Практично непомітно для громадськості проминув дев’яносторічний ювілей створення СРСР. Доволі довго датою створення Радянського Союзу вважалося 30 грудня 1922 р., згодом же історики встановили, що юридично це оформлено лише через півроку, у червні 1923. Але СРСР вже понад двадцять років немає – і з часом ностальгію по ньому відчуває чимало людей. 1991-го багато хто наївно сподівався, що загибель «імперії зла» автоматично веде до виникнення «раю на Землі». Невдовзі з’ясувалося, що замість старих радянських проблем з’явилося багато інших. Та й більшість радянських не зникла, а навпаки, розрослася до небачених розмірів. Насамперед – корупція й безвідповідальність чиновників.
Нині особливо «дістають» простих людей злидні, безробіття, панівна несправедливість. Декому здається, що повернення в радянські часи дозволить їх подолати. Та спочатку слід зрозуміти, чому СРСР відійшов у небуття. Найпростіше пояснення – його розвалили темні сили: американський імперіалізм, масони, зрадники та агенти ЦРУ й «Моссад». А гроші на розвалення дала міжнародна банкірська мафія, яка контролює таємний «всесвітній уряд». Прибічникам цієї версії чомусь не муляє ока відсутність будь-якої конкретики в таких умоглядних побудовах. Де ж «адреси, паролі, явки», як казав нинішній російський президент Путін?
Радянський Союз був однією з двох супердержав світу з могутніми спецслужбами. Чому ж висококваліфіковані чекісти не зуміли попередити його розпаду і не викрили всіх тих агентів-негідників? Тому, що за величним фасадом ховалися гниль і трухлявина. Казками про загальну рівність та соціальну справедливість правляча номенклатура маскувала зростання власного багатства, різноманітні привілеї за рахунок суспільства. Під час зарубіжних візитів керівники партії та уряду бачили, як розкішно живуть арабські шейхи чи президенти «бананових республік». Й самим кортіло такого ж. А зажерливість радянських начальників спричиняла зростаючий гнів простолюду, і це підточувало систему зсередини. Коли ж неефективна економіка СРСР не змогла забезпечити елементарні потреби основної маси населення, процес розпаду став невідворотним.
На поверхню вигулькнули всі невирішені проблеми, починаючи з національної. Тоді найхитріша частина номенклатури збагнула: розвалу не зупинити – тож і сама очолила цей процес. А зовнішні сили лише користалися слабістю прогнилої системи, спрямовуючи процеси у вигідне для себе річище. «Доблесні» чекісти замість захисту СРСР почали масово перебігати на Захід, щоби комфортно влаштувати особисту долю. Там же опинилися діти, онуки, племінники провідних правителів СРСР – Сталіна, Хрущова, Брежнєва, Суслова, Андропова, Горбачова. Наприклад, головний радянський ідеолог післясталінських часів М. Суслов вважався ортодоксальним патріотом. А його донька Майя Сумарокова з родиною ще 1990 року переїхала до Австрії. Син М. Хрущова Сергій багато років живе у Сполучених Штатах. Для чого шукати руйнівників СРСР десь за морями й океанами? Вони жили в Радянському Союзі, розкладаючи його зсередини своєю брехнею та зажерливістю, а їхні нащадки згодом із нагарбаним перебралися за кордон. Згнилий труп до життя не відродити.
Ігор БУРКУТ
