Художній салон на Панській – «осередок антифашизму» в Чернівцях?

За вимогу клієнтки обслуговувати її державною мовою, продавчиня назвала ту «фашисткою»

IMG_0416

Коли чотири роки тому в Чернівцях відкрився Художній салон, власники презентували його не просто як «магазин предметів мистецтва». Та й чим, як не осередком культури, мав би бути Художній салон у центрі європейського міста на вулиці, яка в кращі часи називалася Панською? Тож, окрім продажу, там були виділені окремі зали й куточки для постійних виставок, у вихідні він фактично працював як музей, а в креативних планах була кава для гостей. «Працівники радо приймають відвідувачів…», – казав співвласник сімейного бізнесу «Художній салон» пан Москалюк 4 роки тому в інтерв’ю місцевому сайтові bukovynaonline.com. І скрушно зауважував, що «просвітницька робота в реґіоні йде на спад: люди мало цікавляться мистецтвом…»

Сьогодні скрушне зауваження на адресу Салону надійшло від самих споживачів. Замість «осередку культури», Салон, вочевидь, перетворився на «осередок антифашизму» (в найгіршому, саркастичному сьогодні значенні цього слова).

До редакції звернулася обурена чернівчанка пані Мирослава (її прізвище є в редакції), яку в «осередку культури» – Художньому салоні в центрі Чернівців на найвідомішій вулиці Чернівців ім. Ольги Кобилянської – відмовилися обслуговувати українською мовою і навіть обізвали… фашисткою.

«Гарного суботнього дня, – розповідає пані Мирослава, – я разом з племінниками зайшла до Художнього салону, сподіваючись замовити раму для картини. Я давно  постійний покупець цього салону, задоволена якістю товарів і асортиментом, побіжно знайома з власниками. Цього разу мене обслуговувала юна продавчиня з бейджиком «Настя Романюк». Оскільки вона говорила російською, я – на правах споживача – попросила, аби мене обслуговували українською. Гадаю, не варто детально переказувати наш діалог, суть якого зводилася до того, що Настя «нє обязана», «нє может» і «прієхала із Россіі». На моє прохання запросити іншого продавця для спілкування зі мною, підійшла жінка зрілого віку, вона спочатку була доброзичливішою, але все одно прийняла сторону колеги і зрештою заявила, що мене, фашистку, тут обслуговувати не будуть і навіть позиватимуться до суду. Мої апелювання до Конституції потягнули за собою пораду, куди я ту Конституцію можу розмістити. Наступна розмова з власниками салону при випадковій зустрічі завершилася тим, що я чомусь прослухала лекцію про перемогу над фашизмом.

Мій візит до Художнього салону в понеділок майже увінчався успіхом: старша продавчиня вибачилася за слово «фашистка», але молодша, попри спілкування з колежанками українською, зі мною навмисно говорила російською.

Та це вже деталі, головне – не подія, а тенденція. Я не вимагаю надзвичайного – лише щоб у моїй країні зі мною говорили державною мовою в місцях, які претендують називатися культурними. Я не вимагала б цього на Калинівському ринку, адже базар є базар, там я просто пішла би до іншої ятки, де мене задовольнило би обслуговування. Я не ображаюся на слово «фашистка», бо точно знаю, що я такою не являюсь. Я навіть не звинувачую «принципово» російськомовну дівчину. Мені просто прикро, що влада використовує цю неосвіченість, невихованість молоді задля роздмухування міжнаціональних скандалів.

Цікаво, як би цю ситуацію розцінили національні громади Чернівців. Кожна з них береже свою мову і свої традиції. Якби в країнах, звідки походять їхні національні корені, на звертання державною – і їхньою рідною! – мовою їх назвали би фашистами – як би вони відреагували?

Я не ідеалізую жодну з влад, але раніше подібні «антифашисти», які вважають, що розмовляти рідною та ще й державною мовою – це фашизм, принаймні не демонстрували відкрито своїх українофобських настроїв. Прикро, що ми терпимо таку зневагу до себе і навіть не маємо куди звернутися. Адже дрібне непорозуміння між клієнтом і продавцем у приватному закладі, вочевидь, не потягне за собою жодних адміністративних висновків. Прикро, що інформаційне засилля мовного питання дає потрібний владі результат: люди зіштовхуються лобами між собою замість того, аби бачити реальний корінь зла – владу.  Банальне хамство приправляється політикою. Ось що прикро. Тому я й не маю наміру залишати цю ситуацію так, як є».

Записала Маріанна АНТОНЮК, «Версії» 

19 responses on Художній салон на Панській – «осередок антифашизму» в Чернівцях?

