Головним у рішенні доєднатися до колег стала заявлена організаторами мета. Наведу її тут повністю: продемонструвати представникам/цям ЗМІ існуючі практики профілактики і лікування ВІЛ, ТБ, вірусних гепатитів в Україні, аргументувати необхідність розширення замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) для наркозалежних людей; актуалізувати необхідність зміни репресивної наркополітики України та переорієнтації на протидію організованій злочинності, а не криміналізації окремих наркоспоживачів; забезпечити доступ до державної програми з профілактики ВІЛ/СНІДу та вірусних гепатитів для людей, які вживають психоактивні речовини; підвищити через ЗМІ загальну обізнаність населення щодо профілактики і лікування наркозалежності.

Річ у тім, що слово «наркополітика» я чула в Чернівцях ще з 2017 року.

Чернівці – історія питання

Наш обласний центр – перше місто в Україні, де була розроблена місцева наркополітика. Тоді  при міській раді створили Координаційну раду з питань наркополітики, де об’єднали зусилля всіх, хто переймається цією проблемою,– лікарів, психологів, представників патрульної та ювенальної поліції, громадські організації цього спрямування, депутатів і чиновників на рівні керівників департаментів (освіти, соціального захисту, соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді), представників місцевих ЗМІ і навіть заступника міського голови.

Після попереднього обговорення проблеми, коордрада у повному складі працювала над виробленням єдиного документу – з планом заходів, урахуванням ризиків, визначенням критеріїв оцінки результату – як сприймати цю проблему і долати її. Результатом стала Комплексна програма наркополітики м. Чернівців «Спільними зусиллями за здоров’я і безпеку» на 2018-2020 роки, затверджена рішенням Чернівецької міської ради VII скликання 27.10.2017 р.

Здавалось би, перший крок до подолання проблеми – це її визнання. Прийняттям програми наркополітики Чернівці зробили цей крок. І перший рік впровадження наркополітики оцінювався всіма структурами-учасниками програми доволі оптимістично. Та зараз питання фінансування заходів програми і не завжди вдалі зміни в законодавстві додають ситуації… реалізму, – писали «Версії» у жовтні 2019-го.

2020 рік, на жаль, не став винятком – триває брак фінансування прийнятої програми і місто зосереджується на тих заходах, які не потребують коштів. Якщо підсумувати, то держслужбовці і держслужбовиці «здійснюють діяльність у межах своїх посадових обов’язків», громадські організації власними зусиллями залучають кошти «з інших незаборонених законодавством джерел», а активісти та активістки, в переважній більшості, діють «на волонтерських засадах».
Тож на все, що показували під час візиту в Дніпрі, я дивилася під певним, так би мовити, фінансовим, кутом.

Дніпро – сьогодення

За датами прес-візит збігся з річницею значущої події. Рік тому, за підтримки «Альянс громадського здоров’я» та БО «БТ «100% ЖИТТЯ ДНІПРО», місто Дніпро приєдналося до подолання ВІЛ/СНІДу в рамках активностей  Fast Track Cities («Швидка відповідь міст»), що передбачає світове партнерство міст-мільйонерів у спільному подоланні епідемії ВІЛ.

За словами Віталія Крупіцького, регіонального координатора «Fast Track Cities», виконавчого директора БО «БТ «100% ЖИТТЯ ДНІПРО», роками місто взагалі відсторонювалося від включення до діяльності в цьому напрямку – на території Дніпра діяли програми, що фінансувалися з регіонального та державного бюджетів. Після підписання Паризької декларації (програмний документ «Fast Track Cities») намітилися позитивні зрушення.

Геннадій Грищенко, заступник керівника Громадської ради при Дніпровській міській раді: «Буквально за тиждень до прес-візиту були внесені зміни до Комплексної програми про перенаправлення 40 млн грн на заходи в межах «Швидкої відповіді» – боротьбу з вірусом імунодефіциту людини. Ця програма допоможе врятувати тисячі життів, завдяки своєчасній профілактиці та лікуванню містян, в тому числі з числа вразливих груп населення.»

Олександр Колєснік, голова БО «БТ «100% ЖИТТЯ ДНІПРО» додав, що за ініціативи та підтримки цієї організації було прийнято рішення про звернення до Дніпровської міської ради про розробку комплексної міської програми соціальної реабілітації та догляду осіб вразливих категорій (нарко- та алкозалежних, колишніх в’язнів, носіїв ВІЛ та туберкульозу тощо) та людей похилого віку, які потребують сторонньої допомоги.

У рамках діючої в місті «Комплексної програми соціального захисту мешканців міста Дніпра на 2017-2021 роки», щороку проводиться конкурсний відбір проєктів інститутів громадянського суспільства для надання фінансової підтримки з бюджету Дніпровської територіальної громади. 2021 рік приніс перемогу двом проєктам БО «БТ «100% ЖИТТЯ ДНІПРО». З бюджету міста буде виділено 63 тис. грн на супровід 60 вагітних та породіль з числа людей, що живуть з ВІЛ. Також 93 тис. грн на супровід 200 ВІЛ-інфікованих осіб, що перебувають на пробації.

Висновки без ілюзій

Передбачаючи зауваження, що порівнювати «мільйонник» Дніпро з Чернівцями за бюджетними показниками, як мінімум, некоректно, скажу, що справа все ж таки не тільки і не стільки в грошах. Нагадаю, що до цього року на питання, пов’язані з ВІЛ/СНІД, іншими соціально значущими захворюваннями та дотичним до них наркоспоживанням, секс-роботою не виділялося ні копійки. Місцеві активісти і активістки, регіональні та міжнародні громадські організації, небайдужі представники влади спільними зусиллями зрушили справу з мертвої точки. Що ж заважає місту, що живе під девізом «Viribus Unitis», і в програмних документах якого вперше в Україні було використано слово «наркополітика»? Буду розбиратися в наступному матеріалі.
Ірина Гамбарян
фото авторки і Наталії Кравчук (с)Альянс громадського здоров’я

При підготовці статті використано матеріали Маріанни Антонюк, «Версії»

Запис Наркозалежність vs наркополітика: проблеми та шляхи їх вирішення в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На розвиток  інфраструктури  у Чернівцях за останні п’ять років залучено 32,5 млн євро кредитів та майже 11 млн євро грантових коштів, повідомляє пресслужба міськради. Найбільшими кредиторами міста є Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO), німецький державний банк розвитку KfW, Європейський  банк реконструкції та розвитку, Фонд чистих технологій.

Чернівецька міськрада запозичила 5 млн євро у НЕФКО на енергоефективність у будівлях бюджетної сфери в Чернівцях. Усі платежі за цим кредитом станом на 1 жовтня здійснені вчасно й у повному обсязі.

«Чернівцітеплокомуненерго» під гарантії міськради отримали 10,5 млн євро кредитів на модернізацію  системи теплопостачання. «Чернівціводоканал» під гарантії уряду залучив 17 млн євро кредиту німецького державного банку  розвитку KfW на 1 етап модернізації системи водопостачання міста. На підтримку  цих  проектів залучені гранти: 7,3 млн євро від Фонду  Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р), 3 млн євро від Інвестиційного фонду сусідства (NIF) ЄС, 350 тис. євро від Фонду досліджень та консультацій.

У рамках Флагманської ініціативи Східного партнерства зі сталого муніципального розвитку місто отримало 1,218 млн євро гранту на модернізацію системи вуличного освітлення.

Окрім того, на реалізацію менших проєктів місто залучало грантові кошти від Європейського  Союзу, від Ради Європи, Європейської Комісії, МЗС Нідерландів, Норвегії, Мінрегіонрозвитку Румунії, USAID, Сервісної  служби  міста в єдиному світі (SKEW), Українського культурного фонду – загалом 11 грантів на суму 1,969 млн євро та 1,376 млн грн.

У рамках проєктів технічної допомоги, впроваджуваних Німецьким Товариством Міжнародної Співпраці (GIZ) Чернівці брали участь, спільно з Коломиєю (Івано-Франківська область) та Кам’янцем-Подільським (Хмельницька область), у проєкті «Енергоефективність в громадах» та у проєкті «Інтегрований розвиток міст в Україні».

За фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії Чернівці отримали допомогу з розробки Інтегрованої концепції розвитку Чернівців-2030, затвердженої міськрадою у червні 2019-го. Уже розроблено транспортну модель Чернівців, завершується розробка проекту з  реорганізації вуличного простору на громадський на перехресті вулиць Б. Хмельницького та Університетської, надається технічна допомога з розробки ТЕО проекту з’єднання нової й старої частини проспекту Незалежності.

Усі інфраструктурні проекти є довготерміновими і перебувають у стадії реалізації. Проекти фінансуються міжнародними інституціями і до міського бюджету ці кошти не надходять.

Від редакції: Вражає, чи не так?! Це ж півтора мільярда гривень у розвиток нашого міста! А чи відчувають це чернівчани? Думаємо, аж ніяк: дороги майже ті ж самі, за винятком проспекту Незалежності. Про міжбудинкові території й говорити не доводиться. Коли до Чернівців потрапляють львів‘яни, їх охоплює шок, бо таких «танкодромів», як перед нашими будинками, у них немає в найвіддаленіших від центру районах. А про транспорт і казати не доводиться: він ходить там, у Львові, як за кордоном – з хвилинною точністю. Та й уночі Львовом теж можна пересуватися. Прикметно, що опалення у багатоквартирних будинках вмикають… по погоді, тож можуть це зробити і ранньої осені та пізньої весни, щоби львів’яни не мерзли та почувалися комфортно в рідному місті. А чернівчанам комфортно? Питання риторичне.       

Запис За 5 років у розвиток Чернівців залучено понад 43 млн євро спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більше 1 млрд грн планує виділити міська рада на покриття збитків 5 комунальних підприємств. Про це повідомляє Центр реформ та розвитку – Чернівці.

