Чи підете ви на виборчі дільниці з упевненістю, що голосуєте правильно? Я – ні. І від того, що точно знаю, скільки є кандидатів і що саме обіцяє більшість з них у передвиборних програмах, моя впевненість анітрохи не збільшується, швидше навпаки.
Мотиви голосування за того чи іншого кандидата перебувають у діапазоні від великого до смішного: «За Юлю, бо знищить олігархів», «За Вітю, бо тихо поділять Україну і не дурітимуть», «За Юща, бо гірше нема куди, а в болоті багато чого тоне», «За Сєню, бо буковинець», «За Тягнибока, бо українець» і «За Протипсіха, бо він – прикольний чувак!»…
А таксист, який віз мене на роботу, взагалі переконував, що кандидатів у президенти у нас не 18, а 22 (дякувати тролейбусникам за погану роботу, інакше й не знатимеш, що люд думає).
Ті, хто замислюється над майбутнім, відповідають, що не знають, за кого голосувати. Усі обличчя вже були або й зараз при владі. Але того, що так солодко обіцяли, жоден не виконує. Виключно через те, що «заважають працювати, коли докладаємо нелюдських зусиль»…
Дехто стверджує, що результати давно відомі, а 17-го буде просто «шоу» для наївного народу. Надто дороге, я сказала би, шоу… Голівуду такі бабки на виробництво рідко перепадають…
Коли дивишся, як кандидати спускаються в шахти, танцюють під ялинками з діточками чи обдаровують стареньких у геріатричних пансіонатах, на думку приходить лише одне: добре, що хоча б вибори записані в Конституції, інакше про людей давно б ніхто і не згадував…
Мабуть, поставлю галочку в клітинці «не підтримую жодного» – і пропоную так зробити усім. Хоча б для того, щоби знайти нові обличчя, які бодай двічі були в шахті і тричі – в дитсадку чи лікарні.
А нинішні «несвіжі» кандидати, які, зрозуміло, вже не підуть чесно працювати, нехай відпочиватимуть поза політикою. Досить «хавати» другосортне…
Лєра ЯСНИЦЬКА
