Заголовки про можливий дефолт США, тобто ймовірність невиконання їхнім урядом своїх зовнішніх зобов’язань, заполонили перші шпальти провідних газет світу. Але чи насправді такий страшний дефолт, як його малюють? Чи це просто ЗМІ в черговий раз роблять «багато шуму з нічого»?
Привид дефолту блукає Штатами
Бюджетна криза виникла через конфлікт між демократами та республіканцями в Конгресі. Перші, прихильники Обами, виступають за прийняття реформи охорони здоров’я, а інші – проти, мовляв, її фінансування призведе до банкрутства уряду, оскільки бюджет просто не витримає такого фінансового навантаження. Через те, що Конгрес не може прийняти бюджет, федеральне відомства США від 1 жовтня не отримує фінансування. Білий дім дав їм вказівку призупинити діяльність.
Така ситуація вже неодноразово виникала в історії США. Уперше – 1995 року за правління президента Клінтона, коли уряд припинив свою діяльність на 21 день. Загалом за історію штатів органи державної влади призупиняли свою роботу 18 раз.
Експерти американської консалтингової компанії «IHS Global Insight» підрахували, що лише за перші шість днів після призупинення роботи уряду збитки склали близько 1,6 млрд. доларів США. Наслідки відчувають різні сфери економіки. Скажімо, компаніям, пов’язаним з туризмом, нанесені збитки через припинення субсидіювання національних парків та інших природоохоронних об’єктів.
Зменшився й обсяг держзамовлень, які отримують американські фірми. Приміром, аерокосмічна корпорація «Lockheed Martin» змушена була відправити у примусову відпустку близько 2,4 тисячі своїх працівників через призупинення реалізації низки державних проектів.
Вплив бюджетної кризи поки що мінімальний, але в міру наближення 17 жовтня – дати виплат за американським державним боргом – експерти прогнозують зростання істерії на світових ринках. Якщо США допустять не технічний (з простроченням термінів виплат), а повноцінний дефолт (з повною відмовою від погашення боргів) – обвалу курсу долара у світі не уникнути.
Аналітики «Bloomberg», одного з найавторитетніших ділових агентств, вважають, що відмова уряду США від виплати зовнішнього боргу призведе до катастрофічних наслідків на всіх фінансових ринках від Бразилії до Цюріха: зупинки кредитного механізму на 5 трильйонів доларів США, який залежить від державних облігацій Америки, обвалу долара й світової економічної кризи.
Натомість експерти міжнародного рейтингового агентства Moody’s стверджують, що ймовірність дефолту США незначна і навіть якщо конгресмени не підвищуватимуть «стелю» боргу, казначейство зможе проводити пріоритетні платежі.
– Якщо настане дефолт, як він вплине на світову та насамперед українську економіку? – з цим питанням звернувся до Євгена ТКАЧА, кандидата економічних наук, доцента кафедри фінансів Чернівецького національного університету.
– Подібного роду ситуація виникає вже не вперше. Невідомо скільки вона ще буде повторюватись, оскільки рівень державного боргу США зростає. Попередньо їхній уряд виходив з ситуації шляхом реструктуризації боргу, тобто перегляду умов його обслуговування – відсотків, суми, строків повернення. Та проблема не стільки вирішувалась, скільки відтерміновувалась. Якщо звернути увагу на динаміку макроекономічних показників США, то вони перебувають за порогом безпечності. Якщо рівень державного боргу по відношенню до ВВП не повинен перевищувати 60%, то в Штатах цей показник однозначно вищий.
До чого це може призвести? Оскільки США займають значний сегмент фінансового ринку, то бюджетна криза вплине на погіршення ліквідності (можливості швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості та здатності своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями) у фінансовій системі загалом і банківському секторі насамперед.
– А як проблема з ліквідністю позначиться на українській економіці?
– Коли виникає проблема ліквідності на фінансових ринках, відбувається відтік капіталу з країни. І, зрозуміло, що він буде виходити в іноземній валюті. Як наслідок – виникає дефіцит іноземної валюти, вона зростає в ціні, що призводить до девальвації національної грошової одиниці (зниження її курсу щодо золота, срібла чи певної іноземної валюти). Та все ж думаю, що нинішня ситуація не позначиться суттєво на погіршенні ліквідності й уряд США знайде спосіб реструктурувати чи рефінансувати свої борги. Але знову ж таки це не може тривати довго. Тож прогнозувати якусь довгострокову перспективу наразі складно.
Справа в тому, що усі світові ринки взаємопов’язані. Є така байка. Пливе по воді черепаха і везе на своїй спині змію. Черепаха думає: «От втоплю я змію, а вона мене вкусить і я потону разом з нею». Змія ж думає: «Вкушу я черепаху, але вона потоне і я разом із нею». Отак вони й не можуть одна одну втопити. Так само і в економіці: якщо виникає криза на ринках США, то виникає криза і на європейських, і на азійських ринках, що призводить до девальвації їхніх валют.
– Що можете порадити українцям: чи час їм позбуватися валютних заощаджень?
– Українцям хотілось би порадити переводити іноземну валюту в гривню і цим самим зменшувати мультивалютність економіки. Якщо зменшиться частка іноземної валюти в обігу, це призведе до зростання попиту на національну валюту. Але я особисто радив би не заощаджувати, а інвестувати. В будівництво, в підприємницьку діяльність і тим самим стимулювати національного товаровиробника. У нас більше 60% малого бізнесу орієнтовано на імпорт. Склалася ситуація, парадоксальна з точки зору здорового глузду, але закономірна з точку зору економіки. Підвищення добробуту населення стає причиною його погіршення в середньостроковій перспективі. Зі зростанням рівня доходів населення починає скуповувати різноманітні блага – будинки, техніку, автомобілі. Але іноземного походження, оскільки у нас немає національного товаровиробника. В результаті це призводить до зростання імпорту, збільшення попиту на іноземну валюту, девальвації національної валюти, що веде до погіршення добробуту населення. Вихід з цієї ситуації один – підтримувати національний бізнес.
Руслан КОЗЛОВ, «Версії»