Йдеться про «Програму фінансової підтримки комунальних підприємств міста Чернівців та здійснення внесків до їхніх статутних капіталів на 2017- 2022 роки (покриття збитків, які виникли на комунальних підприємствах внаслідок неефективного менеджменту та інші заходи), затверджена рішенням Чернівецької місткої ради №1774 від 23.07.2019 р.

Час від часу міська рада вносить зміни до Програми фінпідтримки комунальних підприємств, розробником якої є департамент ЖКГ. Згідно з внесеними у липні змінами, обсяг фінансування Програми перевищив 1 млрд грн! Скільки ще грошей з бюджету Чернівців буде спрямовано на покриття збитків комунальних підприємств, сприсинених їхнім неефективним менеджментом? Можливо, варто спрямовувати бюджетні гроші у розвиток та модернізацію цих підприємств? (Адже тільки втрата води становить 60% і, зрозуміло, що водоканал покриває її за рахунок споживачів, – «Версії»).

Загальний обсяг фінресурсів, які виділяються з бюджету Чернівців на реалізацію Програми у 2017-2022 роках, складає 1,01 млрд грн. Та за фактом лише 2017-2018 року вже виділено близько 423 млн грн, а на 2019 рік заплановано ще 173 млн грн, тож реальна сума за підсумками року буде значно більша.

Хто ж є «учасниками» Програми фінансової підтримки? Це КП «Чернівецьке тролейбусне управління» – 429,35 млн грн, КП «Чернівціводоканал» – 369,5 млн грн, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» – 95,3 млн грн, КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» ім. Леоніда Каденюка – 63,3 млн грн, МКП «Чернівціспецкомунтранс» – 53,2 млн грн.

Позитивною рисою останньої редакції Програми є наявність додатків 3-5, у яких з’явився перелік заходів, передбачених Програмою, та перелік результативних показників програми, чого не було у попередніх редакціях. Проте вони є загальними та поверхневими. До прикладу, показниками продукту є кількість підприємств, що фінансуються в межах програми, а показниками якості – відсоток підприємств, яким надається фінансова підтримка. Водночас показники ефективності – це обсяг фінансової підтримки одного підприємства! (?) Що покажуть такі показники, крім 100% виконання? Тож складається враження, що у ДЖКГ відсутні спеціалісти.

А далі виникають запитання. Чому ДЖКГ не встановлює чіткі і досяжні KPI (Key Performance Indicators — фінансова та нефінансова система оцінки, яка допомагає організації визначити досягнення стратегічних цілей, – «Версії») для кожного з підприємств, які отримують фінансову підтримку з бюджету? Чому Чернівецька міська рада виділяє понад мільярд гривень бюджетних коштів без визначеного цільового призначення??? Відповідь на поверхні: шукаймо тих, кому це вигідно.

Запис Мільярд гривень на безгосподарність і неефективний менеджмент комунальних підприємств спишуть у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Німецький  банк розвитку KfW пропонує Чернівцям співпрацю у розробці Стратегії  поводження з відходами

У Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування представники німецького банку KfW Бернхард Шенк та Олександр Шумельда мали зустріч із  представником ОДА Олександром Левченком щодо співпраці у формуванні системи поводження з твердими побутовими відходами у Чернівецькій області. Регіональний стратегічний документ, який наразі розробляється,  буде регламентувати збирання, сортування, транспортування та утилізацію сміття на Буковині.

На жаль, поки нам бракує саме системного підходу, завдяки якому вдалося б побудувати мережу управління відходами на регіональному рівні. Тільки інтеграцією зусиль усіх муніципалітетів можна досягти цієї мети. Колеги з Німеччини готові допомагати інституційно і фінансово. Тож є сподівання, що розпочинається велика і вкрай важлива системна робота з формування нових підходів до поводження зі сміттям не стільки як до проблеми, а як до регіонального ресурсу.

Відбулася також робоча зустріч міського голови Олексія Каспрука з консультантами Німецького банку розвитку KfW панами Шенком та Шумельдою, на якій обговорене визначення потенційних грантових проектів у сфері поводження з твердими побутовими відходами у місті Чернівці та сусідніх громадах.

Представники KfW запропонували Чернівцям співпрацю  в розробці міської стратегії управління відходами як частини регіональної, формуванні інвестиційного плану та техніко-економічного обгрунтування проекту за фінансової підтримки Уряду Німеччини. Аналогічні програми співпраці з муніципалітетами  у цій сфері  Німецький банк розвитку KfW має у Грузії і готовий  застосувати цей досвід у Чернівецькій області.

Запис Без німців зі сміттям не впоратися? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Космічна галузь 2019-го знову залишилася без фінансування

Керівництво державного космічного агентства України – це окрема біда, яка, найімовірніше, поховає українську космічну науку остаточно. На жаль, на сьогодні фінансування нашої космічної галузі становить менш ніж один відсоток від запланованого бюджету. Про це в інтерв’ю для ZN.UA сказав Валерій Корепанов, доктор технічних наук, заступник директора Львівського центру Інституту космічних досліджень. За його словами, торік для ДКАУ виділили якісь гроші, але нікому нічого, окрім зарплати, а значну частину, кілька десятків мільйонів, повернули до бюджету.

«Досліджень без грошей не буває. Це просто безпорадність керівництва ДКАУ та небажання підтримувати науку, – зазначив учений. – Якщо не вжити відповідних заходів, то настане кінець нашому науковому космосові, а невдовзі відімре й ракетобудування: не може техніка бути конкурентною без наукової підтримки. Програма космічних досліджень – це найважливіший документ, що має бути керівництвом до дії».  

Заступник директора Львівського центру Інституту космічних досліджень підкреслив, що Космічне агентство подало до ВРУ свій варіант бюджету на 2019-й, у якому наукових досліджень немає взагалі. Досі програма не прийнята й космічна галузь знову залишилася без фінансування.  

За матеріалами ZN.UA

Запис Космічне агентство України не підтримує науку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Реформування ЗСУ не тільки стало одним з найбільших здобутків нинішньої влади, а й фактично врятувало Україну як державу

Багатьом відома ситуація: автомобіль, який роками стояв у гаражі без діла, різко знадобився родині. Та виявилося, що акумулятор розряджений, колеса спущені, кузов прогнив, гальма не працюють. Тобто про те, що транспортний засіб перебуває не в робочому стані, дізнаєшся саме тоді, коли він так потрібен.

Приблизно те саме відбулося з українською армією. Про повний безлад, який було спровоковано роками попередньої бездіяльності, пересічні громадяни навіть не здогадалися би. Але прийшла біда. І всі ми зрозуміли: давати відсіч окупанту фактично немає чим. І це розуміння коштувало нам Криму та частини Донбасу.

Тож не дивно, що нова влада на чолі з Петром Порошенком зробила реформування армії своїм пріоритетним завданням. Адже йшлося не про імідж чи забезпечення військових, а про фактичне існування нашої країни. Починати довелося з нуля. Бо занепад виявився глибоким: до цього військо не просто не реформували, а, здається, системно знищували. Ситуація ускладнювалася тим, що будувати нову армію довелося одночасно з проведенням бойових операцій. Втім Україна з цим завданням впоралася.

Початок реформ

Саме необхідність робити все швидко та одночасно призвела до того, що частина змін відбулася вже с початком війни. Паралельно з цим влада працювала над розробкою комплексної реформи з залученням провідних світових спеціалістів та врахуванням досвіду сусідів. Зокрема, увага була приділена вивченню військової організації в Польщі – тамтешня армія вважається чи не наймобільнішою у світі.

Офіційний старт реформі було дано в червні 2016 року, коли Президент України Петро Порошенко підписав Стратегічний оборонний бюлетень, в якому закладалися напрямки реформування українських збройних сил за стандартами НАТО. Це, до речі, принципова відмінність від всіх попередніх спроб щось змінити в український армії. «Ми нарешті відходимо від радянської системи побудови армії і нарешті будуємо справжні, ефективні Збройні сили», – наголосив Петро Порошенко.

Цей історичний документ визначив шляхи досягнення цілей оборонної реформи, зокрема, щодо збільшення спроможностей сил оборони, активну участь у реалізації Спільної безпекової і оборонної політики ЄС та активне співробітництво з НАТО з досягненням критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.

Ключові зміни

Новий підхід до процесівгарантування національної безпеки й обороноздатності країни передбачає системні зміни по багатьох питаннях. Якщо сформулювати їх у кількох реченнях, то йдеться про: потужна армія чисельністю до 250 тисяч осіб з відповідним бюджетним фінансуванням, високими статками службовців, якісним забезпеченням та відповідністю за стандартами до армій НАТО.

Тож найбільш помітні зміни стосуються наступного. По-перше, збільшується матеріальне забезпечення. Згідно з реформою, щорічне бюджетне фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% від валового внутрішнього продукту. Причому частина зазначених коштів спрямовується на підвищення престижу військових професій. Збільшується грошове утримання військовослужбовців шляхом підвищення посадових окладів та окладів за військовим званням. Паралельно відбувається централізація закупівель, яка найбільш яскраво продемонстрована суспільству (через численні телевізійні сюжети) на прикладі реформи харчового забезпечення ЗСУ, яке, до речі, збереглося та не змінювалося протягом майже 60 років.

По-друге, змінюється сама система мобілізаційної підготовки та мобілізації. Тепер вона враховує особливості збройної агресії в сучасних умовах. Військова освіта оптимізується з урахуванням кращих практик країн-членів НАТО. До того ж переглядаються кваліфікаційні вимоги до кадрів – аж до висунення пріоритетом не тільки професійних, а й особистих якостей людини.

