ЗАВТРА
У нас сьогодні
дуже багато проблем,
Але головна –
це “завтра” передусім:
Почнеться співом недавньогрецьких сирен,
що виють Вієм:
в підвал! лягай!
поміж стін!
Чи співом пташок
Почнеться воно: фьють-фьють!
Який залітає у вікна натхненням снаги?
І шурхотом віників – двірники
Заметуть
підлогу подвір’їв
і вуличні береги?
У нас сьогодні проблема із “завтром”: як?
Яка погода? Принаймні, прогноз який?
Чи дощ звичайний?
Чи ряснокульний ляк?
А, може, той, що осліплює?
Дощ сліпий?!
Чи навіть злива –
бомби, як із відра?
Ти хочеш сонечка? Хочемо всі, авжеж!
Але ж сьогодні така неприродня гра,
Що замість сонечка – спалахи від пожеж.
Який на завтра
Планується раціон?
Білки-жири-вуглеводи…
Сніданок який?
Бо ж на обід буде просто бомбезний бульйон,
А ранком –
бенкет із ракет,
хочеш – їж, хочеш – пий!
Ти питимеш каву?
З цукром?
Ще й з молоком?
Хай пощастить!
А як ні – філіжанку сльози.
Слізки солені?
А ти їх –
одненьким ковтком.
Ні? То не пий,
просто плач, просто вий, голоси.
Бульйон вже у шлунку,
Хто з’їв,
той у вирві лежить…
А що на вечерю: дерунчики з ранок
чи ран?
Червоне вино?
Чи то келих із кров’ю дрижить?
Вино!
бо для крові потрібна цистерна – не дзбан.
А завтра туманно,
Безпланово, шкереберть,
В утробі “сьогодні” –
назад нема вороття.
Пологи опівночі:
завтра – нове життя…
І хай
не народжуватиметься більше смерть…
Наталія Куконіна-Самойленко, 2024
«Проводжаємо весну, зустрічаємо літо…» – 29 травня 2024-го відбулося чергове засідання клубу «Дебют-Читання» у Чернівецькій обласній науковій бібліотеці ім. М.Івасюка. Модератор події: Ольга Серебріян, відділ краєзнавства. Учасники заходу цього разу зустрілися із поеткою і казкаркою, перекладачем Наталією Куконіною-Самойленко. Зараз пані Наталія проживає з родиною у Франції.
Тематика віршів, які читала Наталія Куконіна-Самойленко, була різноманітною. Це і відлуння подій сьогодення, трагедія війни. І невеликі замальовки про буденне життя, омріяний мир і гармонію. Знайшов своє відображення у виступі і цикл дитячих віршів. Ми мали можливість не тільки послухати авторський текст, але на екрані побачити головних героїв і героїнь, які надихають пані Наталію у своїй творчості.
Від бабці тісто не втече –
У неї в тісті руки,
Бабуся пасочки пече,
А з нею – всі онуки.
Роман – найстарший – знає все,
Він до навчання здібний,
Що бабця каже – те несе
В пропорціях потрібних.
Андрій – той засікає час,
І стежить за процесом.
Сашко втручається щораз
Із пильним інтересом.
“Опара”, “дріжджі” – ці слова
Марійка вчить сьогодні.
Софійка мріє, щоб дива
Здійснились Великодні.
Даринка формочки мастить,
Ще трішки – буде казка,
Духовка таїнством пашить,
Стрибають в пічку паски.
Ось перша – в бабиній руці,
Великдень сонцем сяє.
На першу пасочку в житті
Стефанчик наш чекає.
Наталія Куконіна-Самойленко, травень 2024
МАМА
А у мене мама –
САма-сАма-сАма:
В сукні бальній танцювальна,
Колисаночки-співальна,
Малювальна, дарувальна,
Вірші й казочки-читальна,
Гральна.
Найгарніша,
Найсильніша,
А готує – найсмачніше,
Серце в неї – найдобріше,
Моя мама –
САма-сАма
Наймаміша!
Наталія Куконіна-Самойленко, травень 2024
Наталія Куконіна-Самойленко повідомила про те, що планується публікація збірки віршів для дітей. Певна частина накладу буде опублікована українською мовою, а певна – польською. Проілюструє книгу відома художниця Раїса Рязанова. Перекладачка на польську з української – пані Люція Ушакова, викладачка польської мови, членкиня Обласного Товариства Польської Культури ім. А.Міцкевича.
А у мене мама величезна,
Наче Сонце, що й вночі не щезне.
А якщо я раптом загублюся,
Я побачу Сонце та знайдуся.
Мама гарна:
усмішка широка,
сині коси,
три червоних ока.
А іще ховає десь зелене…
Найгарніша в світі
мама в мене.
Наталія Куконіна-Самойленко, березень 2024
Moja mama przypomina słońce,
Moc którego promienieje w nocy.
Jeśli nagle kiedyś stracę drogę,
Ujrzę słońce i ustąpią trwogi.
Mama piękna:
uśmiech ma szeroki,
siny warkocz
i czerwonooka.
A jeszcze jedno oko utajone,
Nie takie jak te inne, a zielone.
Teraz wszystko już o mamie wiecie,
Że najcudowniejsza jest na świecie!
Переклад: Люція Ушакова
Під час зустрічі Ольга Серебріян передала Наталії Куконіній-Самойленко дві газети: газету “Газета Польська Буковини”, де надруковані вірші пані Наталії в перекладі пані Люції Ушакової. Та екземпляр газети “Молодий буковинець”, де є стаття пані Надії Будної «На концерті був експрем’єр»: чернівчанин Олександр Куконін проводить благодійні концерти у Парижі.
На завершення був презентований відеофільм “Ми кричали”.
Ми кричали, так кричали,
В лісі звірі замовчали,
Вже не вили, не гарчали,
Але нам здавалось : мало!
Ми волали, так волали,
Банки гроші заховали,
Вулиці порожні стали,
Але нам здавалось: мало!
Ми гриміли, так гриміли,
Тупотіли, що є сили,
Грім зомлів, дощі злякались,
“Діти! Що за крик? Що сталось?”
“Просто нам набридло грати,
Захотілось покричати!”
Наталія Куконіна-Самойленко, 2024
Принцеси – дві сестрички – вийшли з дому,
Назустріч їм – художник мій знайомий.
– Красунечки! Вас малювати можна?
Спитав принцес знайомий мій художник.
– Звичайно! Нас оспівують поети,
Але ніхто ще не писав портрети.
Портрети вийшли – можна до музею!
На них принцеси гарні, як лілеї!
А платтячка які! Яскраві барви!
Лиш на корони не знайшлося фарби.
Корони ж золоті, усім відомо,
Забув художник золотисту фарбу вдома.
А сонце слідкувало за процесом
І сяйвом бризкнуло на голови принцесам,
І засвітились золотом корони,
І задзвеніли в синім небі дзвони.
І четверо принцес, немов у вальсі,
Присіли у глибокім реверансі,
І всі чотири “дякую!” сказали,
А потім всі із сонцем танцювали.
Наталія Куконіна-Самойленко, березень 2024
Дякуємо Наталії Куконіній-Самойленко за золоті фарби, за музику, за вальс, пасочки, сонце, радість, за віру у мирне і щасливе майбутнє. Успіху новій книзі! Дякуємо організаторам і учасникам цієї зустрічі клубу «Дебют-Читання». Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями.
.
©Тетяна Спориніна,
фото автора
