваторії. Адже можна займатися і зйомкою об’єктів глибокого космосу. Така зйомка відбувається протягом декількох годин при відповідних атмосферних умовах, які би підходили для проведення фотографування. Та навколо майбутньої обсерваторії будуть збиратися ентузіасти астрономії, які будуть також популяризувати галузь.

Про конструкцію обсерваторії і телескопів на круглому столі розповів В.П.Носов, член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, науково-технічний експерт.

4 жовтня 2022 року у Мармуровій залі ЧНУ ім. Юрія Федьковича відбулося урочисте нагородження і вітання з присвоєнням звання «Почесний доктор Honoris causa Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича» першому віце-президенту Аерокосмічного товариства України Едуарду Івановичу Кузнєцову.

Від Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я» передали для Клішківецької школи імені Леоніда Каденюка унікальні фото Леоніда Костянтиновича Каденюка і Едуарда Івановича Кузнєцова.

Найпростіші обсерваторії виникли у стародавні часи для спостереження за небом у зв’язку з потребами передбачати зміни погодних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів. Огляд різних обсерваторій, конструкцій телескопів зробив Віктор Петрович Носов.

Кожен за бажання може вивчати небесні тіла, спостерігати за зірками. Зіркове небо містить дуже багато загадок та таємниць. І шкільна обсерваторія дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. І подвір’я Клішковецької школи імені Леоніда Каденюка – якраз зручне місце для обсерваторії. 

Більше фото з Клішківців за посиланням – БЛИЖЧЕ ДО ЗІРОК. ПЕРША ШКІЛЬНА ОБСЕРВАТОРІЯ НА БУКОВИНІ ПЛАНУЄТЬСЯ У КЛІШКІВЦЯХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора, з архівів Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», Клішковецької школи.

Запис Бути куполу обсерваторії над Клішківцями! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Едуард Іванович Кузнєцов – ветеран ракетно-космічної галузі, який стояв біля витоків створення ДКАУ, беззмінний заступник чотирьох Генеральних директорів НКАУ, радник п’ятьох голів ДКАУ, голова Громадської ради при ДКАУ, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України. З ім’ям Е.І.Кузнєцова пов’язані: формування космічного відомства країни і галузі, підготовка польоту в космос першого космонавта України Леоніда Каденюка, заключення перших міжнародних контрактів за проектами «Морський старт» і «Дніпро», успішне проходження через парламент космічних програм і законодавчих актів, участь України в світових авіакосмічних салонах і форумах, проведення міжнародних переговорів на найвищих рівнях, підписання двосторонніх документів про співпрацю з провідними космічними країнами і міжнародними організаціями.

Нагороди: орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2005); Заслужений працівник промисловості України (1998); «Почесний працівник космічної галузі України» (2001); «Ветеран космічної галузі України» (2005); Державна премія України в галузі науки і техніки (1999); офіцер ордена Франції «За заслуги» (2010).

Едурд Іванович не просто крокує з часом, а і випереджає його. Бажаємо завжди бути на часі, бути з космосом, натхнення, нових звершень і перемог!

Vivat Academia,
Vivant professores!
Vivat membrum quodlibet,
Vivant membra quolibet
Semper sint in flore!

Хай живе Академія!
Хай живуть професори!
Хай живе кожен зокрема!
Хай живуть всі разом!
Хай завжди вони процвітають!

©Чернівецький міській центр УМАКО «Сузір’я»,
фото Тетяни Спориніної

Запис «Дивлячись на небо, ми бачимо не самі зірки, а тільки світло, яке дійшло до нас може і через тисячі, мільйони років», – Едуард Кузнєцов… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Жуков Андрій Сергійович  народився в 1972 році в місті Києві. Мистецьку освіту здобув в Видавничо-поліграфічному інституті Національного технічного університету України «КПІ».  Крім станкового живопису займається настінним розписом, декоруванням, працює з металом і бетоном, створює авторські маски і  захоплюється художньою фотографією. Від середини березня 2022-го художник живе і працює в Чернівцях.

