«У моєї дитини майже щомісяця як не нежить, то червоне горло. Раніше я завжди бігла одразу ж до дільничного педіатра. Тепер доньку лікую вдома дідівськими методами – чаями та полосканнями, а також обприскуванням горла. Чому? Бо щоразу, практично кожного місяця (!) лікарка виписувала нам антибіотик. Я точно знаю, що таке лікування тільки зашкодить моїй дитині. Подібне вже сталося з сусідським хлопчиком, якого тривалий час витягали з бактеріозу та інших недуг. І це попри те, що наша педіатр нібито досвідчений спеціаліст з відповідною категорією.
Цікаво, чи хтось відстежує, чим лікують наших дітей? Я усвідомлюю, що педіатри просто страхуються, постійно призначаючи антибіотики… Гадаю, ця тема зацікавить багатьох, отож чи не варто її дослідити? З повагою, ваша постійна читачка Тетяна».
Відкриття в ХХ столітті пеніциліну здійснило в медицині революцію і значно знизило дитячу смертність. Проте досі лікарі не мають єдиної думки щодо питання призначення антибіотиків маленьким дітям. З одного боку, терапія антибіотиками може швидко знищити вогнище бактеріального запалення, а з іншого – імунітет дитини повинен боротися з хворобою самостійно.
Якщо перші антибіотики застосовували дуже рідко й обґрунтовано, а тривалість лікування становила мінімум 10 днів, то антибіотики нового покоління більш ефективні і здатні ліквідувати ускладнення, що виникли, іноді навіть за 1-2 дні. Та є декілька «але», бо ж антибіотики згубно впливають як на хвороботворні мікроорганізми, так і на власну мікрофлору організму. При неправильному призначенні вони не тільки не покращують стан хворого, але здатні віддалити одужання. Крім того, антибіотики знижують імунітет, а бактерії стають стійкими до впливу «важкої артилерії» і практично не піддаються терапії.
За словами заступника начальника Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації – начальника відділу організації та розвитку медичної допомоги населенню та охорони здоров’я дітей та матерів Марії ПОЛІЩУК, антибіотики використовувати можна і треба, але тільки за показами та лише там, де це справді потрібно.
– А у нас, на жаль, сформувалося дуже вільне ставлення до антибіотикотерапії, – каже медик. – Тотальна антибіотикотерапія – це погано. Передусім, з тієї причини, що проблема не лише в тому, що антибіотики призначаються дуже часто, а й у тому, що призначаються вони не завжди у потрібних дозах – щоб інфекцію вбити, доза повинна бути висока.
Занижуючи дози, даючи антибіотики дуже часто – там, де треба і не треба – виховується так звана резистентна флора, тобто бактерії, які опірні до дій антибіотиків. Як результат – із часом ці антибіотики стають неефективними, бо бактерії вже на них не реагують. Марія Поліщук наголошує на ще одній проблемі: внаслідок не завжди обґрунтованого прийняття антибіотиків з’являється контингент людей з алергією та з синдромом дисбактеріозу кишківника.
На сьогодні багато медичних асоціацій – Асоціація педіатрів, анестезіологів, акушерів-гінекологів – розділяють антибіотикотерапію на стартову та резервну. Стартова група призначається лише на самому початку лікування. Існують спеціальні схеми лікування з антибіотикотерапії і тут головне, щоби лікарі їх виконували. Резервні ж антибіотики призначаються у разі необхідності.
З відкриттям у 1929 році англійським мікробіологом А. Флемінгом першого антибіотику – пеніциліну – почалася нова ера в біології та медицині – ера антибіотиків. Антибіотиками називають речовини, які тим чи іншим способом впливають на мікроорганізми і пригнічують або просто запобігають їх подальшому розвитку. Існуючі натуральні антибіотики утворюються мікроорганізмами, рослинами, грибами або виходять із різних тканин тварин.
