Випускники вишів мусять звітувати про «липове» працевлаштування
Котрий рік поспіль вузи України пропонують своїм випускникам працевлаштуватися. Тільки не варто думати, що реально – ні, на папері.
Чи не кожен з випускників (і сьогоднішніх, і минулих) знає, що перед захистом дипломної (бакалаврської, магістерської) необхідно подати в деканат довідку про те, що студент буде працевлаштований. На справжнє працевлаштування можуть розраховувати одиниці, решта організує собі липові довідки.
Для тих, хто довідок не принесе, під загрозою захист дипломних робіт. Хоча відкрито про це не говорять. Швидше натякають, що «в подібних спеціалістах наша область не має потреби, тому студентів треба розподіляти на роботу до інших областей». Хто ж з чернівецьких студентів хоче потрапити кудись поміж донецькі терикони чи луганські шахти? Мабуть, мало хто… А там на них чекають? Але система «працевлаштування» працює саме так.
– Чому? – запитуємо в ректора Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича Степана Мельничука.
«На жаль, існує така архаїчна норма в законодавстві, яка вимагає від студентів підтвердити своє майбутнє працевлаштування. Всі розуміють, що ці довідки переважно липові. Більше того, підприємства не надто охоче тепер надають їх, адже, якщо вони не зможуть підтвердити цей документ, то можуть отримати покарання від контрольних структур. Але, як законослухняна установа ми мусимо виконувати вимоги закону, тому й вимагаємо від наших випускників такі довідки.
Завдання вишу – підготовка якісних, конкурентоспроможних фахівців. Окрім цього, ми працюємо над тим, щоби наші випускники могли познайомитися з роботодавцями. Утворили так званий Центр кар’єри, проводимо Дні відкритих дверей, запрошуємо близько двох десятків фірм, які пропонують вакансії. Вважаю, що це розумна форма роботи з працевлаштування студентів.
Вузи не можуть регулювати ринок праці – вони лише готують фахівців, виконуючи державне замовлення, а також надають освіту тим, хто бажає її отримати поза держзамовленням. Ми маємо ліцензію на підготовку фахівців з певних професій, а вже скільки є бажаючих їх здобувати – це показує вступна кампанія. Наші послуги регулюються держзамовленням і спроможністю вузу. На жаль, в Україні потребу у фахівцях наразі прогнозує стихія, а не експертне середовище…»
Така ситуація вичерпно пояснює, чому на сайті ЧНУ ім. Ю.Федьковича у розділі «ЧНУ вчора, сьогодні, завтра» (де нас особливо цікавило би «завтра») – порожньо. На сайті, приміром, філологічного факультету є розділ «Майбутнє випускників», де райдужно і неконкретно описано, що філологи, які здобудуть освіту, «можуть бути працевлаштовані» і «матимуть змогу реалізувати себе»… Та реалізують вони себе поки що лише у пошуках довідок. І напевне, для когось ця ситуація стала бізнесом… Бо студентам доводиться проявляти і кмітливість і винахідливість, аби здобути цей папірець.
Хто, окрім «стихії», прогнозує ринок праці?
Служба зайнятості створена начебто «для реалізації політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України». Серед її завдань – і «систематичне вивчення процесів, які відбуваються на ринку праці, у сфері професійної зайнятості та професійного навчання, і розробка на цій основі необхідних прогнозів для вироблення та вжиття заходів з регулювання ринку праці та зайнятості робочої сили». Але коли немає відповідної реальної політики – то й реалізовувати нічого. Тож Служба зосереджується на веденні обліку безробітних, наданні їм матеріальної допомоги, а також – на наданні інформації про можливості перекваліфікації. На формування ринку праці Служба не пливає: так виглядає, що це прерогатива Міністерства освіти та місцевої влади.
На місцях донедавна існували обласні управління праці й соціального захисту населення. Нині, зокрема в Чернівецькій області, таке управління реорганізоване в Департамент соціального захисту населення. Формально тепер навіть у назві департаменту не передбачено, що він має формувати ринок праці. Щоправда, в департаменті зберегли відділ праці, який разом з центром зайнятості та департаментом освіти розробляв Програму зайнятості населення до 2017 року.
На 47 сторінках Програми передбачено низку заходів, спрямованих на працевлаштування молоді, зокрема й сільської.
Одну сторінку займає загальна частина – посилання на закони і мета програми. Ще одну – перелік завдань програми. Ще три з половиною – «Основні підсумки виконання Програми зайнятості населення Чернівецької області за 2012 рік», дві з половиною – «Проблеми на ринку праці області». З 10 до 17 сторінки нарешті йдеться про «основні тенденції соціально-економічного розвитку регіону та розвитку регіонального ринку праці». Окрім загальних слів про «зростання шляхом розширення, поглиблення і підвищення» та про те, що «регіональна політика в промисловості буде спрямована на структурно-інноваційне оновлення та модернізацію виробництва, впровадження новітніх технологій, стимулювання залучення інвестицій, підвищення експортної конкурентоспроможності підприємств», там є й трохи конкретики.