По-третє, Україна відновлює програми розробки перспективних зразків озброєння та військової техніки. Нові зразки впроваджуються в повсякденну службу одночасно з оптимізацією всіх систем та норм забезпечення військових.

По-четверте, змінюється і функціональна структура Збройних Сил: враховуються швидкість реагування на загрози та готовність до виконання завдань. Дублюючі та зайві структури скорочуються. Планується повна реорганізація Генштабу, об’єднаного оперативного штабу, всіх видів Збройних сил, оперативних командувань.

По-п’яте, особлива увага надається відновленню військової інфраструктури, включно з переглядом розташування місць постійної дислокації з’єднань та частин ЗСУ. Цікаво, що саме сьогодні триває реалізація найбільш масштабного проекту будівництва гуртожитків для військовослужбовців-контрактників за всю історію ЗСУ. І це лише частина потужної програми забезпечення військових власним житлом.

Статки та побут військових

Чи не головними вигодонабувачами реформування стають військові. По-перше, суттєво зростають заробітні плати в цій галузі. Як відомо, станом на сьогодні саму лише надбавку за участь в АТО було збільшено з 7500 грн. до 10 000 грн. на першій лінії та з 3500 грн. до 4500 грн. – на другій. Тож наразі захист своєї держави стає престижним не лише на словах. Це реально високооплачувана робота. І це при тому, що урядом біло затверджено нові підходи до нарахування грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто статки наших воїнів зростатимуть і надалі.

До того ж служити стало, якщо так можна сказати, комфортніше. Почнемо з військової форми. Це лише зовнішньо здається, що реформування призвело виключно до заміни «дубків» на «пікселі» (камуфляжний малюнок). Адже насправді змінилося фактично все: від взуття до касок та шоломів. Сьогодні і по літній, і по зимовій формі військових вітчизняна армія все блискавичніше наближається до стандартів НАТО. І що не менш важливо – виробників обирають на тендері, що унеможливлює будь-які спекуляції та корупційні дії.

До речі, так само викорінюється корупція в сфері харчування військовослужбовців. Більшість читачів певно дивилися численні телевізійні сюжети про те, як солдатам у їдальнях не тільки дають обирати з кількох страв, а кожна з цих страв настільки смачна на вигляд, що хочеться приготувати її вдома. Зо дві сотні армійських столових вже переведено на нову систему, яка передбачає широкий раціон, включно з ананасами та іншими делікатесами. Не обділені увагою й хлопці на передовій. Для них було розроблено нові сухпайки. Процеси вдосконалення продовжуються. Тож ті часи, коли захисники на фронті харчувалися виключно за рахунок волонтерів відходять у небуття. До речі про передову. Задля комфорту бійців туди поставлені нові мийні комплекси, що також позитивно відображується на побуті тих, хто несе службу в найнебезпечніших місцях.

Повертаючись у «тил», слід зазначити, що наразі будується понад 90 житлових комплексів, квартири в котрих отримають контрактники. Особлива увага приділяється гуртожиткам для військових. Цей проект контролюється особисто Президентом України. Навесні цього року, вітаючи українців у Миколаєві з нагоди 100-річчя створення морської піхоти, він заявив: «В 21 області виростуть 184 нові, комфортабельні приміщення, які матимуть мало що спільного з казармами радянського зразка. У них розмістяться 23 тисячі військовослужбовців. Це – наймасштабніший будівельний проект у ЗСУ. Третина помешкань вже будується».

Оновлення озброєння

Зростає якість забезпечення армії озброєнням та військовою технікою. До ЗСУ поставлено 1500 новітніх та модернізованих зразків ОВТ. До того ж прийнято на озброєння 19 новітніх зразків.

Україна поступово відходить від практики імпортування техніки на користь розвитку власного виробництва. Йдеться про найрізноманітніші види озброєнь: від танків до літаків. Приміром, вже відомо про те, що наша держава спільно з Туреччиною створять турбореактивний військово-транспортний літак Ан-188.Проектлітака передбачає повну відповідність стандартам НАТО, як в частині обладнання, так і в питанні тактики застосування літака. Він матиме вантажопідйомність до 50 тонн та зможе перевозити військову техніку всіх видів, військове та будівельне обладнання, вертольоти, до 300 солдатів, а також гуманітарні вантажі, палети і контейнери.

Буквально днями в Україні вперше за дев’ятнадцять років відбулося бойове застосування мобільного зенітного ракетного комплекса С-300В1. Тож ситуація змінюється на краще чи не щомісяця. Одночасно з цим зростає ступінь володіння технікою українськими військовими. Можна згадати, що у травні минулого року найкращий танковий взвод України вперше взяв участь у міжнародних змаганнях, відомих як Танковий біатлон «Сильна Європа». Вони посіли почесне 5-те місце серед найсильніших танкових армій світу.

Перші підсумки

Згідно з ключовими документами, реформування українських збройних сил має завершитися до 2020 року. За цей період часу наші війська мають отримати повну сумісність з військами НАТО. Як ми вже переконалися, йдеться про системні зміни. І певні результати вже є.

Суттєво було підвищено якість та показники підготовки військ. Ми не просто більше, ніж в півтора рази наростили кількість бригадних та батальних навчань, а й впровадили цілу низку стандартів НАТО для проведення підготовки службовців. До того ж в експлуатацію було введено Центр імітаційного моделювання.

Тривають зміни і в системі управління та оборонного планування. Оптимізовано структуру та чисельність апарату Міністерства оборони. 40% структур Генерального штабу приведені до типової структури штабів НАТО. Понад 200 фахівців пройшли навчання з оборонного та стратегічного планування. Триває створення Школи оборонного менеджменту та Вищих академічних курсів з питань оборонного планування на основі спроможностей. Одночасно з цим розширюється мережа військових навчальних закладів. Найближчим часом запрацюють Військовий інститут танкових військ, факультети військової підготовки, нові військові кафедри.

Покращується медичне забезпечення за рахунок розгортання профільних реабілітаційних відділень, поставок до ЗСУ санітарних автомобілів, включно з тими, які надаються в рамках міжнародної підтримки. До речі, наші іноземні партнери допомагають нам із анестезіологічними станціями, військовими аптечками тощо. Їхній внесок не обмежується матеріальними речами. Адже безцінним є досвід, яким вони діляться з нашими військовими. Сьогодні з ЗСУ та МОУ співпрацюють 66 іноземних радників з чотирнадцяти країн-членів НАТО. Завдяки такій роботі за стандартами альянсу вже було підготовлено 10 батальйонів, 25 рот та понад 1400 національних інструкторів.

Робота триває

Згідно з положеннями реформи, вже до 2020 року ми маємо створити ефективну, мобільну, оснащену сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою армію. Маючи вже перші доволі успішні результати, країна повинна переходити з кількісних змін на якісні. Наразі для цього встановлено 28 оперативних цілей реформування, які поділені за п’ятьма стратегічними напрямками: керівництво силами оборони, планування та управління ресурсами, набуття оперативних спроможностей, логістичне забезпечення, професіоналізація та кадровий резерв.

Виконання відповідних завдань дозволить не лише закріпити вже досягнуті успіхи, а й закласти фундамент для подальшого розвитку українського війська, який, у свою чергу, гарантує безпеку України у майбутньому. Адже як сказав під час нещодавнього святкування Дня Незалежності Президент України Петро Порошенко: «Наша українська армія – це армія миру… Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Забезпечити мир і перемогу може тільки боєздатна армія, і вона день за днем стає дедалі сильніша».

Запис Армія, яку ми збудували самотужки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зміна системи фінансування професійно-технічної освіти вирішить проблему підготовки кадрів робітничих професій. Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час робочої наради з представниками Уряду та бізнесу.

“Невелика частина державного фінансування припадає на навчання учнів за професіями загальнодержавного значення. Далі весь тягар падає на органи місцевого самоврядування. Ми хочемо додати інші стимули та джерела фінансування, щоб забезпечити доступ до якісної та сучасної професійної освіти, яку сьогодні потребує ринок праці. Маємо вдосконалити механізм фінансування закладів профтехосвіти і продумати залучення різних джерел для цього процесу”, – розказує керівник відомства.

Міносвіти підготувало 3 ключові пропозиції фінансування закладів професійно-технічної освіти:

Галузеве замовлення: державне або комунальне підприємство фінансує підготовку робітників, які далі працюватимуть над виконанням програми.

Міжбюджетні трансферти: міська рада приймає рішення про передачу коштів із міського бюджету обласному. Обсяг замовлення визначатиметься пропорційно кількості учнів, зареєстрованих на території міста або обласного центру.

Залучення роботодавців до освітнього процесу:

1) підготовка учнів за дуальною формою навчання;

2) навчання за кошти роботодавця.

Під час фінансування підготовки фахівців бізнесом майбутній роботодавець може укласти угоду з учнем і закладом освіти. Таким чином учень безкоштовно здобуватиме освіту та отримає робоче місце після закінчення навчання, а роботодавець – кваліфікованого робітника з гарантованим періодом роботи.

Запис Як фінансуватимуть профтехосвіту в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Як відомо, додатковим джерелом фінансування ремонтних робіт на дорогах області є кошти від митного експерименту.

На сьогодні залишок таких коштів становить 169,077 млн грн, в тому числі 157,932 млн грн  перехідних коштів з 2017 року та 11,145 млн грн, – надходження 2018 року.

Перелік об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту від початку квітня 2018 року тричі подавали на погодження до бюджетного комітету.

«На сьогодні зі 169 млн грн в нас погоджено частину об’єктів на 28,422 млн грн», – зазначає начальник Служби автомобільних доріг в області Ігор Гах. – Решта об’єктів на суму майже 140 млн грн, на які підготовлені наші пропозиції, сподіваємось, будуть погоджені на найближчому засіданні бюджетного комітету ВРУ, що дасть нам можливість розпочати необхідні роботи по запропонованих об’єктах».

