Що їсти та пити, аби запобігти гіпертонії?

Менше мінеральної води – більше столової, менше солі – більше піших прогулянок, менше алкоголю – більше фруктів та овочів. Саме таку формулу попередження серцево-судинних захворювань пропонує Василь НЕТЯЖЕНКО, головний терапевт МОЗ України, який цього тижня відвідав Чернівці. А от каву та чай він дозволяє пити практично без обмежень.

– Коли я читаю лекцію про серцево-судинні хвороби студентам-медикам, то наголошую: просто від сьогодні починайте харчуватися правильно, і тоді проживете на 5-6 років довше, ніж, скажімо, люди мого покоління, – каже Василь Захарович. – І першим кроком до цього має бути відмова від алкоголю та тютюну.  Жінка, яка щодня вживає 250 грамів натурального червоного вина, через півроку стає алкоголіком. Алкоголь під час вагітності призводить до вроджених патологій серця у новонародженого.

Маємо сумну статистику сьогодення: близько 10% вагітних палять, 20% – вживають алкоголь. Діти таких матерів часто у підлітковому віці вже страждають від підвищеного артеріального тиску. Кожен другий з них із віком стає гіпертоніком.

1358074970_infarkt 

– Ви радите студентам узагалі відмовитися від алкоголю?

– Я пропоную їм допустимі норми, які в принципі, якщо їх вживати не щоденно, а, скажімо, на свята, не зашкодять. Для чоловіка норма горілки під час свята не повинна перевищити 60 мілілітрів, для жінки – удвічі менше. Вино для чоловіка – 125 грамів, для жінки – удвічі менше. Пиво,  яке так полюбляє наша молодь, варто скоротити до 300 мілілітрів. Наголошую, це не щоденний стандарт, а дози, допустимі за певних обставин.

– Алкоголь, звісно, не друг здоров’ю. А що поганого у мінеральній воді?

– Мінеральна вода містить солі, тож не є корисною. Українці і так вживають надто багато солі: 12 грамів на день, замість 3-5-ти. Якщо гіпертоніки внормують це, то знизять тиск на 10 міліметрів ртутного стовпчика. Щодня варто споживати столову воду, а мінеральну – лише іноді, як виняток.

vaktsina-ot-serdechno-sosudistih-zabolevanij-na_1

– Кажуть, що кава та чай сприяють підвищенню тиску навіть у цілком здорових людей…

– У жодному медичному посібнику ви не знайдете інформації про те, що кава чи чай є чинниками ризику серцево-судинних захворювань. Кава лише на 5-10 хвилин збільшує частоту серцевих скорочень. Зокрема, якщо норма – 60-80 ударів за хвилину, то після випитої чашечки кави пульс пришвидшиться на три-чотири удари. Зазвичай такий стрибок відчувають тільки дуже емоційні люди. Тому, якщо ви знаєте, що після випитої ввечері кави не зможете заснути, просто не пийте її.

Чай узагалі можна пити усім. Однак я застеріг би від несертифікованих трав’яних чаїв. Це небезпечно.

– Василю Захаровичу, а спорт корисний для наших судин та серця?

– Є норми для фізичних навантажень, тим паче, для людей, схильних до серцево-судинних патологій. Я раджу не бігати, а ходити. Зокрема, достатньо кожного дня проходити за 15 хвилин один кілометр. Це дуже корисно.

– А чи можна назвати продукти корисні та шкідливі для нашого серця?

– Безумовно корисними є овочі та фрукти. Їх у свіжому вигляді варто вживати щодня близько 200 грамів. Вони очищають організм і сприяють нормалізації тиску. Корисні також продукти, які містять залізо: яблука, гречана каша і чорниці.

Шкодять нашим судинам і серцю, безперечно, копченості та маргарини. Бажано також зменшити у своєму раціоні цукор та сіль. Жінкам у віці за 45 бажано відмовитися від щоденного споживання тістечок і тортиків. Власне, це той мінімум, який допоможе здоровим людям залишатися здоровими, а гіпертонікам – унормувати тиск і покращити самопочуття.

Україна посідає перше місце в Європі

 

за смертністю від серцево-судинних захворювань

Смертність в Україні, за даними ВООЗ, з причини інсульту у чоловіків у 18, а  у жінок – у 14 разів вище, ніж у Швейцарії.

Хвороби серцево-судинної системи в сучасному світі, в тому числі в Україні, називають проблемою №1. Щорічно від ССЗ помирають більше 500 тис. українців, тобто в середньому щодня гинуть 1370 людей.

За даними Державної служби статистики, в 2013 році в Україні близько половини смертей зумовлено серцево-судинними захворюваннями. У порівнянні з 2012 роком цей показник практично не змінився, що свідчить про низьку культуру профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань серед українців.

Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії» 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *