«Ти можеш вилізти ген наверх по трупах, але це не успіх» Чи можна називати успішну людину щасливою людиною? Що таке успіх і чи буде Україна успішнішою? На відкритій зустрічі в Українському католицькому університеті єпископ Української греко-католицької церкви Борис Ґудзяк поділився власними міркуваннями про успіх. «Радіо Свобода» побувало на цій зустрічі і […]
цінності
9 posts
Для чого ми тут? На цій Землі? Яка мета нашого існування усіх разом та кожного окремо? Чи можна досягти справжнього успіху в житті, коли ти не знаєш його справжньої мети? Ілюзії, ілюзії, ілюзії… Усі прагнення людини за тисячоліття сучасної історії досягти розуміння суті життя виявилися марними.
І ми всі разом можемо таку ситуацію змінити. Для цього багато не треба – варто лише називати речі своїми іменами. Порядних людей – порядними, а негідників, хабарників і злодіїв – негідниками, хабарниками і злодіями. Біле визнавати білим, а чорне – чорним. Тоді в нашому житті й буде більше порядку та справедливості. А ми ж за ними так скучили!
Ми вже перебули свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці, яке тривало тиждень. Але розповідь буде про нього. Зрештою, завжди перебуваємо в полі якоїсь події (свята). Їх у році 12, бо таким є річний цикл основних церковних свят. І кожне має свій смисловий, енергетичний, інформаційний зміст. Про них читачам «Версій» розповість Віктор ВЕРЯСКІН, богослов і вчений, священик-монах, який їздить світом з виступами, змушуючи людей замислитися над тим, хто вони і для чого, щедро допомагаючи всім охочим у пошуках істини. Його бесіди про святе Письмо і про зміст життя однаково захоплюють як росіян з Москви, українців з Києва, так і мешканці з Чікаго й Торонто…
Принаймні подумки. Тільки не здогадуються про це. Бо хто б і що не казав, а наші люди вже давно опанували європейські цінності, зрозумівши, що найважливішим у світі є людина та її життя
Так вважає богослов і вчений, священик-монах і лектор Віктор ВЕРЯСКІН, який їздить світом та виступає перед людьми, змушуючи їх замислитися над тим, хто вони і для чого. Людина-енциклопедія з магнетичною привабливістю та дивовижною скромністю, щедро допомагає всім охочим у пошуках істини. Його бесіди про святе Письмо і про зміст життя однаково захоплюють як росіян з Москви, українців з Києва, так і мешканці з Чікаго й Торонто… Людей дивує й окрилює сучасний погляд священика на науку і релігію, як дві частинки однієї цілосної істини.
Чи є якийсь сенс в історії? Чи можна написати про час? Наприклад, у 96-му році один з моїх приятелів мало не вмер, а інший – одружився. Звісно, цей рік для них абсолютно різний. А в історії він більш-менш однаковий. Це я про те, що об’єднують нас достатньо примітивні речі, а роз’єднують дуже суттєві. Уся ця політична метушня та галас, балачки про патріотизм, дискусії про газ, мову, флот, яким приділяється стільки уваги у ЗМІ, – несуттєві. Вони і є тим примітивним, що об’єднує. А суттєвими будуть усілякі любові, погляди, слова, природа, думки ввечері наодинці, навіть сни. З них і складається час. Різний, живий, суттєвий.
«Європейська модель», «європейські стандарти», «європейські цінності»… А що ж являють собою так звані «європейські цінності»? А що ж за цим стоїть? Чи мають вони сильні і слабкі сторони? Чому так багато людей, причому, не лише в самій Європі, а й на інших континентах, вважають їх взірцем? На такі запитання шукала відповідь і, як мені здається, знайшла.
Працівники Чернівецької митниці виявили в поїзді«Софія-Москва» колекцію незадекларованої старовини. Власник старовинних болгарських медалей і монет сховав їх між наволочкою та подушкою на полиці в купе. Цікава деталь: усі монети колись використовувалися як дукати в намисті. Старовинні поштові листівки, штик-ніж, кілька стародруків… За попередніми висновками експертів, усі знахідки мають культурну та […]