Треба пам’ятати, що антибіотики повинні бути суто рецептурними. Натомість нині антибіотикотерапія безконтрольна і провізор в аптеці замість кваліфікованого лікаря керує процесом лікування хворого. Свідомими повинні бути і батьки, адже треба розуміти, що антибіотики – не панацея, і використовувати їх за кожним разом, коли в дитини температура, це не тільки неправильно, а й є злочином стосовно здоров’я дитини. Порадившись з лікарем, треба дати дитині можливість упродовж 1-2 днів, лікуючи її традиційними методами – багато пиття, жарознижуючі препарати, – побороти недугу. І тільки, якщо нема ефекту, призначати антибіотики.
– Близько 80% температурних реакцій у дітей викликані вірусними інфекціями. Бактеріальні інфекції в дітей виникають значно рідше і саме вони потребують лікування антибіотиками, – нагадує Марія Поліщук.
Щоби визначити, який саме різновид бактерій є збудником інфекції, лікар може призначити аналізи в лабораторії. Кожен лікувальний заклад прикріплений до певної бактеріологічної лабораторії, куди можуть направити на проведення засіву у разі потреби. Є й низка приватних лабораторій, які проводять такі аналізи. Але чи потрібен аналіз, вирішує лікар, визначивши, який саме різновид інфекції у дитини. Коли в дитини висока температура, призначення відбувається за схемою стартової антибіотикотерапії, тобто призначається те, що розписано для даної хвороби у керівництвах для лікарів і не потребує додаткових досліджень. Якщо вашій дитині призначили стартовий антибіотик і він діє, сенсу у проведені засівів немає.
Знати, щоби бути озброєним
Оздоровчий ефект при лікуванні антибіотиками досягається за рахунок їх здатності пригнічувати подальше розмноження хвороботворних мікроорганізмів і бактерій, поступово знищуючи як самі мікроорганізми, так і наслідки їх життєдіяльності. Однак повсюдне використання антибіотиків неефективне. Адже кожен з антибіотиків застосовується тільки для знищення конкретного виду шкідливих мікроорганізмів, а тому дія антибіотиків повинна бути цілеспрямованою.
Застосування антибіотиків буде обґрунтованим у таких випадках:
– за гострих інфекцій (остеомієліт або пієлонефрит);
– за інфекцій, що стрімко розвиваються, і загрожують виникненням вогнища бактеріального зараження (сепсис, туберкульоз, пневмонія);
– при запаленнях ЛОР-органів (ангіна, гайморит, отит);
– при захворюваннях сечостатевої системи (цистит, хламідіоз);
– після хірургічних втручань.
Антибіотиками не лікують кашель (точніше лікують, але тільки той кашель, який спровокований бактеріями при бронхіті або пневмонії), кандидоз (молочницю), вірусні захворювання (ГРВІ, краснуху, гепатит). Марні антибіотики і для лікування глистової інвазії у дітей.
При високій температурі (38-39 С), антибіотики застосовують не як жарознижувальний засіб, а як препарат антибактеріальної терапії.
Зазвичай курс лікування антибіотиком складає 5 днів. Самостійно, за перших ознак поліпшення стану, скасовувати призначену педіатром схему лікування категорично забороняється. По-перше, ослаблений організм дитини може бути ще не в стані «добити» інфекцію і захворювання плавно перейде в хронічну стадію. До того ж, саме так формується стійкість бактерій до дії антибіотиків. Але і продовжувати лікування більше 5 днів без рекомендацій лікаря не варто – тривалий прийом антибіотиків призводить до дисбактеріозу та алергії.
Одночасно з призначенням антибіотика дітям зазвичай рекомендують приймати антигістамінні (протиалергічні) препарати та пробіотики, що відновлюють мікрофлору кишечника. Бажано враховувати і такі рекомендації: разову дозу антибіотика необхідно запивати водою, адже, скажімо, трав’яний відвар звіробою нейтралізує вплив антибіотика, зводячи до «нуля» лікування, а соки цитрусових впливають на всмоктування, що може викликати передозування препаратом.