Що ж до фінансування будівництва й ремонту доріг з державного бюджету, то за словами очільника САД, на капітальний ремонт доріг державного значення з державного бюджету цьогоріч виділено 80 млн грн, на проектно-пошукові роботи 5-ти об’єктів – 5 млн грн, на поточний середній ремонт виділено 22,214 млн грн – із введенням в експлуатацію 2,02 км доріг, загалом – 107,214 млн грн », – зазначив Ігор Гах.

Запис Ігор ГАХ: «Очікуємо на погодження бюджетним комітетом ВР переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного ремонтів доріг за рахунок митних коштів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сам собі олігарх

Ключовим гравцем майбутніх президентських виборів стане Порошенко – унікальний кандидат, який ще й сам собі олігарх. За даними групи Рейтинг, Порошенко – №2 серед претендентів: гарант має 15,6% проти лідерських 18,7% у Тимошенко. “Іншим олігархам не потрібно його [Порошенка] міняти, – упевнений позафракційний депутат Віктор Чумак. – Він є гарантом правил, які влаштовують всіх “.

Власник ДТЕК і Метінвесту на майбутніх виборах підтримає не тільки Ляшка, вважає Анатолій Октисюк, експерт Дому демократії. Мільярдер, мовляв, зацікавлений і в другому терміні чинного президента. “Ахметов – олігарх, який зараз дуже добре заробляє”, – пояснює політолог, нагадуючи, що за нинішнього господаря Банкової енергосектор, на якому діють підприємства Ахметова, отримав дуже вигідні для останніх тарифи.

Пінчук за нинішнього глави держави нічого не придбав, але й не втратив. І тому він також виявить лояльність до повторних президентських амбіцій глави держави, вважає політолог Володимир Фесенко, – цей мільярдер традиційно орієнтується на Банкову. Тим більше що у нього хороші стосунки з Порошенком.

Хто виступить проти

Серед учасників топ-п’ятірки вітчизняної олігархії є людина, безумовно ображена владою, – це Ігор Коломойський, який втратив за Порошенка-президента багато, зокрема й ПриватБанк. І він якраз, найімовірніще, підтримає когось з опонентів глави держави. Це може бути навіть Тимошенко, кажуть аналітики. “Необов’язково підтримувати грошима: телеканал Коломойського [1 + 1] – це теж інструмент політичної боротьби”, – розповідає Чумак. Співпраця з Леді Ю може бути непрямою: женевсько-дніпровський мільярдер посприяє колишній харківській ув’язненій навіть тим, що почне за допомогою своїх медіаактивів методично “торпедувати” президента.

Але ідеальним політичним партнером для Коломойського, на думку експертів, став шоумен Володимир Зеленський, керівник студії Квартал-95, який співпрацює з 1 + 1. Також Коломойський напевно підтримає і кандидата від партії УКРОП. Фесенко прогнозує, що таким може стати позафракційний депутат Олександр Шевченко, співвласник пов’язаного з засновником Привату гірськолижного курорту Буковель.

Заручник ситуації

Має свої рахунки з президентом і Фірташ, який став, за словами Віталія Кулика, директора Центру дослідження громадянського суспільства, заручником ситуації. Він не стане співпрацювати з Тимошенко – Фірташ давно має зуб на Леді Ю. А Ляшко активний на підприємствах Ахметова. Тому-то творець схеми газового посередництва, утримуваний зараз в Австрії за запитом США, вимушено грає на боці кандидата влади. Адже лідер Опоблоку Бойко, соратник Льовочкіна і Фірташа, вже не фігурує в кримінальному розслідуванні Генпрокуратури щодо так званих вишок Бойка. Та й у разі перемоги Порошенка Фірташ, на думку Кулика, може розраховувати на створення нового консенсусу. Свій внесок у скарбничку президента мільярдер робить вже тим, що допомагає – за допомогою Інтера – Бойку: останній є зручним опонентом для Порошенка в другому турі президентських виборів.

Запис Олігархи роблять ставки: кого з кандидатів у президенти фінансуватимуть “товсті гаманці” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 2018 році буде започатковано атестацію українських вишів щодо їх наукової діяльності. Це дозволить в майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації. Це рішення сьогодні, 16 січня, під час першого засідання ухвалила Нацрада з питань розвитку науки і технологій на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що базове фінансування на науку для закладів вищої освіти буде не безконтрольним «роздаванням» коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямів, які обиратимуть за чіткими, прозорими критеріями.

«Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це на рік близько 15 млн євро – по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть у таких складних обставинах наша університетська наука уже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок. Можуть більше заробляти, але для цього потрібно обладнання. І це основна проблема, адже наукове обладнання у вишах не оновлювалося з радянських часів. Вирішення цієї проблеми якраз і є одним з головних завдань базового фінансування», – зазначила Гриневич.

У міністерстві зазначили, що базове фінансування також допоможе підтримати найактуальніші наукові напрями, залучити до досліджень більше молодих науковців, даватиме ширші можливості для вчених. Так, воно даватиметься на п’ять років під розвиток певного наукового напряму.

МОН уже розробило проект Порядку державної атестації закладів вищої освіти у частині провадженні ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений під час засідання Нацради. У ньому закладено, що виші оцінюватимуть авторитетні експерти на підставі об’єктивних цифрових показників результативності напрямку за попередні п’ять років і його теперішнього потенціалу, наукового звіту за той-таки період і плану розвитку ще на п’ять років.

За підсумками оцінки науковий напрям університету зараховуватимуть до однієї з трьох груп: А – лідери, яким базове фінансування належить пріоритетно; Б – міцні «середняки», які отримуватимуть базове фінансування за наявності коштів; В – ті, які мають значення насамперед для навчальної роботи університету, а відтак на базове фінансування претендувати наразі не можуть.

У МОН зазначили, що водночас усі ці групи завжди матимуть змогу претендувати й на конкурсне фінансування.

До слова, у 2018 році на фінансування науки в Україні виділили 6 млрд грн.

Запис Українські виші отримуватимуть фінансування на науку за підсумками атестації спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На Буковині працює комісія з приймання-передачі місцевій владі 317 автомобільних доріг загальною протяжністю понад дві тисячі кілометрів

В ході реформи децентралізації влади в Україні центральна виконавча та законодавча влада, Президент України ініціювали процес децентралізації системи управління дорожнім господарством. Близько 120 тис. км автодоріг передадуть на обслуговування й контроль місцевій владі. На балансі центрального дорожнього відомства – «Укравтодору» – відповідно залишиться 50 тис. км автошляхів. доріг, повідомила прес-служба ОДА.

Відповідно до розпорядження голови Чернівецької ОДА від 26 грудня, на перехідний період до 2019 року визначено замовниками робіт:

*з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення – Службу автомобільних доріг у Чернівецькій області;

* з ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації.

Підготовлені й погоджені Акти приймання-передачі доріг загального користування місцевого значення. Передаються 317 автошляхів загальною протяжністю 2042,5 км.

Передача автомобільних доріг здійснюватиметься в наявному на сьогодні стані.

Після такої передачі мають бути внесені відомості до Єдиного реєстру  об’єктів державної власності, в установленому законодавством порядку здійснять оформлення та державну реєстрацію речових прав щодо автомобільних доріг загального користування місцевого значення, переданих до сфери управління Чернівецької ОДА.

Майбутніми балансоутримувачами доріг місцевого значення в областях визначені департаменти (управління) інфраструктури або управління капітального будівництва. Замовниками робіт з експлуатаційного утримання доріг у переважній більшості визначено служби автомобільних доріг у областях.

Запис Місцевій владі Буковини передадуть 317 автодоріг спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З 1 січня в Україні розпочав роботу Державний дорожній фонд. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«З 1 січня починає свою роботу Дорожній фонд. Вперше автодорожня галузь отримає гарантоване державою фінансування. В цьому році – це майже 33 млрд грн плюс окреме додаткове фінансування низки ключових магістралей більше 14 млрд грн», – написав міністр.

За його словами, з понеділка, 1 січня, «Укравтодор» відповідатиме лише за 50 тис. км² автомобільних доріг, а решту 120 тис. передаються на баланс областей з гарантованим фінансування держави з Дорожнього фонду в обсязі 35% від його надходжень.

«Тепер кожен має право і повинен вимагати від влади якісних доріг, а не кивати розчаровано на Київ», – додав Омелян.

Запис З 1 січня в Україні розпочав роботу Державний дорожній фонд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Парламентські політичні партії витратили більшість коштів, отриманих із Державного бюджету, на оплату рекламних матеріалів.

Про це йдеться в дослідженні КВУ “Річниця державного фінансування: на що партії витратили півмільярда гривень”, яке було виконано в рамках проекту “Дослівно”.

“За рік державного фінансування (з вересня 2016 р. по вересень 2017 р.) партії сукупно витратили майже півмільярда гривень – 436 млн, із яких 407 млн склали кошти держбюджету. Найбільше коштів, 109 млн грн, партії витратили на рекламу в ЗМІ (ТБ, радіо, друковані ЗМІ, білборди)”, – йдеться у повідомленні.

На рекламу було витрачено більше коштів, аніж на заробітну плату та оренду приміщень разом узяті. На зарплати партії витратили 57 млн (13%), на оренду приміщень – 46 млн (11%). На матеріальні витрати і оплату послуг (закупівля канцтоварів і т.д.) було спрямовано 66 млн або 15%.

На утримання місцевих організацій партії витратили лише 16% коштів – 68 млн грн.