  1. Очень рад, что в художественном салоне работают люди, давшие отпор националистической быдлоте.
    Хорошо, что националистическая мразь не завладела нашим любимым городом.

  2. Наш фюрер Янукович правильно учит, што надо біть бандеровскава зверя в ево логове. Очень правильньіє люди заведуют салоном т.н. бандеровской мазаниньі. Непримено надо провести мітинг поддержки и расшьіріть іх предпріятеє, предложьів ему новьіе помещения. Пускай проводят занятия с Регионал-югентами, пускай і буковіна прославица своим героем Тітушкой.
    Настоясчие верньіе люди, не скрьіваюсчие свойо обличье. Теперь продажьі у них пойдут верх, ібо всякій захочет зайті і плюнуть в рожу (зачоркнуто) вохітіца подвігом такіх феєрічєскій долбой…ов (зачоркнуто) Ісконо руССкіх людей.

  3. Ти чмо без роду і племені!!! З яких це пір москалі рахують Чернівці своїм містом?! До 1940 року вашого духу не було в Чернівцях! Ти гнидо комуно-більшовицька,якщо тобі щось не подобається в Україні-ЧЕМОДАН,ВОКЗАЛ,РАСЕЯ!!!

  4. А ты не забыл, что до 1940 года и Украины тут отродясь не было. И появилась она тут, только благодаря СССР!
    Посмотри переписи населения проведённые Австро-Венгрией и Румынией и может, наконец до тебя дойдёт, что украинцы тут были нацменьшинством…
    Так, что чемодан, вокзал, Галиция!

  5. очєнь верно товарісч вєсчаєш. Відім мьі как тєрпіш і страдаєш пасреді жьідобандеровцев, жьідорумунов і жьідобандеровцев. Нєдолго осталось страдать тебе, брат Леонід, торгуя жьідокітайскімі вьішьіванкамі. Обратіт свой взор Путлєр і прішльот нанотанкі Кантіміровской дівізііі.
    Держьісь, брат, носі касаваротку, хлєбай счі лаптямі і танцуй камарінскую.
    Да, і передай своєй мамє, што у нєйо сьін – дебіл.

  6. Что ж вы хохлы хохляцкие желчью плюете, вы русского не понимаете мовнюки хреновы? Телку бедную так обидел русский, что она аж в газету побежала кипятком ссать, бедные ущербные люди… Ну не нравиЦцо вам – проваливайте к себе в галицию, не мешайте нормальным людям жить. Жрите ваше сало с семечками, хлебайте горилку в шароварах, ездите на заработки в Италии и Португалии жопы панам вытирать(поскорей бы вы все выехали) и танцуйте ваш гопак. Ах да, И передайте вашим мамам, что их дети – быдлота. Персонально Марине Антонюк(автору статьи). Марина, у тебя мозгов нету раз пишешь статьи на такие “актуальные” темы. У нас нет других проблем в городе, верно? Прибежала к тебе обделенная интеллектом дура и вы нашли друг-друга это сразу видно…

  7. Нешановний Художній салон! от ви і показали своє справжнє обличчя – спочатку з відвідувачкою, потім тут у коментарях. Тепер навіть якщо ви вибачитеся перед українцями за своє хамство – ці вибачення ніхто не сприйме як щирі. Найгірше, що ви ж – навіть не росіяни, і навіть не розмовляєте російською. Ви – покручі. Моральні, мовні і національні…

  8. Да, читаю этот бред, удивляюсь, тупизне и безграмотности некоторых комментаторов. Черновцы всегда был многонациональном городом в котором прекрасно уживались люди многих национальностей. Практически за все историю этот край переходил от одной страны к другой и практически всегда украинский язык здесь угнетали, вспомните хотя бы румынскую власть и почитайте историю кто и когда начал здесь культивировать и развивать украинский язык. (для тех кто очень плохо учился в школе уточню что это случилось после 39 года).
    Удивляет это невиданное стремление к обслуживанию исключительно на украинском и т.д. Вы подумали что здесь (в Черновцах) живут люди, которые не меньше Вашего любят этот город, которые родились и прожили свои лучшие годы при СССР, которые здесь же получили образование на русском и украинском языке и никогда не отделяли их друг от друга, а говорили свободно на любом из них. Да меня тоже раздражают идиоты, которые с трудом разговаривают на одном (и то не чистом украинском) и поучают меня за то, что я им отвечаю на русском. Ладно если бы мне говорили об этом люди которым по 20 лет которые выросли уже при незалежній Україні, но как правило говорят это люди которым уже далеко за сорок, которые были пионерами и комсомольцами, давали клятвы и ходили регулярно на партсобрания, которые образование получили (бесплатное!!) все в той же, не любимой ими теперь, стране и говорили они тогда, догадайтесь, на каком языке. Дай Бог, чтобы в нашем городе была только эта проблема.