«Сонячний бик«… Бик – символ бога Землі, плодючості, сили Сонця, працелюбності, фізичної сили, здоров’я… Бик – символ Місяця. Серп півмісяця асоціюється з рогами бика…

Чернівці саме те місто, де Андрій Жуков почувається комфортно, затишно, «атмосфера спонукає до творчості і надихає…».

«Воронячі черевики»… З глибокої давнини  закарбувалося: ворон − нечистий птах,  він вважається лиховісником, провісником біди.  Ворон, ворона – символ провісника горя, страждань, смерті, пророцтва… Які ці ворони?  Добрі, лихі? Похмурі і мудрі, найрозумніші …

«Райський цвіт». Така сакура милує чернівчан весною на площі Філармонії.

Художник Андрій Жуков подякував  всім захисникам України, воїнам ЗСУ за кожну хвилину нашого життя. «…Герої, які не повернуться, завжди будуть з нами. Україна завжди була, вона є і буде. Слава Україні! Героям слава!»

Художник Андрій Жуков  спілкувався з глядачами, відповідав на запитання гостей виставки, розповів про технологію  робіт на металі. Будь-який метал, виготовлений із заліза або сплавів, що містять залізо, ми знаємо, буде іржавіти при достатньому впливі кисню та вологи. Забарвлення іржі теж змінюється з часом. І може змінюватися і сама картина до певного моменту. Це визначає сам художник – хімічно перетворити іржу на вже нержавіючу поверхню…

Навіть цифрове фото піддалося розшаруванню чи то від ефіру, чи містичних властивостей заліза…

Дякуємо  Андрію Жукову за цікаву виставку,  за світлу і темну енергію, за ефір, за бажання досліджувати Ferrum, за цікаві винаходи, символи і натхнення…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Перша персональна виставка київського художника Андрія Жукова у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

По завершенню виставки Богдан Макаренко  передав подарунок у фонди Чернівецького обласного художнього музею картину з виставки «Джерело».

Виставка завершилася, але Богдан Макаренко має на меті і надалі продовжувати підтримувати ЗСУ та родини постраждалих. Дякуємо за чудову виставку! І все робимо для Перемоги!

Більше фото з закриття виставки за посиланням – МИСТЕЦЬКИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ВИМІР ХУДОЖНИКА З КИЄВА БОГДАНА МАКАРЕНКА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Мистецький і громадський вимір київського художника Богдана Макаренка… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Виставка благодійна: 70% коштів, вилучених з продажу картин, будуть перераховані на потреби ЗСУ, а також родинам постраждалим внаслідок збройної агресії російської федерації. Виставку присвячую кожному Герою визвольної війни, захисникам та захисницям, які ціною власного життя боронять свободу та Незалежність нашої держави. Разом наближаємо нашу перемогу!!!», – Богдан Макаренко.

На ФБ 15 вересня Богдан Макаренко зропив такий запис:

– Дякую всім небайдужим, хто відвідав виставкову залу, всім, хто коментує та поширює дописи пов’язані з цією подією!!! Ви найкращі!!

Дякуємо всім, хто забезпечує наш мир та спокій під час війни!!!

Дякуємо художнику Богдану Макаренку за прекрасну виставку, за підтримку і допомогу ЗСУ.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис У Чернівцях відкрилася благодійна виставка «Вільні» художника з Києва Богдана Макаренка… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Хочу додати, що саме у Чернівцях  у 2011 році відбулася  перша персональна виставка живопису Богдана Макаренка, у 2015 році – персональна виставка Богдана Макаренка і Валерія Козуба.  Тоді я написала: «Ніби прості і очевидні, людяні, емоційні, надмірно працелюбні, надихають своїм прикладом, намірами, іронією, азартом, безпосередністю, твердістю переконань і інших, не менш провокаційних шукачів пригод, визнання і мрійників…» Незалежні та вільні…  І ми з нетерпінням чекаємо завтрашню  виставку  «Вільні». Успіхів!