Найбільший відсоток коштів на рекламу витратили Радикальна партія Олега Ляшка, “Самопоміч”, “Опозиційний блок” та “Народний Фронт”. РПЛ витратила на рекламу 41% коштів (19 із загалом 47 млн), “Самопоміч” – 38% (39 із 104 млн), ОБ – 33% (5 із 15 млн), НФ – 30% (33 із 109 млн). У ВО “Батьківщина” та БПП “Солідарність” частка витрат на рекламу є незначною – від 0,2% до 5%.

“Чотири політичні сили витрачають державні кошти не на партійний розвиток, а на самопіар. Замість того, щоб розбудовувати місцеві осередки, проводити навчання партійців та працювати із виборцями, ці політичні сили скуповують рекламу, фактично викидаючи кошти платників податків на вітер. КВУ розробив зміни до законодавства, які забороняють партіям розміщувати рекламу за бюджетні кошти”, – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація подана за даними аналізу фінансових звітів політичних партій за ІІІ, ІV квартали 2016 р., а також І,ІІ,ІІІ кварталів 2017 року.

Запис Політичні партії більшість бюджетних коштів витрачають на рекламу. За рік таким чином розтринькали майже півмільярда гривень. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У 2018 році в Україні стартує реформа освіти, в результаті якої весь процес навчання і виховання підростаючого покоління має стати більш сучасним і наближеним до європейських стандартів. У держбюджеті на 2018 рік уперше передбачено кошти на реалізацію цієї реформи.

Старт реформи, яка розрахована на 12 років, ознаменований збільшенням фінансування всієї галузі. Всього в 2018 році на освіту і науку обіцяють витратити 217,5 млрд грн – на 18% більше, ніж у 2017 році (183,8 млрд грн). Правда, з цієї суми на Міністерство освіти і науки передбачено всього 94 млрд грн.

Ще 12 млрд грн виділяється іншим міністерствам на навчання студентів в профільних вузах (МВС, Міноборони, зв’язку, культури і т.п.), а також на підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів та керівників. Найбільші суми передбачається витратити на навчання медиків (4,5 млрд) і курсантів військових вузів (2,8 млрд).

Решта грошей на освіту – приблизно половина від загальної суми – повинна бути закладена в місцевих бюджетах. З місцевих бюджетів передбачається фінансувати роботу дитячих садків і будинків творчості, а також оплату комунальних послуг установам освіти.

“Нова українська школа”: зоновані класи та інклюзивна освіта

У 2018 році місцеві бюджети вперше отримають з держбюджету спеціальну субвенцію на реалізацію реформи “Нова українська школа” – 1 млрд 369 млн грн.

“Ці гроші будуть розподілені за кількома напрямками. По-перше, вони підуть на навчання вчителів роботі з новими державними стандартами. По кілька представників від кожної області вже пройшли навчання в Києві, тепер вони будуть передавати знання колегам в регіоні. Крім того, створюється система дистанційного навчання для педагогів, яким належить працювати за новими стандартами, ці витрати також будуть профінансовані з субвенції на “Нову українську школу”. також частина коштів піде на випуск нових підручників і на створення нового освітнього простору в школах. На закупівлю меблів для перших класів: одномісних мобільних парт, які легко пересувати, інтерактивних дощок, інших меблів і обладнання для навчальних, ігрових зон і зон відпочинку, які повинні з’явитися в молодшій школі. Конкретні суми по кожному з перерахованих напрямків не розписані, тому ми можемо орієнтуватися поки тільки на заяви Міносвіти і опис “нового освітнього простору”, – розповідає Ірина Когут, аналітик центру CEDOS, який вже кілька років проводить аналіз використання державних коштів в різних сферах суспільного життя.

Раніше міністр освіти і науки Лілія Гриневич говорила, що до 1 вересня 2018 року перепідготовку повинні будуть пройти 20-25 тис. вчителів молодших класів, які мають вчити першокласників за новими, “реформованими” програмами.

За даними Міносвіти, в 2017/2018 навчальному році в Україні налічується 16 566 працюючих шкіл. Якщо розділити субвенцію порівну між ними, виходить, що на кожен навчальний заклад передбачено приблизно по 82 тисячі гривень.

Також реформа освіти передбачає подальший розвиток інклюзивного навчання – створення умов для того, щоб діти з особливими потребами могли навчатися разом з однолітками. Державна допомога місцевим бюджетам “на надання державної допомоги особам з особливими освітніми потребами” закладається окремою статтею другий рік поспіль. У 2018 році розмір субвенції складе 504,5 млн грн. В 2017–му було вдвічі менше – 209,5 млн грн.

У зв’язку з тим, що реформа потребує розробки маси нових документів, в 2018 році майже вдвічі зростуть видатки на методичне забезпечення діяльності навчальних закладів та їх матеріально-технічну базу – до 990,6 млн (у порівнянні з 495,7 млн на нинішньому році).

Зарплати вчителям підвищать, “контролерів” реформують

Уряд обіцяє з наступного року на 25% підвищити зарплати вчителям. Однак “освітня субвенція”, з якої здійснюються зарплатні виплати, в 2018 році збільшиться всього на 16% – до 61,2 млрд грн. Як ці цифри можна порівняти?

“Протягом 2016 і 2017 років освітня субвенція йшла виключно на зарплати працівників освіти. Причому і в минулому році, і в поточному у нас залишаються нерозподілені суми. Станом на листопад 2017 року він становить близько 8 млрд грн з 50 млрд, запланованих на цей рік. Тому закладеної в бюджеті суми повинно вистачити на підвищені зарплати”, – говорить Ірина Когут.

Як передбачено концепцією “Нової української школи”, нинішня Державна інспекція навчальних закладів, яка зараз контролює роботу установ системи освіти, буде скасована, а на її базі створять Державну службу якості освіти з регіональними відділеннями. На функціонування нового органу буде виділено понад 30 млн грн, тоді як Держінспекція на рік отримувала в три рази менше бюджетних грошей: у 2017 році – 7,8 млн грн, в 2016-му – лише 5 млн грн.

Коледжі та технікуми очікує модернізація

У наступному році, як передбачається, з місцевих бюджетів будуть частково фінансуватися і професійно-технічні навчальні заклади. Але визначеності з цим питанням ще немає. Проти передачі ВНЗ I і II рівнів акредитації заперечує, зокрема, і перший заступник голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський. Якщо профтехучилищам і технікумах повернуть держбюджетне фінансування, чого сьогодні домагаються противники нововведення, загальна сума витрат на освіту і їх структура можуть змінитися.

Поки ж частина витрат коледжів і технікумів – на отримання середньої освіти – фінансується з держбюджету, а інша частина витрат повинна покриватися з місцевих бюджетів, як це передбачено концепцією фінансової децентралізації. Крім того, в держбюджеті є окрема субвенція “на модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів профтехосвіти, яка також повинна покрити частину витрат місцевих бюджетів”. У 2018 році вона зросте вдвічі, в порівнянні з нинішнім і минулим роком, і складе 100 млн грн. у перерахунку на одну ПТНЗ (а в Україні їх понад 1200) виходить більше 85 тисяч гривень.

Чому скоротилася сума на стипендії?

На 2018 рік у державному бюджеті закладена дещо менша сума на академічні стипендії студентам – всього 3 млрд грн замість 4 млрд в 2017 році. При цьому з листопада 2017 року розмір стипендій збільшився на 18%. На соціальні стипендії в 2018 році передбачені 631,6 млн грн замість 993 млн в поточному році. За рахунок чого передбачається покрити “недостачу” грошей? Зменшивши кількість стипендіатів?

Секрет криється в зміненому статусі закладів профтехосвіти, запевняють в центрі CEDOS. За словами аналітиків, стипендії учням коледжів і технікумів передбачається закладати в обласних бюджетах. Скорочення витрат держбюджету по “стипендіальній” статті пов’язано саме з цим.

А ось на державні стипендії і премії кращим з кращих виділяється більше коштів – 31 млн грн замість 23 млн в нинішньому році. Сума компенсації студентам за проїзд в громадському транспорті на майбутній рік залишається однаковою вже третій рік – 18 млн грн.

Запис Реформа освіти-2018: куди “потечуть” бюджетні грошики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Після ухвалення Верховною Радою у четвер, 19 жовтня, у другому читанні законопроекту № 6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів, медична реформа в Україні набула остаточних обрисів. З початкових чотирьох законопроектів її “спресували” до двох, і вважалось, що документ № 6327 мав визначальне значення, адже саме у ньому закладались нові принципи медичної реформи. Розгляд цього законопроекту супроводжувався значним спротивом з боку профільного парламентського комітету та галузевих профспілок. Між першим та другим читаннями народні депутати запропонували 893 поправки, які й розглядались цього тижня. За словами виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, пропозиції парламентарів могли знівелювати суть реформи. Утім, більшість з них народними депутатами схвалена не була, і, на думку експерта з реформи системи охорони здоров’я “Реанімаційного пакету реформ” Олександра Ябчанки, ухвалені зміни не гальмують початок реформи, зберігаючи її основні принципи.

У тому, як відтепер українці отримуватимуть медичну допомогу, розбиралась DW.

Чи треба платити страхові внески?

Попри той факт, що відтепер медичні послуги формально надаватимуться на страховій основі, жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть. Завдяки реформі буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що фактично виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Фактично ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними “страховими внесками”, які підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними міністерства охорони здоров’я, у 2016 році кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1764 гривень.

Робиться це, аби принципово змінити фінансування медицини. Якщо раніше держава утримувала медичні заклади, то тепер бюджетні кошти йтимуть на закупівлю у медичних закладів їхніх послуг. За словами Ябчанки, це дозволить зробити систему, яка розроблялась в умовах планової економіки, відповідною до ринкових реалій. Держава платитиме за послуги не лише державним і комунальним, але й приватним медичним закладам. За задумом авторів реформи, це має змусити медичні заклади змагатися за пацієнтів, позбавить необхідності фінансування лікарень, які не мають навантаження, на яке вони розраховані, а також дасть свободу лікарям, що зможуть надавати власні послуги як приватні підприємці.

