* Транспортні перевезення у Чернівцях здійснюють 14 суб’єктів господарювання – юридичних осіб і 34 фізичні особи – приватні підприємця. З 14 юросіб торік лише 2 обрали загальну систему оподаткування, а інші були платниками єдиного податку. Ці 14 підприємств сплатили 4067 тис. грн податків. Якщо не брати до уваги податок з доходів найманих працівників, сплачений Чернівецьким тролейбусним управлінням, решта 13 перевізників сплатили до бюджету… лише 383 тис. грн цього податку. Таким чином, середньомісячна зарплата одного працівника фірми-перевізника становила лише 770 грн, сплата податку за місяць з 1 особи – лише 115,6 грн. Перевізники-фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів 198,2 тис. грн.
* На території міста працюють 55 банківських установ, які торік сплатили понад 14,9 млн. грн, у т.ч. 14 млн. грн – податок з доходів фізичних осіб. 4 банківські установи торік взагалі не перерахували до бюджету податку з доходів найманих працівників, ще 4 не сплатили комунального податку. Вже у І кварталі нинішнього року 3 банківські установи не сплатили до бюджету міста податок з доходів найманих працівників, а 5 – комунальний податок. На жаль, назви «бідних» банків не оприлюднюються. Загалом з 55 банківських установ, користуючись правом вибору, лише 16 сплачують податок з доходів фізичних осіб до міського бюджету, а решта – за місцем розташування основного платника, тобто в інших містах.
* У супермаркетах міста господарську діяльність здійснюють 14 юросіб. Торік вони сплатили до місцевих бюджетів 6 млн. грн. Шість з них сплачували податок з доходів фізичних осіб у мізерних сумах – від 300 грн до 18,7 тис. грн за рік, а троє взагалі не сплатили цього податку. В окремих супермаркетах середньомісячна зарплата також була мінімальною – 770 грн.
* Дозвіл на розміщення АЗС на території Чернівців мають 21 юридична і 1 фізична особи. Вони сплатили понад 3,1 млн. грн. Шість із цих фірм сплачували торік податок з доходу фізичних осіб у мізерних розмірах – від 800 грн до 10 тис. грн, а ще 6 – не сплачували зовсім. Сума утриманого за місяць податку коливалася від 68 до 369 грн, а середньомісячна зарплата окремих працівників – лише 400 грн.
– Кого ми намагаємося обманути? Адже ніхто не повірить, що водій маршрутки, працівник банку, автозаправки чи супермаркету отримує 400-770 грн на місяць. Навіть прибиральниця державної установи сплачує податків до бюджету більше, ніж окремі чернівецькі бізнесмени. Я не підтримую практику, коли податківці вживають жорсткі заходи до реалізаторів на Калинівському ринку, а закривають очі на те, що підприємці, які здають в оренду десятки контейнерів та мають товару на мільйони, сплачують по 200 грн податку, – заявив міський голова Микола Федорук, за дорученням якого проводилася перевірка. Яких заходів буде вжито за її результатами, не повідомляється.
Думок на тему “У Чернівцях прибиральниця платить більше за банкіра”
“Я не підтримую практику, коли податківці вживають жорсткі заходи до…”, – заявив міський голова. Ця теза з першого погляду, ніби, виправдовує мера у його діях щодо підприємців, чи намагається виправдати. Але ж бо це не так. Нашим чинним законодавством передбачені суворі покарання у випадках приховування доходів, несплати усієї повноти державних, недержавних, позабюжетних податків, платежів, внесків, відрахувань. Передбачається кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків починаючи з сум, що перевищують 3000 кратний розмір неоподаткованого мінімуму… За менші суми недоплат до бюджету передбачаються штрафні та фінансові санкції. Якщо є факти протиправних дії платників податків – це сигнал для рішучих дій усієї каральної системи держави. Чому цього немає? Бо, мабуть, немає порушень закону, а уся балаканина довкола сплати податків сьогодні – це пусте переливання із пустого в порожнє… Двадцять років спали – а тепер прокинулись? Зайве, пане мер – або дійте в рамках закону, або мовчіть!!!