  9. Російська культура, на щастя, це більш широке поняття, ніж бєсплатноє образованіє прі ссср, насправді, проплачене міліонами жертв людиноненависницької, лукавої, тоталітарної системи, або набір 5-ти, 6-ти примітивних, лайливих фраз проплачених коментаторів.
    Українську культуру можна порівняти з Феніксом або Сізіфом.
    Виборюймо волю. І нехай допоможе нам БОГ!

  10. Ті,хто сіє міжнаціональну ворожнечу на найвищому рівні, з трибуни парламенту жбурляючи в наш багатостраждальний,багатонаціональний народ страшне для всього світу слово “фашизм”,досягають своі мети.Мені СТРАШНО.

  11. Позвольте полюбопытствовать, а кто ж такой нехороший эту самую волю у вас отобрал? вы из КПЗ на Соборной пишете комменты? Ах ну да, конечно же мерзкие москали со своим русским не дают вам спокойно жить “навкраини мылий” верно? Вы, я так понимаю, сама являетесь представителем “жертв людиноненависницької, лукавої, тоталітарної системи”. По лагерям да по тюрьмам отсиживались? Ну давайте я вас пожалею… бедная- бедная Мирослава, обиженная русской культурой… ай-яй-яй. Вы ж наверняка за 20 лет независимости построили в Черновцах школу или детсад, или написали книжку, верно? Хотя, скорее всего,вы только тратить высланные вам из Италии деньги,носить вышиванку да языком молоть умеете. Ищите причины своих бед в себе,а не в окружающих.

  12. Віталій Портников – про людину тижня:

    – Обличчям тижня є депутат Верховної Ради України від Партії регіонів Олег Царьов.

    Цитата: “Было бы правильно, для того, чтобы уйти от языковой проблемы на Украине, выбрать язык, на котором говорит большинство населения, и сделать его государственным. В Украине это суржик. И два диалекта (русский и украинский) от суржика утвердить тоже на государственном уровне”.

    Вважаю, що ця цитата заслуговує на те, щоб той, хто це висловив, був оголошений нашою людиною тижня. Нарешті на рівні принаймні законодавчої влади було визнано, що головною мовою, щонайменше альтернативою українській мові, бо сподіваюся, що я тут розмовляю українською мовою, – є суржик. Суржик, не російська мова. А російська мова – це діалект суржику. Нехай на совісті пана Царьова буде те, що українська мова – діалект суржику. Хоча я завжди вважав, що суржик – це щось похідне від мови, а не навпаки. Але це вже питання освіти.

    Нарешті на рівні принаймні законодавчої влади було визнано, що головною мовою, щонайменше альтернативою українській мові – є суржик

    Проте це правда: російська мова в Україні – це я як філолог можу засвідчити – насправді є суржикоподібною. Більшість людей, які захищають російську мову в нашій країні, захищає її не російською мовою, а суржиком, суржиком, суржиком! Коли вони починають російською мовою розмовляти – вуха в’януть у того, хто цю мову знає, шанує, хто хотів би читати ввечері вірші Анни Ахматової, а не Ганни Ахметової! Бо Ганна Ахметова – це поетеса суржикоподібного суспільства, а Анна Ахматова – великий русский поэт. Тільки хто із захисників російської культури і мови знає про це в Україні?! Немає майже таких.

    Отже, маємо зробити простий вибір: або ми з вами намагаємося все зробити для того, щоби тут розвивалася мова тієї країни, або всі, разом із шановним паном депутатом, скочуємося в суржик, у безкультур’я, в насилля над російською мовою, яку ми, як мені здається, всі ми поважаємо і бажаємо, щоб вона розвивалася там, де для цього є всі можливості, там, де є її справжні носії, які її не знищують, не насміхаються з неї з незрозумілими наголосами, із дуже обмеженим словниковим запасом і з усім тим, що стало елементами російського слововживання тут, в Україні.

    Це простий вибір. І, до речі, можна подякувати панові Царьову за те, що він нарешті сказав, яка мова є притаманна тим, хто сидить під куполом: суржик, суржик, суржик.

