«Досить обдурювати буковинців!» – з цими словами Веніамін ЮДИЦЬКИЙ, заступник головного лікаря обласного Центру боротьби зі СНІД, депутат міськради трьох скликань за мажоритарним округом, який очолював комісію з питань охорони здоров’я, освіти, культури, молоді, спорту і духовного відродження та антикорупційну комісію, а також був заступником голови бюджетно-фінансової комісії, переступив поріг редакції.
Далі він так само категорично заявив:
– Прийшов до вас тому, що поважаю на теренах області три газети – «Версії», «Час» і «Погляд». А «Версії» близькі мені ще й як лікарю. Адже більше за вас про медицину та здоровий спосіб життя ніхто не пише. Тому і прошу, й вимагаю дати мені можливість висловитися. Тим паче вважаю, що й читачам це буде цікаво.
Оскар – Жару, «Малину» – Гасюку
Нині в усьому світі модно вручати найрізноманітніші премії та антипремії. Тож своєрідні премії започаткував і я.
Перше місце в моєму рейтингу – та християнства України за 2009-й – посіла людина, яка дійсно служить вірою та правдою народові, – це отець Жар. Він виховує дітей, від яких відмовилася держава.
Кількість ВІЛ-інфікованих дітей у Банченах дорівнює загальній кількості ВІЛ-позитивних дітей у 8 західних областях України!!! Ви уявляєте, який тягар зняв із держави Жар-Лонгін?!
Наш Центр СНІДу як може допомагає йому в його великій Божій справі: наразі ми відкрили там денний стаціонар.
До речі, дивує, що БЮТівці, які обіймають керівні посади в області та Україні, ніколи й нічим не допомагали цим дітям і жодного разу не бували в Банченах. Адже, попри те, що Михайло Жар був довіреною особою Януковича, він виховує дітей, які не належать до жодних політичних партій!
Політансамбль проти дитячих життів
Педіатрія – моя улюблена справа. Із задоволенням лікував малюків, працюючи начмедом дитячої поліклініки. До того ж, маю сякі-такі організаційні таланти. Та й відповідну освіту до них як організатора охорони здоров’я.
Тому, напевне, і покликав мене до свого кабінету тодішній губернатор Михайло Романів. Сказав, що потребує допомоги обласна дитяча лікарня. Бо на той час рівень дитячої смертності в Чернівецькій області був найгіршим в Україні. Губернатор попросив мене її очолити.
Я погодився. Енергії мені не бракує. І почалася кропітка безперервна робота. Багато що покращилося, чимало дитячих життів було врятовано. Однак ситуація залишалася критичною.
Для наведення ладу в педіатрії бракувало коштів. Тому почав оббивати пороги високопосадовців області та шукати гроші на порятунок дитячих життів. Однак ні грошей, ні тим паче бажання ділитися ними ні в кого не було.
З відчаю написав листа тодішньому прем’єр-міністру України Віктору Януковичу. І, на моє величезне здивування, від прем’єра прийшла відповідь, а разом з нею і матеріально-технічний ресурс: два реанімобілі, обладнання для реанімації тощо.
Це було саме те, без чого маленькі пацієнти просто гинули. Тож, зрозуміло, разом із колективом звернувся з подякою до прем’єра.
Саме через цей зовсім не політичний лист згодом у мене й почалися неприємності.
Люди, яким це було вигідно, заговорили про те, що я, на той момент іще позапартійний (!), змушую голосувати за Януковича. Згодом мене викликав заступник губернатора п. Гасюк і повідомив, що я, мовляв, не вписуюсь до політичного ансамблю краю.
Моєму обуренню не було меж. Але обурювався саме тим, що ніхто не зважав на те, як краще для дітей, а всі лише намагалися прислужитися новим вождям.
Буковина – серед кращих
…І п’ять років тому я прийшов до центру СНІД, який створили на базі ОКЛ, але він рік не працював. Оскільки просто не вмію працювати спустивши рукави, уже 2007-го року наш Центр перейшов за показниками з останніх щаблів на друге місце в Україні. Наступного року стали найкращими серед
подібних центрів. Торік знову були другими. Вибороли два гранти.
Зрозуміло, це не лише моя заслуга: працює весь колектив. І, слава Богу, є розуміння керівника управління охорони здоров’я області Ігоря Шкробанця. Бо й в обласній дитячій лікарні відбулися значні зрушення. Із дитячою смертністю впоралися, довівши її до норми.
Вірю в майбутнє
Сьогодні вже з’явилося багато різних чуток стосовно майбутнього Януковича: мовляв, він прийшов ненадовго. Так ось, я так не думаю. І на підтвердження наведу такий приклад: 10 років тому ми, депутати міської ради, які прийшли до сесійної зали через мажоритарні вибори, а це – Романюк, Хочь, Шкіра та я, створили на той час першу та чи не єдину в Україні фракцію Партії Регіонів. Із цією подією тоді привітав нас Азаров. Тож, бачите, як тепер повернулося?! Гасюк отримав від народа гарбуза! І ще питання, чи зуміє об’єднатися опозиція…
Утім, мене, як лікаря й буковинця, найбільше хвилює стан охорони здоров’я у краї. Оскільки йдемо до Європи, то й лікувальні стандарти мають бути європейськими. Найперше, маємо вирішувати проблеми жінок і дітей, онкохворих – дітей і дорослих, зупинити туберкульозну, ВІЛ/СНІД епідемію тощо. А щоби ці лікувальні стандарти були справді європейськими, необхідно вислухати думку народу через громадські слухання про бюджет, про потреби людей в охороні здоров’я, освіті та культурі.
І, на завершення, кілька думок про наш буковинський політичний «бомонд». Мене, скажімо, здивувало, чому це сесія міськради, як це прийнято, поіменно не проголосувала за привітання Президента з інавгурацією? Можливо, тому, що там 24 депутати належать до БЮТу? Сподіваюсь, що сьогоднішня сесія обласної ради виправить цю помилку…