Чи давати антибіотик дитині, вирішує лікар. Призначення залежить від безлічі факторів: перебігу хвороби, наявності температури, віку і загального стану здоров’я дитини. Але якщо лікар наполегливо рекомендує антибіотикотерапію, то батькам варто уточнити, чи є у даного препарату побічні ефекти, а також схему його прийому. Власне, як виявилося, призначення лікарем антибіотиків ніхто не контролює. Головне, щоби ескулап дотримувався схеми лікування у стартовій терапії. Але ж це, так би мовити, документ для прокуратури. А те, що часте призначення антибіотика (див. історію, з якої ми почали публікацію) може суттєво зашкодити дитині, як з’ясувалося, нікого не хвилює. Цей аспект практично ніким не контролюється. Хіба що завідувач відділенням може переглянути історію хвороби дитини. Але у нашому випадку саме завідувач відділенням так і лікував – щомісяця антибіотикотерапія.
Тож, батьки, вам варто бути пильними. Якщо ваша дитина часто хворіє і їй раз за разом призначають антибіотики, варто замислитися: наскільки це необхідно, дієво для лікування і чи не зіпсує врешті імунітету вашому малюку.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі з’являються 3 нових інфекційних захворювання. На окремі з них антибіотики вже не діють…
Зловживання антибіотиками поверне людей у середні віки
Європу атакують інфекції, з якими антибіотики не можуть впоратися
В Європейському союзі, за статистикою, щорічно помирають майже 25 тис. людей від інфекцій, несприйнятливих до антибіотиків. Найчастіше такі інфекції зустрічаються в Греції, Італії, Угорщині, Болгарії та на Кіпрі. Як правило, саме ці країни перебувають на верхніх щаблях з використання антибіотиків. Щодо України такої статистики навіть не існує. Хоча з досвіду кожної матері відомо: більшість вітчизняних педіатрів призначає антибіотики своїм маленьким пацієнтам мало не щомісяця – при найменшому почервонінні горла.
І це при тому, що 2009 року Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ) попередила: зловживання антибіотиками ризикує повернути світ в минуле, коли інфекції були невиліковні.
До попередження не прислухалися. Та певні реакції все ж таки є, приміром, британське міністерство охорони здоров’я видало рекомендації не приймати антибіотики тривалими курсами та віддавати перевагу антибіотикам вузько спрямованої дії – проти конкретних інфекцій.
У 2010-2011 роках стало також більше штамів кишкової палички, не сприйнятливої до антибіотиків. Так, приміром, в Італії та Іспанії 25-50% випадків зараження нею не удавалося вилікувати флуорокінолоном. А у Великобританії виявлено 70 носіїв бактерії, яка містить так званий NDM-1 – ензим, що руйнує карбапенеми. Наступне дослідження показало, що понад 80% мандрівників, які повертаються з Індії до Європи, привозять у своєму кишечнику ген NDM.
Вчені попереджують: якщо ген, який запускає синтез NDM-1 розповсюдиться ширше, то розвиток подій стане незворотнім і, м’яко кажучи, дуже несприятливим для європейців. Відзначимо, що нинішнього жовтня Управлення охорони здоров’я Великої Британії попередило лікарів, що тепер гонорею слід лікувати двома препаратами водночас, а від розповсюдженого досі препарату треба відмовитися, бо він втратив ефективність. «Загроза невиліковної гонореї в майбутньому реальна», – заявили представники відомства.
Стосовно ж розробки нових ліків від «супербактерій», то це робота дороговартісна і нелегка. Ці ліки вживають короткими курсами, тому комерційний прибуток малий. Отож, як повідомляє ЛIГАБiзнесIнформ, Єврокомісія оприлюднила програму, яка стимулює дослідження і виробництво нових антибіотиків, – обіцяно пришвидшену сертифікацію нових препаратів і фінансування розробок у формі державно-приватного партнерства.
Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»
