Потрібно покінчити з моновладою й нарешті створити коаліційний уряд єдності, аби здійснювати якісне і професійне управління в інтересах України та українців.

На цьому наголосила під час свого виступу в парламенті Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Вона повідомила, що разом з командою вже почала збір підписів за відставку уряду та закликала нардепів взяти відповідальність за країну.

Головне наше завдання – не боротись політично, а захистити існування України та українського народу. Я переконана, що парламент, який неодноразово був центром припинення криз і перезавантаження політичної ситуації в країні, виконає свою справу, – зауважила Юлія Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» заявила, що саме монополія на владу та практично повна монополія на ухвалення будь-яких рішень зумовила ситуацію з корупційним скандалом у сфері енергетики.

«Нам потрібно з вами об’єднати всі сили та створити коаліційний уряд єдності і зробити все для того, щоб далі не розхитувалась ця ситуація, а країна могла далі стояти й не впасти. Нам потрібен не оновлений уряд в тій же моновладі, а щоб коаліційно відповідальний уряд прийшов, щоб покінчити з корупцією, несправедливістю, безпорадністю у вирішенні всіх криз, які зараз впали на Україну», – переконана Юлія Тимошенко.

Вона додала, що потрібно не допустити приходу чергових ноунеймів «з такими самими корупційними завданнями», адже тоді нічого не зміниться в управління країною

«Я прошу також і народ України підтримати таку єдність, аби ми могли якісне і професійне в інтересах України управління країною нарешті зробити реальністю. І щоб не було такої корупції, хаосу, приниження в світі, втрати авторитету Україною і втрати контролю над всіма процесами», – резюмувала лідерка «Батьківщини».

Запис Вирішення політичної кризи в Україні: відставка Кабміну й створення коаліційного уряду єдності спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На цьому наголосила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп.

Вона засудила суперечливі заяви влади до суспільства щодо повномасштабного вторгнення РФ на територію України, адже «діаметральні тези лише створюють паніку».

Ми вважаємо, що сьогодні розгортається досить жорстока кампанія по залякуванню й шантажу України для того, щоб загнати українське суспільство в глухий кут і змусити пристати на Мінські угоди й формулу Штайнмаєра, які зрештою призведуть до поступової втрати незалежності й суверенітету України. Тому нам треба за будь-яких обставин зміцнювати нашу боєздатність, наш потенціал захищати країну і робити це негайно! – закликала Юлія Тимошенко.

Лідер «Батьківщини» запропонувала президенту створити уряд Національної єдності та невідкладно розпочати системні консультації з парламентом для того, щоб спільно розробити програму виходу з кризи.

«Наша команда переконана, що настав час не просто подумати про Україну, а відкинути всі амбіції в сторону і створити уряд Національної єдності. Ми готові надати перші програми, як країну виводити з цього глухого кута, що робити з фінансово-економічним колапсом, що робити з беззахисністю країни та як захистити людей. Якщо президент негайно не розпочне  консультації на цю тему, то країна з цієї кризи не вийде», – застерегла Юлія Тимошенко.

Юлія Тимошенко: Для порятунку України потрібно створити уряд Національної єдності

Запис Для порятунку України потрібно створити уряд Національної єдності, – політик спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомив в Telegram нардеп від Європейської солідарності Олексій Гончаренко.

В уряді пояснили, що за останній рік в Україні значно подорожчали продукти, зокрема:

гречана крупа — на 23,8% (+8,9 грн);

цукор — 34,9% (+7,3 грн);

пшеничне борошно — на 15,4% (+1,96 грн);

макаронні вироби — на 18,4% (+3,72 грн);

молоко — на 9,2% (+2,36 грн);

соняшникова олія — на 48% (+20,25 грн);

яйця — на 11,5% (+3,15 грн);

птиця — на 26,9% (+15,06 грн);

вершкове масло — на 12,3% (+5,46 грн).

Кабмін обмежив граничний рівень надбавки на ці товари на рівні 10% на період карантину.

З кінця грудня відповідне обмеження діє для житньо-пшеничного хліба та батонів.

За даними Держстату, за підсумками 2021 року споживчі ціни на товари та послуги зросли на 10%.

Запис Уряд запроваджує держрегулювання цін на низку продуктів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У те, що влада здатна почути людей і усвідомити потреби країни, громадяни вже не вірять. Абсолютна більшість впевнена, що країні потрібен новий уряд, а бажано – і новий парламент – це засвідчило опитування КМІС (51% опитаних за зміну прем’єра).

В цих умовах люди покладаються на того, хто послідовно захищає їхні інтереси, має чіткий план дій і досвід виведення країни з кризи. За даними КМІС (21%), і за даними групи «Рейтинг» (25%) українці вважають, що найкращим керівником уряду для цих складних часів є Юлія Тимошенко. Для порівняння – в здатність нинішнього прем’єра впоратися з кризою вірять лише 8%.

Показово, що Юлія Тимошенко і «Батьківщина» свідомо дистанціюються від політичних «розборок», в які все більше занурюється влада і її «штатні» опоненти. Розуміючи, які великі виклики постали перед країною, вони закликають не з’ясовувати стосунки, а об’єднати зусилля та зосередитися на невідкладних діях, необхідних для виходу з кризи.

Більшість громадян не хоче чекати ще два роки на оновлення влади «за графіком» готова вже меншість громадян. А більшість виступає за нові парламентські вибори та зміну уряду.

Цим Юлія Тимошенко і «Батьківщина» відрізняються від більшості українських політиків. За опитуваннями того ж КМІС громадяни не лише очікують від Тимошенко ефективного керівництва урядом. Вона по суті єдина, хто може скласти реальну конкуренцію чинному президенту в другому турі президентських виборів.

За матеріалами соціологічних досліджень КМІС та «Рейтинг»

Запис Що каже соціологія про ставлення українців до влади і опозиції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Газова криза, штучно створена Путіним в Європі для продавлювання запуску «Північного потоку-2» і підвищення цін на російський газ, найближчим часом торкнеться України, – констатує експерт. –  Хоча у нас вже зараз криза опалювального сезону завдяки діям «зеленої» влади. А якщо до цього додати блокування роботи місії ОБСЄ на Донбасі, що може стати передвісником майбутнього військового загострення, то ситуація в країні є дуже напруженою.

Однак влада і пальцем не ворушить, щоб хоч якось вирішувати кризову ситуацію з опалювальним сезоном. Оскільки в регіонах немає грошей на запуск опалення. Не кажучи вже про повну відсутність підготовки до мінімізації транзитного потоку після запуску ПП-2, що може привести до перебоїв поставок газу всередині країни і залишити українців без опалення в найхолоднішу зимову пору.

Саме тому настільки важливим є план щодо подолання газової кризи, запропонований лідером опозиції і двічі прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.

Тим більше, саме вона керувала країною в січні 2009 року, коли «Газпром», шантажуючи Україну для підписання нового контракту, знизив до рекордного мінімуму транзитні поставки в Європу. І тоді Тимошенко змогла з неймовірними зусиллями організувати поставки газу з ПСГ в реверсному режимі по Україні, що було технічним дивом.