  13. Светлана, да это с каких пор у нас “украинские носители” начали на литературном языке говорить? “Шо”, “Мэй, моу, май-то, май-сьо” Эти слова есть в украинском языке? Смею вас заверить, что ваши любимые “носители” разговаривают на таком же молдавско-украинском, польско-украинском и прочих суржиках и не надо быть филологом, чтоб это понять, достаточно просто быть наблюдательным и образованным. Так уж вышло, что вас филологов по образованию, через мои руки прошло довольно много (работу искали заграницей) у меня уши вяли от их наречий. или вы сетуете за “розчипірку” “пупорізку” “гумовый нацюцюрник” это ваш выбор? Я сам давно устал от мови “з незрозумілими наголосами, із дуже обмеженим словниковим запасом і з усім тим, що стало елементами УКРАїНСьКОГО слововживання тут, в ЧЕРНІВЦЯХ” И мне бы хотелось, что бы для начала “носители” сами научились грамотно разговаривать, а потом диктовали на каком языке нам разговаривать и уж тем более не бежать “ссать кипятком” к недалеким журналистам у которых в голове одна извилина чтоб публиковать такие “актуальные” статьи.

  14. я процитировала абсолютно незаангажированного человека – русскоязычного еврея. Который делает для Украины – многонациональной, разнообразной, терпеливой, дружной и интеллигентной – гораздо больше, чем агрессивный и ограниченный Художественный салон вместе со своими защитниками. Если вы не понимаете, о чём я – значит уже и не поймёте. Бог с вами.

  15. Позвольте полюбопытствовать, а кто ж такой нехороший эту самую волю у вас отобрал? вы из КПЗ на Соборной пишете комменты? Ах ну да, конечно же мерзкие москали со своим русским не дают вам спокойно жить «навкраини мылий» верно? Вы, я так понимаю, сама являетесь представителем «жертв людиноненависницької, лукавої, тоталітарної системи». По лагерям да по тюрьмам отсиживались? Ну давайте я вас пожалею… бедная- бедная Мирослава, обиженная русской культурой… ай-яй-яй. Вы ж наверняка за 20 лет независимости построили в Черновцах школу или детсад, или написали книжку, верно? Хотя, скорее всего,вы только тратить высланные вам из Италии деньги,носить вышиванку да языком молоть умеете. Ищите причины своих бед в себе,а не в окружающих. Йой! На городі бузина, у Києві дядько… чи у кремлі…

  16. Почитавши попередні коментарі, просто неможливо культурно та адекватно висловити свою думку. Шановні, бидло-це худобина. А ось людина скочується до рівня агресивного скота, що дехто тут , на жаль, демонструє. Безумовно, жінка була права стосовно мови обслуговування, оскільки по-перше, державною мовою є мова Українська, а по-друге, клієнт завжди правий. На місці власника магазину, я б звільнив продавців, які дозволяють собі подібне хамство.

  17. Цікаво почути Вашу думку з приводу “что и как, ” сушіння лаптів, та “визволителів наших” безцінних, якби щось подібне сталося у художньому салоні Берліна, Відня, Варшави, Бухареста, та навіть Москви?
    Дали б такого фашизму, що правнуки би пам’ятали.
    А за Мирославу не хвилютеся, думаю, у неї є все, чого у вас Наталья, так мабуть, правильніше писати Ваше прекрасне ім’я, ніколи у житті не буде! Живемо у себе дома і не потребуємо подачок з Московії. До Італії скоріше їздять за грішми особи Вашого складу мислення та способу життя. Шкода Вас!
    Бажаю подальших успіхів у будівництві дитячих майданчиків! Відкрийте очі і подивіться, що будували у Чернівцях для людей, поки не нагрянули “таварищи”, та який спадок вони залишили включаючи і Вас!
    Кріпіться!

  18. точно спадок таваріщєй описали.
    підтримую вас.
    перепрошую, мій коментар починається на йой…
    додаю смайлик.
    ГОСПОДЬ не залишить нас.

  19. У Льони навернае вазелин в голове вместо постного масла, а извилина, навернае крулая, ровная – ат фуражки. Кагда смазка загустевает, мозг перегреваеца, а может, там вааще его нет? Бедненький! Как мучаеца в этих радных Чернавцах!
    Гаварить даже нармальна не умеет!
    Может мама ела мала йода, кагда приехала в любимые Чернавцы? Не знала пра недастатак йода на Букавине австро-венгерской? А у ее Льони теперь паследствия? А интересно, с такой разрухай в галаве он писяет в унитаз или мимо? Булгаков об этом феномене писал, когда служил в Чернавцах, лет сто тому назад.
    Льонь а Льонь! Лапти хоть научился сымать в подъезде, али баишся че сваи могут спереть? Многа панаехала асвабадителей. Горе то какое? Че делать то будиш?
    Слыш, Льонь? А дети на тебя похожи? Помни про йод, хоть на внуках не эканомь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *