Україну накрило кризою… Що робити?

▶Валюта ▶Офіційно ▶У сусідів ▶Чи збанкрутують банки? ▶Думка уряду ▶Світові прогнози ▶Пересідаймо на ровери ▶Житло не купуємо

Валюта
Паніка в Україні почалася, коли курс долара, який кілька місяців поспіль залишався на рівні 4,6-4,7, раптом підскочив майже до 6 грн. Торги на міжбанківському валютному ринку України відкрилися минулого понеділка з курсом 5,32-5,38. Вже в обід того ж дня долар закріпився на рівні 5,53-5,56. Обмінники відреагували миттєво і почали приймати долари в населення за курсом 5,3 – 5,5, а продавали навіть по 6 і то не скрізь. Причина – світова фінансова криза. Через неї іноземні інвестори почали повертати свої капітали назад. Звісно, вони віддавали перевагу долару. До цього чинника додайте охочих заробити на спекуляції…
Навряд чи високий курс долара протримається дуже довго, вважають економісти. Вже наприкінці жовтня він повернеться до звичного коридору у 5-5,05 грн/дол. Фахівці в цій ситуації порадили українцям, по-перше, не чіпати свої депозити – немає сенсу їх достроково закривати, ви зробите лише гірше, а по-друге, брати кредити у національній валюті.

Офіційно
НБУ запровадив обмеження на надання кредитів в іноземній валюті підприємствам, які не мають валютної виручки. Заборонено подовжувати строки платежів за кредитами та фінансувати тих, хто не розрахувався з попередніми боргами. Заборонено достроково повертати кошти з депозитів. Разом з тим, за умови настання строку, згідно з депозитними договорами, виплата коштів здійснюватиметься негайно.
Банки зобов’язані приймати платіжні доручення на переказ коштів лише в межах залишку на рахунку платника та перераховувати їх одержувачу наступного робочого дня після отримання платіжного доручення.
НБУ заборонив також відхилення між курсом купівлі й продажу готівкової іноземної валюти понад 5%. Купівля валюти на імпорт, який не завозиться на територію України, а також авансові платежі за імпорт, окрім критичного, кваліфікуватимуться як порушення правил валютного регулювання.

У сусідів
Проблеми фінансової системи позначилися на споживчих настроях жителів російської столиці: москвичі вкладають гроші в коштовні камені, причому, виключно в діаманти. Сережки із смарагдами, підвіски з сапфірами і браслети з рубінами їх не цікавлять, пише «Комсомолка»
«Коли б не криза, і не подумав би брати, – каже чоловік років сорока. – Мені зарплату минулого тижня зменшили аж на 20%! Плюс звільнили з відділу 2-х співробітників. Ось я і вирішив прикупити коштовності на чорний день». І таких покупців чимало, підкреслює видання.
За словами директора одного з ювелірних магазинів, жовтень завжди був «мертвим» місяцем. «Як правило, всі гроші народ розтратив у літніх відпустках, та й свята не скоро. Але в цьому жовтні наші продажі виросли відсотків на 15. Москвичі вирішили вкладати заощадження в діаманти», зазначає «Комсомолка».

Чи збанкрутують банки?
Короткострокові ризики для українських банків надто зросли, оскільки світова фінансова криза, погіршення макроекономічних показників і політична невизначеність призвели до відпливу депозитів, звуження внутрішніх грошових ринків і нестійкості валютного курсу.
Заходи, яких вжив НБУ для підтримки ліквідності позитивні, але їх може бути недостатньо, коли ринкові умови й далі погіршуватимуться. Ризики ускладнюються швидким зростанням кредитів, політичною невизначеністю і відсутністю уряду, який заслуговував би на довіру, парламентськими виборами у грудні, нестійкістю курсу гривні до долара та високою часткою кредитів, виданих в іноземній валюті (51% станом на серпень 2008 року). Найнебезпечнішою криза є для середніх і невеликих банків (які здебільшого належать власникам усередині країни), багато хто з них зростав швидше, ніж увесь сектор, часто володіючи слабкою інфраструктурою управління ризиками та високою залежністю від короткострокового фінансування.
До проблем з ліквідністю та якістю активів призвела паніка серед українців, які за тиждень зняли $3 млрд. з депозитів. Для зниження ажіотажу НБУ створив з власного прибутку стабілізаційний фонд, який збільшує гарантії вкладників від 50 до 100 тис. грн.
До рішучих дій НБУ підштовхнула й ситуація в «Промінвестбанку», «розрекламована» у ЗМІ. НБУ змушений був запровадити тут тимчасову адміністрацію. Хоча минулого тижня кредити від НБУ «по-тихому» попросили 25 кредитних установ. Наприклад, банк «Надра» отримав екстрений кредит від НБУ на суму 1,5 млрд. грн. «Альфа-банк», який входить до групи найбільших, отримав 440 млн. грн. Кредити надано на строк до 300-365 днів під 12% річних.

