Вона – Жінка-Погода. І не дарма її так називають, адже понад 60 років працює синоптиком, навчає усіх зацікавлених і все життя вчиться сама…
Гало «розкаже» про погоду
– Ви все життя прогнозуєте погоду. Що для Вас ваша професія?
– Я завжди вважала, що робота синоптика – це наука. І синоптик займається цією наукою кожного дня і весь час учиться. Бо зіштовхується з дуже цікавими і надзвичайно складними явищами. Адже він повинен науково обгрунтувати запитання «Що буде далі? Якою буде погода сьогодні, завтра, післязавтра?..».
Я дуже люблю свою роботу! А коли є люди, які хочуть мене послухати, це дуже приємно і я обов’язково відкрию їм «секрети» погоди.
– Чи можна визначити «звичайній людині», яка погода буде протягом дня?
– Є певні природні ознаки змін погоди. Найпоказовіший – напрямок вітру. Якщо він віє з Атлантики – значить несе відносно теплу погоду з невеликими дощами, влітку – грози. Коли ж вітер південно-західний – виникає таке явище, як фьон (гаряче повітря). Він несе потепління.
Існує ще така цікава ознака: часто можна побачити, що небо затягнене плівкою, а навколо сонця або місяця добре видно райдужні кола. Це гало (розщеплення променя на компоненти). Воно означає, що до нас наближається дощовий фронт. За деякий час можуть бути опади, погода зміниться.
– Тобто, погода буде поганою?
– Не існує поганої погоди, буває поганий одяг! А про погоду можна сказати цілком конкретно: вітряна, тиха, ясна, тепла, змінна, дощова, хмарна тощо.
– Що впливає на зміни погоди?
– На зміну погоди впливає багато факторів. Наприклад, рельєф земної поверхні. Для Буковини це – Карпати. Змішування теплого та холодного повітря (трансформування) зумовлює формування активних чи пасивних фронтів. Наприклад, улітку раптово змінилася погода: звіявся сильний вітер, шторм, пройшла сильна гроза – це активний фронт. А бувають в’ялі, повільні фронти, які синоптик може спостерігати тільки на картах протягом досить тривалого часу. Вони проявляються лише в посиленні хмарності.
«Секрети» погоди
– А як використовуються погодні чинники в буденному житті?
– А ви не замислювалися, чому садові дерева треба білити восени? Річ у тім, що чорний колір поглинає сонячне проміння. Тому взимку сонце сильно зігріває південну сторону дерева, тоді як північна залишається зовсім холодною. Тож на стикові двох сторін дерева утворюється розрив кори. Це як рана на людському тілі…
Біле вапно відбиває проміння і тому дерево з усіх боків зігрівається рівномірно.
– Ластівки низько літають на дощ?
– Якщо змінюється погода – піднімається тиск, усі комахи під цим тиском спускаються нижче до землі. Ластівки харчуються комахами, ловлячи їх на льоту. Тому не обов’язково буде дощ, коли ластівки низько літають.
Чернівецька метеостанція у світовій мережі
Існує міжнародна метеорологічна мережа на усій земній кулі, у тому числі на морі. Суть її в тому, що в один і той же час кілька разів на добу усі синоптики виходять на зв’язок і обмінюються спостереженнями. Далі ці дані обробляються і синоптик їх використовує для визначення погоди найближчим часом.
– Чи допомагають метеорологічні знання запобігати небезпеці?
– Наземні синоптики передбачити стихію і попередити населення можуть, але уберегти від неї – справа МНС.
Авіаційні синоптики запобігають катастрофам досить часто. Коли наближається грозовий фронт, вони сповіщають пілотів і тоді або затримують рейс, або літак сідає в іншому, запасному аеропорту.
– Маєте мрію?
– Як не дивно, але, чим довше я працюю, тим сильніше захоплююсь своєю професією. Якщо відверто, то я у неї закохана. Адже скільки разів чуєш: «Сьогодні обіцяли дощ, а було сухо!» Але ж дані беруть з інтенету, газет та інших сумнівних джерел! До того ж погода дуже різноманітна, особливо влітку. Навіть узяти таке маленьке місто, як наше: в одній частині пройшов дощ, в іншій – ні. Хочеться, щоби було побільше довіри до прогнозів синоптика, адже він вкладає в свою роботу і душу, і серце. Синоптик виношує кожний свій прогноз і головою, і серцем, тому й уболіває за нього….
Новини замість підручників
Усе життя Маргарита Пазельська працювала в авіації. Починала роботу на Далекому Сході – на Камчатці. Адже після закінчення Чернівецького університету 1955-го отримала направлення до Петропавловська-Камчатського…
Важко працювалося: надзвичайно складні умови, комп’ютерів не було і всі обчислення виконувалися вручну. Крім того, там, на Сході, зміни синоптичних процесів відбуваються дуже швидко і вловити їх важко. До того ж, Камчатка має таку специфіку, що варто змінитися вітру – і погода теж може кардинально змінитися. Пані Маргарита облітала всі райони на Камчатці від Петропавловська-Камчатського до Осори та Теличок…
Коли повернулася до Чернівців, роботи синоптика не було, тому 2 роки викладала економічну географію Радянського Союзу в залізничному технікумі. Тоді в усьому Союзі дуже активно розвивалася видобувна промисловість, будували каскади гідро- та електростанцій, хімічні та лісохімічні комплекси тощо. Тож географію викладала за власною методикою: брала газети – «Ізвєстія», «Труд» і вивчала разом із студентами де, коли і що побудували чи видобули. Вчила, чим живе країна…
Багато років працювала начальником авіаційної метеостанції Чернівців. Деякий час викладала синоптику в Чернівецькому університеті. Нагороджена званням «Почесний працівник гідрометеослужби». Нині – старший інспектор по кадрах Чернівецького гідрометеоцентру.
Любов ПЛАХІНА, «Версії»
