Ці слова належать дуже поважному чернівецькому юристу. Ними він відповів на моє запитання про те, чи законною є сплата за розподіл (доставку) природного газу за минулі роки. Зрозуміло, що сплата за минулі роки є незаконною, та одна з наших читачок уже отримала рахунок чомусь за… 2017/2018 роки. Можливо,помилка? Зрештою, до цього ми ще повернемося у наступних числах газети. Та все ж щодо розподілу/доставки виникає одне суттєве запитання. Чому гроші за доставку сплачуються на той же рахунок, що й за куби блакитного палива? Адже українцям пояснили, що розподіл потрібен нібито для «уникнення залежності» споживача від монополіста. Цитую з прес-релізу: «Остаточне відділення продажу газу від його транспортування завершило анбандлінг, (тобто розукрупнення підприємства – авт.), який тривав в Україні упродовж останніх п’яти років. Тепер споживач не прив’язаний до постачальника газу і має можливість вибору», – лукавить комерційний директор АТ «Чернівцігаз» Дмитро Голубченко.
Панове газовики, про який вибір йдеться? Із ким, окрім «Чернівцігазу», буковинці можуть підписати угоду?
Утім, йдеться не про газ, а про людську гідність, чесність і справедливість, на захисті яких має стояти держава. Адже саме таку позицію задекларувала нова команда. Та, як бачимо, інтереси громадян в Україні нині, як і за старої команди, за влучним буковинським висловом, ніц не варті. Бо демократія у нас не для всіх, як і високі посадові оклади.
Укотре переконалася у цьому, коли дивилася вранці 24 січня у прямому ефірі, як цілих 12 нардепів «Євросолідарності» більше ніж півдня не пускали до будівлі ДБР. Хоча вони не дебоширили, а просто хотіли зустрітися з т.в.о. директора Державного бюро розслідувань, аби передати п. Венедіктовій справи і вимоги родин з громадської організації «Сім’я Героїв Небесної Сотні» щодо позбавлення посади першого заступника глави ДБР Олександра Бабікова, ексадвоката Януковича. Пізніше Венедіктова назвала інформацію про конфлікт інтересів Бабікова і розслідування справи Майдану «маніпуляцією».
…Спостерігаючи за тим, як співголова франції Ірина Геращенко, фіксуючи все на відео та під численними телевізійними камерами таврувала ганьбою тих, хто порушив закон, і не пускав нардепів усередину, згадувала численні випадки та скарги простих людей на те, як важко потрапити, скажімо, до приміщень суду, деяких правоохоронних органів, а тим паче до керівництва монопольних організацій, таких як Обленерго чи Черніввцігаз, або ж навіть філій великих банків… Ба, більше того, як зверхньо і нахабно розмовляють з людьми у переваженій більшості чиновницьких кабінетів. А перед нардепами, мабуть, уперше зачинили двері. Хоча перед українцями їх ще й не відчиняли. Бо державні інституції тільки почали формувати. Й водночас вже намітилася тенденція до їхнього руйнування. Приміром, мені не вдалося почути чіткої відповіді ні від міського голови Олексія Каспрука, ні від голови облдержадміністрації Сергія Осачука щодо розслідування викрадених чернівецькими чиновниками та перевізниками 5 мільйонів гривень, виділених на покриття безкоштовного проїзду пенсіонерів та інших верств населення. Ніхто поки що не відповів і за спред, яким годували школярів замість масла, завдаючи дитячому здоров’ю непоправної шкоди. Нікому не оголосили про підозру, не відкрили кримінальних справ. Як це можна зрозуміти? Влада поза законом?
Направду в Україні можна все, тільки не всім!
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