Ось тільки різниця з 2009 роком в тому, що при Тимошенко нормально проходив опалювальний сезон з ціною газу 70 коп для населення. А зараз місцева влада не може навіть включити опалення за тією драконівською ціною, яку придумали «зелені». Ну, а населення в жаху думає, як платити за газ по 8 грн (плюс – 2-3 грн доставка за кожен куб).

Газовий план Тимошенко пропонує кілька основних рішень.

По-перше, направити газ українського видобутку для населення і теплокомуненерго за ціною його собівартості. А це – 1 грн за куб.

До речі, ми повинні розуміти ключове: на відміну від Європи, яка не видобуває газ, Україна своїм власним видобутком покриває потреби населення і теплокомуненерго на ВЕСЬ опалювальний сезон. Тому всі ці європейські енергетичні біржі і газ по 2000 доларів нас особливо не стосуються.

По-друге, необхідно прибрати будь-яких посередників між «Нафтогазом» і населенням. Газ українського видобутку має йти населенню, теплокомуненерго і бюджетним організаціям без посередницьких накруток. Тобто – без цін на кшталт 30-40 грн за куб, оскільки це все той же газ за 1 грн.

По-третє, Україна повинна терміново збільшити видобуток газу, розконсервувати свердловини. Це необхідно для підтримки необхідного тиску взимку в транзитній трубі, з якої ми беремо газ.

По-четверте, треба терміново збільшити виробництво атомної електроенергії і видобуток енергетичного вугілля для ТЕС. Оскільки дорогий газ призведе до збільшення споживання електроенергії в зимовий час населенням. І треба заздалегідь підготуватися, щоб потім не випрошувати електроенергію в Росії.

План Тимошенко є комплексним підходом до реальних і тих, що наближаються, викликів опалювального сезону. І дозволить мінімізувати ризики від газового шантажу Росії.

А нас безсумнівно чекає традиційна гра Кремля «Перекрий вентиль». І ситуація зараз навіть складніша, ніж у 2009 році. Оскільки тоді через нашу трубу йшов транзит на всю Європу – і довго морозити своїх покупців Москва не могла. А ось після запуску ПП-2 газ в Європі буде, а холодомор влаштують конкретно Україні. І професійні управлінці і кризові менеджери рівня Тимошенко це прекрасно розуміють, прораховуючи наперед ризики і прописуючи покрокову стратегію енергетичної безпеки. На відміну від «зелених» неуків, яких, крім особистого збагачення з корупційних потоків, нічого більше не хвилює. А повинно, адже до своїх офшорів можна не встигнути і добігти, якщо почнуться соціальні бунти людей, які залишилися без опалення взимку. Та й ще й які живуть в тотальній убогості … »

Запис Газова криза, штучно створена Путіним… найближчим часом торкнеться України, – експерт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Звинувачення в корупції, багатотисячні протестні мітинги, загострення відносин з ЄС – усього цього за останні майже три роки зазнала румунська партія соціал-демократів. PSD отримали переконливу підтримку на парламентських виборах 2016 року, однак не виправдали сподівань виборців. Токсичність лідера PSD з кримінальним шлейфом, Лівіу Драгні, пустила під укіс цілу політичну силу. А масові протести врешті-решті досягли мети: владі румунських есдеків покладено край.

Януковичі румунського розливу: партія влади привела коаліцію до розпаду

Масові протести почалися вже у перші місяці роботи нового уряду через спроби екслідера партії та її «сірого кардинала» і голови палати депутатів Лівіу Драгні законодавчо послабити відповідальність за корупцію в державі й відтак повернутися у велику політику. Це наштовхнулося на спротив активної частини румунських громадян. Від відставки уряд деякий час рятувало лише те, що на тлі негараздів політичних Румунія демонструвала чи не найвище в ЄС економічне зростання. 2017 року зростання ВВП склало 7%, у 2018 – 4,1%, 2019-го прогнозується 4%. Такі показники позбавляли протести соціальної складової.

Суттєвих іміджевих втрат партія влади зазнала через тривале протистояння з уже легендарною керівницею Національного антикорупційного директорату Лаурою Кевеші. Уряд називав її діяльність політично вмотивованою, звинувачував у зловживаннях при розслідуванні корупційних справ і вимагав звільнення.Та звільнена зусиллями соціал-демократів з посади Ковеші недовго залишалася безробітною і нині проходить фінальний етап затвердження в статусі прокурора Європейського Союзу. А відносини з європейцями соціал-демократичний уряд суттєво зіпсував. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер взагалі ставив під сумнів можливість головування Румунії в ЄС у першій половині 2019 року, і те, що це головування (треба зауважити – досить сприятливе для України) відбулося, було мало не дивом.

Двічі правляча партія звільняла призначених нею ж прем’єрів –  подейкують, що за відмову сліпо коритися волі лідера партії. Та призначення прем’єркою лояльної до Драгні Віоріки Денчіле мало би наголосити партійцям, хто «головний соціал-демократ», і допомогти партії та її лідеру просувати через уряд свої ініціативи, незважаючи на протести вулиці та опозиції. Насправді ж партія зазнала нових іміджевих втрат і це поклало початок краху соціал-демократів. Першої поразки партія зазнала на травневих виборах до Європарламенту, поступившись прихильній до президента Румунії Йоганніса Національно-ліберальній партії (PNL). Майже водночас голова палати депутатів Лівіу Драгня програв в усіх апеляційних інстанціях і був ув’язнений за корупцію та зловживання владою у травні 2019 року на 3,5 роки.   

У серпні урядова коаліція розвалилася, з цього скористалися опоненти й 10 жовтня уряд Віоріки Денчіле відправили у відставку 238 голосами (при 233 потрібних).

Румунія має свого Орбана

Одразу після відставки уряду Денчіле президент Клаус Йоганніс заявив, що єдиним виходом із ситуації маютьбути дострокові парламентські вибори – безпрецедентні в сучасній історії Румунії – не пізніше січня 2020 року.

«Спіймати хвилю» популярності й перемогти на дострокових парламентських виборах було б для Йоганніса бажаним сценарієм. Однак тут висуваються відразу кілька «але».

1. Аж до дострокових виборів уряд Денчіле отримав би статус «в.о.». Допустити цього президент не хоче.
2. Депутати позбулися Денчіле але не хочуть і від своїх мандатів відмовитися достроково, а строкові вибори у Румунії відбудуться наступного року.
3. Тривожні сигнали пролунали з Брюсселя. Європарламент відхилив запропоновану урядом есдеків кандидатку в єврокомісари Ровану Плумб і чекає від Бухареста альтернативних кандидатів. Якби Румунія пішла на дострокові вибори, номінування нового кандидата затягнулось би, а склад Єврокомісії залишався би неповним.