p.s. 13.09.2022 відкриття виставки київського художника Богдана Макаренка. Віктор Завальнюк, десантник 7 роти 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних Десантних Військ  дуже хотів побувати на виставці і у 2015 році, але він повертався на фронт. Знайшла відео зустрічі художників Богдана Макаренка і Валерія Козуба з Віктором Завальнюком, бійцем АТО, який у березні 2015 приїхав у Чернівці у відпустку. Ця зустріч відбулася 24 березня 2015року… Художники  тоді йому допомагали… Нехай зараз Бог береже всіх захисників України!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Художник-живописець Богдан Макаренко презентує у Чернівцях благодійну виставку «Вільні» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Окупант вірив, що за декілька днів пройде парадом у центрі нашої столиці. Сьогодні на Хрещатику можна побачити цей «парад». Доказ, що ворожа техніка може з’явитися в центрі Києва тільки в такому вигляді. Спалена, зруйнована та знищена, – зі звернення Володимира Зеленського на День Незалежності України.

У Києві на Хрещатику від 21 серпня триває виставка знищеної ворожої техніки.

Головною вулицею столиці стоять експонати всеможливих видів російських військових засобів: від БТР-ів до ракетних комплексів, ракет чи станції перешкод радіопідривникам. Загалом там можна побачити близько 70 одиниць техніки ворога. Деякі з них стали здобутками Національного військово-історичного музею України.

Щодня на експозицію приходять подивитися багато людей. Серед її гостей не тільки українці, а й іноземці. Окрім української мови можна почути чимало інших, в тому числі вигук «Looks like victory!» (пер. «Виглядає, як перемога»!»)  англійською від одного з відвідувачів виставки.

З батьками на Хрещатик приходять подивитись і діти, які з особливим зацікавленням намагаються роздивитись усе якнайкраще, не покладаючи спроб залізти всередину техніки, незважаючи на заборону.

24 серпня, на День Незалежності України цей «парад» відвідав прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон разом з президентом України Володимиром Зеленським.

Трохи далі, поруч із Монументом Незалежності є меморіал загиблих героїв за час війни «Flags of  the fallen» (пер. «Прапори полеглих»). Кожен охочий може придбати маленький прапорець, написати на ньому ім’я загиблого захисника і додати до меморіалу.

Окрім цього, поруч лежить коробка з книгою, куди можна написати історію втрачених близьких людей.

Анастасія Калькутіна, студентка, Київ – Чернівці

Фото авторки

Запис Парад металобрухту: в Києві триває виставка знищеної російської техніки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2 квітня 2022-го традиційно у Чернівцях звучав Гімн України просто неба. Наш Гімн України об’єднує людей і робить їх сильнішими. Пісня, музика, мистецтво допомагають підняти наш дух і укріпити віру в перемогу. Спасибі музикантам Володимиру і Тимофію Слакві з Києва, які підтримали своєю музикою незламний дух українців.

Дякуємо музикантам з Києва за чудовий виступ.

Слава Україні! Героям Слава! Україна понад усе!

Більше фото з виступу музикантів за посиланням – КИЇВСЬКІ МУЗИКАНТИ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНЦІВ ТА ЇХНІЙ БОЙОВИЙ ДУХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Гімн України і класична музика просто неба від київських музикантів… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Молоді й круті менеджери державного (на цьому наголошую!) підприємства «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Укрзалізниця) навряд чи бачили культовий радянський фільм, що посів 5-те місце у загальному списку лідерів прокату з переглядом у 75 мільйонів глядачів, «Весілля в Малинівці». Одним із головних героїв музичної комедії був ад’ютант ватажка банди Грициана Таврічєского злодій Попандопуло. Так ось його неперевершена жадібність, хитрість і злодійкуватість викликала в моїй уяві узагальнений образ менеджерів Укрзалізниці. Вибачайте, шановні, але це такий творчий політ фантазії автора.

