Кожному іноді потрібно побути наодинці із собою, однак психологи усього світу сходяться на думці, що для задоволеності життям нам не обійтися без соціальної взаємодії. Почуття самотності призводить до зменшення в організмі рівня дофаміну – так званого «гормону щастя», який виробляється, коли ви просто перебуваєте поряд з іншою людиною. Які ще наслідки тривалого самотності можуть спостерігатися в людському тілі?
Підвищується рівень гормону стресу. Наше тіло виробляє більше кортизолу (гормону стресу), коли ми в стані напруги. Але якщо ділитися неспокійними думками з іншою людиною, негайно відчувається фізичне полегшення: рівень кортизолу в організмі при цьому падає.
Нервова система переходить в режим безсоння. Коли ми відчуваємо самотність, наш мозок виробляє надлишок норадреналіну, який вважається одним з найважливіших «спускових гачків» безсоння.
Підвищується рівень лейкоцитів. Високий рівень норадреналіну своєю чергою підвищує вироблення білих кров’яних тілець і зменшує рівень природної стійкості організму до вірусів. У перспективі самотні люди більше зазнають хронічних запалень. Тому слід займатися в тренажерному залі, відвідувати групові тренування або просто піти на пробіжку в людний парк, щоби відчути себе соціально активною і здоровою людиною.
Тіло холоднішає. 2012 року дослідники з Нідерландів виявили, що самої думки про ізольованість від суспільства досить, щоби в людини знизилася температура. Простіше кажучи, самотність доводить до ознобу.
Страждають серце й судини. Команда дослідників з університету Чикаго з’ясувала, що самотність може бути небезпечнішою для життя за ожиріння. В рамках свого досліду
експерти виявили, що ген імунної системи у самотніх жінок і чоловіків у віці 50 років працював активніше, ніж у тих, хто постійно перебував в оточенні людей. Через це в учасників експерименту зростало навантаження на серце, підвищувався кров’яний тиск, істотно зростав ризик серцевих нападів, а також інфарктів і депресій.
Таке дослідження опублікував Health.info.