Відтак Йоганніс зважився на формування тимчасового уряду. З високою ймовірністю його очолить соратник Йоганніса, лідер PNL Людовік Орбан. Після заяви Йоганніса румунський Орбан має вже до 26 жовтня сформувати уряд та представити програму. Питання в тому, чи спроможеться Орбан зберегти посаду і після парламентських виборів. Адже у  PNL на них буде щонайменше 4-5  потужних суперників.

Не є відкриттям, що невдовзі після виборів популярність політиків та політичних сил знижується, тож існує й ризик того, що вже наступного року шарму президента Йоганніса виявиться замало для того, щоб здобути більшість у новому парламенті, і вантаж непопулярних рішень потягне PNL на електоральне дно.

Аби уникнути такого сценарію, президент Йоганніс все ще може гіпотетично розраховувати на те, що парламент двічі поспіль впродовж 60 днів відхилить пропозиції щодо нового уряду. Однак нинішній склад парламенту навряд чи піде на такий крок – там наразі, схоже, будують плани, як скористатися з фальстарту Людовіка Орбана та гарячковості Клауса Йоганніса.

Сергій ГЕРАСИМЧУК, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”

Запис Як корупційні скандали «поховали» румунський уряд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час президентських виборів загострюється дискусія щодо ефективного управління країною. У різні періоди незалежності «найкращою» називали то президентську, то парламентську, то змішану форми правління. Пропонуємо проаналізувати, як змінювали модель управління за різних президентів.

Леонід КУЧМА: 1994–2004

Від моменту ухвалення Конституції у 1996 році Україна була президентсько-парламентською республікою. Президент тримав у руках всю вертикаль влади. Він формував Уряд і керував країною.

Після «касетного скандалу» і міжнародної ізоляції Президента політичні еліти почали тиснути на Кучму. Опозиція вимагала зменшити вплив Президента на Уряд і надати парламенту контрольну функцію. У грудні 2004 року Верховна Рада схвалила політреформу.

Суть політреформи Леоніда Кучми полягала у перерозподілі повноважень Президента. Глава держави тепер виступав гарантом дотримання Конституції і відповідав лише за безпеку, національну оборону і зовнішню політику. Внутрішньою політикою керував Уряд, який формує коаліція в парламенті. Завданням політреформи було створити систему стримувань і противаг, щоби жоден Президент не міг узурпувати владу.

Віктор ЮЩЕНКО: 2005-2010

 Під кінець президентства у Віктора Ющенка виникла ідея реформувати парламент. Він пропонував створити двопалатний парламент, щоби довічно залишитися в політиці. За його концепцією, всі колишні президенти мали ставати довічними членами верхньої палати.

Та 2009-го Ющенко вже втратив довіру. А «пенсійний план» легко розкусили в Уряді й парламенті. Очолювала Уряд тоді Юлія Тимошенко. Вона довела, що сильний Прем’єр із підтримкою Ради – це запорука стабільності держави. Завдяки антикризовій політиці вдалося уникнути дефолту, який міг статися через всесвітню економічну кризу. Уряд Тимошенко не дозволив підняти пенсійний вік, незважаючи на вимоги МВФ. Зарплати, пенсії та стипендії виплачували вчасно. Щоби врятувати країну від кризи, Уряд профінансував підтримку стратегічних галузей. Це дало результат: Україна пройшла випробування.

На тлі особистої неприязні до Тимошенко Ющенко зробив усе, щоби наступним президентом став Янукович.

Віктор ЯНУКОВИЧ: 2010-2014

Прийшовши до влади, Віктор Янукович скасував політреформу Кучми й відновив Конституцію 1996 року, повернувши собі максимальні повноваження. Янукович вибудував власну вертикаль: жодне рішення Кабміну не проходило без його схвалення.

Надмірна концентрація влади в руках Президента і відмова від євроінтеграції вивели людей на протест.

У лютому 2014-го, після перемоги Революції Гідності, парламент відновив дію Конституції 2004 року. Щоправда, закони виявилися «обрізаними». Прогалини законодавства дозволили наступному президентові отримати владу, якій позаздрив би Леонід Кучма.

Петро ПОРОШЕНКО: 2014–2019

Петро Порошенко вдало використав попит людей на реформи, щоби розширити свої повноваження. Банкова поширила вплив на Уряд, місцеві адміністрації, силовиків, спецслужби і суди. Та це не допомогло Президенту. За результатами першого туру, Петро Порошенко удвічі програє Володимиру Зеленському.

Як уникнути післявиборної кризи

Хто б не став президентом, важливо згадати, що Україна є саме парламентсько-президентською республікою. Президент відповідає за нацбезпеку, оборону і зовнішню політику і гарантує виконання Конституції.

За чинної моделі, державою керує Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром. Він управляє економікою, соціальною, гуманітарною політикою тощо. А парламент призначає Уряд і контролює владу. Це і є системою стримувань і противаг.

Результат другого туру виборів очевидний. Соціологи прогнозують, що з величезним відривом перемогу здобуде Володимир Зеленський. Без досвіду політичної діяльності, без контактів на зовнішній арені, без навиків управління державою. І в такій ситуації стати балансом такому главі держави може тільки сильний, досвідчений Прем’єр-міністр,  випробуваний антикризовий менеджер. Таким може бути Юлія Тимошенко, яка, крім досвіду, має і план дій.

Такий прем’єр з’явиться в країні за наслідками парламентських виборів, які відбудуться восени. Пам’ятаєте? – в парламентсько-президентській республіці голову уряду висуває партія, яка перемогла на виборах до Верховної Ради й сформувала коаліцію.

Сергій БИКОВ, голова аналітичного центру «ІНПОЛІТ»

Запис Щоби було демократично, ефективно – і прогнозовано: Успішність країни тепер залежить від ефективності Прем’єр-міністра спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук розповів про ситуацію, що склалася довкола урядової перевірки ОДА. Та найперше він повідомив, що на посаді голови у нелегкий для держави час його зусилля були спрямовані на забезпечення політичної, соціальної та економічної стабільності в одному зі складних регіонів України. Олександр Фищук нагадав, що область за рейтинговими показниками Кабіміну протягом останніх трьох років посідала 3-5 місця серед областей України.

«Особисто я наполягав на перевірці Урядом стану виконавської дисципліни у Чернівецькій ОДА та окремих районних державних адміністраціях, – зауважив керівник виконавчої влади краю. – Бо такі перевірки не проводилися в нас понад 10 років, і ми сподівалися на практичну й методичну допомогу кваліфікованих фахівців Кабміну, міністерств і відомств, що мало стати стимулом для покращення державної діяльності та прийняття ефективних управлінських рішень. Однак, як з’ясвалося, перевірка була цілеспрямовано упередженою та мала на меті лише одне – дискредитувати голову ОДА», – сказав Олександр Фищук. – Результати перевірки, незважаючи на наші обґрунтовані пояснення і готовність у короткі терміни виправити порушення та недоліки, були покладені в основу дисциплінарного провадження».

