У країні загалом, як і в області, тривають масові акції протесту проти ухваленого Верховною радою Податкового кодексу. Які ж, власне, претензії в українських підприємців (до речі, серед них – не лише «базарники», як це намагаються подати їхні опоненти) до цього варіанту Зводу податкових законів?
Політика
Повітовий лікар і запеклий викривач виразок на тілі суспільства Степан Руданський умів посміятися. Хоча сміх його був зазвичай з гірким присмаком: таке було тоді життя (кріпацтво, цензура тощо). Та оскільки мудрі люди стверджують, що часів легких не буває ніколи, то нам у поствиборний період залишається теж хіба що посміятися
Стартував цей фарс задовго до 31 жовтня – тоді, коли український (наголошую – всенародно обраний!) парламент переніс місцеві вибори з терміну, визначеного Основним Законом – Конституцією, саме на минулу неділю. І народ укотре «проковтнув» усе, що на законодавчій таці принесли йому його «слуги». Тож залишалося новий закон просто виконувати. «Час Ч» - 31 жовтня 2010-го – показав, що це… неможливо. Чи є кого винуватити в цій ситуації, окрім самих себе?
Наша партія народилася з потреб людей, які постійно та повсюдно відчувають ущемлення своїх найелементарніших прав. Адже навіть отримати довідку стає інколи проблемою, не кажучи вже про більш складні дії.
Мати у своїх лавах такого політичного важковаговика, як Іван Орестович ШИЛЕПНИЦЬКИЙ, не відмовилася б жодна політична сила краю. Чого варті лише дві каденції (десять років!) керівництва найвищим представницьким органом Буковини – обласною радою. А свого часу він очолював район, працював першим заступником голови облвиконкому, головою РДА.
Ми маємо сталі традиції та звичаї. Лише уявіть: на Буковині є села, в яких за півроку не трапляється жодного правопорушення. І не тому, що там бездоганно працює міліція чи місцева влада. Просто люди самі себе виховують, зберігають сталі традиції. Думаєте, там вони мають менше свободи? Скажімо, є села, в яких молодих хлопців, які люблять «зазирати в чарку» жодна сім’я принципово не візьме в зяті. Наші люди вміють самі створювати собі гідні умови і повноцінне життя.
Не вірте, якщо на місцевих виборах вам обіцяють: ▪ Підвищення зарплати. ▪ Пенсіонерам – своєчасну виплату пенсій. ▪ Реформи в освітній галузі ▪ Вступ України до ЄС. ▪ Запровадження другої державної мови ▪ Зниження тарифу на електроенергію...
За словами голови Чернівецької міської виборчої комісії Генріети Баранової, на посаду градоначальника Чернівців претендують 7 кандидатів. Сісти в крісло міського голови розраховують:
Пані Єлизавета очолює буковинський осередок партії «За права людини», натхненницею для якої є Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова. Чим вирізняється партія «За права людини» з-поміж інших? Що пропонує вкрай зневіреному українському виборцеві? До чого прагне та які завдання ставить перед собою на нинішніх виборах до місцевих рад? Про це розмова з єдиною в області жінкою – головою обласної партійної організації та віднедавна головою Кіцманської райдержадміністрації.
Напористо, перефразовуючи відомий вислів відомого у минулому політика, Михайло КРАЙС, у притаманній йому іронічно-інтелектуальній манері, розпочав розмову з представниками місцевих ЗМІ. На прес-конференції він презентував нову на Буковині політичну силу.
Місцеві осередки політичних партій в Чернівецькій області почали оприлюднювати «верхівки» своїх списків на вибори до місцевих рад. Сенсацій поки що не спостерігається.