До Хотина – з памперсом

Літо. Спека. На зупинці автобуса, який має вирушати до Хотина, – ні душі. Водій маршрутки вибачається і розводить руками. Заради мене одної їхати немає сенсу. Каже, що така ситуація мало не щодня. Студентів немає, їхати нікому.

Чому в розпал туристичного сезону немає бажаючих відвідати одне з семи чудес України? Можливо й тому, що туристові хочеться елементарних зручностей. Йдеться не про п’ятизіркові готелі, вишукані страви чи обладнані пляжі, а саме про те місце, без якого і номер – не номер, і пляж – не пляж, – тобто про туалет.

Нове в архітектурі

До газети звернулася директор історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Людмила ПАСТУХ. Вона розповідає, що до «перлини» комплексу – скотобійні безпосередньо перед стінами фортеці додалися вишуки у вигляді МАФ. Простіше кажучи, гостей фортеці зустрічають пивні ларки.

Те, що вони «прикрашають» історичний краєвид – одне, а те, що поруч немає вбиральні – інше. З туалетами у музеї взагалі біда, тож любителі пива та води замість унітазів використовують стіни фортеці. Про естетичний вигляд і запах здогадайтеся самі, не забувши додати сморід зі скотобійні.

– За законом розміщення торговельних кіосків на території архітектурної та історико-культурної спадщини заборонене, – говорить п. Людмила. – Однак приватні підприємці, які торгують у цих МАФ, посилаються на хотинську мерію. Там їм видали всі належні дозволи на ведення підприємницької діяльності і розміщення кіосків саме тут. Добре дбає мерія і про туристичну привабливість міста, і про дотримання санітарних норм!

Не знайшовши крайніх, адміністрація заповідника звернулася до прокуратури. Нині вже маємо рішення, згідно з яким ці кіоски треба перенести від стін фортеці, але, на жаль, підприємці не поспішають його виконувати.

Кругове незнання

За коментарями редакція звернулася до обласних чиновників, однак ті розмовляли на зазначену тему вкрай неохоче.

– На жаль, я не зовсім в курсі цієї ситуації, – повідомив начальник управління культури і туризму ОДА Петро БРИЖАК. – Справа в тому, що об’єктами архітектурної спадщини поки що опікується управління регіонального розвитку. Як на мене, коли відповідних дозволів немає, діяльність незаконна. Коли є, треба питати з тих, хто їх видавав. Чому туристи не їдуть до Хотина? Бо там немає комплексного туристичного продукту, тобто людині крім Хотинської фортеці піти фактично нікуди. Ми маємо надію, що незабаром управління пам’ятками історії та архітектури передадуть нам і до 2010 року ми побудуємо тут «Туркомплекс гетьманів». Його проект вже є, але нам заважають його просувати. Ми розраховуємо, що тоді фортецю відвідуватиме не 300 тис. туристів, як нині, а майже мільйон (Цікаво, звідки в управлінні 300-тисячна статистика? – ред.). Утім, про кіоски краще запитати в управлінні регіонального розвитку.

У зазначеному управлінні з нами були не надто привітні. Із запитанням про ларки й туалети п. Валентина ДУМІТРАЩУК спершу переадресувала нас до адміністрації фортеці. Мовляв, це вони повинні дбати про зручності. А на запитання про законність розміщення кіосків, п. Думітращук відповіла, що МАФ у даному випадку поза законом, але про це краще запитати безпосередньо у мера Хотина.

Міського голову Хотина Миколу ПАЛАМАРЯ на робочому місці ми не застали. Мер був у відрядженні, тож спілкуватися довелося з його заступником Василем Боднаром.

– Дозволи на розміщення кіосків надавав виконком Хотинської міської ради. Коли пройти 30 м і вийти на площу, можна і туалет побачити. Справа в тому, що ми не знаємо, де ж межі комплексу музею-заповідника. Історико-архітектурного плану фортеці немає, відповідно й межі не визначені.

Крім того, в законі чітко не прописано, на якій відстані дозволено встановлювати МАФ. Існують лише різні рекомендації. Згідно з одними, кіоски мають бути на відстані подвійної висоти об’єкта. Висота стін фортеці – 4 м, кіоски відсунуто на 8. Тобто рішення прокуратури ми виконали.

Інші рекомендації, датовані ще 1968-м роком, кажуть, що треба відступати 50 м, але від чого їх міряти – невідомо. Крім того, власне, це не ларки, а палатки, а їм дозволено торгувати лише у літній період. Тож узимку їх не буде.

Що ж до скотобійні, то тут заковика у тому, що це приватна власність. Ми не можемо її ліквідувати. Хотинська СЕС кілька разів припиняла роботу скотобійні за порушення санітарних норм, але усі їхні приписи підприємець виконує і далі працює.

Ще 2007-го рішенням сесії міської ради замість нинішніх 29 га підприємцеві виділили сотку та ще плюс 35 га у промисловій зоні, аби перенести туди бійню. Протягом 2008-го підприємець мав подати до виконкому всі папери, але він нічого не робить. Каже, що хоче продати скотобойню і переїхати аж на Закарпаття, але просить надто багато і покупців поки не знайшов.

Журналіст так і не знайшла винних у тому, що стіни фортеці залиті сечею і смердять. Типове ходіння замкненим колом і позиція «моя хата з краю» доводять область до ситуації, коли гості до хати вже не заходять. Тож рекомендація для туристів: екіпіруйтеся у протигаз та памперс, або носіть із собою нічний горщик.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»