Вадим Дробота упав з даху дев’ятиповерхового будинку і дивом залишився живим. Нині він відновлюється від важких операцій і заново вчиться ходити. Лікарі кажуть: після такого падіння ще ніхто не виживав!
Вадим Дробота мешкає у Чернівцях і працював покрівельником. Того «чорного» дня виконував звичну роботу на даху дев’ятиповерхівки. Зробив необережний крок, сковзнувся і… полетів униз.
– Я вже не пам’ятаю, про що думав, поки летів. Це тривало лічені миті. Весь час намагався за щось зачепитися, аби зменшити швидкість. Помирати не хотілося, – розповідає Вадим. – Мене врятував паркан біля будинку. Я за нього вчепився рукою. Навіть не відчув болю, коли руку відірвало. А коли опинився на землі, глибоко дихав, аби не втратити свідомість.
– Мені зателефонували колеги сина й сказали, що він у лікарні, – розповідає Ольга Іванівна, мати хлопця. – Вадим упав з 33-метрової висоти. Думаю, він народився не просто в сорочці, а в довгій сорочці – аж до п’ят! Це диво, що син живий…
Вадим Дробота переніс чотири складних операції, попереду – п’ята. Лікарі обіцяють, що за місяць він уже зможе самостійно ходити і поступово повернеться до звичного життя. Щоправда, без лівої руки.
– Вадима привезла до нас карета «швидкої». Медики забрали його з будови, де він упав навіть не з дев’ятого, а з десятого поверху (адже був на даху!). Весь час хлопець був у свідомості, – розповідає Василь Василов, завідувач відділення травматології Чернівецької обласної лікарні. – Той паркан, через який він утратив руку, врятував йому життя. Травм було багато: відрив лівої руки, перелом стегна, перелом правого передпліччя, забій головного мозку, забій внутрішніх органів черевної порожнини. До роботи взялися травматологи, загальні та судинні хірурги. Вадим переніс кілька операцій. Але він дуже терплячий і сильний. Уже за місяць зможе ходити своїми ногами.
Василь Михайлович зізнається: за 33 роки його медичного стажу такого чудо-випадку не було!
Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