Фищук висловив припущення, що керівник робочої групи Кабімну С. Дехтяренко, який підпадав під люстрацію, але не пройшов її, свідомо ввів Прем’єр-міністра в оману та необґрунтовано вніс пропозицію щодо проведення дисциплінарного провадження стосовно голови Чернівецької ОДА. На думку голови, це дало можливість деструктивним силам ще раз зробити спробу дискредитації політики Президента та Уряду України, розхитати суспільний спокій у регіоні.

Олександр Фищук навів кілька прикладів упередженості перевіряючих. Так, одним із суттєвих порушень визнали той факт, що «Обласну комісію з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій, соціальних виплат та орендної плати за земельні і майнові паї», рішення про яку, до речі, було підписане попередниками, очолив перший заступник голови ОДА. А Кабмін вимагав, щоби це був голова. «На тлі того, що ОДА фактично ліквідувала заборгованість із виплати заробітної плати, бо залишок на час перевірки склав 70 тис. грн, а в інших областях – це сотні мільйонів гривень, такий висновок комісії є, принаймні, некоректним. Та й інші порушення такого ж порядку», – наголосив О. Фищук.

Голова Чернівецької облдержадміністрації категорично не погоджується із викладеними в доповідній записці висновками та висновками дисциплінарної комісії, адже жодне розпорядження не було оскаржене до суду і щодо жодного із них не було скарг до правоохоронних чи державних органів.

Ставилося питання і про гроші від митного експерименту, які ОДА поклала на депозит. «Це було взимку, коли дороги, як відомо, не ремонтуються. Та завдяки відсоткам від цих грошей ми придбали для кардіодиспансеру сучасний ангіограф і вже позавчора завдяки цьому обладнанню було врятовано два людських життя. В онкодиспансері через місяць запрацює променевий апарат точкового опромінення, який ми теж купили за 11 млн грн,  отриманих з відсотків. Переконаний, що ми діяли правильно», – сказав голова ОДА.

Прес-служба ОДА    

 Від редакції: Під час прес-конференції журналіст Захар Подкидишев  запитав Фищука, чи не здається йому, шо ситуація з перевіркою склалася не випадково і що за цим усім стоїть нардеп Максим Бурбак? Чинний губернатор, як завжди, проявив толерантність, заявивши, що все таємне колись стане явним і всі про все колись нарешті дізнаються.

Запис Олександр Фищук про урядову перевірку та інші нагальні питання спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Стриптизерка заробляє більше за професора

На посади з найвищими зарплатами можна влаштуватися лише «по блату»:

заступник директора з безпеки корпорації національного рівня в АПК ~Є7500;
заступник директора з маркетингу корпорації в АПК  ~Є5000;
менеджер з логістики корпорації в АПК ~Є3000.

Років 100 тому дівчатка мріяли вивчитися на вчительку. Нині мрія дівчаток – 18-річна стриптизерка в нічному клубі – від Є1000 (кажуть, треба, аби пощастило). Пішли б і раніше, та неповнолітніх не беруть.

Натомість: заступник керівника медійного проекту з мільйонним охопленням ~Є600;

професор, доктор наук із викладацьким та науковим стажем понад 20 років ~Є200. Звісно, цим у євро ніхто не платить, цифра для порівняння.
Середній клас знищено, народ масово йде «в тінь», яку при цьому ще й довбуть ідіотськими репресіями: плата за ризик зростає.
Україна видушує підприємливих: за останні 20 років до 7,5 млн вихідців з України працевлаштувалися в країнах Заходу та інших модернізованих країнах. Більше того, останніми роками до 500 тис. уперше виїхало до країн Південно-Східної Азії, включно із КНР, забезпечуючи собі споживчий попит і сплату комунальних послуг.

У Росії навіть зараз залишається близько 1,5 млн українських заробітчагн, до 100 тис. – у Білорусі.

«Недобитки» середнього класу масово тікають до таких країн як Грузія, Чорногорія, Румунія, Литва, Кіпр тощо, купляючи там нерухомість, право на постійне проживання, громадянство.
Український уряд культивує жебраків: економічна політика чинного українського уряду набула рис латиноамериканського «християнського» соціалізму 70-х років минулого століття:

«Любий жебраче, твоя чудова держава подбає про тебе, тільки лишайся бідним!».

Наша бідність з усіма подачками обходиться їм дешевше, та ще й дозволяє проявити такі чудові риси, як «доброчинність».

Оскільки банани в нас не ростуть, ласкаво просимо до «бурякового» соціалізму!

Макс Михайленко

Запис «Ласкаво просимо до бурякового соціалізму!» – Макс Михайленко, політолог спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наприкінці лютого Арсеній Яценюк опублікував програму роботи свого Кабінету Міністрів із 23 пунктів. За півроку уряду вдалося виконати лише чотири з них, всі інші були провалені.

У квітні уряд домовився з МВФ про кредит на $17 млрд.  Але поки що Україна отримала лише перші $3,2 млрд. Наступні $1,4 млрд. мали надійти в липні, та цього досі не сталося. Щоб домовитися з МВФ, Яценюку довелося знецінити гривню і різко збільшити тарифи на газ та комунальні послуги – це ще один пункт урядової програми.

Виконані ще два пункти. На диво, вдалося провести дійсно досить чесні і прозорі президентські вибори. Нова влада підписали й угоду про асоціацію з ЄС. Однак і Яценюк, і Петро Порошенко просто поставили підписи під готовим документом, підготовленим фінансово-економічним блоком уряду під керівництвом Сергія Арбузова ще торік.

Все інше провалене. Нова система влади не сформована. Не призначена навіть дата виборів до Верховної Ради. Не ведеться жодна боротьби з корупцією. Система призначень на посади в уряд і держкомпанії не зазнала жодних змін. Яценюк обіцяв, що буде забезпечений «жорсткий контроль суспільства за використанням бюджетних коштів». Не зроблено. Нинішній уряд збирався проводити і демонополізацію економіки, і відновлювати довіру інвесторів до України, і захищати права інвесторів, і забезпечувати доступність та якісність медичних послуг, і повертати переведені в офшори капітали. Не виконано.

Результати показові. Падіння економіки різко прискорилося: за підсумками другого кварталу ВВП скоротився вже на 4,7%, хоча ще у першому зниження було не таким сильним – лише на 1,1%. Не збираються і податки. Зате інфляція лише за півроку склала 11,6%.

Такого не було навіть за минулого Кабміну, якому не прагнули допомагати ні США, ні Європа. Незважаючи на це, фінансово-економічний блок Кабміну під керівництвом Сергія Арбузова показав непогані результати. Курс валюти протягом майже трьох років тримався  стабільним: гривня була в районі 8,1-8,2 грн за долар. Інфляція була нульовою. Ніякого різкого підвищення тарифів на газ і комунальні послуги не відбувалося, зате індексувалися і зарплати, і пенсії, від чого відмовився уряд Яценюка.