Чи треба платити лікарям?

Передбачається, що до безкоштовних послуг належатимуть невідкладна, первинна та паліативна медична допомога. Це означає, що усі звернення до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важко і смертельно хворих залишатимуться безкоштовними. У переліку буде спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16-ти років, а також породіллям.

Утім, остаточного списку досі немає – так званий державний гарантований пакет щорічно формуватиметься урядом і затверджуватиметься парламентом. У міністерстві охорони здоров’я заявляють – перелік безкоштовних послуг буде єдиним по всій країні, і вони обраховуватимуться за єдиною тарифною сіткою, незалежно від місця надання послуги.

Частина послуг, натомість, стане офіційно платною. І хоча тут також немає остаточної ясності, у міністерстві охорони здоров’я прогнозують, що йтиметься передусім про естетичну хірургію і стоматологію за винятком екстрених випадків.

Ябчанка розповідає, що від самого початку частину послуг передбачалося надавати на умовах співоплати, коли держава сплачує приблизно 85 відсотків від вартості послуги, а решту надає пацієнт. Утім, народні депутати прибрали цю норму і тепер державний гарантований пакет визначатиме лише перелік безкоштовних послуг, а фінансування того, що у цей перелік не входитиме, повністю ляже на плечі громадян.

Коли це запрацює?

З 1 січня 2018 року принцип “гроші ходять за пацієнтом” запрацює для первинної ланки медичних працівників. Для пересічних українців це означає, що після оголошення міністерством охорони здоров’я так званої приписної кампанії вони мають знайти собі сімейного лікаря або терапевта чи педіатра для своєї дитини і підписати з ним угоду. Втім, Ябчанка радить почати придивлятися до свого майбутнього спеціаліста вже зараз.

У разі переїзду чи незадовільного сприйняття якості медичних послуг людина зможе укласти договір з іншим лікарем. Попередня угода за таких умов автоматично скасовуватиметься. За потреби українці можуть звертатися до фахівців там, де їм це буде зручно, – необхідності відвідувати лікаря за місцем реєстрації чи проживання не буде.

Як вже зазначалося, ці послуги будуть безкоштовними – угоди будуть необхідні для того, аби визначати компенсацію для лікарів. Міністерство охорони здоров’я зробило відповідні розрахунки – держава платитиме лікарю щорічно 370 гривень на рік за одного пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. З 2019 року цю суму планують збільшити до 450 гривень щорічно.

Натомість розрахунки для вторинної та третинної ланки медичної допомоги досі тривають і , згідно очікувань міністерства, на це піде ще близько двох років Тому поки що вторинна та третинна ланки працюватимуть у старому режимі і лише з 2020 року перейдуть на нові принципи роботи.

Після цього пацієнт підписуватиме із медичними закладами угоди, в яких зазначатиметься перелік послуг та ліків, які можна отримати безкоштовно, а обирати лікарню можна буде без урахування місця проживання чи реєстрації. Втім скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Якщо всупереч рішенню лікаря первинної ланки, пацієнт звернеться до профільного фахівця самостійно, він муситиме самостійно сплатити його послуги.

Online-лікарня

У перспективі пацієнти також відчують на собі запровадження електронної системи охорони здоров’я eHealth. Завдяки їй медичні картки українців будуть електронними, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки цій системі пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків.

Система eHealth також запрацює не одразу. Планується, що першими в ній почнуть реєструватися педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Щоправда, швидкість цього приєднання залежить і від наявності відповідної техніки – далеко не усі лікарні зараз обладнані комп’ютерами та доступом до інтернету, але у міністерстві охорони здоров’я обіцяють, що незабаром eHealth функціонуватиме по всій країні.

Запис Коли і як запрацює ухвалена медреформа спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо держава не годує своїх підприємців, вона годує чужих

Одна з найважливіших статей видатків, на яку варто звернути увагу першочергово, – підтримка малого та середнього підприємництва. Важлива вона тим, що підприємці і є головними «наповнювачами» бюджету. Тобто, стимулюючи бізнес, держава стимулює цим надходження до бюджету у вигляді податків. Проте на 2013 рік обласним бюджетом на фінансування Програми розвитку малого і середнього підприємництва було виділено лише 200 тис. грн. А профінансовано й того менше – 152,7 тис. грн. Іншими словами, програма виконана тільки на 76%. Для області така сума – це взагалі «дрібниці». Та навіть ці «копійки» не були використані в повному обсязі. Тож і не дивно, що в нашій області, та й загалом в Україні, поширена, так звана, «хвора» форма бізнесу – «купи-продай», коли підприємці скуповують товари за кордоном за дешевшими цінами і продають їх у нас утридорога. Так набагато простіше. Перефразовуючи один відомий вислів, якщо держава не годує своїх підприємців, вона годує чужих.

Незахищеним верствам населення влада теж недодає

А тепер поглянемо, як влада піклується про соціально незахищені верстви населення. Приміром, на будинки-інтернати для малолітніх інвалідів обласна рада затвердила 3 385,9 тис. грн. і понад 66 тис. грн. недодала. На притулки для неповнолітніх затверджено 1 472,7 тис. грн., а виконано 1 383,3 тис. грн. На будинки-інтернати для літніх людей та інвалідів системи соціального захисту затверджено 30 млн. 513,9 тис.  грн. і майже мільйон недодано. На заходи з оздоровлення дітей з затверджених 4 млн. 025 тис. грн. реально дано 3 млн. 648,9 тис. грн.

У пересічної людини одразу може виникнути запитання:  чому затверджені суми не виконуються в повному обсязі? Невже за рік знизилася кількість інвалідів, дітей-сиріт, літніх людей? Чи їм настільки добре живеться, що вони відмовляються від допомоги? А дітям, схоже, набридло їздити до оздоровчих таборів? Хоча, якщо звернути увагу на стан наших таборів та санаторіїв, можна легко дійти такого висновку.

Аналогічну ситуацію спостерігаємо і з фінансуванням Програми запобігання дитячій бездоглядності, яка виконана лишень на 87%, та регіональної програми розвитку фізичної культури і спорту, що також профінансована на кілька сотень тисяч менше від запланованого. Тоді як спорт – це здоров’я: вкладаючи більше грошей у здоров’я, ми менше витрачаємо на ліки. Тут уже вкотре можна говорити, приміром, про відсутність плавального басейну в області, який і досі залишається «обіцянкою-цяцянкою».

І знову автопробігом по бездоріжжю

На Програму розбудови дорожньої мережі області управління капітального будівництва облдержадміністрації профінансувало 35 млн. 731,4 тис.грн. із затверджених обласним бюджетом 59 306,2 тис. грн. Тобто виконання – лише на 60%. Водночас управління звітує, що переважна більшість населених пунктів області має регулярне автобусне сполучення в межах районів та області. Але «переважна більшість» ще не означає всі. Це можуть підтвердити, приміром, мешканці села Червона Діброва Глибоцького району, про яких наша газета писала неодноразово. Перевізники відмовляються туди їздити через погану дорогу, натомість маршрут документально затверджений.

Все решта – за залишковим принципом 

Не виконана і Програма забезпечення молоді житлом на 2012-2013 роки. Профінансовано лише 147,1 тис.грн. із затверджених 233,7 тис.грн. То й не дивно, чому молодь мусить «товктися» по квартирах, навіть і не сподіваючись колись купити власне житло, яке їм явно не по кишені.

А як розвивається культура області?  Із затверджених 507,8 тис. грн. профінансовано 445,2 тис.грн, тобто 88%. Звісно, тут важливий не тільки відсоток фінансування, а й заходи, на які спрямовуються кошти. Культура повинна розвиватися всебічно. Приміром, в області фактично не розвивається фестивальний рух. Створити власний рок-фест – справа витратна, бо спочатку не приносить жодного прибутку. Не кажу вже про оплату музикантам, оренду апаратури тощо. Не планує держава найближчим часом підтримувати й культурні ініціативи молоді, натомість спрямовуючи кошти на фінансування заходів з пафосного покладання вінків до пам’ятників.

Витрати – наші, доходи – ваші

Окрім витрат, варто звернути увагу і на дохідну частину бюджету. Ось цікава цифра: на минулий рік обласною радою затверджено надходження податку з доходів фізичних осіб у сумі 171 млн. 653,4 тис. грн., а надійшло – 162 млн. 118,8 тис. грн.

Податок з доходів є найбільшим джерелом доходів до всіх місцевих бюджетів, у тому числі й обласного. У чому ж причина зменшення надходжень? Річ у тім, що великі за обсягом роботи, приміром, дорожні, виконували фірми з інших областей. Відповідно, оплата праці здійснювалася з коштів бюджету Чернівецької області, а податок сплачувався до бюджетів інших областей. Тому у нас і спостерігається невиконання плану по надходженню податку з доходів фізичних осіб. І це при тому, що торік мінімальна заробітна плата зросла.

Працюємо на «трійку» – звітуємо на «п’ятірку»

Загалом заходи місцевих програм профінансовані на 68%. Якщо проводити аналогію з оцінкою роботи учня вчителем, то це – «трійка». Тобто робота є, але вона неефективна. Чиновники ж звітують, що насправді проблеми з недофінансуванням не існує, усі програми профінансовані на 100%.

