Подружжя ледь не залишилося каліками через необережність
Микола та Марія Чоботар вийшли на город, аби обробити землю і посіяти кукурудзу, а опинилися на операційному столі. Мотоблок, на якому завжди працює чоловік, відмовився слухатися – і затягнув обидві його руки. Жінка, яка кинулася на допомогу, теж залишилася без руки.
Коли подружжя з села Тисівці Сторожинецького району привезли з важкими травмами до лікарні швидкої медичної допомоги у Чернівцях, вони вже не вірили, що матимуть руки.
– Дорогою я молився, аби пройшов цей страшний біль. Думав, що залишилися ми з жінкою каліками, – зі сльозами на очах розповідає 54-річний Микола Савович.
…Того дня чоловік разом із дружиною та донькою пішли на город. Землю у цей час завжди обробляють за допомогою мотоблоку, а потім засівають. Та цього разу сільськогосподарський агрегат відмовив у керуванні – замість того, аби рухатися вперед, різко дав задній хід і затягнув обидві руки господаря у механізм.
– Жінка перелякалася, підбігла до мене, хотіла витягнути мої руки, а натомість і сама потрапила у цю страшну різанину – у неї пошматована права рука, – продовжує Микола Чоботар. – Дочка викликала «швидку». Приїхало аж три машини, серед них – реанімаційна бригада. Дякувати Богові, вони швидко привезли нас до лікарні. З приймального покою нас одразу поклали на операційний стіл.
– У чоловіка травмовані два передпліччя: ліве – із відкритим переломом обох кісток на межі нижньої третини з незначним пошкодженням м`яких тканин, а от на правому – субтотальний відрив на рівні середньої нижньої третини. У жінки в ділянці ліктьового суглобу субтотальний відрив з вивихом. Операція тривала сім годин. Працювала команда реаніматологів-анестезіологів, травматологів та судинних хірургів, – розповідає Дмитро ЯКИМ`ЮК, завідувач відділенням травматології лікарні швидкої медичної допомоги. – Спочатку промили рани, видалили нежиттєздатні тканини. Потім відновили цілісність кісткової тканини – це свого роду каркас. Після цього до роботи взялися судинні хірурги.
– Права рука у чоловіка була практично повністю відірвана – трималася практично на сухожиллі. Переламані кістки, розірвані нерви і судини. Коли бралися оперувати, не були впевнені в тому, що вдасться врятувати кінцівку, – розповідає Дмитро Домбровський, професор кафедри хірургії Чернівецького державного медичного університету, завідувач відділенням хірургії судин обласної лікарні. – В обох були розірвані артерії так, що зшити їх було неможливо. Тому доводилося з іншого місця брати вени і вшивати їх замість артерій. Тобто реконструкція була складна і тривала. Та, зрештою, кровопостачання вдалося відновити. Нині можна казати, що після тривалої реабілітації руки і в чоловіка, і в жінки будуть функціонувати.
Нині з-під гіпсу, який наклали на травмовані руки подружжя, стирчать металеві штирі, на яких тримаються зібрані по шматочках кістки. Кажуть, біль уже несильний і настрій з кожним днем покращується.
– У чоловіка повністю збережені рух і чутливість лівої руки, а от на правій наразі рухи коливального характеру, чутливість на деяких ділянках втрачена. Це через те, що там травмовані периферійні нерви, – пояснює Роман БУГАЙ, лікар-травматолог. – У жінки ж рана загоюється цілком нормально, рука повністю відновиться.
Марія Григорівна та Микола Савович досі не можуть повірити, що вони живі і будуть практично здорорвими. Кажуть, лікарі здійснили диво. Тож коли одужають, обіцяють щонеділі ходити до церкви і молитися Богові за здоров’я своїх рятівників.
Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
