Кожного разу перед Новим роком Україна має проблеми з російським газом. Користуючись монопольним правом на газовий краник, «старший брат» заламує захмарну ціну, для зниження якої вимагає політичних поступок
Архіви за день: 22/12/2011
Ось незалежна Українська держава існує вже 20 років, а більшість її громадян має слабку уяву про сучасну українську нагородну систему. Сама система призначена для нагородження і за бойові заслуги, і за трудові здобутки, і за різноманітні благородні вчинки. Чому ж вона не користується особливою повагою в очах рядових громадян?
Ми вже перебули свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці, яке тривало тиждень. Але розповідь буде про нього. Зрештою, завжди перебуваємо в полі якоїсь події (свята). Їх у році 12, бо таким є річний цикл основних церковних свят. І кожне має свій смисловий, енергетичний, інформаційний зміст. Про них читачам «Версій» розповість Віктор ВЕРЯСКІН, богослов і вчений, священик-монах, який їздить світом з виступами, змушуючи людей замислитися над тим, хто вони і для чого, щедро допомагаючи всім охочим у пошуках істини. Його бесіди про святе Письмо і про зміст життя однаково захоплюють як росіян з Москви, українців з Києва, так і мешканці з Чікаго й Торонто…
Білий кролик, який керував 2011 роком, помалу сходить зі сцени нашого життя, щоби поступитися Чорному Водяному Дракону. Амплуа нового персонажа – герой і лиходій в одній особі. Дракон – неординарний і він створює інтриги як в міжосібному, так і в світовому масштабі, перевіряючи кожного учасника на міцність. Слабкі, ліниві і безвольні швидко залишають арену боротьби ні з чим, а ті, в кому Дракон побачить гідного супротивника, можуть отримати весь світ як приз за хорошу гру.
Саме у грудні Чернівецька філармонія відзначає славні 134 роки. Десятого грудня далекого 1877-го зведене силами буковинського музичного товариства приміщення, яким милуємося і сьогодні, передали у використання, себто, сучасною мовою, здали в експлуатацію.
Її пісні постійно звучать на Хмельницькому радіо й телебаченні. Бо Пугачови – Володимир і Діна – відомий на Поділлі творчий дует. Батько – поет-пісняр, а донька – виконавиця й автор музики. На превеликий жаль, лише на 18-му році життя в Чернівцях вона дебютувала на чернівецькому радіо як Діна Канюченко
Стереотипно до когорти «творців» зараховують переважно діячів культурного фронту: письменників, музикантів, художників… Проте наша невеличка розповідь про митця іншого ґатунку – Михайла Красовського, який, – по-іншому і не скажеш, – справді «творить» відоме та успішне буковинське підприємство «Розма».
Такого не буває, бо просто не може бути – скаже прискіпливий читач і буде, мабуть, правий. Адже мова йде ще й про журналістку, чия професія з самого початку вимагає конфліктності й опозиційного ставлення до навколишнього. Та з усіх правил є винятки. Тому й герої публікацій Валентини Мацерук, навіть не зовсім позитивні, як правило, з часом ставали її друзями.
У шістдесят він сів за кермо. Шумахером не став, але їздить усією Україною та за її межі. Працьовитий, жвавий, веселий, завзятий. Недарма його люблять студенти. І студентки також. Усе це – про нього, професора кафедри історії України ЧНУ Петра Павловича БРИЦЬКОГО, який відсвяткував у лютому цього року 80 років. Утім, коли спілкуєшся з Петром Брицьким, важко віриться в такий його серйозний вік. Але рядки з біографії свідчать – складне, але прекрасне життя у нього. Має хист утримувати в собі одразу три епохи – минуле, нинішнє і майбутнє. І в усьому знаходить краще.