Почала зростати економіка: в четвертому кварталі 2013 року ВВП України зріс на 3,7%. Завдяки створенню Міндоходів, було виконане бюджетне завдання: доходи загального фонду зросли на 0,7% до 291 600 000 000 грн. Більше того, в міжнародному рейтингу Doing Business Україна продемонструвала ривок, перемістившись угору відразу на 25 позицій. Утім, тоді не було війни…

За матеріалами http://izvestia.kiev.ua/article/72504

Запис «Уряд камікадзе»: без права вижити?.. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нині особливо «дістають» простих людей злидні, безробіття, панівна несправедливість. Декому здається, що повернення в радянські часи дозволить їх подолати. Та спочатку слід зрозуміти, чому СРСР відійшов у небуття. Найпростіше пояснення – його розвалили темні сили: американський імперіалізм, масони, зрадники та агенти ЦРУ й «Моссад». А гроші на розвалення дала міжнародна банкірська мафія, яка контролює таємний «всесвітній уряд». Прибічникам цієї версії чомусь не муляє ока відсутність будь-якої конкретики в таких умоглядних побудовах. Де ж «адреси, паролі, явки», як казав нинішній російський президент Путін?

Радянський Союз був однією з двох супердержав світу з могутніми спецслужбами. Чому ж висококваліфіковані чекісти не зуміли попередити його розпаду і не викрили всіх тих агентів-негідників? Тому, що за величним фасадом ховалися гниль і трухлявина. Казками про загальну рівність та соціальну справедливість правляча номенклатура маскувала зростання власного багатства, різноманітні привілеї за рахунок суспільства.  Під час зарубіжних візитів керівники партії та уряду бачили, як розкішно живуть арабські шейхи чи президенти «бананових республік». Й самим кортіло такого ж. А зажерливість радянських начальників спричиняла зростаючий гнів простолюду, і це підточувало систему зсередини. Коли ж неефективна економіка СРСР не змогла забезпечити елементарні потреби основної маси населення, процес розпаду став невідворотним.

На поверхню вигулькнули всі невирішені проблеми, починаючи з національної. Тоді найхитріша частина номенклатури збагнула: розвалу не зупинити – тож і сама очолила цей процес. А зовнішні сили лише користалися слабістю прогнилої системи, спрямовуючи процеси у вигідне для себе річище. «Доблесні» чекісти замість захисту СРСР почали масово перебігати на Захід, щоби комфортно влаштувати особисту долю. Там же опинилися діти, онуки, племінники провідних правителів СРСР – Сталіна, Хрущова, Брежнєва, Суслова, Андропова, Горбачова. Наприклад, головний радянський ідеолог післясталінських часів М. Суслов вважався ортодоксальним патріотом. А його донька Майя Сумарокова з родиною ще 1990 року переїхала до Австрії. Син М. Хрущова Сергій багато років живе у Сполучених Штатах. Для чого шукати руйнівників СРСР десь за морями й океанами? Вони жили в Радянському Союзі, розкладаючи його зсередини своєю брехнею та зажерливістю, а їхні нащадки згодом із нагарбаним перебралися за кордон. Згнилий труп до життя не відродити.

Ігор БУРКУТ

Запис ХТО РОЗВАЛИВ СРСР? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оскільки за п’ять місяців – вибори, влада активно демонструє турботу за власний електорат. Ось і цими днями Микола Янович Азаров обурювався тим, що ліки в Україні коштують в аптеках утричі дорожче, ніж у Польщі. А подекуди їх продають, за його ж словами, навіть у 10 разів дорожче. І справді, така ситуація не може не викликати обурення. А що коли додати, що середній заробіток українців утричі нижчий за те, що отримують поляки?!.

Одне слово, нарешті наша влада помітила людські негаразди, – з надією зауважить пересічний громадянин. І сподівання його на світле майбутнє зміцніло, коли він почув наступні заяви прем’єр-міністра. Адже поруч із визнанням ганебної аптечно-бізнесової практики, Азаров наголосив, що на місцях не мають права піднімати ціни на житлово-комунальні платежі, бо для цього, мовляв, немає жодних економічних причин.

Отож, все о’кей і ми, українці, як сало в шоколаді? На жаль, у реаліях все не так. А про те, що ціни на ліки в українських аптеках вищі навіть за загальноєвропейські, відомо всім, хто побував за кордоном. Більше того, знаю успішних приватних лікарів, які привозять ліки з сусідніх Польщі та Румунії й ними лікують. Пацієнти задоволені: по-перше, дешевше, а по-друге – результати кращі, бо підробок серед ліків, куплених за рубежем, не має.

…Про дороговизну українських аптек люди вже навіть не говорять. Визнали це апріорі, тож і обурюватися втомилися – зайве. Просто вмирають. Бо для більшості населення існує альтернатива – або їжа, або ліки.

Та, мабуть, про такий жахливий стан справ вперше (!) сказала перша особа (!) уряду, сам прем’єр-міністр. Але як сказав? У мене склалося враження, що почула виступ не прем’єра, а сусіда дяді Васі на зборах ветеранів ЖРЕПу. Глава ж уряду має говорити про інше: про те, як присікти цю ганебну практику. Бо раз уже визнали те, з чим людям доводиться жити протягом останніх 15-20 років, то скажіть одразу, які заходи вживаєте, щоби зупинити подбіне.

Запис Або ліки, або їжа спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Напередодні парламентської виборчої кампанії Президент України почав видавати цілий каскад «соціальних ініціатив», які являють собою, переважно, одноразові доплати, допомоги, виплати деяким категоріям населення.

Каскад збільшується чи не щотижня, при кожній зустрічі з «трудовими колективами» в регіональних президентських поїздках. За наростанням цього каскаду «соціальних ініціатив» вже не встигають чиновники уряду та самої президентської адміністрації, називаючи все більшу суму, необхідну для їх виконання – то 8 млрд., то 16 млрд., то вже й 25 млрд. грн.

Підозрюю, що до початку виборчої кампанії ця сума може збільшуватись ще не раз. Враховуючи передвиборчий час та одноразовий характер цих «ініціатив», їх не можна сприймати інакше, як прямий підкуп виборців.

Але важливіше те, який вплив на вітчизняну економіку здійснить цей соціальний «рай». А вплив буде подвійно негативним, бо джерел для виплат таких значних коштів може бути лише два: по-перше, це гроші, взяті в борг ззовні та всередині країни; по-друге, це «додаткові» бюджетні доходи понад тих, які заплановані Державним Бюджетом на 2012 рік – а їх можна «витрясти» лише додатковими митними і податковими поборами.

Другий чинник в економіці може відобразитись лише одним результатом – підвищенням цін, бо все, що держава додатково вирве з підприємця, він змушений буде перекласти на ціну свого виробленого чи торговельного товару.