А читач обов’язкоао пригадує неперевершену сцену, коли Попандопуло ділив з «колегою» награбоване, кидаючи на свою купку цінні речі й примовляючи при цьому: «І це тобі, і це тобі…», а коли натрапив на непотрібний чепчик – відклав його «другові». Чим не наші «залізничники»? (У лапки взяла це слово тому, що, як правило, залізничниками називають тих, хто доглядає й ремонтує колію, водить потяги тощо. А тут йдеться про залізничних зверхників). Хіба не їхньою захланністю викликані останні «сюрпризи» для буковинців від Укрзалізниці? Судіть самі.

Від 1 лютого  цього року поїзд 117К Чернівці-Київ доправляє буковинців до столиці тільки у понеділок, середу і п’ятницю. Нагадаю, вартість квитка – від 310 до 420 грн. І вільних місць на цей поїзд, коли він курсував щодня, не було. Та не подумайте, що наше залізничне Попандопуло скоротило свої доходи. Натомість воно знайшло вдалий для себе вихід: продовжило шлях потягу з Києва через Львів аж до Чернівців: нині це швидкісний поїзд  007Д. А з Чернівців до Києва через Львів іде цей же потяг, але за номером 0080. На перший погляд нібито все й непогано. Та тільки ціни на той поїзд, що йде через Львів, удвічі дорожчий за той, що ходить нині через день. Ну а якщо квитків у купе на 007Д/0080 немає, то вам не відкрутитися від люксу за 1691,33 грн…

Варто наголосити, – а про це не перший рік б’є на сполох місцева влада, – Укрзалізниця закриває на Буковині ще й вантажні станції. Іншими словами, докладається до знищення й без того не дуже розвиненої економіки краю. Складається враження, і цю думку висловлювала не тільки я, що Північну Буковину збираються приєднати до Південної – на території Румунії. Бо зв’язок Чернівців із Сучавою, мабуть-таки, кращий, ніж з Києвом. І це при тому, що щільність залізничної мережі, залишеної нам ще від австріяків, третя у Європі, але наразі використовується найгірше. Хоча колись через станцію Сокиряни проходило до сотні поїздів за добу, а нині – один-два. І це тоді, коли експерти стверджують, що й демонструє вся Європа, автоперевезення значно менш вигідні за залізничні. Тому у сусідів, і зокрема найближчих – румунів, курсують залізничні платформи, які перевозять завантажений колісний транспорт, бо так значно вигідніше, ніж коли вантажівки їхали би шляхами-дорогами.

І ще один міжнародний штрих: після візиту президента Молдови пані Санду Україні саме з руки домовитися про проїзд потяга 117/118 Чернівці-Київ через Молдову, тобто через Сокиряни на Окницю, а відтак на Могилів. Цим шляхом поїзд колись доїжджав до Києва за 10 годин. А враховуючи, що тепер він не зупинятиметься на території Молдови, то загалом буковинці добиралися би до столиці за 9 годин. Так само і гості з Києва. Адже не секрет, що нині туристи перестали їздити на Буковину через транспортну інфраструктуру, чи то пак – її відсутність. Хто ж бо собі ворог?

А тепер кілька слів про компанію, яка, практично, забила болт на Чернівецьку область. Почнемо з того, що Укрзалізниця де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень. Компанія забезпечує 80% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, що здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Тож Укрзалізниця є нібито, цитую, «національним перевізником вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту тощо». Та у 2018-му компанія була перетворена постановою Кабміну України від 31 жовтня 2018 р. (№938) з публічної (ПАТ) на приватну (АТ). Але за словами тодішнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова, жодним чином не змінилася форма власності Укрзалізниці, тобто вона залишається державною. Щоправда, формулювання «приватна компанія є державною» якось важко сприймається з токи зору здорового глузду. Та, може, їм нагорі видніше?.. Бо ще тоді у 2018-му  Євген Кравцов заявив: «Попри зміну типу з публічного на приватне акціонерне, товариство, як і раніше, повністю залишається у власності держави. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. 100% акцій Укрзалізниці належать державі і не можуть бути відчужені». Але ж Статут АТ «Укрзалізниця» після цієї постанови був змінений!
Крига скресла?
Зрозуміло, нова представницька влада одразу ж зреагувала на створення незручностей для своїх краян. І вже вчора, 8 лютого,  голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко обговорив ситуацію щодо скорочення кількості рейсів потягів із Чернівців до Києва та закриття Укрзалізницею вантажних станцій разом із іншими актуальним для області проблемами з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм та народним депутатом Володимиром Козаком.  Відтак Олексій Бойко подякував «… за поінформованість про проблеми області та активну участь у їхньому вирішенні» – повідомила пресслужба обласної ради.

