Замість «азаровщини» – «хорошковщина»?

Призначення Валерія Хорошковського міністром фінансів широко коментується у засобах масової інформації. Оглядачі добре знають, що недавній керівник СБУ входить до впливової групи Льовочкіна – Фірташа, котра бореться за право бути головним центром прийняття рішень у країні. А Фірташ – це, насамперед, фірма «РосУкрЕнерго», яка претендує на монопольне постачання російського газу до України. Здається, Азарова як главу уряду починають відтискати на другий план. Насуваються парламентські вибори, а особистий рейтинг Миколи Яновича настільки низький, що Партії регіонів необхідно шукати іншу, більш прохідну фігуру.

Колись Хорошковський вже працював під керівництвом Азарова, обіймаючи посаду міністра економіки. Пішов з неї добровільно, пояснивши свій вчинок незгодою з «азаровщиною». Цим терміном означив архаїчні підходи до керування економікою, запозичені у покійного СРСР. А Хорошковський прагнув створити собі імідж людини цілком сучасної, яка володіє ефективними методами управління. Критика «азаровщини» добре вписується у технологію створення такого іміджу. Інша річ, які пропозиції висуватимуться замість застарілого «совка». Не виключено: силовий компонент економічної політики тільки підсилиться.

Для успіху на парламентських виборах необхідні великі гроші. А олігархи не спішать тринькати власні, бо розраховують на державний бюджет. Новому міністру фінансів доведеться мобілізувати всі можливості для вичавлювання цих коштів. Майже неминучим є зростання податкового тиску та активізація роботи митників. Такі джерела доходів дозволяють збирати чимало. Тягар державних податків лягатиме на дрібний та середній бізнес, а також на пересічних громадян. До того ж провладні сили намагатимуться якомога більше витрясти із своїх бізнес-конкурентів, котрі одночасно є й політичними опонентами нинішньої влади.

В Україні існує звичай: напередодні чергових виборів простолюду трохи піднімають зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Таке підвищення подається як «турбота правлячої партії про зростання життєвого рівня співгромадян». Однією рукою з кишені трударя чи пенсіонера тихцем витягають податкову сотню, іншою, з помпою, кладуть туди передвиборну десятку. Ще й примушують дякувати за «благодіяння влади». Побачимо, яку тактику оберуть цього разу. Адже світова криза не припиняється, що веде до відчутних втрат українських експортерів. За рахунок експорту українських металів значною мірою поповнюється державний бюджет. Коли ж цих грошей бракуватиме, необхідно шукати нові джерела поповнення.

Перед Хорошковським стоять дуже непрості завдання. Чи вистачить йому знань, уміння, врешті решт – волі та повноважень? Хто зна. Аби лише на зміну архаїчній «азаровщині» не прийшла жорстока «хорошковщина». Забігати наперед не варто, лякати себе – тим більше. Невдовзі матимемо відповіді на ті питання, що виникли під час останніх кадрових змін в уряді.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *