Ця теза голови обласної державної адміністрації Михайла Папієва пройшла червоною ниткою під час щопонеділкової апаратної наради з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації та територіальних відомств центральних органів виконавчої влади
Чернівці
Те, що здавалося українським громадянам некерованим хаосом, чимось тимчасовим і помилковим, насправді не було такою вже стихією. Навіть навпаки. 2003-го року на високому офіційному рівні в Чернівцях нарешті прозвучало: те, що відбувається у нашому суспільному житті, – це система.
«Хотинський» і «Щоденний» поки щo «тримаються». Чи надовго? 3 грн 60 коп. за 1 буханець – такою буде відпускна ціна на наймасовіший борошняний улюбленець чернівчан уже цими днями. Хоча його вартість уже зростала і зовсім недавно на 20-30 копійок.
На нещодавній прес-конференції Володимир АНДРУЩАК, начальник ДКП «Чернівціводоканал», повідомив про суттєві позитивні зрушення в роботі комунального підприємства.
Не секрет, що багатьох майбутніх юних «театралів» до театру спочатку «заганяють силою». Мова йде, звісно ж, про різноманітні колективні відвідини театру школярами-студентами різноманітних навчальних закладів. Але пізніше щось таки змушує цих «недосвідчених і поверхневих неофітів» самостійно купувати квитки в касі і поринати в репертуар театру, вишукуючи цікаві вистави! Будьмо відверті: головний стимул їхніх перших театральних зацікавлень – вродливі та харизматичні актори-однолітки! Наприклад, для когось чернівецький театр «розпочався» з Віктора Барановського, з Крістіни Зборлюкової чи Івана Даниліна, а для когось – з Яни Тараненко…
Ще одну «туристичну родзинку» намагаються започаткувати у Чернівцях. Минулої п’ятниці, з трубами, піснями і танцями, вулицями міста пройшлися 60 музикантів п’яти фольклорних колективів, місцевих – з Чернівців та Герци і з Румунії. Були серед них навіть альпійські горністи з Німецького товариства м. Коломия.
Чернівцям усе ж таки таланить! Здавалося б, стара кам’янецька фортеця могла легко посперечатися з резиденцією за місце у списку. Адже кам’янчани добиваються включення до почесного списку ЮНЕСКО з 1978 року. А віз і нині там. Чернівці почали свій похід до ЮНЕСКО лише 1998 року, і висота вже взята.
Незважаючи на занудний офіціоз, ритуальні «ку» і виняткові за снодійним ефектом промови, у цього дня невичерпний потенціал. У першу чергу, він є яскравим свідченням, що можна зовсім не згадувати про історичні драматичні події і небо після того не падає на землю. А можна сказати, навпаки, стає спокійнішим і миролюбнішим. Адже дата 28 червня для буковинців колись означала епохальну дату приєднання. І тут були такі танці... Нині про епохальність не згадують, не сперечаються. І, видається, правильно роблять.
Українська художниця Елаїда Данилівна Нейман народилася 24 червня 1926 року у селі Устя Вінницької області. Працювала у галузі станкового малярства, в жанрах пейзажу, портрета та натюрморту. Після закінчення Одеського художнього училища 1951 року приїхала до Чернівців. Від 1960 року – член Національної спілки художників України. 1993 року емігрувала до США. Померла 26 липня 2003 року у Новому Орлеані. Твори зберігаються у Чернівецькому художньому музеї та численних музеях України, а також Росії, Молдови, США та приватних колекціях.
190 років тому в Чернівцях освятили перший на Буковині новозбудований греко-католицький храм – нині Собор Успіння Пресвятої Богородиці
Ювілейна дата – 70 років початку війни – зобов’язує щось сказати. Якісь правильні потрібні слова. Хоча сказано вже стільки... Тож поділюся тим, що вражає мене найбільше, коли переглядаєш документи і газети початку війни.
Чернівецький обласний благодійний фонд допомоги дітям, хворим на рак та лейкемію «Подаруй дитині життя» продовжує об’єднувати зусилля небайдужих буковинців у боротьбі із важкою недугою дітей, що страждають злоякісними захворюваннями. 19 червня 2011 року о 14 год. в Центральному парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка (біля фонтану) відбудеться чергова акція милосердя.