Справа наліво: Олексій Бойко, Владислав Криклій, Володимир Козак

Граблі – старі, а ті, хто наступає на них?

Кілька років тому, після першої спроби пустити через день поїзд Чернівці-Київ та після перших закриттів вантажних станцій у краї, обласні представницька та виконавча влади намагалися вирішити так зване залізничне питання. На обговорення запросили представників Укрзалізниці, місцевих підприємців, які використовують колію в бізнесі, а також колег із Румунії. Протягом дня тривали гарячі жваві дискусії та обговорення. На жаль, розмовами все й закінчилося. І це попри те, що румунська сторона була готова надати Україні свої залізничні платформи. Та це виявилося нікому не потрібним.

Чи зміниться щось на краще нині? Принаймні, голова обласної ради буде наполегливішим і в цьому сумнівів немає. А от чи нардеп буде відповідальнішим та зацікавленішим? Хтозна. Бо під час роботи на посаді генерального директора ДП «Укрзалізниця» Володимир Козак неодноразово звинувачувався у порушенні тендерних процедур, а його статки відтак оцінили на мільйони.

Про молодого 34-річного міністра Владислава Криклія теж подейкують різне. Скажімо, придбав нерухомість у Києві, будучи радником Авакова, а потім директором Головного сервісного центру МВС, але зазначив при цьому у декларації невисокі доходи тощо. Та, мабуть, головним є інше. У 2017/18 роках реформа сервісних центрів МВС була визнана серед найбільших перемог України. І водії не дадуть збрехати: зміни в МВС у плані обслуговування відбулися кардинальні.

Тож хто вирішить залізнично-транспортну проблему Буковини?

При всій повазі до нового голови Чернівецької обласної ради та його революційних починань у краї, до молодості й таланту міністра інфраструктури, до розуміння проблеми з боку народного депутата – їм не здолати «сю скалу». З огляду на відсутність грошей у держави та дороговартісність проєкту, такі європейського спрямування проблеми вирішуються у Брюселі. Так стверджують експерти. Але вчорашня «Зустріч Трьох» може стати тим чарівним пенделем, який надасть рух у потрібному напрямку уряду, а вже той звернеться до європейської столиці.

І, можливо, буковинцям усміхнеться доля…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Потягів у Чернівцях усе меншає, а «Укрзалізничний Попандопуло» дбає лише за себе спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1. Астрономія (дослідження астрономічних явищ і космічних об’єктів).
2. Наукові дослідження в Космосі (дослідження космічних явищ і процесів та їх використання при створенні нових засобів виходу і пересування в Космосі, в пошуку і використанні космічних джерел енергії; можливостей використання космічних апаратів (КА) в інтересах людства, створення умов життєдіяльності людини в Космосі).
3. Природні явища та екологія Космосу (фізичні явища та ефекти, що не мають теоретичного пояснення; нові ідеї, гіпотези і моделі природних феноменів; діяльність людини в Космосі та її наслідки).
4. Космічна медицина і біологія.
5. Космічні апарати та ракети-носії.
6. Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки.