– Усі відсотки, відображені в звіті, свідчать про касове виконання програми, тобто реально використані кошти, – коментує заступник директора Департаменту фінансів ОДА Юрій ЧОБАН. – Як відомо, торік була складна ситуація з проплатою коштів через органи Держказначейства, тому кошти, які виділялися з обласного бюджету, не були проведені і повернулися назад. А отже, по окремих програмах існує нижчий відсоток. Усі програми фінансуються з обласного бюджету на підставі заявки головного розпорядника коштів. Заявка означає, що існує фінансове зобов’язання. Воно реєструється, коли виникає борг. І я можу сказати, що на підставі заявки головного розпорядника всі передбачені заходи були профінансовані повною мірою. На початок року заборгованості по зарплаті і соціальним виплатам немає.

Погодьтеся, важко розібратися з цією риторикою. Навіть мені, автору цих рядків, який має вищу економічну освіту.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Що завалялося в буковинському «гаманці» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Представники ЄС висловили готовність «на місці вивчити економічну і фінансову ситуацію» та разом із українською стороною визначити нагальні потреби у невідкладній фінансовій допомозі, яка може бути додатково надана Україні, крім уже затвердженої допомоги ЄС у розмірі 610 млн. євро.

Місія МВФ в Україні, яка оцінюватиме поточну економічну ситуацію, триватиме упродовж 4-14 березня.

Вл.інф.

Запис Голова НБУ домовився про фінансову підтримку з ЄС та МВФ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Привид дефолту блукає Штатами

Бюджетна криза виникла через конфлікт між демократами та республіканцями в Конгресі. Перші, прихильники Обами, виступають за прийняття реформи охорони здоров’я, а інші – проти, мовляв, її фінансування призведе до банкрутства уряду, оскільки бюджет просто не витримає такого фінансового навантаження. Через те, що Конгрес не може прийняти бюджет, федеральне відомства США від 1 жовтня не отримує фінансування. Білий дім дав їм вказівку призупинити діяльність.

Така ситуація  вже неодноразово виникала в історії США. Уперше – 1995 року за правління президента Клінтона, коли уряд припинив свою діяльність на 21 день. Загалом за історію штатів органи державної влади призупиняли свою роботу 18 раз.

Експерти американської консалтингової компанії «IHS Global Insight»  підрахували, що лише за перші шість днів після призупинення роботи уряду збитки склали близько 1,6 млрд. доларів США. Наслідки відчувають різні сфери економіки. Скажімо, компаніям, пов’язаним з туризмом, нанесені збитки через припинення субсидіювання національних парків та інших природоохоронних об’єктів.

Зменшився й обсяг держзамовлень, які отримують американські фірми. Приміром, аерокосмічна корпорація «Lockheed Martin» змушена була відправити у примусову відпустку близько 2,4 тисячі своїх працівників через призупинення реалізації низки державних проектів.

Вплив бюджетної кризи поки що мінімальний, але в міру наближення 17 жовтня – дати виплат за американським державним боргом – експерти прогнозують зростання істерії на світових ринках. Якщо США допустять не технічний (з простроченням термінів виплат), а повноцінний дефолт (з повною відмовою від погашення боргів) – обвалу курсу долара у світі не уникнути.

Аналітики «Bloomberg», одного з найавторитетніших ділових агентств,  вважають, що відмова уряду США від виплати зовнішнього боргу призведе до катастрофічних наслідків на всіх фінансових ринках від Бразилії до Цюріха: зупинки кредитного механізму на 5 трильйонів доларів США, який залежить від державних облігацій Америки, обвалу долара й світової економічної кризи.

Натомість експерти міжнародного рейтингового агентства Moody’s стверджують, що ймовірність дефолту США незначна і навіть якщо конгресмени не підвищуватимуть «стелю» боргу, казначейство зможе проводити пріоритетні платежі.

– Якщо настане дефолт, як він вплине на світову та насамперед українську економіку? – з цим питанням звернувся до Євгена ТКАЧА, кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів Чернівецького національного університету.

– Подібного роду ситуація виникає вже не вперше. Невідомо скільки вона ще буде повторюватись, оскільки рівень державного боргу США зростає. Попередньо їхній уряд виходив з ситуації шляхом реструктуризації боргу, тобто перегляду умов його обслуговування – відсотків, суми, строків повернення. Та проблема не стільки вирішувалась, скільки відтерміновувалась. Якщо звернути увагу на динаміку макроекономічних показників США, то вони перебувають за порогом безпечності. Якщо рівень державного боргу по відношенню до ВВП не повинен перевищувати 60%, то в Штатах цей показник однозначно вищий.

До чого це може призвести? Оскільки США займають значний сегмент фінансового ринку, то бюджетна криза вплине на погіршення ліквідності (можливості швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості та здатності своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями) у фінансовій системі загалом і банківському секторі насамперед.

– А як проблема з ліквідністю позначиться на українській економіці?

– Коли виникає проблема ліквідності на фінансових ринках, відбувається відтік капіталу з країни. І, зрозуміло, що він буде виходити в іноземній валюті. Як наслідок – виникає дефіцит іноземної валюти, вона зростає в ціні, що призводить до девальвації національної грошової одиниці (зниження її курсу щодо золота, срібла чи певної іноземної валюти). Та все ж думаю, що нинішня ситуація не позначиться суттєво на погіршенні ліквідності й уряд США знайде спосіб реструктурувати чи рефінансувати свої борги. Але знову ж таки це не може тривати довго. Тож прогнозувати якусь довгострокову перспективу наразі  складно.

Справа в тому, що усі світові ринки взаємопов’язані. Є така байка. Пливе по воді черепаха і везе на своїй спині змію. Черепаха думає: «От втоплю я змію, а вона мене вкусить і я потону разом з нею». Змія ж думає: «Вкушу я черепаху, але вона потоне і я разом із нею». Отак вони й не можуть одна одну втопити. Так само і в економіці: якщо виникає криза на ринках США, то виникає криза і на європейських, і на азійських ринках, що призводить до девальвації їхніх валют.

– Що можете порадити українцям: чи час їм позбуватися валютних заощаджень?

– Українцям хотілось би порадити переводити  іноземну валюту в гривню і цим самим зменшувати мультивалютність економіки. Якщо зменшиться частка іноземної валюти в обігу, це призведе до зростання попиту на національну валюту. Але я особисто радив би не заощаджувати, а інвестувати. В будівництво, в підприємницьку діяльність і тим самим стимулювати національного товаровиробника. У нас більше 60% малого бізнесу орієнтовано на імпорт. Склалася ситуація, парадоксальна з точки зору здорового глузду, але закономірна з точку зору економіки. Підвищення добробуту населення стає причиною його погіршення в середньостроковій перспективі. Зі зростанням рівня доходів населення починає скуповувати різноманітні блага – будинки, техніку, автомобілі. Але іноземного походження, оскільки у нас немає національного товаровиробника. В результаті це призводить до зростання імпорту, збільшення попиту на іноземну валюту, девальвації національної валюти, що веде до погіршення добробуту населення. Вихід з цієї ситуації один – підтримувати національний бізнес.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Чи «вкусить» американський дефолт українців? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними Українського інституту соціологічних досліджень головним чинником захворювань є знижена фізична активність, тобто відсутність регулярних фізичних занять у дітей.

Посадовець заявив, що згідно з наказом Міністерства молоді та спорту України, для підвищення рівня фізичної культури області до 1 вересня цього року планується забезпечення молоді віком від 6 до 18 років дитячими юнацькими школами та центрами фізичної підготовки, а саме один заклад на 3 тис. дітей та молоді цього віку, але не менше одного закладу на одну адміністративно-територіальну одиницю.

На конференції вже вкотре(!)постало також питання будівництва в області басейнів.  «Уже затверджена Програма розвитку фізичної культури та спорту на 2013-17 роки , в якій анонсується будівництво басейнів, але вона передбачає ще й дольову участь як місцевого, так і державного бюджету. На жаль, держбюджет допомогти нам поки що не може. Як відомо, наша область дотаційна і самостійно знайти 30 млн. грн. на будівництво одного басейну ми не в змозі. До того ж, з обласного бюджету на цей рік виділено 16 млн. грн. на підтримку обласних спортивних установ, віддавши гроші на будівництво басейну, ми два роки практично не зможемо фінансувати багато інших спортивних організацій», ­­­– повідомив Богдан ВІТОВСЬКИЙ.

Нагадаємо, що подібних ситуацій з басейнами, чи то пак, їхньою відсутністю, не має жоден регіон України!

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис В області тільки 20% дітей приходять до школи практично здоровими спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Котрий рік поспіль вузи України пропонують своїм випускникам працевлаштуватися. Тільки не варто думати, що реально – ні, на папері.

Чи не кожен з випускників (і сьогоднішніх, і минулих) знає, що перед захистом дипломної (бакалаврської, магістерської) необхідно подати в деканат довідку про те, що студент буде працевлаштований. На справжнє працевлаштування можуть розраховувати одиниці, решта організує собі липові довідки.  

Для тих, хто довідок не принесе, під загрозою захист дипломних робіт. Хоча відкрито про це не говорять. Швидше натякають, що «в подібних спеціалістах наша область не має потреби, тому студентів треба розподіляти на роботу до інших областей». Хто ж з чернівецьких студентів хоче потрапити кудись поміж донецькі терикони  чи луганські шахти? Мабуть, мало хто… А там на них чекають? Але система «працевлаштування» працює саме так.

– Чому? – запитуємо в ректора Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Степана Мельничука.

«На жаль, існує така архаїчна норма в законодавстві, яка вимагає від студентів підтвердити своє майбутнє працевлаштування. Всі розуміють, що ці довідки переважно липові. Більше того, підприємства не надто охоче тепер надають їх, адже, якщо вони не зможуть підтвердити цей документ, то можуть отримати покарання від контрольних структур. Але, як законослухняна установа ми мусимо виконувати вимоги закону, тому й вимагаємо від наших випускників такі довідки.

