Як області жити далі? Бюджету немає, а понад 200 млн. грн, зароблених краянами, осіло в Києві у Держказначействі, яке заборонило своєму представництву в Чернівцях платити за незахищеними статтями видатків. Від цього постраждали уже майже 6 тисяч місцевих підприємців і ще більше бюджетників. Почався навіть демонтаж у лікарнях завезеної та неоплаченої медичної апаратури на 3 млн. грн, яка передбачає порятунок хворих на легеневу недостатність під час грипу.
Чому так сталося і що на нас чекає? Про це хотіла запитати головного казначея Чернівецької області п. Охрімовського. Та він – сценарій давно відпрацьовано українськими чиновниками – ліг у лікарню. Довелося звернутися за поясненнями та коментарми до фінансистів.
Були гроші і нема
Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК, заступник голови облдержадміністрації:
– Що таке місцевий бюджет? Це результат роботи усіх буковинців, які впродовж року працювали у різних сферах і галузях: займалися виробництвом, надавали послуги та законослухняно сплачували податки.
Надходження до бюджету в нашій області виконані на 106%. І на кінець року в місцевих бюджетах залишалися невикористані кошти. Але попри це у грудні 2009 року органи Держказначейства практично не проводили оплату рахунків по незахищених статтях видатків: Київ заборонив. Як це усно пояснюють казначеї.
Тож станом на 31.12.2009 р. залишилися непроплаченими платіжні доручення з держбюджету на 148 млн.грн, з яких 50 млн – це підтримка сільського вировиробника, а з місцевих – на 56,9 млн.грн.
Це поточні видатки – канцтовари, пальне, послуги зв’язку, одяг для вихованців шкіл-інтернатів, новорічні подарунки для дітей тощо на 16,9 млн. грн і капітальні видатки – ремонтні роботи капітального та поточного характеру, придбання медичного, шкільного, побутового обладнання на загальну суму 40 млн. грн.
Більше того, не проплачені всі видатки на заходи по боротьбі з епідемією грипу: із субвенції в сумі 5,0 млн.грн отримано лише 1,7 млн.грн на медикаменти.
– Єлизавето Михайлівно, а Ви намагалися якось врятувати ситуацію? Адже про це стало відомо не 31 грудня?..
– Так, на виконання Указу Президента України ми організували роботу 11 районних, 2 міських і обласної комісій з перевірки стану виконання на місцях вимог законодавчих та нормативно-правових актів щодо додержання установленого порядку та строків реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, операцій з перерахування коштів на здійснення видатків, передбачених у загальному та спеціальному фондах місцевих бюджетів, здійснення операцій із зарахування коштів на реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників і рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, а також дотримання технологічного регламенту територіальними органами Державного казначейства України у системі електронних платежів Національного банку України.
Створили Комісію, до складу якої ввійшли працівники СБУ та прокуратури області, яка встановила порушення органами Держказначейства України в Чернівецькій області п.8 ст.51 Бюджетного кодексу України та Указу Президента України від 25.12.09 № 1109/2009 «Про невідкладні заходи щодо нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів».
Лише після приписів прокурора проведено кілька проплат. За рахунок грошей «Укргідроенерго», яке фінансує будівництво Дністровської ГАЕС та об’єктів соціальної інфраструктури Новодністровська та Сокирянського району. Ця субвенція транзитом проходить через казначейство. Так ось 4,7 млн. грн, які накопичилися у грудні в Держказначействі і загалом не належать держбюджету, не були проведені аж до прокурорського припису.
Спровокована криза місцевого значення
– Якими будуть наслідки непроведення оплат?
– Вони вже є. Борги перед понад 6 тис. постачальників товарів та підрядними організаціями, які надали послуги чи виконали роботи для бюджетних установ, виникли вже в кінці 2009 року.
Однак, враховуючи відсутність бюджету, в межах тимчасового розпису на І квартал 2010 року, їх неможливо погашати. Оскільки 1/12 обсягу видатків минулого року, які нині дозволяється використовувати, заледве вистачає на фінансування захищених видатків, а капітальні видатки проводити за таких умов забороняється.
– Іншими словами, маючи кошти, ми не можемо розрахуватися за вже виконані роботи та послуги?
