Після важких поранень хлопці понад півроку лікувалися у Києві, у Головному військовому госпіталі Міністерства Оборони України. Про те, як воювали на Донбасі, хлопці розповіли журналістам на прес-конференції.
Сергій Козак нещодавно виступав у програмі «Хоробрі серця» на одному з центральних телеканалів України. Ми зустрілися з ним, коли на милицях, з апаратом Ілізарова в нозі, який важить близько 6 кг, він самотужки піднімався на четвертий поверх облдержадміністрації. Це вражало.
35-річний Сергій пішов на фронт добровольцем. У ніч з 22 на 23 червня дорогою зі Слов’янська їхній БТР потрапив у засідку в селі Долина на Донеччині. За словами Сергія, перший постріл терористів з гранатомета влучив у наш БТР, та більше влучних пострілів, на наше щастя, в них не було.
– Снаряд пробив броню, зачепив мою ногу й відірвав ногу водієві, пробив машину наскрізь. Крім мене й водія, ніхто не постраждав. Ми відкрили вогонь у відповідь. У цей момент я майже не відчував поранення: зрозумів пізніше, коли запекло щось у нозі …. Вона була відірвана й висіла на невеличкому клаптику шкіри. Я підвівся на правій нозі, виліз нагору і стріляв, хлопці вискочили з БТРа й зайняли оборону. Поки я стріляв, водій перев’язав мені ногу джгутом вище коліна, щоби зупинити кровотечу. Хлопці знайшли мені рюкзачок, до якого я поклав свою відірвану ногу, обв’язав її, зняв з себе бронежилет, автомат, усе це склав у БТР, щоби не загубилося, – згадує Сергій.
За словами бійця, першу операцію йому зробив лікар – земляк із Сокирянського району, який саме тоді перебував у відрядженні у Київському військовому госпіталі. Там ногу Сергію пришили, зробивши багато операцій. Але гомілку сильно пошкодило і Сергій за допомогою компресійно-дистракційного апарата Ілізарова нарощує майже 20 сантиметрів утраченої кістки. – Ще вісім місяців у цьому апараті, далі – реабілітація у Київському госпіталі, – каже Сергій.
Сергій лише нещодавно підвівся на ноги, пересувається на милицях і, хоча в це важко повірити, вже навіть водить авто. Від Києва до Чернівців хлопці приїхали самотужки – за водія був Сергій. На реабілітації Сергій буде 45 днів. Лікарі кажуть, що на повне відновлення ноги потрібний час.
25-річний контрактник Ілля Дроздюк був поранений 14 червня поблизу м. Кіровська Донецької області, коли вони звільняли Слов’янськ і Красний Лиман. Йому в шию поцілив терорист-снайпер, куля пройшла наскрізь через шию, а хлопець навіть не відчув… Відстрілювався.
Спочатку Ілля взагалі не міг говорити, зараз уже потроху й поволі розмовляє, тож був небагатослівним. Боєць пригадував: «Спочатку відчув, що важко дихати. Болі не було. На щастя, товариш мій не розгубився, надав першу допомогу. А далі карета швидкої доправила мене до медчастини». Врятувало Іллю те, що куля не зачепила артерію. Про таких у народі кажуть «народився в сорочці». Ілля проведе місяць удома, потім повернеться до Київського госпіталю, де продовжить лікування.
Учасників бойових дій на Сході України Сергія та Іллю чекає тривалий період лікування. Але це чоловіки, сильні духом. Зараз вони зі своїми сім’ями, які – і ми разом з ними – сподіваються, що все у хлопців буде добре.
Галина ЄРЕМІЦА, незалежний журналіст