Завдання вишу – підготовка якісних, конкурентоспроможних фахівців. Окрім цього, ми працюємо над тим, щоби наші випускники могли познайомитися з роботодавцями. Утворили так званий Центр кар’єри, проводимо Дні відкритих дверей, запрошуємо близько двох десятків фірм, які пропонують вакансії. Вважаю, що це розумна форма роботи з працевлаштування студентів.

Вузи не можуть регулювати ринок праці – вони лише готують фахівців, виконуючи державне замовлення, а також надають освіту тим, хто бажає її отримати поза держзамовленням. Ми маємо ліцензію на підготовку фахівців з певних професій, а вже скільки є бажаючих їх здобувати – це показує вступна кампанія. Наші послуги регулюються держзамовленням і спроможністю вузу. На жаль, в Україні потребу у фахівцях наразі прогнозує стихія, а не експертне середовище…»

Така ситуація вичерпно пояснює, чому на сайті ЧНУ ім. Ю.Федьковича у розділі «ЧНУ вчора, сьогодні, завтра» (де нас особливо цікавило би «завтра») – порожньо. На сайті, приміром, філологічного факультету є розділ «Майбутнє випускників», де райдужно і неконкретно описано, що філологи, які здобудуть освіту, «можуть бути працевлаштовані» і «матимуть змогу реалізувати себе»… Та реалізують вони себе поки що лише у пошуках довідок. І напевне, для когось ця ситуація стала бізнесом… Бо студентам доводиться проявляти і кмітливість і винахідливість, аби здобути цей папірець.

Хто, окрім «стихії», прогнозує ринок праці?

Служба зайнятості створена начебто «для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України». Серед її завдань – і «систематичне вивчення процесів, які відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення та вжиття заходів з регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили». Але коли немає відповідної реальної політики – то й реалізовувати нічого. Тож Служба зосереджується на веденні обліку безробітних, наданні їм матеріальної допомоги, а також – на наданні інформації про можливості перекваліфікації. На формування ринку праці Служба не пливає: так виглядає, що це прерогатива Міністерства освіти та місцевої влади.

На місцях донедавна існували обласні управління праці й соціального захисту населення. Нині, зокрема в Чернівецькій області, таке управління реорганізоване в Департамент соціального захисту населення. Формально тепер навіть у назві департаменту не передбачено, що він має формувати ринок праці. Щоправда, в департаменті зберегли відділ праці, який разом з центром зайнятості та департаментом освіти розробляв Програму зайнятості населення до 2017 року.

На 47 сторінках Програми передбачено низку заходів, спрямованих на працевлаштування молоді, зокрема й сільської.

Одну сторінку займає загальна частина – посилання на закони і мета програми. Ще одну – перелік завдань програми.  Ще три з половиною – «Основні підсумки виконання Програми зайнятості населення Чернівецької області за 2012 рік», дві з половиною –  «Проблеми на ринку праці області». З 10 до 17 сторінки нарешті йдеться про «основні тенденції соціально-економічного розвитку регіону та розвитку регіонального ринку праці». Окрім загальних слів про «зростання шляхом розширення, поглиблення і підвищення» та про те, що «регіональна політика в промисловості буде спрямована на структурно-інноваційне оновлення та модернізацію виробництва, впровадження новітніх технологій, стимулювання залучення інвестицій, підвищення експортної конкурентоспроможності підприємств», там є й трохи конкретики.

Зокрема, зазначається, що «серед проектів, реалізація яких триватиме в прогнозованому періоді та забезпечить найбільше розширення сфери застосування праці, будуть:

1) будівництво у 2013-2015 роках молочного комплексу на 2 тисячі голів великої рогатої худоби у м. Чернівцях та введення його в експлуатацію в 2016-2017 роках;

2) введення в експлуатацію забійного цеху птиці в с. Шипинці Кіцманського району;

3) реконструкція приміщень для утримання 12 тис. голів свиней в с.Шишківці Сокирянського району;

4) введення в експлуатацію приміщень для утримання 30 тис. індиків у с. Ванчиківці Новоселицького району;

5) створення на базі ТОВ «Агрофірма імені Суворова» тваринницького комплексу на 600 голів великої рогатої худоби;

6) будівництво цеху із забою птиці та переробки м’яса в с. Мамаївці Кіцманського району (ТОВ „УПГ-Інвест);

7) проведення реконструкції обладнання та відновлення роботи ТОВ «Цукровий комбінат «Хрещатик»;

8) ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» – будівництво у 2014-2015 роках нового заводу потужністю 12 тис. тонн на добу з переробки насіння соняшнику;

9) будівництво елеватора в смт. Неполоківці Кіцманського району;

10) здійснення запуску підприємства по випуску комплектуючої електроніки для автомобілів компанії Bordnetze Gmth на основі виробничої бази заводу «Кварц»;

11) філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС «ПАТ «Укргідроенерго» – збільшення часу роботи гідроагрегату №1 та виробітку електроенергії до 580 млн. кВт/год. на рік, добудова та введення в експлуатацію верхньої водойми, підготовка до пуску та пуск у грудні 2013 року гідроагрегату №2, що дасть можливість створити 439 робочих місць».

Якщо не зважати на те, що упродовж останніх двох років молокозавод у Чернівцях уже відкривався, а продукції з нього так ніхто і не побачив (вочевидь, як і робочих місць), а також на те, що принаймні один з вищеперелічених забійних цехів, подейкують, опосередковано належить родині губернатора, а ще – на те, що фахівців з вищою освітою для тваринницьких комплексів треба не так і багато, то може ринок праці в краї і справді стає потужнішим. Просто ми цього не помічаємо?

Ну ось і вся конкретика з 47 сторінок тексту.  Далі – знов про «підвищення професійної підготовки та конкурентоспроможності економічно активного населення шляхом» «сприяння…, активізації…, забезпечення…, удосконалення…, спрощення…» і, головне, «державної підтримки». Роль вищої освіти у регулюванні ринку праці зводиться до розпливчатого речення «визначати потребу ринку праці у фахівцях з вищою освітою та кваліфікованих робітниках відповідно до прогнозу та програм розвитку галузей економіки області».

Кого потребує роботодавець на Буковині?

Керівник одного з кадрових агентств Чернівців пані Наталя зазначає в розмові з кореспондентом «Версій», що на ринку праці в області найбільш затребувані торгові агенти і регіональні менеджери з торгівлі.

«До нас звертаються люди різного рівня освіти – від тих, у кого взагалі лише середня освіта чи неповна середня – і до тих, хто має науковий ступінь. Але роботодавець зацікавлений лише в тих, хто насправді може працювати і приносити гроші, а не просто мати відповідний диплом. Адже ті, хто платить за оцінки і купує диплом, зазвичай нічого з себе не уявляють. А найбільше затребувані зараз фахівці в торгівлі».

Ця інформація підтверджується й наявністю вакансій на спеціалізованих сайтах.

«Ми не ведемо спеціального обліку, скільки до нас звертається саме випускників вузів, – ділиться директор Чернівецького міського центру зайнятості Людмила Березовська. – Ми ведемо статистику того, скільки звертається молодих людей до 35 років. Вакансії розміщуємо на сайті trud.gov.ua. Молоді важко конкурувати на ринку праці – адже роботодавець найчастіше має бажання отримати працівника з досвідом роботи. Тому зазвичай важко знайти роботу економістам, юристам.  Це не означає, що вони непотрібні – просто в роботодавця є великий вибір».

Столичні журналісти скаржаться, що в Україні практично немає експертів, які могли б «розкласти по поличках», оцінити і проаналізувати бюджет країни. Вочевидь, немає й фахівців, які розбираються у прогнозуванні ринку праці. Адже якби вони були – була б відповідна стратегія, програми її реалізації, відповідальні особи. І журналістам не доводилося б безуспішно шукати відповідальних за це, а студентам – здавати «липові» довідки у деканати.

До державної служби зайнятості області впродовж березня п.р. за допомогою в працевлаштуванні звернулося 900 безробітних громадян. Кількість зареєстрованих безробітних на кінець березня п.р. становила 12 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області на кінець березня п.р. становив 2,2% від кількості населення працездатного віку і залишився на рівні відповідної дати минулого місяця.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій області, кількість вільних робочих місць і вакантних посад за березень п.р. збільшилась на 15,4% і на кінець місяця становила 823 одиниці. Із зазначеної кількості вакантних посад для робітників передбачалось 42,6%, для службовців – 45,8%, решта – для осіб, які не мають професії.

Навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакантну посаду на кінець березня п.р. становило 15 осіб.

Серед районів області найбільше навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакантну посаду було в Сокирянському – 109 осіб, Вижницькому – 75 осіб, Новоселицькому – 46 осіб та Кіцманському – 44 особи – районах. У містах Чернівцях та Новодністровську воно становило 4 та 30 осіб відповідно.

Чому освіта в ВУЗах не відповідає практичним потребам ринку праці? Які можливі шляхи подолання цієї ситуації?

Коментує Георгій Касьянов – професор, доктор  історичних наук, завідувач відділу новітньої історії Інституту історії України НАН України, радник з освітніх питань Міжнародного фонду «Відродження»:

«Система держзамовлення, яка існує зараз, не може бути ефективною. Вона успадкована від Радянського Союзу, в якому принаймні було достатнє фінансування. Найголовніші причини її неефективності: формування держзамовлення трьома міністерствами, неврахування інтересів роботодавців, пасивність у цьому питанні самих вузів, недостатність фінансування. В Україні близько 3,5 мільйонів людей з вищою чи повною середньою освітою виконують роботу, яка не потребує їхньої освіти. Вихід з цього замкнутого кола є – це реформування системи держзамовлення на таку, коли «гроші ходять за студентом». Але це потребує колосальних витрат і політичної волі».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Диплом для безробітних? спершу з'явиться на Медіа-Версії.