А перший чинник – борговий, своїми наслідками може підірвати стабільність всієї фінансової системи країни, бо подальше зростання державного боргу, який за останній рік зріс на 42 млрд. грн. і досяг на початку лютого 475,2 млрд. грн., разом з величезним негативним зовнішньоторговельним сальдо за минулий рік – $14,2 млрд. може підірвати стабільність гривні, девальвуючи її на десятки відсотків. А значна девальвація у поєднанні з високою інфляцією може обвалити наш ВВП подібно до 2008 року.

При цьому, споживча вартість, тобто цінність передвиборчих виплат може опуститись нижче 0-ої позначки, тобто реальні доходи населення зменшаться. В такій ситуації, бізнесового обвалу з одного боку, та соціальної деградації з іншого, недалеко і до громадянських потрясінь.

Хоча, звичайно, досить немала частка громадян будуть сприймати «Вітіну тисячу», як раніше і «Юліну тисячу» як благодать владну, не бажаючи навіть розуміти катастрофічних наслідків боргової та інфляційної політики популізму, не забезпеченої реальним економічним розвитком.

Запис Молот «соціальних ініціатив» розтрощить українську економіку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Колись Хорошковський вже працював під керівництвом Азарова, обіймаючи посаду міністра економіки. Пішов з неї добровільно, пояснивши свій вчинок незгодою з «азаровщиною». Цим терміном означив архаїчні підходи до керування економікою, запозичені у покійного СРСР. А Хорошковський прагнув створити собі імідж людини цілком сучасної, яка володіє ефективними методами управління. Критика «азаровщини» добре вписується у технологію створення такого іміджу. Інша річ, які пропозиції висуватимуться замість застарілого «совка». Не виключено: силовий компонент економічної політики тільки підсилиться.

Для успіху на парламентських виборах необхідні великі гроші. А олігархи не спішать тринькати власні, бо розраховують на державний бюджет. Новому міністру фінансів доведеться мобілізувати всі можливості для вичавлювання цих коштів. Майже неминучим є зростання податкового тиску та активізація роботи митників. Такі джерела доходів дозволяють збирати чимало. Тягар державних податків лягатиме на дрібний та середній бізнес, а також на пересічних громадян. До того ж провладні сили намагатимуться якомога більше витрясти із своїх бізнес-конкурентів, котрі одночасно є й політичними опонентами нинішньої влади.

В Україні існує звичай: напередодні чергових виборів простолюду трохи піднімають зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Таке підвищення подається як «турбота правлячої партії про зростання життєвого рівня співгромадян». Однією рукою з кишені трударя чи пенсіонера тихцем витягають податкову сотню, іншою, з помпою, кладуть туди передвиборну десятку. Ще й примушують дякувати за «благодіяння влади». Побачимо, яку тактику оберуть цього разу. Адже світова криза не припиняється, що веде до відчутних втрат українських експортерів. За рахунок експорту українських металів значною мірою поповнюється державний бюджет. Коли ж цих грошей бракуватиме, необхідно шукати нові джерела поповнення.

Перед Хорошковським стоять дуже непрості завдання. Чи вистачить йому знань, уміння, врешті решт – волі та повноважень? Хто зна. Аби лише на зміну архаїчній «азаровщині» не прийшла жорстока «хорошковщина». Забігати наперед не варто, лякати себе – тим більше. Невдовзі матимемо відповіді на ті питання, що виникли під час останніх кадрових змін в уряді.

Запис Замість «азаровщини» – «хорошковщина»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Після поразки Визвольних змагань 1917-1921 рр. вони рятувалися від своїх політичних противників, а офіційна Прага виявилася прихильною до них. На території Чехословацької Республіки осіли як наддніпрянці, так і галичани з буковинцями. Залишки Української Галицької Армії на чолі з нашим земляком генералом Антоном Кравсом були інтерновані чехами після того, як зуміли відійти через Карпати, рятуючись від польських вояків та червоноармійців.

А в Празі осіли видатні українські політемігранти, які мали змогу активно займатися політичною та іншими сферами діяльності. Зокрема, там плідно працював поет, вчений і політичний діяч Олег Ольжич, іменем якого у Чернівцях названа вулиця. Саме та, де Ольжич бував у важливих справах. Як один із лідерів ОУН, він багато зробив для згуртування українців-державників у різних країнах, за що згодом і був убитий гітлерівцями.

У чеській столиці в міжвоєнний період діяв Вільний Український Університет, а у Подебрадах – Українська Господарська Академія. Діяльність цих установ дозволяла українцям-емігрантам не лише зберігати, але й оновлювати свою еліту поза контролем сталінських спецслужб. Утім, Червона Армія ввійшла до Праги у травні 1945-го і чимало українських політемігрантів опинилося в лабетах СМЕРШу та НКВС. До радянської в’язниці було, зокрема, вивезено першого президента Карпатської України священика Августина Волошина, який і загинув у сталінських катівнях. Уже в наш час другий президент незалежної України Л. Кучма присвоїв йому звання Героя України. Ліквідація українських наукових та освітніх установ у Чехії, репресії проти українських політемігрантів поставили крапку в історії першої великої хвилі політичної еміграції з наших земель.

Нині починається нова історія біженців з України до Чехії, яка значно відрізняється від попередньої. Їдуть туди насамперед заробітчани з надією врятуватися від безробіття та злиднів. За чеськими даними, на території їхньої держави нині проживає до 50 тис. українців. Є серед них і ті, хто хоче сховатися від переслідувань у рідних місцях, наприклад, колишній міністр економіки в уряді Ю. Тимошенко Богдан Данилишин. Хтось із нинішніх емігрантів залишиться у Чехії назавжди, а хтось і повернеться. Інша річ – як. Чи під конвоєм і в кайданах, чи тріумфатором під захоплені вигуки радісної юрби. Але це вже буде зовсім інша історія.

Запис Знову тікають до Праги спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Хоча ще під час реєстрації проекту у ВРУ, міністр фінансів Ф. Ярошенко запевнив, що соціальні пільги скасовані не будуть, а прем’єр-міністр М. Азаров наголосив на скороченні дефіциту бюджету з 18% ВВП до 5%, а в 2012 році – до 2,5%. Чи не тому уряд планує наступного року додатково взяти в борг 11,4 млрд. доларів, що радує дуже мало, бо, як правило, ці кошти до населення не доходять, зате лягають боргами на плечі майбутніх поколінь.

Витрачання владою мільярдів бюджетних гривень на підготовку до Євро-2012 теж стало предметом гострої критики з боку опозиції. Для бідної країни, погодьтеся, де майже чверть населення перебуває за межею бідності, – це розкіш. Тим паче, що заплановано скоротити статті бюджету, необхідні для забезпечення існуючих соціальних виплат, на 10 млрд. грн. ($1,2 млрд.)!

Та чи не найприкметніша риса нового бюджету – й експерти у своїх коментарях звертають на це особливу увагу – скорочення фінансування вразливих груп населення на користь збільшення фінансування державного апарату і чиновників.

