Народного депутата Арсенія Яценюка обрали до парламенту 2007-го. Він був одним з облич першої п’ятірки «Нашої України-Народної Самооборони» (НУ-НС). Тоді, під час виборчої кампанії, він неодноразово наголошував: політики мають брати на себе відповідальність за свої вчинки.
Читаючи теперішні, «кандидатські», яценюківські інтерв’ю, пересвідчуєшся: Яценюк будує свою передвиборчу програму, тотально заперечуючи ту, за якою обирався 2007-го.
Російські політтехнологи, що колись ділили Україну «на три сорти» для Януковича, тепер співпрацюють з Яценюком, відштовхуючи його якнайдалі від українських інтересів до захисту інтересів російських.
В інтерв’ю «Корреспонденту» (31 липня) Яценюк зауважив, що Путін став рятівником Росії, хоча він, Яценюк, і не погоджується з деякими методами росіянина. Мовляв, той успадкував хаос від олігархів Бориса Єльцина, ослаблену інфраструктуру, дисфункціональну державу, Чечню, сепаратизм і правовий безлад. На думку українського кандидата в президенти, Росія часів Єльцина не надто відрізнялася від сучасної України. Отже й Україна, мовляв, потребує рятівника!
Автор певний: Яценюк – контрреволюціонер, принаймні, у п’яти соціально значимих питаннях.
Помаранчева революція
Кілька місяців тому у програмі «Свобода» на «Інтері» Яценюк сказав, що він гордий з того, що не стояв на Майдані у 2004-му і що тоді він був членом команди Віктора Януковича. Але ж до парламенту Яценюка привів НУ-НС, а не Партія Регіонів!
Правду кажучи, деякі члени команди Януковича цікавилися тим, що відбувається на Майдані, адже Помаранчева революція стала найбільшим масовим протестом у Європі від часів Другої світової. Яценюк наче навмисне був або дуже зайнятий, або не цікавився тим, що відбувається в країні.
Парламентська недоторканість
Передвиборна програма НУ-НС 2007 року містила тези щодо скасування депутатської недоторканності та рівності усіх перед законом.
Яценюк вже через рік після обрання до парламенту розповів «Україні молодій»:
– Я був одним із найзатятіших противників цього гасла. Бо аж ніяк не вважаю скасування депутатської недоторканності ключовим пріоритетом. Таке гасло визначив штаб НУ-НС, але, чесно кажучи, я не вважаю, що це було дуже розумно.
У 2009 році Яценюк знову став прихильником скасування депутатської недоторканності.
Енергетика
Яценюк неодноразово наголошував, що підтримує створення енергетичного консорціуму та приватизацію української газотранспортної системи. «Україна молода» наголошувала: «Яценюк пропонує росіянам конкретний шматок газової труби в Україні в обмін на якісь абстрактні родовища десь на Ямалі».
В одному з інтерв’ю він висловив переконання, що Україна має бути партнером на всіх етапах та всіх складових енергетичного ринку – від видобутку до продажу – з метою включення України до володарів газових запасів у Росії та отримання доступу до російських газопроводів.
Якщо Яценюк дійсно переконаний, що Путін гарантує Україні доступ до своїх енергетичних ресурсів, після того як Москва відсунула західні компанії, то він, врешті-решт, наївний. Єдиним надійним партнером, якого може мати Україна у сфері енергетики, є Європейський Союз.
ОУН-УПА
Яценюк неодноразово зазначає, що не підтримує визнання на державному рівні вояків УПА борцями за національну незалежність. На Волині Яценюк визнав, що в разі перемоги на президентських виборах він не буде підтримувати питання про УПА, оскільки воно «не на часі»:
– Потрібен час для того, щоби не тільки 20 мільйонів українців Західної України дізналися правду про боротьбу вояків УПА, а й 26 мільйонів населення Східної України. Особисто для мене це питання складне.
За його словами, він прагне вилучити із внутрішньої політики всі «міфи зі старого порядку денного»: мовляв, від 2004-го країна перебуває «у полоні класичних міфів», до яких належать НАТО, ЄС чи Росія, ОУН-УПА та Друга світова війна, а також питання Чорноморського флоту.
Визнання УПА було однією із головних складових передвиборчої програми НУ-НС у 2007 році, за якою Яценка обрали до парламенту. Чому ж він погодився входити до першої п’ятірки кандидатів від НУ-НС, якщо він не згоден з більшістю положень програми?
19 травня парламент провалив прийняття у першому читанні нового закону, ініційованого Тимошенко «Про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воєн та політичних репресій».
Голосів «за» назбиралося 221. Голосували майже всі бютівці та більшість НУ-НС». Якби п’ять депутатів від НУ-НС підтримали проект, він став би законом. Одним з тих п’яти був Яценюк.
Україна – не єдина країна зі складними сторінками історії, що розділяють її народ. Український президент може звернутися за порадою та підтримкою до Ради Європи і до таких країн, як Іспанія, яка може поділитися власним досвідом єднання країни після жорсткого протистояння в громадянській війні 1936-1939 років та режиму Франко.
НАТО
Яценюк – єдиний політик, який заявив про свій намір відкликати підпис під листом до НАТО, що його в січні 2008 підписав разом із Ющенком та Тимошенко. Нагадаю, лідери України просили розглянути питання про можливе надання Україні Плану дій з набуття членства на квітневому саміті в Бухаресті.
Яценюк зізнається, що він розглядає НАТО як один із «міфів», який потрібно вилучити з української політики, і неодноразово наголошує, що Україну до НАТО ніхто не запрошував. Але ж генеральний секретар НАТО та лідери країн-членів неодноразово і за різних обставин зазначали, що Україна може стати членом організації: – Моя позиція співпадає з поглядами союзників. Дозвольте нагадати, що під час бухарестського саміту ми вирішили одностайно, що Грузія й Україна можуть стати членами НАТО в майбутньому, коли вони досягнуть необхідних критеріїв, – заявив новий генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Натомість Яценюк твердить: членство у НАТО неактуальне. Але ж це у компетенції українських керівників – зробити питання щодо членства у НАТО актуальним! Аж ніяк не за завданням НАТО Україна і Грузія мають стати членами альянсу, коли досягнуть необхідних стандартів.
Якщо, як переконаний Яценюк, відповідальність за підштовхування України до руху в напрямку до членства в НАТО лежить на Брюсселі, то Україна ніколи не приєднається до НАТО. У обох випадках – щодо НАТО чи Євросоюзу – головна відповідальність за приєднання до цих двох важливих організацій лежить на Києві.
Яценюкові «заклинання» про незапрошення до НАТО виглядає як запозичення з риторики Кучми чи Януковича. Але НАТО, на відміну від Євросоюзу, завжди тримало двері відкритими для потенційних нових членів, тож ініціатива щодо вступу до альянсу, має виходити з Києва. Зрозуміло, що ставши президентом, Яценюк не робитиме потрібних кроків у напрямку до НАТО.
НУ-НС-2007 та Яценюк-2010
Лише за два роки Яценюк відійшов від ідеології НУ-НС, у першій п’ятірці якого він був обраний до парламенту, та став опонентом до ключових положень програми НУНС.
«Багатовекторність» Яценюка тривожить, оскільки вона показує не лише глибокий опортунізм і цинізм, але й загрозливу ідеологічну «мінливість» кандидата в президенти Яценюка.
Якщо Яценюка оберуть у лютому 2010, якою буде його програма у 2012 чи 2014? Судячи з його контрреволюційного крокування від НУ-НС-2007, Яценюк наслідуватиме Ющенка. Точніше, його політичну та економічну багатовекторність і мінливість.
Тарас КУЗЬО, Торонто-Оттава, для «Української правди»
Доктор Тарас КУЗЬО – старший науковий співробітник кафедри українських студій Торонтського університету, професор–дослідник Карлетонського університету в місті Оттава, редактор видання «Ukraine Analyst».