29.01.2021. Відкриття конкурсу

Секція “Історія космонавтики та ракетно-космічної техніки”

Секція “Астрономія”

Секція “Космічні екологія, біологія, медицина”

Підведення підсумків конкурсу

Учасники з Дніпра, Ужгорода, Києва, Чернівців і Чернівецької області мали можливість прослухати і виступити з змістовними доповідями, провести цікаві дискусії, презентувати свої напрацювання. Дякуємо і вітаємо учасників конкурсу, керівників учнівських робіт, організаторів конкурсу, членів журі за гарну і успішну роботу! Про детальний перебіг подій конкурсу і переможців читайте за посиланням – ОБЛАСНИЙ КОНКУРС НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ «МИРНИЙ КОСМОС» -2021  

©Тетяна Спориніна

Запис Обласний конкурс науково-дослідних робіт «Мирний космос» – незгасний інтерес школярів до вивчення і дослідження Космосу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У круглому столі 27 січня 2021-го взяли участь: КУЗНЕЦОВ Едуард Іванович, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, голова Громадської ради Державного космічного агентства України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України; ПЕТРОВ Олег Володимирович, голова правління Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», народний депутат України кількох скликань, кандидат соціологічних наук; АДАМЧУК-ЧАЛА Надія Іванівна, дублер астронавта Леоніда Каденюка, старший науковий співробітник Інституту агроекології і природокористування НААН України, кандидат біологічних наук; КАДЕНЮК Віра Юріївна, дружина Леоніда Каденюка; ЦИБУХ Валерій Іванович, голова Буковинського земляцтва «Буковинці у місті Києві»; РУДЕНКО Галина Борисівна, редактор книги «Леонід Каденюк – місія Космос»; СТРЕЛЬЦОВА Тетяна Петрівна, начальник організаційно-інформаційного відділу Національного центру аерокосмічної освіти ім. О.М. Макарова; ЯЦЕНКО Віталій Васильович, директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л.К.Каденюка, директор Чернівецького музею авіації та космонавтики, доцент, кандидат фізико-математичних наук; ВАСИЛАШКО Василь Федорович, письменник, заслужений журналіст України, віце-президент Університету сучасних знань Товариства.

Мрією Леоніда Костянтиновича Каденюка був успішний розвиток української космічної галузі, освоєння космічного простору та подальша співпраця з іншими державами на орбіті. Та, на жаль, ця його мрія не стала дійсністю…

Приємно було бачити педагогів і учнів Українського Молодіжного Аерокосмічного Об’єднання «Сузір’я» з Києва – Школа I-III ступенів № 36 імені С.П.Корольова, колег з Дніпра, Києва, Чернівців, Житомира.

“Один футболіст донецького “Шахтаря” коштує значно більше, ніж вся космічна галузь України”, – говорив Леонід Каденюк / 19 листопада, 2012 /

“На 2011 рік на виконання космічних програм виділено всього 60 мільйонів гривень. Для порівняння – США виділяє 19 мільярдів доларів, росіяни – десь біля трьох мільярдів доларів, а Україна – 60 мільйонів гривень. Тут повинна бути політична воля керівництва держави та розуміння, наскільки важлива ця галузь для України, бо будь-яка держава не може бути зараз сучасною, якщо вона не займається космічними технологіями. Якщо ще років 5-6 буде такий стан із фінансуванням, то Україна, на жаль, може втратити статус космічної держави”, – міркував Леонід Каденюк (11 березня 2011). Що до цього можна додати?!

14.05.2017. м. Київ

Людина-легенда – Леонід Костянтинович Каденюк. Дякуємо Вам за щирість, служіння науці, мріям, велику мотивацію. Світла пам’ять!

Тетяна Спориніна,

член правління Регіонального УМАКО “Сузір’я” м. Чернівці

Запис Людина-легенда – Леонід Костянтинович Каденюк. Дякуємо Вам за щирість, служіння науці, мріям, велику мотивацію. Світла пам’ять! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більше фото з конференції за посиланням – «АЕРОКОСМІЧНА ОСВІТА. ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

У наступному числі газети – інтерв’ю  з учасниками конференції у Києві про залучення молодого покоління до занять природничими науками, про аерокосмічну освіту, необхідність подальшого розвитку космічної науки і техніки в Україні.

Вл. інф.

Запис Всеукраїнська науково-практична конференція «Аерокосмічна освіта. Виклики та перспективи» у Києві спершу з'явиться на Медіа-Версії.