Зокрема, на керівні органи державного управління і органи місцевої влади та самоврядування у 2012 році передбачено 16,6 млрд. грн. ($2,1 млрд.). Водночас, на програми підтримки більшості соціально незахищених категорій населення, разом узятих, планується виділити лише 13,9 млрд. грн. ($1,7 млрд.). На утримання судово-каральних органів передбачається близько 11 млрд. грн. ($1,4 млрд.), а на медичне забезпечення держчиновників у проекті закладено 2,6 млрд. грн. ($0,33 млрд.), тобто майже стільки ж, як для решти населення України – 2,8 млрд. грн. ($0,4 млрд.).

Вражаючі цифри, чи не так? Купка українських чиновників отримає з державного бюджету на своє медичне обслуговування $2,6 млрд. Решта майже 46 млн. громадян України (45 млн. 997,5 тис.) – $2,8 млрд. Мабуть, це найяскравіший і найпромовистіший доказ справжнього, а не декларативного, ставлення влади до народу.

Безперечно, мільярди на медичне обслуговування чиновників, узяті з кишень громадян, –це ляпас народу. Чи надовго йому ще вистачить терпіння? Бо, хто б і що не казав, а багатий уряд у бідній країні – аморально. Але вже закономірно. Бо й освіта та наука сьогодні для влади менше вартують, ніж утримання Адміністрації президента і Кабінету Міністрів.

…Отож, коли Мінфін починає переконувати, що покращення життя вже практично настало, з ним важко не погодитися. Тільки виникає запитання – кому стало жити краще вже сьогодні і тут?

Запис Бюджет України – для чиновників. А людям – що? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Та, навіть за умови таких не вельми позитивних розкладів для держави, наш рідний уряд почувається якнайкраще. Ніщо не може погіршити його апетит щодо витрачання бюджетних коштів на власні потреби.

Для прикладу порівняймо такі, як на мене, вбивчі цифри. На утримання будинку відпочинку «Конча-Заспа», комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» та автобази Державного управління справами (ДУС, який в народі називають Дуся) цього року з бюджету було виділено 107 млн. гривень. (13,3 млн. дол.). Тоді як на санаторно-курортне оздоровлення інвалідів з подачі Верховної Ради виділили лише 97 млн. грн (12 млн. дол.). Як відомо, інвалідів в Україні – 2,6 млн. По скільки виходить на кожного – порахувати не важко.

А скількох поважних осіб обслуговують 107 млн. грн? Верховна Рада – 450, Кабмін – 1174, Секретаріат Кабміну 587 та ще 514 осіб з Адміністрації Президента, де, до речі, ще взимку працювало 424 особи. Додаємо й отримуємо 2725 осіб. Утім, можливо, що ВРУ має свої окремі кошти, а, ймовірно, когось я не зарахувала. Тим паче, що народні депутати, приміром, відпочивають сім’ями. Тож для полегшення підрахунку візьмемо круглу цифру – 3 тисячі урядовців. І виходить, що на потребу кожного з цих людей держава витрачає щорічно майже по 110 тис. грн. Зауважу, йдеться не про зарплату.

Та порівнюємо далі, бо, як казав класик, усе пізнається саме в порівняннні. Фінансування всіх українських бібліотек – а їх, за даним 2002 року, є нібито 20400 – «з’їдає» 108 млн. грн (13,5 млн. дол.). Це по 5 тисяч з копійками на рік на кожну.

Як то кажуть, коментарі зайві. Демонструючи такий нахабний пріоритет власних потреб над суспільними, влада не може не викликати відрази і вже самим своїм існуванням підвищувати градус еміграційних настроїв. Тому чи варто обурюватися тим, що буковинці масово оформляють румунські паспорти? Це роблять навіть мої колеги, які перебувають на непоганих посадах. Непатріотично? Факт. Але де нині знайдеш патріота, коли голова у риби вже згнила…

Запис Справедливість по-українськи: Червонець– інваліду, десятки і сотні тисяч – можновладцю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На нараді за участю керівників державних структур, причетних до літнього оздоровлення і відпочинку школярів Буковини, Георгій Галиць «дорікнув» за недоліки в організації оздоровчої кампанії управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту, працівники якого не належним чином виконують свої обов’язки.

Зокрема, голові облдержадміністрації рекомендуватиметься звільнити з займаної посади заступника начальника цього управління Олександра Шандро через непрофесійність і надання недостовірної інформації.

– Перед нами стоїть завдання до 1 червня стовідсотково підготувати належним чином всі літні табори для відпочинку і оздоровлення школярів, – підкреслив перший заступник голови облдержадміністрації.

– У кожному відомстві, яке причетне до літнього оздоровлення дітей, має бути визначений працівник, який безпосередньо відповідатиме за цю ділянку роботи. Ми маємо оздоровити цього року не менше буковинських школярів, ніж торік, причому поліпшивши якість відпочинку.

Нагадаємо, 20 травня на засіданні уряду прем’єр-міністр Микола Азаров «відзначив» незадовільну готовність оздоровчих таборів та санаторіїв до періоду оздоровлення дітей у декількох областях України, зокрема, і в Чернівецькій.

Запис Літні табори будуть! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Утім, з огляду на події в інших країнах світу, де теж піднімається пенсійний ценз, можна було б погодитися з такою державною політикою. Але за умови, що наші люди живуть по 85-95 років, як в Італії чи Японії.

Зрештою, не тільки вік викликає запитання. Все виглядає так, що зиск із пенсійної реформи матимуть олігархи, які вже прибрали до своїх рук усі багатства України, а соціальну стурбованість державою та її населенням проявляти вони не збираються. Як на мене, у такій позі «дрючення» власного народу держава довго не протримається.

За інформацією видання International Living, в глобальному рейтингу якості життя 2011 року Україна посіла 73 місце поряд з Намібією, Ботсваною, Тунісом і Марокко. Лише за офіційними даними Держкомстату сьогодні безробітними в Україні є понад 500 тис. осіб. Насправді ж, за свідченнями експертів, до кінця року воно може сягнути 2 млн. осіб. Темпи інфляції галопують так, що за ними не встигаєш, а тому й відкидають за межу бідності сотні тисяч українських сімей. Така тенденція ставить під серйозну загрозу соціальну стабільність у державі. Але, на жаль, бюджет нинішнього року тільки сприяє цій ситуації. Погляньмо, приміром, на чому заощаджує уряд.

Загальна сума доходів бюджету 2011 року становить 281 млрд. грн, а видатків – 321 млрд. грн. Це означає, що лише за офіційною версією дефіцит бюджету становить 40 млрд. грн, тобто 5 млрд. дол. І це при тому, що впродовж 2011-го уряд планує взяти внутрішніх і зовнішніх запозичень на суму в понад 90 млрд. грн(понад 10 млрд. дол.).

Найперше, під скорочення потрапили витрати на освіту. Їх зменшено з 20 до 18,5 млрд. грн, що вже проявляється закриттям шкіл. Вдесятеро (!!!) скорочено фінансування міжнародних наукових і науково-технічних програм, уп’ятеро (!!!) – науково-технічних розробок. На видання українських книжок уряд виділяє коштів майже на половину менше, ніж торік: ця стаття видатків скоротилася від 33 до 20 млн. грн.