– Саме так. І ситуація з блокуванням органами держказначейства оплати за послуги і роботи, надані бюджетним установам, стала передумовою виникнення соціальної напруги та посилення фінансово-економічної кризи.
Бо за таких обставин виникла заборгованість по зарплаті перед працівниками, сплаті внесків до соціальних фондів та платежів до всіх рівнів бюджетів. А фіскальні органи почали нараховувати суб’єктам підприємницької діяльності штрафні санкції та пеню. Саме вони і постраждали найбільше. Їх поставили під загрозу банкрутства.
– Що ж, далі ситуація зрозуміла: це потягне за собою масове звільнення працівників, які стануть безробітними, звернуться до центрів зайнятості, автоматично зростуть виплати з безробіття, а це знову ж таки навантаження на бюджет! І це при тому, що від зазначених СПД вже не будуть надходити платежі в бюджет, тобто скоротяться й надходження до нього.
– Ви мислите логічно й по-економічному. Але тут є ще деякі нюанси Про них детальніше розповість начальник управління.
Не розрахувалися, зате штрафують
В’ячеслав КЛИМ, начальник Головного фінансового управління ОДА:
– Проблеми із відображенням в обліку заборгованості та поясненням причин непроведення видатків при наявності асигнувань, чинні нормативні акти касового виконання місцевих бюджетів не передбачають.
Крім того, відсутній механізм перенесення сум заборгованості минулого року у наступний за новими кодами бюджетної класифікації, бо окремих кодів , за якими є заборгованість, у новій класифікації взагалі немає, тож і алгоритм переводу відсутній.
– І який вихід?
Пушко-Цибуляк: – Облдержадміністрація, стурбована ситуацією, направила відкритого листа до ВР, Президента, Кабміну , з пропозиціями.
– Якими саме?
– По-перше, Кабмін повинен розробити та прийняти на урядовому рівні порядок погашення боргів 2009 року шляхом включення їх до тимчасового розпису бюджету (в т.ч. капітальних) за рахунок перехідного залишку коштів, який утворився через недофінансування станом на 1 січня 2010 року.
По-друге, прийняти окремий нормативний акт щодо незастосування штрафних санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності, в яких виникла заборгованість перед бюджетом у зв’язку з непроведенням розрахунків за виконані ними роботи.
По-третє, у зв’язку зі зміною від 1 січня 2010 року економічної класифікації бюджету розробити алгоритм перереєстрації кредиторської заборгованості за новими кодами.
Підприємці проти казначейства?
«Держава нас надурила!» – Такими словами, як правило, розпочинали підприємці свої скарги на дії казначейства. «Та й загалом з казначейством краще не мати справу: паперів вимагають купу, а самі чинять нечесно».
З цим важко не погодитися. Редакція, поспілкувавшись із фінансистами, з’ясувала, що ситуацію спричинило управління бюджетним процесом, так би мовити, в «ручному режимі», а також відсутність методологічного управління процесом казначейського обслуговування з боку Мінфіну. Та й нормативні документи з казначейського обслуговування затверджені самим Державним казначейством України, які вже не відповідають вимогам діловодства, реєстрації, не передбачають відповідальності за невиконання вимог Бюджетного кодексу України. Зокрема, обласна комісія, створена на виконання Указу Президента, встановила порушення ст.48 Бюджетного кодексу.
– А чому ми не можемо жити без казначейства? – в унісон поцікавилися кілька підприємців. – Це ж ціла «армія» держслужбовців з непоганими окладами…
А що ж, і справді, за таких умов вигідніше обходитися без казначейства. Принаймні, область мала би гроші, які заробила. Бо тільки різниця між обсягом місцевих бюджетів, які б ми мали у разі прийняття бюджету, і бюджетом за тимчасовим приписом становить 400 млн. грн. річних. А це 20% зведеного бюджету краю.
Отже, сьогодні ми не маємо грошей на підвищену зарплату медикам, освітянам, працівникам культури. Бо область має гроші тільки на зарплату за посадовими окладами, не враховуючи підвищену мінімальну і стаж медиків, енергоносії і трохи на медикаменти та харчування. Дожилися…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