Думка уряду
Міністр фінансів Пинзеник вважає, що Україна повинна робити консервативні кроки: необхідно встановити зважений дефіцит бюджету й уникати серйозних навантажень на економіку доти, доки світові процеси не стабілізуються. Пинзеник зазначив, що українська економіка залежна від зовнішніх запозичень, а зараз цей сектор практично закритий. Крім того, світова іпотечна криза відобразиться на українських експортно-орієнтованих галузях, у першу чергу, на металургії.

Чи витримають підприємства?
За словами експертів, фінансова криза в Україні найбільше торкнулася металургії, будівництва, машинобудування та хімічної промисловості. За даними Федерації роботодавців України, частина металургійних підприємств уже перейшла на 4-денний робочий тиждень. Це потягло значне скорочення штату працівників. У вересні виробництво чавуну знизилось на 20%, сталі – на 25. Скоротили обсяги продажу за кордон майже всі експортні галузі України. Відтак, за оцінками ФРУ, у 2008 році від’ємне сальдо торговельного балансу може досягти $20-22 млрд.

Світові прогнози
У випадку реалізації вкрай песимістичного сценарію і чергового масового обвалу світових бірж відтік інвестиційних ресурсів з фондових ринків може набути лавиноподібний характер, який вже неможливо буде зупинити жодними заходами урядів і центробанків, а фінансову систему США очікуватиме остаточний дефолт, – вважають експерти. Така ситуація може поставити практично всі національні банківські системи на межу фінансового краху, а загальносвітова економіка ввійде у фазу Великої фінансової депресії, що значно загальмує світовий економічний розвиток протягом найближчих 3-5 років.
Крах сучасної фінансової системи найбільш негативно відіб’ється на національних економіках усіх держав, істотно підірвавши їхній фінансовий та інвестиційний потенціал, і може стати відправною точкою для відмови від американського долара як основної світової резервної валюти та подальшого перегляду чинного фінансово-економічного порядку.
За такого збігу негативних обставин значній трансформації буде піддана не тільки світова грошово-кредитна система, але й правила гри на міжнародному ринку товарів і послуг, що зачепить міжнародні торгово-економічні організації, в тому числі й СОТ.

Пересідаймо на ровери
Зростання долара вже позначилося на цінах, зупинивши здешевлення пального. Після кількох місяців зниження цін на українських заправках вони раптом завмерли. Усе через те, що левова частка заправок розраховується з імпортерами нафтопродуктів в американській валюті. Водночас світові ціни на нафту падають. Українські компанії не можуть швидко реагувати на зміни у зв’язку з тим, що немає можливості оперативно завозити паливо за новими цінами – транспортна інфраструктура недостатньо розвинута. Наразі учасники ринку очікують змін. Після зупинки у зниженні цін виникла велика вірогідність їхнього подальшого зростання. Але все залежатиме від світових тенденцій.

Житло не купуємо
Криза зачепила український ринок нерухомості. Ще не так давно він вважався найперспективнішим у Європі. Будівельники, враховуючи перспективи «Євро-2012», сподівалися на отримання надприбутків ще впродовж кількох років. Але фінансова криза поставила хрест на цих надіях. Українська будівельна асоціація (УБА) пропонує для пожвавлення попиту тимчасово звільнити фізичних осіб від сплати ПДВ при купівлі житла економ-класу. Також УБА ратує за введення мораторію на підвищення ставок оренди землі та за тимчасове звільнення будкомпаній від відрахувань місту. Усе це для того, щоби компанії мали достатньо грошей для продовження роботи. Ринок уже перебуває в стагнації і потрібно негайно вжити заходів, щоб ситуація не погіршувалась, інакше будівельники виходитимуть з кризи щонайменше рік-два.
Кількість угод купівлі-продажу скорочується і ціни трохи зменшуються: первинне житло подешевшало трохи більше, ніж на 1%, а вторинне – на 0,21%. Будівельники дуже неохоче йдуть на зниження цін і надають перевагу спеціальним акціям, під час яких пропонується знижка у 5-10% на менш затребуване житло. Враховуючи повну тишу на ринку, покупці мають можливість збити ціни на 10-15%. Щодо ситуації на ринку оренди житла, то одні кажуть, що вартість оренди трохи знизилась услід за житлом. Інші кажуть – ціни дещо зросли, бо у вересні піднявся попит на квартири.
Швидше за все, затишшя на ринку нерухомості триватиме, бо на суттєві знижки будівельники не підуть. Вони краще «заморозять» нові проекти, а на продажу залишать уже готові. Покупцям досі ніде взяти гроші, адже банки не планують відновлювати іпотечні програми. Тож підстав для пожвавлення ділової активності – нуль. Аналітикам навіть важко спрогнозувати подальшу поведінку учасників ринку. Вони припускають, що до початку наступного року все залишиться як зараз. Якихось суттєвих сплесків цін не передбачається. Вартість житла може хіба що потроху знижуватись.
Собівартість будівництва, між тим, зростатиме у зв’язку з необхідністю піднімати зарплати в галузі, а також через подорожчання будматеріалів і посилення умов до кредитування. Такий прогноз на 2009 рік зробило Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Тож рентабельність бізнесу наступного року невпинно скорочуватиметься. На думку урядовців, застій може закінчитися в кращому разі у другій половині 2009 чи то на початку вже 2010 року.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *