«Версії» не програли суду з ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» – вже тому, що виграло суспільство!

Газета апріорі не може програти суду, бо її завдання – проінформувати й окреслити проблему. І саме з цим наше видання впоралося на всі 200 відсотків! досі медіа боялися серйозно зачіпати такого грошовитого монстра-монополіста, як Обленерго. Та нині ми зняли це табу. Цикл проблемних матеріалів, підтверджених  фотофактами, у 20 випусках «Версій» – це вам не жарти, а серйозна робота, якої давно потребувало суспільство. Та й, зрештою, газета звернулася до Апеляційного суду. Крапку у справі ставити рано.

Прес-служба ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» оприлюднила на БукІнфо рішення Шевченківського районного суду від минулої середи, зазначивши, що, цитую, «з боку представника газети надходило клопотання до суду для оголошення перерви у справі в зв’язку з наміром укласти мирову угоду, але згоди сторони не дійшли». Та наскільки мені відомо від адвоката газети Костянтина Федоренка, активність у цьому напрямку проявляли саме наші опоненти. За логікою, про це свідчить і те, що саме вони вилучили зі 17-ти своїх вимог до спростування 14, залишивши тільки три. Тож формулювання прес-служби, цитую: «Шевченківським районним судом прийняте рішення, згідно з яким позовні вимоги ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» задоволені в повному об’ємі», м’яко кажучи, не є вельми коректними.

Та, зрештою, не про це мова. Головне, що редакційний колектив відчув і відгукнувся на вимогу часу й показав: разом монополіста можна ставити на місце. А ще «Версії» стали чинником об’єднання. Бо важливим наслідком конфлікту газети з Обленерго стало створення Буковинського громадського об’єднання, куди увійшли 15 громадських організацій краю. За свою мету БГО проголосило забезпечення прав громади краю на отримання якісних, доступних, прозорих послуг від підприємства-монополіста ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» за прозорою та зрозумілою процедурою. Ось справжня перемога! Люди зрозуміли, що можуть на рівних говорити з монополістом, вести з ним діалог і навіть вимагати від нього, а не тільки слухняно схиляти голову.

Тож про яку поразку газети може йтися?! Можливо, я людина старомодна, але вважаю, що від діяльності ЗМІ, найперше, мусить бути якась користь. Та й, зрештою, є, мабуть, сенс у тому, що журналістів називають «сторожовими псами демократії». А публічне акціонерне товариство (ПАТ), яке нам просто доставляє вже вироблену іншими електроенергію, як на мене, занадто зарвалося. І давно вже варто розібратися з тим, чому ця комерційна бізнесова структура, чий хазяїн мешкає за кордоном, працює в привілейованому економічному полі на умовах державного підприємства. Бо відверто заявляє про відсутність коштів на ремонт аварійних трансформаторних підстанцій та стовпів тощо, хоча будь-яка інша приватна струкутура повинна виконувати її приписи вже і зараз – інакше позбавлять світла. Пригадуєте, як ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» навіть «Чернівціводоканал» відключило, продемонструвавши, хто в домі господар.

Вирушаючи цими днями в Києві на навчання, що стосувалося саме правових засад діяльності ЗМІ, взяла із собою, зрозуміло, публікацію «Власнику – доходи, людям – зашморг? або Чому Обленерго боїться розрахункових книжок і нав’язує новий, незаконний Договір», через яку все почалося, та рішення Шевченківського  районного  суду, щоби з ним ознайомилися провідні медіа-юристи Фонду стратегічних судових справ у сфері свободи слова та діяльності ЗМІ. Тож, на думку профі, які працюють із судовими справами у Європейському суді у Страсбурзі, з трьох задоволених судом претензій принаймні одна є яскраво вираженим оціночним судженням, а дві інших мають факти на підтвердження. Сподіваюсь, Апеляційний суд розбереться в цих юридичних хитросплетіннях справи.

Людмила ЧЕРЕДАРИК