Зокрема, зазначається, що «серед проектів, реалізація яких триватиме в прогнозованому періоді та забезпечить найбільше розширення сфери застосування праці, будуть:
1) будівництво у 2013-2015 роках молочного комплексу на 2 тисячі голів великої рогатої худоби у м. Чернівцях та введення його в експлуатацію в 2016-2017 роках;
2) введення в експлуатацію забійного цеху птиці в с. Шипинці Кіцманського району;
3) реконструкція приміщень для утримання 12 тис. голів свиней в с.Шишківці Сокирянського району;
4) введення в експлуатацію приміщень для утримання 30 тис. індиків у с. Ванчиківці Новоселицького району;
5) створення на базі ТОВ «Агрофірма імені Суворова» тваринницького комплексу на 600 голів великої рогатої худоби;
6) будівництво цеху із забою птиці та переробки м’яса в с. Мамаївці Кіцманського району (ТОВ „УПГ-Інвест);
7) проведення реконструкції обладнання та відновлення роботи ТОВ «Цукровий комбінат «Хрещатик»;
8) ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» – будівництво у 2014-2015 роках нового заводу потужністю 12 тис. тонн на добу з переробки насіння соняшнику;
9) будівництво елеватора в смт. Неполоківці Кіцманського району;
10) здійснення запуску підприємства по випуску комплектуючої електроніки для автомобілів компанії Bordnetze Gmth на основі виробничої бази заводу «Кварц»;
11) філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС «ПАТ «Укргідроенерго» – збільшення часу роботи гідроагрегату №1 та виробітку електроенергії до 580 млн. кВт/год. на рік, добудова та введення в експлуатацію верхньої водойми, підготовка до пуску та пуск у грудні 2013 року гідроагрегату №2, що дасть можливість створити 439 робочих місць».
Якщо не зважати на те, що упродовж останніх двох років молокозавод у Чернівцях уже відкривався, а продукції з нього так ніхто і не побачив (вочевидь, як і робочих місць), а також на те, що принаймні один з вищеперелічених забійних цехів, подейкують, опосередковано належить родині губернатора, а ще – на те, що фахівців з вищою освітою для тваринницьких комплексів треба не так і багато, то може ринок праці в краї і справді стає потужнішим. Просто ми цього не помічаємо?
Ну ось і вся конкретика з 47 сторінок тексту. Далі – знов про «підвищення професійної підготовки та конкурентоспроможності економічно активного населення шляхом» «сприяння…, активізації…, забезпечення…, удосконалення…, спрощення…» і, головне, «державної підтримки». Роль вищої освіти у регулюванні ринку праці зводиться до розпливчатого речення «визначати потребу ринку праці у фахівцях з вищою освітою та кваліфікованих робітниках відповідно до прогнозу та програм розвитку галузей економіки області».
Кого потребує роботодавець на Буковині?
Керівник одного з кадрових агентств Чернівців пані Наталя зазначає в розмові з кореспондентом «Версій», що на ринку праці в області найбільш затребувані торгові агенти і регіональні менеджери з торгівлі.
«До нас звертаються люди різного рівня освіти – від тих, у кого взагалі лише середня освіта чи неповна середня – і до тих, хто має науковий ступінь. Але роботодавець зацікавлений лише в тих, хто насправді може працювати і приносити гроші, а не просто мати відповідний диплом. Адже ті, хто платить за оцінки і купує диплом, зазвичай нічого з себе не уявляють. А найбільше затребувані зараз фахівці в торгівлі».
Ця інформація підтверджується й наявністю вакансій на спеціалізованих сайтах.
«Ми не ведемо спеціального обліку, скільки до нас звертається саме випускників вузів, – ділиться директор Чернівецького міського центру зайнятості Людмила Березовська. – Ми ведемо статистику того, скільки звертається молодих людей до 35 років. Вакансії розміщуємо на сайті trud.gov.ua. Молоді важко конкурувати на ринку праці – адже роботодавець найчастіше має бажання отримати працівника з досвідом роботи. Тому зазвичай важко знайти роботу економістам, юристам. Це не означає, що вони непотрібні – просто в роботодавця є великий вибір».
Столичні журналісти скаржаться, що в Україні практично немає експертів, які могли б «розкласти по поличках», оцінити і проаналізувати бюджет країни. Вочевидь, немає й фахівців, які розбираються у прогнозуванні ринку праці. Адже якби вони були – була б відповідна стратегія, програми її реалізації, відповідальні особи. І журналістам не доводилося б безуспішно шукати відповідальних за це, а студентам – здавати «липові» довідки у деканати.
До державної служби зайнятості області впродовж березня п.р. за допомогою в працевлаштуванні звернулося 900 безробітних громадян. Кількість зареєстрованих безробітних на кінець березня п.р. становила 12 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області на кінець березня п.р. становив 2,2% від кількості населення працездатного віку і залишився на рівні відповідної дати минулого місяця.
За повідомленнями підприємств, установ та організацій області, кількість вільних робочих місць і вакантних посад за березень п.р. збільшилась на 15,4% і на кінець місяця становила 823 одиниці. Із зазначеної кількості вакантних посад для робітників передбачалось 42,6%, для службовців – 45,8%, решта – для осіб, які не мають професії.
Навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакантну посаду на кінець березня п.р. становило 15 осіб.
Серед районів області найбільше навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакантну посаду було в Сокирянському – 109 осіб, Вижницькому – 75 осіб, Новоселицькому – 46 осіб та Кіцманському – 44 особи – районах. У містах Чернівцях та Новодністровську воно становило 4 та 30 осіб відповідно.
Чому освіта в ВУЗах не відповідає практичним потребам ринку праці? Які можливі шляхи подолання цієї ситуації?
Коментує Георгій Касьянов – професор, доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії Інституту історії України НАН України, радник з освітніх питань Міжнародного фонду «Відродження»:
«Система держзамовлення, яка існує зараз, не може бути ефективною. Вона успадкована від Радянського Союзу, в якому принаймні було достатнє фінансування. Найголовніші причини її неефективності: формування держзамовлення трьома міністерствами, неврахування інтересів роботодавців, пасивність у цьому питанні самих вузів, недостатність фінансування. В Україні близько 3,5 мільйонів людей з вищою чи повною середньою освітою виконують роботу, яка не потребує їхньої освіти. Вихід з цього замкнутого кола є – це реформування системи держзамовлення на таку, коли «гроші ходять за студентом». Але це потребує колосальних витрат і політичної волі».
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
