Сліпоту зупинить рання діагностика!

Кожен з нас хоча б раз у житті зустрічав на вулицях міста незрячу людину. Як правило, цих людей легко впізнати по сонцезахисних окулярах, які вони носять незалежно від сезону й погоди, та білої тростини в руках. Практично будь-яка категорія людей з порушеннями здоров’я має свою знакову систему, що сповіщає перехожих про те, що перед ними той, хто, можливо, потребує їхньої допомоги чи підтримки. Для незрячих таким атрибутом є біла тростина.

Історія білої тростини розпочинається з 1921 року. Англієць Джеймс Бігс, осліпнувши в молодості, намагався вести активне самостійне життя, і щоби відрізнятися від звичайних перехожих з тростинами, пофарбував свою у білий колір.

1930 року біла тростина з’явилася у Франції. На той час ця держава вже збагатила світову спільноту і співтовариство інвалідів за зором двома відомими фігурами: Луї Брайлем – винахідником рельєфно-точкового шрифту, яким користуються сліпі для читання та писання, а також Валентином Гаюї – засновником першої школи для незрячих дітей.

Сама ж ідея запровадження білого кольору тростини належить аристократці Гвіллі Д’ербемон, яка помітила, що в натовпі незрячі мало чим виділяються, і часом їх не сприймають як інвалідів, незаслужено обсипаючи лайкою за нерозторопність і незграбність. Біла тростина в руках повинна була стати символом, який закріплює соціальний статус сліпого, пропуском і посвідченням, які наочно говорять про його особливе положення.

50-60-ті роки XX століття ознаменувалися широкою кампанією з вивчення та роз’яснення проблем людей зі спецпотребами. Соціальна спрямованість у державній політиці того періоду торкнулася багатьох європейських країн і США. У результаті цих публічних акцій 15 жовтня оголосили днем білої тростини. Вперше цю дату відзначили в Америці 1964-го року. А 1969 року 15 жовтня було визнано Міжнародним днем білої тростини.

 В усьому світі близько 285 мільйонів людей страждають від порушень зору, з них 45 мільйонів уражені сліпотою і 246 мільйонів мають знижений зір.

Очі збереже «Ваш зір»

Що ж змінилося в світі за останніх 50 років в аспекті проблеми слабкого зору? У першу чергу, досягнення медицини дозволили різко зменшити відсоток сліпих людей. Міжнародна лікарська конференція, яку провели фахівці Чернівецької клініки мікрохірургії ока «Ваш Зір», була присвячена запровадженим клінікою новітнім методикам діагностики очних захворювань, які дозволяють попереджувати сліпоту.

За словами головного хірурга та завідувача відділення хірургії катаракти та глаукоми Сергія ПІНЧУКА, ще кілька років тому головними причинами сліпоти у світі були катаракта та інфекційні хвороби (найчастіше – трахома):

– Нині трахому подолано практично в усіх країнах, хірургічне лікування катаракти й корекція аномалій рефракції нині є одними з найефективніших медичних процедур. А головними причинами незворотної втрати зору як у світі, так і в Україні стають глаукома, вікова дегенерація макули (центральної зони сітківки) та діабетична ретинопатія (ускладнення цукрового діабету). У нашій клініці впроваджені та успішно використовуються сучасні малоінвазивні хірургічні та лазерні методики лікування глаукоми. Справжнім проривом у лікуванні цієї хвороби стала імплантація мікроскопічних дренажних шунтів «Ex-press».

– У лікуванні діабетичної ретинопатії й так званої «вологої» – найбільш небезпечної форми вікової дегенерації сітківки – використовуються різні методики лазеркоагуляції (лазерного лікування) сітківки, введення в порожнину ока спеціальних препаратів, таких як синтетичні аналоги глюкокортикоїдів і препаратів, що блокують ріст патологічних судин, – зазначає Марина КАРЛІЙЧУК, завідувачка відділення лазерних методик лікування. – Такі методики дозволяють у більшості випадків зупинити падіння зору, а при ранньому виявленні захворювання – покращити зір. Але після лазеркоагуляції зір покращується лише в тих пацієнтів, яким лазерне лікування розпочате на ранніх стадіях захворювання, коли зорові елементи сітківки ще життєздатні. Лазерне лікування на пізніх стадіях спрямоване лише на стабілізацію зору. Як показують світові дослідження, очі, що пройшли курс лазеротерапії з приводу діабетичного макулярного набряку, триваліший час зберігають стабільний зір, порівняно з тими, яким лазерне лікування не проводилося.

На жаль, досить часто пацієнти звертаються коли процес вже далеко зайшов і  лазеркоагуляція на тій стадії не здатна зупинити його або вже протипоказана. Тому важливо проходити профілактичні огляди в офтальмолога для своєчасної діагностики та більш ефективного лікування на ранніх стадіях захворювання.

– Для виявлення найменших початкових змін у сітківці та зоровому нерві при ранній діагностиці в клініці «Ваш Зір» використовується сучасний оптичний когерентний томограф «RTVue-100» (США).  Цей діагностичний комплекс дозволяє проводити дослідження практично на клітинному рівні, – каже Оксана БАРИСЬКА, завідувачка діагностичного відділення.  

Сучасну офтальмологію складно уявити вже і без такого методу дослідження стану сітківки, як оптична когерентна томографія (ОКТ). В офтальмологічній практиці можливості сучасних ОКТ-сканерів широко використовуються в діагностиці і моніторингу передусім патології макулярної ділянки сітківки й зорового нерва. – Крім того, наш прилад дозволяє проводити дослідження переднього відрізку ока, – уточнює Оксана Богданівна. – Таким чином, метод ОКТ дозволяє отримувати унікальну інформацію про анатомію досліджуваної структури сітківки на мікроскопічному рівні. Метод є безконтактним, процедура безпечна і безболісна.

Обстеження за допомогою ОКТ дозволяє виявити такі очні хвороби, як глаукома та різні патології сітківки на ранніх стадіях. До того ж, рання, кваліфікована діагностика дозволяє загальмувати або зупинити падіння зору у таких випадках, при яких раніше сліпота була невідворотною.

 

Оксана БАРИСЬКА, завідувач діагностичним відділенням клініки «Ваш Зір» проводить оптичну когерентну томографію

 Абсолютною, або медичною сліпотою називають повну втрату зору, нездатність відрізняти світло від темряви. При такому стані зір дорівнює 0.

Розрізняють також практичну (побутову) сліпоту, при якій втрачається здатність орієнтуватися в навколишньому оточенні, пересуватися поза приміщенням без сторонньої допомоги, але зберігається сприйняття світла і навіть можливість розрізняти контури великих предметів.

До категорії практично сліпих належать особи з гостротою зору від світлосприйняття до 0,04. Такий зір називають залишковим.

Слабозрячими називають осіб, у яких гострота зору складає 0,05-0,2. Це дозволяє в особливо сприятливих умовах користуватися зором для навчання й виконання робіт, що не вимагають високої гостроти зору.

Пройти обстеження, а, можливо, й врятувати зір Ви можете за адресою: м. Чернівці, вул. Гагаріна, 21-Б (навпроти залізничного вокзалу), тел.: (0372) 58 33 33

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.