Бенефіс співачки Лариси Белової в центрі культури «Вернісаж» – заключний настроєвий акорд нинішньої чернівецької осені, жоржинного терпкого аромату щедрий пісенний букет творчих досягнень, сторінок творчого спілкування, творчої біографії.
Кожна з виконаних пісень розповідала про певний крок на цьому шляху – від першого складу легендарного чернівецького ансамблю «Марічка» під керуванням Степана Сабадаша (а це 1961-й, у палаці тоді ще Текстильників), ансамблю та студії композитора Леоніда Затуловського, яскравої й невтомної педагогічної та громадської діяльності – у німецько- австрійському та єврейському національно-культурних товариствах, благодійних фестивалях чернівецького Арт-інфо-центру. Активісти національно-культурних товариств під її опікою беруть участь у ювілейних і тематичних імпрезах всеукраїнського й навіть міжнародного рівня. Лариса Володимирівна збагачує їхній досвід новими вокально-мистецькими знахідками.
Те, що відбувалося в залі «Вернісажу» – не просто концерт, це живе спілкування виконавиці зі своїм глядачем. Лариса Володимирівна відверто й навіть з гумором розповідала про своє творче становлення – від виконання перлин української естрадної музики Анатолія Кос-Анатольського, Мирослава Скорика, Володимира Івасюка – до віртуозного володіння широкою палітрою вокальних жанрів (аж до джазу!), бездоганного вокалу.
Від шанобливого виконання пісень на вірші буковинських поетів – Миколи Бучка, Анатолія Добрянського, Тамари Севернюк Лариса Белова зросла до створення музики власних пісень. А ще в її ще й досі живому репертуарі – пісні шістнадцятьма (!) мовами.
Варто зауважити, що кожна з виконаних на цьому концерті пісень має для співачки свою історію, гідну окремої новели.
…Сценічний простір «Вернісажу» Лариса Белова прикрасила лаконічно й промовисто: соковиті червоні яблука в «долонях» жовтого кленового листя – плоди та краса чернівецької осені, таланту й творчості мисткині. Усі, хто зійшлися на вогник бенефісу, насолодилися цим багаттям.
Олена ЧАЙКА