Незважаючи на те, що Україна лідирує у Європі за рівнем поширення туберкульозу, СНІДу та онкологічних захворювань, на боротьбу з цими недугами виділено лише 577 млн. грн, тобто на 58 млн. менше, ніж попереднього року.

Водночас, за підрахунками експертів та представників опозиції, частина органів державної влади, на які опирається Президент, у кризових умовах отримали збільшення фінансування.

Так, бюджет Генеральної прокуратури зріс із 1,2 млрд. грн в 2010 році до 2,2 млрд. грн в 2011-му; бюджет міліції – з 11,8 до 13,7 млрд. грн; видатки на так звану ДУСю (Державне управління справами) зросли цьогоріч на 397 млн. грн. Значно дорожче, ніж торік, громадянам України обійдеться і лікування та відпочинок чиновників. Верховна Рада просто проігнорувала всі вимоги опозиції.

Ось і виходить, що державна скарбниця призначена для обслуговування інтересів насамперед чиновників вищого рівня та силових відомств. Зате пересічним громадянам пропонується режим жорсткої економії та затягування пасків. І це в умовах стрімкого зростання інфляції та безробіття!

Незалежні експерти єдині в думці:бюджет, за яким ми живемо, характерний для авторитарних і недемократичних держав. Уже сьогодні доходи понад 12 млн. громадян, тобто більше ніж чверті загального населення України, нижчі за прожитковий мінімум. Розшарування суспільства на зубожілу більшість і супербагату меншість, яка робить своїм песикам манікюри, коли поруч діти помирають від раку через відсутність грошей на лікування у їхніх батьків, посилюється.

До чого це може призвести? Владі час над цим поміркувати…

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Хто заощаджує, на кому і для кого спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Темпи «розвитку»

– Зокрема, на Буковині, наголошував п. Мунтян, – ціни на продукти харчування за 2010 р. у середньому зросли на 10,5%: масло – на 27%, сир і молоко – на 20%, олія та овочі – на 17%, хліб – на 16%, макаронні вироби – 14,2%, цукор – на 12%, м’ясо – на 3%, фрукти – на 2,5%.

Якщо ж порівняти нинішні ціни із цінами минулорічного вересня – вони взагалі зросли в рази: борошно від 3,5 грн – до 9,75, рис від 9-ти – до 15,5 грн, гречка взагалі коштує вже 21,75 грн, хоча ще у вересні 2010 продавалася по 13,5, що теж було недешево.

Природний газ подорожчав у 1,5 рази і має дорожчати ще на 50% з 1 квітня. Крім продуктів харчування і товарів першої необхідності, зросли ціни і в інших галузях. Зокрема, вища освіта подорожчала на 11,4%, навчання у школах – на 8,6%, охорона здоров’я – на 3%.

Тепло для чернівчан подорожчало на 59 коп. за квадратний метр (від 3,46 грн до 4,05 грн).

Від 1 лютого зросте на 30% ціна на електроенергію для тих категорій населення, що споживають понад 150 кВт на місяць.

Друкуємо гроші

Головною причиною галопуючого зростання цін, за словами лідера місцевої опозиції, є економічно необґрунтована, неконтрольована емісія грошових коштів, до якої, звісно, не без відома вищого керівництва держави вдався Національний банк України.

За даними незалежних експертів з питань фінансів, протягом 2010 року уряд спільно з Нацбанком випустив в обіг 99,671 млрд.грн – майже сто мільярдів! При цьому доходи головного та спеціального фондів Державного бюджету за 2010 рік становили приблизно 230 млрд. грн. Це означає, що майже половина бюджету-2010 – це порожні, нічим не підкріплені емісійні гроші.

Погіршило інфляційні очікування в державі та спричинило черговий стрибок цін після Нового року несподіване призначення недостатньо компетентного, з відсутністю необхідного для такої посади досвіду, нового глави НБУ пана Арбузова. Незалежні ЗМІ стверджують, наголошував п. Мунтян, що він є найближчим бізнес-партнером старшого президентського сина.

Іншим важливим чинником високої інфляції стало суттєве подорожчання пального – бензину та дизпалива, спричинене рішенням пропрезидентського уряду збільшити ставку акцизного збору на 50 євро за тонну пального. Як наслідок, вартість найпопулярнішого бензину марки «А-95» вже досягла позначки 9 грн за літр і, за прогнозами операторів ринку, скоро подолає десятигривневий бар’єр. Якщо ж буде запроваджене імпортне мито на пальне, як планує уряд, вартість бензину до літа може сягнути 12 грн.

Через подорожчання пального, природно, зростають розцінки на транспортні послуги та більшість продуктів харчування, які перевозяться автотранспортом.

До того ж, аби уникнути переіндексації доходів, уряд свідомо блокує інформацію про реальні показники інфляції, – наголошували організатори прес-конференції.

А «він» собі літає…

Нещодавно українці дізналися, що не тільки гречка стрімко подорожчала, але й… гелікоптери. Наприклад, президент Америки Обама літає собі на шестимільйонному гвинтокрилі, Меркель – на ще дешевшому, за 5 мільйонів, нашому ж президенту «довелося» придбати собі вертоліт аж за 17 мільйонів (за приблизними підрахунками) і ще один – для охорони. Звісно ж, не за гроші платників податку…

– Для абсолютного комфорту президента розпочате будівництво вертолітного майданчика у центрі Києві, а також автопаркінгу та моста, яким кортеж Віктора Януковича має виїжджати до міста. Крім того, завершується будівництво вертодрому в «Межигір’ї». Кожен переліт до адміністрації Президента вартуватиме близько 800 гривень, і таких перельотів може бути кілька на день.

За ці «елітні» умови для президента розплачуватимемось ми з вами, – обурюється Іван Мунтян. – Крім того, 2010 року на літаки Державного управління справами при президенті було виділено 214 млн. грн. Ще до рішення про польоти Президента автобаза державного управління справами закупила три джипи для кортежу президента вартістю 4,2 млн. грн.

Сьогодні немає коштів на ремонт і утримання доріг в Україні, проте є кошти на капітальний ремонт і розширення дороги до Конча-Заспи, де мешкають зверхники.

І замість епілогу

А знаєте, так і хочеться безтурботно «плюнути» на оці всі балачки про «чергові зловживання, галопуючу інфляцію, невпинно зростаюче безробіття, драконівські тарифи, підвищення пенсійного віку, захмарні ціни», по-простецькому зайти до найближчого гастроному і ностальгійно вигукнути: «Дайош дешеву ковбасу… на закуску!»

«Дайош!» – бадьоро відповість продавець і «втюхає» тобі замість ковбаси – сою, замість масла – маргарин і «сирний» продукт без грама молока…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис По гречку – на гелікоптері спершу з'явиться на Медіа-Версії.